Рішення

від 30.06.2020 по справі 320/4241/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року № 320/4241/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №1 від 19.02.2020 про скасування містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва №0115-12-2017 від 26.12.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №2 від 19.02.2020 про скасування наказу відділу містобудування і архітектури Ірпінської міської ради № 101 від 26.12.2017.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Державною архітектурно-будівельною інспекцію в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято рішення № 1 від 19.02.2020 про скасування містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва №0115-12-2017 від 26.12.2017 та рішення № 2 від 19.02.2020 про скасування наказу відділу містобудування і архітектури Ірпінської міської ради № 101 від 26.12.2017, які на думку позивача винесенні відповідачем з порушенням вимог законодавства та підлягають скасуванню.

Від відповідач до суду 11.06.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що після проведення позапланової перевірки посадовими особами відповідача були встановленні порушення містобудівного законодавства, у зв`язку з чим винесено акт перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.01.2020, на підставі якого були винесенні оскаржувані рішення. На думку відповідача, оскаржувані рішення прийнятті відповідно до норм чинного законодавства та з дотриманням всіх вимог містобудівного законодавства.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення будівельних робіт на об`єкті будівництва Будівництво житлового комплексу з повним спектром установ і підприємств та загальноосвітньою школою (І-ХІІІ черги), по вул. Достоєвського та пров. Озерний в м. Ірпінь, Київської області (1,2 черги будівництва) (далі - Об`єкт ) замовником будівництва - Мурашем ОСОБА_2 отримано відповідні містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва від 26.12.2017 №0115-12-2017 (далі - МБУО), затверджені наказом відділу містобудування і архітектури Ірпінської міської ради Київської області №101 від 26.12.2017, Дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.07.2019 №IV 113191900325, згідно якого підрядником будівництва є ТОВ БК БУДТАЙМ . Проектна документація розроблена ТОВ СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА та затверджена позивачем як замовником будівництва. Окрім того, дана проектна документація пройшла експертизу, про що свідчить експертний звіт ТОВ Перша будівельна експертиза щодо розгляду проектної документації №180612-6/А від 10.08.2018.

Земельна ділянка з метою здійснення будівництва використовується позивачем на підставі договорів суперфіцію та договорів про спільну діяльність, а саме договори:

- №26/10/16-К від 26.10.2016, укладеного між позивачем (відповідно до договору сторона - 2) та ОСОБА_3 (у відповідності до договору сторона - 1) згідно п. 3.3.1 сторона-1 здійснює свій вклад у спільну діяльність шляхом:

3.3.1.1. передачі права на користування земельною ділянкою (права на забудову земельної ділянки), а саме земельною ділянкою загальною площею 3,0000 га за кадастровим номером 3210900000:01:170:1128, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, Київська обл., право користування якої належить стороні-1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 3724 від 15.06.2016, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 30061111 від 15.06.2016 12:03:39 та земельною ділянкою загальною площею 3,0000 га за кадастровим номером 3210900000:01:170:1129, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, Київська обл., право користування якої належить стороні-1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 3725 від 15.06.2016, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер - 30061246 від 15.06.2016 12:07:54.

3.3.1.2. передачі стороні-2 функції замовника будівництва об`єкта на вищезазначених земельних ділянках.

- № 30/03/17-ЯХ від 30.03.2017, укладеного між позивачем (відповідно до договору сторона-2) та ОСОБА_4 (у відповідності до договору сторона - 1) згідно п. 3.3.1 сторона-1 здійснює свій вклад у спільну діяльність шляхом:

3.3.1.1. передачі права на користування земельною ділянкою (права на забудову земельної ділянки), а саме земельною ділянкою загальною площею 0,3 га за кадастровим номером 3210900000:01:170:1127, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, Київська обл., яка належить стороні-1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 5193 від 05.09.2016. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 21239719 від 05.09.2016.

3.3.1.2. передачі стороні-2 функції замовника будівництва об`єкта на вищезазначених земельних ділянках.

- № 26/10/16-К від 26.10.2016, укладеного між позивачем (відповідно до договору сторона-2) та ОСОБА_5 (у відповідності до договору сторона-1) згідно п. 3.3.1 сторона-1 здійснює свій вклад у спільну діяльність шляхом:

3.3.1.1. передачі права на користування земельною ділянкою (права на забудову земельної ділянки), а саме земельною ділянкою загальною площею 3,4260 га за кадастровим номером 3210900000:01:170:1125, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ірпіньска міська рада, яка належить стороні-1 на підставі Державного акта на права власності на земельну ділянку (Серія ЯМ 89525), зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на праві постійного користування землею, договорів оренди землі за №321090001002531 у відділі Держкомзему у м. Ірпінь, Київської області 05.06.2012 та земельною ділянкою загальною площею 3,0000 га за кадастровим номером 3210900000:01:170:1126, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ірпінська міська рада, яка належить стороні-1 на підставі Державного акта на права власності на земельну ділянку (Серія ЯМ 89526), зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на праві постійного користування землею, договорів оренди землі за №321090001002532 у відділі Держкомзему у м. Ірпінь, Київської області 05.06.2012.

3.3.1.2. передачі стороні-2 функції замовника будівництва об`єкта на вищезазначених земельних ділянках.

Положеннями ч. 3 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначається, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Отже, враховуючи наявність права на користування вищезазначеними земельними ділянками та виступаючи замовником будівництва у відповідності до вказаних договорів, позивачем подано до відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради заяву та пакет документів на отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва - Житловий комплекс з повним спектром установ і підприємств та загальноосвітньою школою (І-ХІІІ черга) за адресою: м. Ірпінь, вул. Достоєвського, провулок Озерний.

Наказом відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради № 101 від 26.12.2017 видано позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 0115-12-2017 від 26.12.2017.

Відповідно до наказу Держархбудінспенкції України №1386 від 11.12.2019 на підставі звернення Києво-Святошинської місцевої прокуратури від 18.11.2019 №16962вих19, видано направлення №26 від 12.12.2019 на проведення позапланової перевірки Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, що визначений Постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015 (далі - Порядок №698) на предмет дотримання вимог містобудівного законодавства під час прийняття рішення про видачу позивачу містобудівних умов та обмежень № 0115-12-2017 від 26.12.2017.

За результатами проведення зазначеної перевірки посадовими особами відповідача винесено акт перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.01.2020 на підставі якого, в подальшому, були винесенні оскаржувані рішення.

Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними та такими, що прийнятті з порушенням вимог чинного законодавства України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 14 Порядку №698, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів позапланової перевірки, фактично виїзду на об`єкт нагляду (відділ містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради) з боку відповідача не відбувся. Дана обставина випливає з тих обставин, що матеріали (документація) на підставі яких були видані містобудівні умови та обмеження №0115-12-2017 від 26.12.2017 були вилучені Києво-Святошинською місцевою прокуратурою.

Водночас, позапланова перевірка в порядку нагляду проведена виключно на підставі документів, які були надані листом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 18.11.2019 №16962вих19.

Тобто фактично, перевірки яка передбачена п. 14 Порядку № 698 не відбулося. З інформації, що надана від відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради, в межах строків проведення перевірки, на об`єкті нагляду відповідач не знаходився та жодних дій не вчиняв. Натомість, так звана, перевірка проходила виключно шляхом опрацювання листа та документації, що надана листом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 18.11.2019 №16962вих19.

Отже, відповідач, виключно обмежуючись матеріалами, що були надані прокуратурою, фактично не проводячи перевірку та не вимагаючи жодних додаткових документів, в тому числі тих, що спростовували б зазначені в акті порушення, прийшов до висновку про наявність правопорушень у сфері містобудівної діяльності та винесені оскаржуваних рішень про скасування містобудівних умов та обмежень.

Даний факт знаходить своє відображення на стор. 4 Акту перевірки від 24.01.2020, а також у самому листі Києво-Святошинської прокуратури, що наявні в матеріалах справи.

На думку суду, вказаними діями відповідача порушено вимоги абз. 2 п. 14 Порядку №698.

Крім того, відповідно до п. 7 Порядку № 698 об`єкти нагляду мають право: 1)вимагати від головних інспекторів будівельного нагляду дотримання вимог законодавства; 2)перевіряти наявність у головних інспекторів будівельного нагляду службових посвідчень, направлення на проведення перевірки; 3) бути присутніми під час здійснення заходів нагляду; 4) отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного головним інспектором будівельного нагляду за результатами перевірки.

Отже, враховуючи те, що перевірка відбувалась виключно обмежуючись документами наданими листом прокуратури та не здійснюючи виїзд на об`єкт нагляду, відповідачем було обмежено право Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради, як об`єкту нагляду бути присутнім під час здійснення перевірки.

Як вбачається з наведеного вище, оскаржувані рішення відповідача № 1 та № 2 прийняті 19.02.2020.

Згідно наведеного п. 7 Порядку № 698. а саме пп. 5 об`єкти нагляду мають право, серед іншого подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного головним інспектором будівельного нагляду за результатами перевірки.

Тобто такі пояснення мають бути надані вже після проведеної перевірки та після складення акту перевірки.

В свою чергу, не дочекавшись пояснень відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради, 19.02.2020 відповідачем прийняті вищезазначені рішення.

Проте, з інформації наданої відповідачем у відповідь на адвокатський запит, стало відомо про те, що ще 31.01.2020 за вих. № 24 об`єктом нагляду - відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради надано відповідачу пояснення до Акту перевірки, вказані пояснення отримані відповідачем лише 06.02.2020. У вказаних поясненнях Відділ спростував висновки про порушення вимог містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень, що викладені в Акті перевірки. Відповідний лист від 31.01.2020 за вих. № 24 наявний в матеріалах справи.

Окрім того, як вже зазначалось вище та випливає з акту від 24.01.2020, дії відповідача щодо проведення перевірки об`єкту нагляду, здійснювалась фактично поза межами перевірки в розумінні Порядку № 698, оскільки відповідач обмежився виключно листом Києво-Святошинської місцевої прокуратури від 18.11.2019 №16962вих 19.

Водночас, судом встановлено, що окремі документи надані прокуратурою, відрізняються від документів, які мали місце при розгляді питання про видачу містобудівних умов та обмежень.

При цьому надані прокуратурою посадовим особам відповідача документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою (договори про спільну діяльність) також відрізняються від тих, що подані до позовної заяви та були подані до відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради.

За таких обставин судом ставиться під сумнів автентичність документів, які розглядалися відповідачем під час, позапланової перевірки.

В свою чергу, перевірка в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, яка проведена поза межами Порядку № 698 не може вважатися правомірною, а рішення, прийняті за результатами її проведення, підлягають скасування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.02.2020 №214/1714/17 (2-а/214/25/18), адміністративне провадження №К/9901/20389/19. В даному випадку суд прийшов наступного висновку:

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль (у контексті даної справи - нагляд) здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) складається акт перевірки.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (скасування декларації про початок будівництва та декларації про готовність завершеного об`єктом будівництва до експлуатації) (в даному випадку скасування містобудівних умов та обмежень та наказу про їх затвердження).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 14.03.2018 № 814/1914/16.

Інформація отримана від правоохоронних органів, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій (в даному випадку скасування містобудівних умов та обмежень та наказу про їх затвердження) .

Крім зазначеного вище, суд звертає увагу на те, що скасування рішення об`єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується лише у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час або після проведення перевірки.

Пунктом 32 Порядку № 698 встановлено, що рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Пунктом 29 Порядку № 698 визначено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видасться припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується.

Агалогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 по справі №821/3/17 (провадження К/99901/2449/17).

Відповідачем одразу застосовано такий превентивний захід, як скасування рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень, без надання можливості усунути виявлені, на їх думку, порушення, що в свою чергу, призвело до порушення прав позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Порушення вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Положеннями ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1). Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2).

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі Беєлер проти Італії (рішення від 05.01.2000) Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ст. 1 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що рішення відповідача № 1 та № 2 про скасування містобудівних умов та обмежень, окрім того, що винесене передчасно, без надання можливості усунути виявлені порушення та без отримання інформації безпосередньо від об`єкту нагляду (а лише від органів прокуратури), ще й порушує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи, оскільки позивач не є об`єктом нагляду, не був присутній під час проведення перевірки, а його права та інтереси порушується насамперед.

Окрім того, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції що діяла на момент видачі містобудівних умов та обмежень), а саме ч. 1 ст. 29 визначено, що містобудівні умови та обмеження є одними з основних складових вихідних даних для проектування.

Згідно ч. 2, вказаної статті фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Суд звертає увагу, що вищезазначений перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Тобто юридично, на підставі містобудівних умов та обмежень, а також інших вихідних даних (технічні умови, завдання на проектування) розробляється проектна документація на будівництво.

Таким чином, на підставі виданих відділом містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради №0115-12-2017 від 26.12.2017 розроблено ТОВ Сучасна архітектура та затверджено замовником (позивачем) проектну документацію. Дана проектна документація пройшла експертизу, про що свідчить експертний звіт ТОВ Перша будівельна експертиза щодо розгляду проектної документації №180612-6/А від 10.08.2018.

Крім того, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

В свою чергу, ч. 4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , визначено, що відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;

2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Таким чином, на підставі розгляду питання про видачу дозволу Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як орган уповноважений на видачу дозволу щодо об`єкту класу наслідків ССЗ, здійснює перевірку поданої замовником (позивачем) документації на видачу дозволу, на предмет дотримання вимог містобудівного законодавства, а також вимог містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, на момент видачі Держархбудінспекцією дозволу на виконання будівельних робіт від 09.07.2019 №ІV 113191900325, як проектна документація, так містобудівні умови та обмеження, а факт також відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні (генеральний план, детальний план, план зонування) перевірялися відповідачем. Крім того, суд звертає увагу, що містобудівна документація на місцевому рівні видані відділом містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради №0115-12-2017 від 26.12.2017 є у відкритому доступі.

Отже, видаючи позивачу дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.07.2019 №ІV 113191900325, відповідач перевірив та фактично підтвердив відсутність в поданій позивачем документації будь-яких порушень вимог містобудівного законодавства, а також відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні (генеральний план, детальний план, план зонування).

Аналізуючи вищезазначене, суд зазначає, що протиправними є висновки посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що викладені в акті від 24.01.2020, а також рішення головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 1 та № 2 від 19.02.2020, оскільки питання відсутності порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також відповідності намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні вже розглядалися Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, як центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду при видачі позивачу дозволу від 09.07.2019 №ІV 113191900325.

Щодо відсутності порушень вимог законодавства, при видачі відділом містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради містобудівних умов та обмежень, суд зазначає наступне.

Як вбачається, з акту перевірки від 24.01.2020, однією з підстав винесення оскаржуваних рішень, відповідачем в Акті перевірки зазначено те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:01:170:1125, 3210900000:01:170:1126, 3210900000:01:170:1127, 3210900000:01:170:1128, 3210900000:01:170:1129 не перебувають у власності або користуванні гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , якими була подана заява про наміри щодо забудови земельних ділянок, чим, на думку відповідача, порушено вимоги п. 2 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Суд критично ставиться до таких висновків відповідача, оскільки, відповідно до вимог п. 2 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, що власне і відбулось, тому не зрозуміло в чому полягає порушення зазначеної правової норми позивачем.

Як вже зазначалось вище, між вищезазначеними власниками земельних ділянок та гр. ОСОБА_1 укладено договори про спільну діяльність на підставі яких власники земельних ділянок передали до спільної діяльності вказані ділянки та делегували гр. ОСОБА_1 права та обов`язки замовника будівництва, а останній, в свою чергу, звернувся до Відділу містобудування та архітектури виконкому Ірпінської міської ради з заявою про отримання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Судом встановлено, що в містобудівних умовах та обмеженнях замовником зазначений тільки позивач, ОСОБА_6 не має відношення до отримання містобудівних умовах та обмеженнях і не вказаний замовником будівництва в скасованих відповідачем містобудівних умовах та обмеженнях.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 1130 - 1138 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.

Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин.

Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду.

Обов`язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням цих обов`язків, встановлюються договором простого товариства.

Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників.

Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

За спільними зобов`язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно. Якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Крім того, як вже зазначалося вище, вказані власники земельних ділянок, за договорами про спільну діяльність, передали позивачу функції замовника будівництва об`єкта на вищезазначених земельних ділянках.

Виходячи з вищезазначеного, за умови укладення договорів про спільну діяльність, які були надані позивачем разом із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень, саме позивач виступає замовником будівництва на земельних ділянках із кадастровими номерами 3210900000:01:170:1125, 3210900000:01:170:1126, 3210900000:01:170:1127, 3210900000:01:170:1128, 3210900000:01:170:1129.

Отже, підсумовуючи вказані обставини, твердження щодо порушення вимог п. 2 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є необґрунтованими.

Щодо відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 24.01.2020, відповідачем встановлено невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні. В супереч даний висновкам, слід звернути увагу на те, що всі зазначені земельні ділянки як на момент звернення з заявою про отримання містобудівних умов та обмежень так і на поточний момент мають цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку , яке повністю відповідає рішенню сесії Ірпінської міської ради Київської області від 18.02.2016 №541-8-VІІ Про розробку детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь обмеженого вул. Маяковського, провул. Озерний, вул. Достоєвського та вул. Гайдара , відповідно до якого земельні ділянки, що входять до вищезазначеного кварталу, віднесені до категорії житлової та громадської забудови.

Окрім того, суд встановлено, що питання законності використання зазначених земельних ділянок для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та віднесення їх до категорії житлової та громадської забудови вже розглядалося в судовому порядку. Крім того, в судовому порядку розглядалося, також питання правомірності прийняття рішення про розробку та затвердження детального плану території забудови кварталу міста Ірпінь, обмеженого вул. Маяковського, провул. Озерний, вул. Достоєвського та вул. Гайдара.

А саме у справі № 810/887/18 за адміністративним позовом прокурора - заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі уповноваженого органу: Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області, Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, про:

- визнання протиправними та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 30.11.2017 №3012-43-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь, вул. Достоєвського,1-г ;

- визнання незаконними дій державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Кашнікова P.E., щодо прийняття рішення від 13.12.2017 №38707253 про проведення державної реєстрації змін цільового призначення земельної ділянки.

За результатами розгляду даної справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 у справі № 810/887/18 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Дане судове рішення залишене в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018.

Також, в даному судовому рішенні встановлено, що Ірпінська міська рада провівши детальний огляд та аналіз положень Генерального плану м. Ірпінь, врахувавши необхідність перспектив розвитку містобудування та архітектури на підтримку державних програм доступного житла в Україні та виконання плану дій щодо реалізації положень Стратегії сталого розвитку Україна - 2020 , схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015 затвердила Детальний план м. Ірпінь, що уточнює та деталізує положення генерального плану населеного пункту, визначає планувальну організацію і розвиток частини території міста.

Таким чином, твердження відповідача про невідповідність намірів забудови вказаних земельних ділянок містобудівній документації на місцевому рівні є необґрунтованими.

Тому, містобудівні умови та обмеження від 26.12.2017 №0115-12-2017 були видані законно та за відсутності будь-яких порушень.

Крім того, слід зазначити, що відповідач в обґрунтування висновків, що містяться в Акті перевірки, посилається на нормативні акти, що прийняті Гостомельською селищною радою, зокрема: Положення про відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Гостомельської селищної ради, дія яких не розповсюджується на м. Ірпінь.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що винесені відповідачем рішення №1 та №2 від 19.02.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду доказів, які б спростували доводи позивача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією №30414400-1 від 16.03.2020.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Керуючись положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 1 від 19.02.2020 про скасування містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва №0115-12-2017 від 26.12.2017.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 2 від 19.02.2020 про скасування наказу відділу містобудування і архітектури Ірпінської міської ради № 101 від 26.12.2017.

4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.