Рішення

від 03.07.2020 по справі 320/561/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року м. Київ справа №320/561/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) птахогосподарства "Добробут" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

5 лютого 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) птахогосподарство "Добробут" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2018 р. № 0001291406.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок проведення фактичної перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що законних підстав для проведення фактичної перевірки не було, а наказ про проведення перевірки та додаток до нього були оформлені з порушенням вимог податкового законодавства. Контролюючим органом порушено строки прийняття податкового повідомлення-рішення. З цих підстав спірне рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

4 березня 2019 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що доводи, на які посилається позивач, не відповідають чинному законодавству, а податкове повідомлення-рішення є правомірним. Звертає увагу, що фактична перевірка позивача була проведена на законних підставах, оскільки посадові особи були допущені до проведення перевірки, про що свідчать дані, надані касиром та головним бухгалтером, фіскальний чек та фотофіксація.

21 серпня 2019 р. ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 серпня 2019 р.

21 серпня 2019 р. сторонами подано клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 21 серпня 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зареєстрований як юридична особа 20 лютого 2002 р. за адресою: вул. Садова, 1, с. Садове, Баришівський район, Київська область, 0754, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 31855997).

30 жовтня 2017 р. контролюючим органом відповідачем видано наказ № 1960 Про проведення фактичних перевірок , в якому визначено наступне: вид перевірки - фактична період діяльності, що перевіряється - згідно ст. 102 ПК України; тривалість перевірки - 10 діб; назва суб`єкта (об`єкта) господарювання - Селянське (фермерське) птахогосподарство Добробут ; код ЄДРПОУ - 31855997; адреса об`єкта, перевірка якого проводиться - Баришівський район, с. Садове, вул. Садова, буд. 1; дата початку перевірки - 1 листопада 2017 р.; посада та П.І.Б перевіряючи - ГДРІ ОСОБА_1 , ГДРІ ОСОБА_2

1 листопада 2017 р. відповідачем винесено направлення на перевірку №5764 та №5765. Ці направлення та наказ на проведення фактичної перевірки вручено 2 листопада 2017 р. бухгалтеру позивача ОСОБА_3

2 листопада 2017 р. відповідачем проведено фактичну перевірку, за результатом якої складено Акт №2750/1000/14/31855997, в якому зазначено, що позивач має облаштовану касу підприємства, веде одну касову книгу. Кас відокремлених підрозділів немає. Відповідно до наказу № 4 від 1 березня 2010 р. ліміт цієї каси встановлено у сумі 6 300 грн. 00 коп. згідно розрахунку. При дослідженні касових документів виявлено видатковий касовий ордер від 16 серпня 2017 р. № 159 на суму 100 000 грн. 00 коп., в якому відсутній підпис одержувача коштів (на видачу готівкових коштів з каси підприємства фін. допомога ОСОБА_4 (директор СФП Добробут ). З урахуванням п. 3.5 та п. 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 суми готівки за такими видатковими документами не приймається для виведення залишку готівки в касі та додається до залишку готівки.

З урахуванням цього контролюючим органом зазначено про виявлення понадлімітних залишків готівки в касі на загальну суму 95 173 грн. 79 коп. В Акті перевірки встановлено порушення п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 (зареєстровано постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320) із змінами та доповненнями.

Під час перевірки бухгалтером позивача ОСОБА_3 2 листопада 2017 р. надано пояснення, в якому зазначено: Відсутність підпису одержувача коштів ОСОБА_4 у видатковому касовому ордері № 159 від 16 серпня 2017 р. на суму 100 000 грн. можу пояснити тим, що ОСОБА_4 забув розписатися .

Бухгалтер позивача ОСОБА_3 відмовилася від підписання вказаного Акта перевірки, що підтверджується розпискою в цьому Акті. Контролюючим органом складено Акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 56 від 2 листопада 2017 р., в якому зазначено, що бухгалтер позивача ОСОБА_3 відмовилася від підписання Акта перевірки.

19 січня 2018 р. за результатами перевірки складено податкове повідомлення-рішення № 0001291406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 190 347 грн. 58 коп.

Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Згідно з вимогами пунктом 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до вимог статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області від 30 жовтня 2017 р. № 1960 "Про проведення фактичних перевірок", на підставі якого здійснено перевірку позивача, вирішено провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання згідно з додатком, який є невід`ємною його частиною.

Так, з наданого суду Витягу з додатку до наказу ГУ ДФС у Київській області від 30 жовтня 2017 р. № 1960 "Про проведення фактичних перевірок" щодо переліку суб`єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам вбачається, що в ньому зазначається мета перевірки позивача, її вид, період який перевіряється, назва суб`єкта господарювання, код, адреса об`єкта, тривалість та дата початку перевірки, особи інспекторів, які будуть здійснювати перевірку.

Наказ від 30 жовтня 2017 р. № 1960 "Про проведення фактичних перевірок" та направлення на перевірку № 5764 та № 5765. вручено 2 листопада 2017 р. о 14:51 бухгалтеру позивача ОСОБА_3 , тобто посадовій особі, яка здійснює розрахункові операції, що відповідає приписам п. 80.2 ст. 80 ПК України, а сама перевірка проведена у присутності цієї ж особи. Цей факт, зокрема, підтверджується наданими поясненнями бухгалтера, наданими працівникам податкового органу бухгалтерськими документами, з яких ними було виготовлено необхідні копії.

За таких обставин, враховуючи те, що посадовими особами контролюючого органу було належним чином вручено наказ від 30 жовтня 2017 р. № 1960 "Про проведення фактичних перевірок" та направлення на перевірку № 5764 та № 5765, що підтверджується підписом бухгалтера позивача ОСОБА_3 , суд вважає, що посадовими особами відповідача фактична перевірка позивача проведена з дотриманням вимог ПК України.

Твердження позивача щодо недоліків наказу на проведення перевірки суд не бере до уваги, оскільки зі змісту наказу та додатку до нього встановлено, що він відповідає вимогам ПК України та містить найменування та передбачені реквізити суб`єкта який перевіряється, підставу для проведення перевірки, дату початку та тривалість перевірки.

При цьому суд зазначає, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, яке було прийнято за наслідками проведеної перевірки, а не наказ на проведення перевірки та дії щодо проведення такої перевірки.

У цьому контексті суд також бере до уваги, що позивач не вказав, яким чином зазначені у позові порушення, які на думку позивача допущені податковим органом, вплинули на його права. Суд враховує, що позивач не подавав заперечень на акт фактичної перевірки, проведеної у 2017 р., не оскаржував в адміністративному порядку ні її висновки, ні спірне податкове повідомлення-рішення, а до суду звернувся лише у 2019 р. У позові позивач по суті не заперечував виявленого під час перевірки факту порушення. Це означає, що за наведених обставин навіть у разі наявності окремих порушень процедури проведення перевірки такі порушення не можуть бути єдиною і окремою підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що фактично посадові особи відповідача були допущені до проведення фактичної перевірки, така перевірка була проведена, про що складений акт фактичної перевірки від 2 листопада 2017 р. № 2750/1000/14/31855997 на бланку №007428 та за результатами такої перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення.

Отже, оскільки допуск до проведення фактичної перевірки позивача відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки у даному випадку не порушують права позивача.

Із цих підстав суд відхиляє доводи позивача щодо неправомірності проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Щодо твердження позивача, що контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення з порушенням строку, передбаченого ПК України, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами п. 58.2 ст. 58 ПК податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами п. 58.3 ст.58 ПК податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з п. 42.4. ст.42 ПК у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Зі змісту п. 86.8 ст. 86 ПК України вбачається, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.?

Судом встановлено, що після проведення фактичної перевірки бухгалтер позивача ОСОБА_3 відмовилася від підписання та отримання акту, про що складено Акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 56 від 2 листопада 2017 р.

У зв`язку з цим, примірник Акту фактичної перевірки від 1 листопада 2017 р. № 2750/1000/14/31855997 був відправлений на адресу позивача 6 листопада 2017 р. листом з корінцем поштового повідомлення із штрих кодом № 0302001330701. Проте, вказаний корінець поштового повідомлення про вручення не повернувся на адресу відповідача. Крім того, судом встановлено, що вказаний корінець поштового повідомлення за № 0302001330701 відстежити на офіційному сайті ПАТ Укрпошта не є за можливим, оскільки за вказаним штрих кодом відсутні будь-які відомості.

Внаслідок цього відповідачем було направлено запит до ПАТ Укрпошта щодо отримання інформації про вручення листа позивачу, в якому знаходився акт фактичної перевірки від 1 листопада 2017 р. № 2750/1000/14/31855997.

Листом ПАТ Укрпошта від 12 січня 2018 р. відповідача повідомлено, що лист отриманий позивачем 9 листопада 2017 р., а корінці про повідомлення направлення на адресу відповідача направлені лише 13 січня 2018 р. Отже, відомості про вручення платнику податків поштового відправлення податкового органу було отримано податковим органом від підприємства поштового зв`язку лише 13 січня 2018 р., що відповідно до приписів п. 42.4. ст.42 ПК надавало можливість винести спірне рішення 19 січня 2018 р.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2018 р. № 0001291406 винесено протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків Акту перевірки та з урахуванням того факту, коли контролюючому органом стало відомо про таке вручення. Отже, з цих підстав, відхиляються доводи позивача щодо несвоєчасності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, судом також встановлено, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, зокрема, здійснено посилання на п.1 абз. 2 ст. 1 Указу № 436/95 від 12 червня 1995 року Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки як підставу для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд бере до уваги, що згідно з п.24 ст.1 Указу Президента України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» від 20 червня 2019 року

N418/2019 визнано таким, що втратив чинність, зокрема, й Указ Президента України від 12 червня 1995 року N436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки 20 червня 2019 року зазначений Указ Президента України від 12 червня 1995 року N436 як підстава для застосування цього штрафу скасований, то це має зворотну дію в часі і скасовує відповідальність особи за дії, вчинені до 20 червня 2019 р.

Із наведених підстав спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 38 від 28 січня 2019 р. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2856 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2856 грн. 60 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19 січня 2018 р. № 0001291406.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260) на користь Селянського (фермерського) птахогосподарства "Добробут" (код ЄДРПОУ - 31855997) судовий збір у розмірі 2856 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне найменування сторін:

Позивач - Селянське (фермерське) птахогосподарство Добробут , адреса: вул. Садова, 1, с. Садова, Баришівський район, Київська область, 07534, код ЄДРПОУ - 31855997.

Відповідач - Головне управління ДФС у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5-а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 3 липня 2020 р.