Ухвала

від 02.07.2020 по справі 280/2273/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

02 липня 2020 року Справа № 280/2273/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В. розглянувши заяву Приватного підприємства Факс про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Приватного підприємства Факс (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 17, код ЄДРПОУ 23880819) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №280/2273/20, позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області, задоволено. Стягнуто з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Приватне підприємство Факс , а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг у розмірі 226460,85 грн. (двісті двадцять шість тисяч чотириста шістдесят гривень 85 копійок), у тому числі: з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 186066,11 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 40394,74 грн.

01.07.2020 до суду від Приватного підприємства Факс надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. № 30344), в якій останній просить суд: розстрочити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 280/2273/20 строком на 12 (дванадцять) місяців з дня постановлення судом відповідної ухвали, шляхом встановлення сплати заборгованості в розмірі 226460,85 грн. рівними частинами по 18871,00 грн. щомісяця протягом одинадцяти місяців і в сумі 18879,85 грн. у дванадцятий місяць.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд зазначає, що стаття 378 КАС України не містить спеціальних вимог до заяви про розстрочення виконання рішення, у зв`язку з чим суд застосовує за аналогією положення статті 167 КАС України, яка визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Суд вважає, що заява представника відповідача підлягає поверненню без розгляду, як очевидно безпідставна та необґрунтована, через наступне.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1 ст.378); Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст.378); Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378); Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378); Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.378).

Оскільки норми КАС України не містять визначення термінів відстрочення та розстрочення , то суд вважає за необхідне виходити із загальних правил, відповідно до яких і процедура розстрочення, і процедура відстрочення є по суті перенесенням календарної дати настання у відповідача по адміністративній справі (боржника за виконавчим провадженням) обов`язку виконати судовий акт.

Відмінність між указаними процедурами полягає у тому, що у разі застосування механізму відстрочення - строк виконання судового акту визначається однією календарною датою, а у разі застосування механізму розстрочення - декількома календарними датами із визначенням обсягу виконання у кожну із цих дат.

Окрім того, суд вважає, що механізм відстрочення за загальним правилом поза розумним сумнівом може бути застосований у тому разі, коли в матеріалах справи наявні неспростовні докази припинення у майбутньому дії тієї причини, котра у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку невідворотно спричинила неможливість виконання судового рішення або призвела до істотного ускладнення виконання судового рішення.

Натомість, механізм розстрочення підлягає застосуванню, насамперед, у тому разі, коли саме унаслідок власних дій боржника настануть зміни об`єктивної дійсності, котрі припинять дію тієї причини, котра у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку невідворотно спричинила неможливість виконання судового рішення або призвела до істотного ускладнення виконання судового рішення.

Разом із тим, суд вважає, що самі по собі ці відмінності не є достатньою правовою підставою для прийняття остаточного процесуального рішення з питання відтермінування строку виконання судового акту.

До того ж суд вважає, що і механізм відстрочення виконання, і механізм розстрочення виконання можуть бути застосовані виключно у випадку існування судового рішення, котре набрало законної сили і знаходиться у процедурі примусового виконання.

Судове рішення по даній справі ухвалене 01.06.2020.

Пунктом 3 розділу VI КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, з календарної дати початку дії запровадженого Урядом України карантину запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду є автоматично продовженим, а тому, відповідне рішення суду є таким, що не набрало законної сили.

Суд відмічає, що вперше згаданий карантин було установлено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 та наразі не закінчився.

Таким чином, на момент звернення заявника із заявою про розстрочення виконання судового рішення, строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі № 280/2273/20 не завершився.

Відтак, названий судовий акт не набрав законної сили.

Ця обставина також свідчить про відсутність підстав для видачі виконавчого листа у вказаній справі.

Оскільки, виконавчий лист позивачем ще не отримувався, зазначене свідчить про безпідставність зазначеної заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства Факс про розстрочення виконання судового рішення є безпідставною, а отже підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 167, 379 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного підприємства Факс про розстрочення виконання судового рішення, - повернути без розгляду.

Копію ухвали направити заявнику.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України, з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник