Рішення

від 30.06.2020 по справі 624/333/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/333/20

№ провадження 2/624/176/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 30 червня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/333/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області,

третя особа: Кегичівська державна нотаріальна контора Харківської області,

вимоги позивача: встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , виклавши першу позовну вимогу в іншій редакції, звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,20 га, кадастровий номер 6323155000:09:003:0006, на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю Р2 №479712, виданого Кегичівською РДА Харківської області 16 грудня 2003 року, на підставі розпорядження №351 від 06 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №363.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у зв`язку з чим Кегичівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 22 травня 2017 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося майно, яке складається з земельної ділянки площею 4,20 га, кадастровий номер 6323155000:09:003:0006, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю Р2 №479712, виданого Кегичівською районною державною адміністрацією Кегичівського району Харківської області 16 грудня 2003 року, на підставі розпорядження №351 від 06 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №363, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого був ОСОБА_3 .

За своє життя ОСОБА_4 заповіту не склав, своє майно нікому не заповідав.

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 12 жовтня 2017 року №49441176, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкривалась.

ОСОБА_3 не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину, хоча спадщину після смерті свого батька прийняв фактично, а саме шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вступивши в фактичне управління та володіння спадковим майном. Так, ОСОБА_3 проживав без реєстрації разом зі своїм батьком, був пов`язаний з ним спільним побутом, здійснював матеріальні витрати на утримання будинку, щороку проводив весняно-польові роботи на земельній ділянці, належній до будинку, проводив різного роду ремонтні роботи будинку та господарських споруд, здійснював заготівлю дров на зиму тощо.

Вказаний факт підтверджується довідкою, виданою Наталинською сільською радою Красноградського району Харківської області №333 від 10 травня 2018 року, згідно з якою на день смерті спадкодавець ОСОБА_4 за місцем проживання зареєстрований був один, але на день смерті з ним без реєстрації проживав його син ОСОБА_3 .

У визначений законодавством шестимісячний термін, ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця першої черги після смерті свого сина ОСОБА_3 , звернулася до Кегичівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі чого 20 вересня 2017 року у спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу №61257726.

Разом з тим, коли позивач звернулася до Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, то отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тієї причини, що факт постійного спільного проживання ОСОБА_3 з його батьком ОСОБА_4 не підтверджено, а тому їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту прийняття спадщини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті ОСОБА_4 його сином ОСОБА_3 .

Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи.

06 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

Ухвалою суду від 07 травня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02 червня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

позивач: про підтримання позову, залишення за собою судових витрат;

відповідач: просить прийняти законне та обґрунтоване рішення за матеріалами справи;

третя особа: зазначає, що з матеріалами справи ознайомлена, просить розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що 05 вересня 2017 року складено відповідний актовий запис №26, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 22 травня 2017 року (а.с.8).

Згідно з довідкою виданої виконкомом Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті з ним постійно без реєстрації проживав його син ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 №749712 ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 4,20 га, кадастровий номер 6323155000:09:003:0006, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області (а.с.6).

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 12 жовтня 2017 року №49441176, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкривалась (а.с.4-5).

Постановою від 29 квітня 2020 року №388/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку ст. 1261 ЦПК України після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с.3).

Відповідно до ст.15 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК України, є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно до частини десятої статті 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року, № 7 Про судову практику у справах про спадкування якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Із довідки наданої виконкомом Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області суд встановив, що ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Згідно з даними цієї довідки ОСОБА_3 проживав постійно разом з ОСОБА_4 без реєстрації на день смерті останнього (а.с.9).

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_4 не може бути доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року по справі № 484/747/17.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Факти, про встановлення яких просить позивач, мають для неї юридичне значення, оскільки надають право на отримання спадщини.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно ст. 1268 ЦК України, не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Доказування, та як, слідство рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Згідно п. п. 4.14, 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, якщо до спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, в тому числі в порядку спадкування згідно зі ст. 131 Земельного кодексу України. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а згідно положень ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Дослідивши наведені докази, суд доходить висновку, що позивачем надано достатньо доказів для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом.

Позивач заявила, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст.198,200,206,263-265,273,354-355 ЦПК України, п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, третя особа: Кегичівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,20 га 6323155000:09:003:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю Р2 №479712, виданого Кегичівською РДА Харківської області 16 грудня 2003 року, на підставі розпорядження №351 від 06 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №363.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Олександрівка Сахновщинського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: 64003, Харківська область, Кегичівський район с. Антонівка;

представник позивача: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Кегичівська селищна рада Кегичівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396963, місце знаходження: 64032, Харківська область Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33,

третя особа: Кегичівська державна нотаріальна контора Харківської області, код ЄДРПОУ 02893663, місце знаходження: 64003, Харківська область Кегичівський район вул. Волошина, буд. 93Г.

Суддя Н.М. Куст