Рішення

від 03.07.2020 по справі 200/5170/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 р. Справа№200/5170/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю Манікюрний центр України про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що відповідач має податковий борг в загальному розмірі 302774,53 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених сум, а саме:

податок на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) в розмірі 302496,62 грн.;

податок на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11020300) в розмірі 277,91 грн.

Оскільки вказана загальна сума заборгованості не сплачена, тому просив стягнути її з відповідача.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Манікюрний центр України як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район м. Маріуполя).

Відповідач має податковий борг в загальному розмірі 302774,53 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених сум:

1) з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) в розмірі 302496,62 грн., а саме:

19470,42 грн. - борг виник 30.09.2017 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 15.09.2017 року №9188677267, термін сплати 30.09.2017 року;

39927 грн. - борг виник 30.10.2017 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 19.10.2017 року №9217600433, термін сплати 30.10.2017 року;

2724 грн. - борг виник 30.11.2017 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 17.11.2017 року №9242900277, термін сплати 30.11.2017 року;

5428 грн. - борг виник 30.01.2018 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 18.01.2018 року №9295924966, термін сплати 30.01.2018 року;

5501 грн. - борг виник 02.03.2018 року на підставі декларації з податку на додану вартість від 20.02.2018 року №9025682819, термін сплати 02.03.2018 року;

204034,03 грн. - борг виник 25.04.2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення форми Н від 13.03.2019 року №0056514603 на суму 204034,03 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8752900936355) та повернуто відділенням поштового зв`язку 15.04.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання;

340 грн. - борг виник 10.05.2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення форми ПС від 27.03.2019 року №0064824603 на суму 340 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8752900936703) та повернуто відділенням поштового зв`язку 30.04.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання;

639,87 грн. - борг виник 29.05.2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення форми Ш від 23.04.2019 року №0086814603 на суму 639,87 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8752900940913) та повернуто відділенням поштового зв`язку 17.05.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання;

12192,30 грн. - борг виник 29.05.2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення форми Ш від 23.04.2019 року №0086804603 на суму 12192,30 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8752900940913) та повернуто відділенням поштового зв`язку 17.05.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання;

10200 грн. - борг виник 22.10.2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення форми ПС від 10.10.2019 року №0047005404 на суму 10200 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8754900251819) та повернуто відділенням поштового зв`язку 12.10.2019 року до контролюючого органу з відміткою не має такої організації ;

1020 грн. - борг виник 21.11.2019 року підставі податкового повідомлення-рішення форми ПС від 08.11.2019 року №0055225404 на суму 1020 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8754900250804) та повернуто відділенням поштового зв`язку 11.11.2019 року до контролюючого органу з відміткою не має такої організації ;

1020 грн. - борг виник 28.11.2019 року підставі податкового повідомлення-рішення форми ПС від 17.10.2019 року №0048965404 на суму 1020 грн., яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8754900253200) та повернуто відділенням поштового зв`язку 18.11.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

2) з податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11020300) в розмірі 277,91 грн., а саме борг на вказану суму виник 01.08.2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення форми ПС №0122404604 від 18.06.2019 року (на загальну суму на суму 1020 грн. за серпень 2019 року, у зв`язку з частковою сплатою боргу у розмірі 742,09 грн. залишок несплаченої суми становить 277,91 грн.), яке направлено на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8754900185107) та повернуто відділенням поштового зв`язку 22.07.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання;

Вказані рішення у встановленому порядку надсилалися на адресу відповідача, не оскаржувалися та у встановлений строк в повному обсязі виконано не було.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми Ю від 16.01.2019 року №2059-46, яка направлена на податкову адресу платника податків (штрих-код поштового відправлення №8754900114978) та повернута відділенням поштового зв`язку 01.03.2019 року до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.

Сума податкового боргу відображена в інтегрованій картці платника податків та станом на день розгляду справи не сплачена.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу, яка визначає строки сплати податкового зобов`язання, встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункт 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу визначає випадки, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого контролюючим органом узгодженого грошового зобов`язання (п. 54.5 ст. 54 вказаного Кодексу).

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання накладаються на платника податків в порядку, встановленому ст. 123 вказаного Кодексу.

Нарахування пені врегульовано ст. 129 Податкового кодексу України.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 вказаного Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 вказаного Кодексу у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абз. 6 п. 42.4 ст. 42 Кодексу у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічні положення містять спеціальні норми.

Так, відповідно до п. 58.3 ст. 58 вказаного Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року в справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) до товариства з обмеженою відповідальністю Манікюрний центр України (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 7/17, код ЄДРПОУ 36100756) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю Манікюрний центр України (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 7/17, код ЄДРПОУ 36100756) на користь відповідного бюджету податковий борг в загальному розмірі 302774,53 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 03 липня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда