Рішення

від 02.07.2020 по справі 360/1152/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1152/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Лисичанська міська рада про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Луганській області) до Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області (далі- відповідач), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, буд. 78 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 08.01.2020 по 09.01.2020 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 № 44205/1/1-19, наказу Головного управління № 405-НО від 13.12.2019 Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) , на підставі посвідчення на проведення перевірки №110 від 08.01.2020, здійснено позапланову перевірку відповідача: Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області, розташованого за адресою; 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, буд. 78, з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 99 від 09.01.2020.

Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівель та приміщень Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області, розташованих за адресою: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, буд. 78, з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: - на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівель та приміщень Лисичанський центр позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області, її учнів, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Учні, співробітники та відвідувачі Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 23.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Лисичанську міську раду (арк. спр. 32-33).

14.04.2020 за вх. № 1494/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти позову з огляду на наступне.

Позовна вимога про зупинення експлуатації будівлі та приміщень порушує права відповідача. Посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 08.01.2020 №110 оформлене з порушеннями, а саме: відповідно до п.2-5 Закону України Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності на підставі наказу оформляється посвідчення на проведення заходу державного нагляду, яке підписується керівником органу державного нагляду або його заступником. Наказ про проведення позапланових заходів державного нагляду від 13.12.2019 № 405- НО підписаний т.в.о. начальника Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, але посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 08.01.2020 р. № НО було підписане т.в.о. начальника Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області.

Відповідно до п.2 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду , посвідчення є розпорядчим документом, яке підписується керівником органу державного нагляду. У даному разі органом державного нагляду є Головне управління ДСНС у Луганській області, яке видало наказ про позапланову перевірку від 13.12.2019 р. №405-НО. Тобто, посвідчення, яке оформлене з порушенням закону є недійсним.

Акт перевірки не має юридичної сили і не може бути підставою позовних вимог. Позивач посилається у позовній заяві на ст. 70 КЦЗУ, яким передбачені підстави для зупинення роботи об`єктів, стаття 70 містить 11 пунктів - різних підстав для зупинення роботи об`єктів. Проте, позивач в позовній заяві не вказує, на підставі якого пункту статті 70 КЦЗУ необхідно зупинити роботу об`єкта.

Статтями 160-161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач в акті перевірки і у позовній заяві одне і теж порушення по суті повторює в змінених формулюваннях.

Позивачем не надані докази порушення законодавства про пожежну безпеку, до позову долучений тільки акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду від 09.01.2020 №99.

Усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки можливо шляхом фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету. Відповідно до ст.26 п.1, п.2 Закону України Про повну загальну середню освіту фінансування комунальних закладів позашкільної освіти здійснюється за рахунок бюджетних коштів - за рахунок коштів засновника. Відповідно до п.п. 1.4 Статуту відповідача, власником Центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю є Лисичанська міська рада. Самостійних джерел фінансування у відповідача немає, тому відсутня можливість здійснювати витрати на реалізацію тих або інших платних заходів.

Але, не зважаючи на фінансові труднощі і відсутність стабільного фінансування, відповідачеві вдається усунути недоліки, викладені в акті перевірки в певний термін, крім тих, які позивач установив і зафіксував в акті перевірки необґрунтовано і незаконно. Позовні вимоги позивач обґрунтовує фактичними обставинами, які не є доказами порушень законодавства про пожежну безпеку та ризиком настання негативних наслідків.

Відповідач вважає, що порушення правил пожежної безпеки, зазначені у пунктах 2-4, 7 9, 11, 12, 16, 18, 20, 21 Акту перевірки не відповідають норам діючого законодавства, безпідставні та необґрунтовані.

Також відповідач зазначив, що порушення, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 8 , 10, 13, 14, 15, 17, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32 Акту перевірки усунуто.

На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.04.2020 за вх. № 14490/2020 від Лисичанської міської ради надійшли письмові пояснення у справі (арк. спр. 41-43), у яких зазначено наступне.

Відповідно до розділу 6 Статуту Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, а також може здійснюватися за рахунок додаткових джерел, визначених законодавством (п.6.2.). Бухгалтерський облік у закладі здійснюється централізованою бухгалтерією відділу освіти Лисичанської міської ради, який є органом управління для закладу.

Серед порушень, викладених в Акті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної, безпеки №99 від 09.0.1.2020 встановлені порушення, які потребують значного часу для виконання. Можливість усунення усіх порушень не залежить від волі відповідача, оскільки потребує значних фінансових витрат, в зв`язку з чим відповідачем підготовлений відповідний бюджетний запит на виділення коштів з міського бюджету на усунення порушень, які не можуть бути усунені ним самостійно, а саме: обладнання системою протипожежного захисту, встановлення протипожежних дверей, світильників для евакуаційного освітлення, придбання шаф для пожежних кран-комплектів, зміни електромережі будівлі, обробки засобами вогнезахисту дерев`яних конструкцій сценічної коробки великого глядацького залу.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні затвердження міського бюджету, внесення змін до нього є виключною компетенцією міської ради, таким чином виділення грошових коштів на заходи, необхідні для усунення, виявлених порушень має вирішити тільки міська рада, шляхом розгляду даного питання на сесії. Відділом освіти сформовано додатковий бюджетний запит щодо виділення коштів на усунення порушень, викладених в акті, для подання на розгляд чергової сесії міської ради.

З огляду на зазначене, третя особа вважає, що відповідачем вживаються всі заходи щодо виконання порушень, що не можуть виконані самим відповідачем через відсутність права на ведення власної фінансової діяльності.

При повному зупиненні експлуатації будинку відповідача буде порушено права громадян на реалізацію освітніх, культурно-мистецьких заходів для дітей та молоді.

Виявлені під час перевірки порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є такими правопорушеннями, які можуть бути усунуті шляхом надання припису. Зупинення роботи відповідача має застосовуватись лише якщо іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей.

На підставі викладеного третя особа просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк.спр. 160), надав клопотання від 01.07.2020 за вх.№ 25845/2020 про відкладення судового розгляду справи з посиланням на запровадження карантинних заходів, які обмежують дії засновника по усуненню виявлених недоліків, а також на те, що керівник відповідача відноситься до групи ризику, який не може приймати участь у судових засіданнях.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки обмеження дій засновника по усуненню виявлених недоліків у зв`язку з карантином не є поважною підставою для відкладення судового розгляду справи, перевірка проведена 09.01.2020, справа перебуває у провадженні суду з березня 2020 року, та має бути розглянута в розумні строки. Крім того, предметом спору є вжиття заходів реагування з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, що зумовлює швидкість розгляду такої категорії справ. Відповідач скористався правом надання відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження викладених у відзиві доводів, яким суд надає оцінку. Доказів того, що керівник відповідача відноситься до групи ризику, який не може приймати участь у судових засіданнях, відповідачем не надано, і останній не скористався правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з застосуванням власних технічних засобів.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр. 161), причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Лисичанський центр позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради (код ЄДРПОУ 36642554) зареєстроване у якості юридичної особи Лисичанської міською радою Луганської області 18.04.1995, 22.09.2009 за № 13811200000001368, місце знаходження: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, б. 78, керівник - Дрижакова Галина Миколаївна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.03.2020 за № 1006486417 (арк.спр. 26-28).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО встановлено провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій, щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, в якому під № 436 зазначено відповідача, термін проведення перевірки - з 08.01.2020 по 09.01.2020 (арк. спр. 7, 9).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 08.01.2020 № 110, виданого на проведення позапланової перевірки будівель Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області, розташованого за адресою: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, б. 78, відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО у період з 08 січня 2020 року по 09 січня 2020 року посадовими особами Лисичанського міського управління ГУ ДСНС України у Луганській області проведено перевірку стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (арк. спр. 12).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Лисичанський центр позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради складено акт від 09.01.2020 № 99 (арк. спр. 13-22).

Вищезазначеним актом перевірки виявлено наступні порушення:

1. Розділу IІІ глави 2 п. 2.22 Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - будівлю об`єкту не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), який має бути встановлений на фасаді або інших видних місцях і освітлюватися у темний час доби.

2. Розділу V п. 1.2. ППБУ; Додаток Б п. 5.1., ДБН В.2.5-56:2014, розділ VІ, пункт 6 ППБУ - будівля (ЦПРМШ) не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

3. Розділу IIІ глави 2 п. 2.3 ППБУ, розділу VІ пунктів 6.2-6.4 ДБН В.1.1-7:2016, розділу VІІІ пункту 8.6 ДБН - в порушення норм протипожежні перегородки пожежнонебезпечних приміщень об`єкта (горище та електрощитова) мають прорізи, які не заповнено протипожежними дверима відповідно до вимог ДБН В.1.1.-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва .

4. Розділу ІІІ пункту 2 абзацу 3 Правил техногенної безпеки , затверджених наказом МВС від 05 листопада 2018р. за № 879, зареєстровано в Мін`юсті від 27 листопада 2018р. за № 1346/32798 (далі - ПТБ), статті 20, частини першої пункту 2 КЦЗУ - не забезпечено суб`єктом господарювання своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до законодавства, терміни та умови зберігання яких дотримано.

5. Розділу ІІІ глави 2 пункту 2.31 ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації об`єкта не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники якого повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

6. Розділу III глави 2 пункту 2.37 ППБУ, розділу 7 глави 7.2, пункту 7.2.11 ДБН В.1.1- 7:2016 - відсутні пристрої для самозачинення дверей виходів сходових кліток усіх типів, вестибюля (фойє, холу), а також до приміщення в якому розташовані сходи типу С2 та з приміщень безпосередньо на сходові клітки, вестибюль (фойє, хол) будівлі об`єкта.

7. Розділу III пункту 2.5 ППБУ- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) об`єкта не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

8. Розділу III глави 2 пункту 2.37 ППБУ - шляхи евакуації об`єкта (підвального поверху, та коридори II та 111 поверху) захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами.

9. Розділу III глави 2 пункту 2.28 ППБУ - не надано підтверджуючі матеріали на покриття підлоги коридорів (лінолеум, килимові доріжки) об`єкта щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я.

10. Розділу ІІ пункту 5, 6 ППБУ - на об`єкті плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відкориговані та не оновлені для розміщення їх на видимих місцях.

11. Розділу ІІІ глави 2, пункту 2.23 ППБУ; розділу 7 глави 7.3 пункту 7.3.4 ДБН В.1.1- 7:2016 - в порушення норм шафи для пожежних кран- комплектів об`єкта виконанні з горючих матеріалів.

12. Розділу IV глави 1 пункту 1.18 ППБУ - в порушення норм допущено прокладання в коридорі на другому поверсі електропроводів і кабелів об`єкта.

13. Розділу ІІІ глави 2 пункту 2.37 ППБУ - допущено улаштування на шляхах евакуації порогів, які перешкоджають вільній евакуації людей 3 приміщення театрального кабінету будівлі об`єкта.

14. Розділу ІІІ глави 2 пункту 2.12 ППБУ - не вказано місце зберігання ключів на дверях евакуаційного виходу та горища об`єкта, що повинні утримуватися зачиненими.

15. Розділу III глави 2 пункту 2.37 ППБУ - не надано підтверджуючі документи на скло у дверях коридору першого поверху на вихід будівлі об`єкта, щодо запобігання утворення скалок при руйнуванні.

16. Розділ IV глави 1 пункту 1.6 ППБУ - у приміщеннях підвального поверху об`єкта з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

17. Розділу III глави 2 пункту 2.12 ППБУ - в порушення норм допущено використання горища, технічних поверхів й приміщень (у тому числі, електрощитові) об`єкта не за призначенням. Захаращено сторонніми предметами (горючим матеріалом).

18. Розділу IV глави 1 пункту 1.1 ППБУ; розділу V пункту 1 та 5, Правил - експлуатація електроустановок та освітлювальної електромережі, електричні мережі та електрообладнання, що використовуються в приміщеннях об`єкта не відповідає вимогам ПУЕ.

19. Розділу III глави 2 пункту 2.23 ППБУ; розділу V пункту 1.2 ППБУ; розділу VI пункту 6 Правил; розділу 10, глави 10.2, пункту 10.2.4, ДБН В.2.5-56:2014 - в приміщеннях підвального поверху об`єкта, які не мають природного освітлення відсутня система протидимного захисту (видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння).

20. Розділу VI глави 2 пункту 2.3 ППБУ - дерев`яні конструкції сценічної коробки великого глядацького залу об`єкта не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують групу вогнезахисної ефективності.

21. Розділу III глави 2 пункту 2.23 ППБУ; розділу 10, глави 10.1, пункту 10.1.12 ДБН 8.2.2-9:2018; розділу 7, глави 7.2, пунктів 7.2.1, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.6 ДБН 8.1.1-7:2016 - приміщення великого глядацького залу об`єкта не забезпечено нормованою кількістю (не менше ніж двома) евакуаційними виходами по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть назовні та які повинні розташовуватися розосереджено і відповідати нормам.

22. Розділу V глави 3 пункту 3.6 ППБУ - об`єкт (приміщення будівлі та споруд) не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно Наказу М8С України від 15.01.2018 року № 25 Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників .

23. Розділу V глави 3 пунктів 3.8, 3.9 ППБУ - відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість та тип первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення відповідно 3 наказом МВС №25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» .

24. Розділу ІІ пункту 5 ППБУ; розділу ІІ пункту 1 Правил - не надано орієнтовний план евакуації учнів та вихованців у разі виникнення пожежі та порядок оповіщення учасників навчально-виховного процесу, що встановлюють обов`язки і дії працівників на випадок виникнення пожежі, які повинні переглядатися один раз на три роки.

25. Розділу ІІ пунктів 5, 6 ППБУ - на об`єкті плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відкориговані та не оновлені для розміщення їх на видимих місцях.

26. Глави 1 розділу IV пункту 1.16 ППБУ - електрощити, групові електрощитки не в повному обсязі оснащено схемою підключення споживачів 3 пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

27. Розділу ІІ пункту 4 ППБУ - для приміщень, об`єктів та споруд, які не експлуатуються, не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки та порядок їх утримання.

28. Розділу ІІ пункт 4 ППБУ; розділу ІІІ пункту 8 Правил - не в повному обсязі (не в кожному приміщенні) забезпечено розміщення таблички, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки.

29. Розділу IV глави 1 пунктів 1.18 ППБУ - допущено використання в пожежонебезпечних зонах (підвальні приміщення, приміщення кабелів та інші приміщення будівлі об`єкта) світильників 3 лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків).

30. Розділу IV глави 1 пункту 1.18 ППБУ - допущено підвішування світильників приміщень будівлі об`єкта безпосередньо на струмопровідні проводи.

31. Розділу IV глави 1 пункту 1.8 ППБУ - у приміщеннях об`єкта допущено експлуатацію тимчасових електромереж.

32. Розділу IV глави 1 пункту 1.18 ППБУ - допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією в підвальному приміщенні об`єкта.

Акт підписано директором Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області Г.М. Дрижаковою без пояснень та зауважень (арк.спр. 22).

Станом на дату розгляду справи заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, зазначених в Акті не проводилися, відповідачем та третьою особою визнається, що порушення повністю не усунуті.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Надаючи оцінку встановленим Актом порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Відповідно до розділу IІІ глави 2 п. 2.22 Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) будинки та інші об`єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будівель або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Відповідач у відзиві зазначив про усунення порушення під № 1, відкориговано назву вулиці і № будинку, фото.

Пунктом 1.2 розділу V ППБУ визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Приміщення закладів та установ обладнуються СПЗ відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки (пункт 6 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України , затверджених наказом МОН від 15.08.2016 № 974, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 08.09.2016 № 1229/29359, далі -Правила).

Щодо порушення під № 2 відповідач зазначив, що зауваження є необґрунтованим, ризиком настання наслідків позивач вказує пожежу, проте відсутність СПЗ ніяким чином не може стати причиною пожежі, посилається на ДБН В 2.5-56:2015, проте у даний ДБН внесені істотні зміни і правильна назва - ДБН В 2.5-56:2015 зі змінами № 1.

Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки навіть помилкове зазначення певних реквізитів нормативного акта та ймовірних наслідків недотримання вимог такого акта не нівелює необхідність дотримання суб`єктом норм пожежної безпеки.

Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі № 160/998/19 зроблено висновок, що таке порушення (відсутність систем протипожежного захисту) може створювати загрозу життю або здоров`ю учнів та персоналу навчального закладу, та є підставою для застосування заходів реагування.

Відповідно до пункту 2.3. глави 2, розділу ІІІ ППБУ, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Щодо порушення під № 3 відповідач зазначив про те, що позивач обґрунтовує вказане порушення з посиланням на ДБН В.1.1-7.2016, проте даний ДБН чинний з 01.06.2017. Відповідно до п. 1.1 ці норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, проте з 01.06.2017 на об`єкті не проводилися відповідні зміни.

З приводу таких доводів відповідача суд зауважує, що факт не проведення відповідних робіт з 01.06.2017 на об`єкті не впливає на обов`язок дотримання протипожежних норм, які діють станом на день проведення перевірки.

Згідно із розділом ІІІ пункту 2 абзацу 3 Правил техногенної безпеки , затверджених наказом МВС від 05.11.2018 за № 879, суб`єкти господарювання у випадках, визначених Кодексом, забезпечують техногенну безпеку шляхом, зокрема забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідач не погоджується з порушенням під № 4, оскільки наявні ватно - марлеві пов`язки на всіх учнів і працівників, які відповідно до п. 1 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2002 №1200, відносяться до засобів радіаційного та хімічного захисту населення.

Дійсно, згідно із пунктом 1 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200, ватно - марлеві пов`язки входять до переліку засобів радіаційного та хімічного захисту населення та забезпечення працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час.

Разом з тим, додатком до цього Порядку є Номенклатура засобів радіаційного та хімічного захисту та норм забезпечення ними, згідно із якою для дітей віком від 7 до 16 років, працюючого населення засобами індивідуального захисту органів дихання є протигази фільтрувальні, а ватно - марлеві пов`язки є засобом індивідуального захисту органів дихання у разі виникнення радіаційної аварії на атомній електростанції і об`єкті ядерно-паливного циклу.

Крім того, порушення під № 4 включає також незабезпечення працівників засобами колективного захисту, і відповідачем зауважень з приводу цього порушення не надано.

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (розділ ІІІ глава 2 пункт 2.31 ППБУ).

Щодо порушення під № 5 відповідач зазначив, що ним зроблено бюджетний запит на 2018 -2022 роки додатковий, надав копії листів до відділу освіти вих. № 02 від 14.01.2020, вх. № 61 від 14.01.2020.

Відповідно до пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.

На підтвердження усунення порушення під № 6 відповідачем надано фотографію.

У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків (пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Щодо порушення під № 7 відповідачем зазначено, що відповідно до розділу ІХ Перевірка відповідності вогнезахисту Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України від 26.12.2018 № 1064, чітко передбачено, що перевірка відповідності вогнезахисту здійснюється шляхом проведення вимірювання товщини вогнезахисного покриву, також шляхом проведення лабораторних випробувань. Проте позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині даного порушення без документальних підстав та досліджень.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків.

На підтвердження усунення порушення під № 8 відповідачем надано фото та зазначено, що шляхи евакуації об`єкта (підвального поверху та коридори ІІ та ІІІ поверху) очищені.

Пунктом 2.28 глави другої розділу ІІІ передбачено, що килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2.

Стосовно порушення під № 9 відповідач зауважив, що позивачем не зазначено, які підтверджуючі матеріали на покриття коридорів не надані. Вказані ППБУ чинні з 2016 року, але покриття були застелені до дії цих правил. Лише експертним висновком пожежної безпеки можливо підтвердити про токсичність покритті, але не поверхневим оглядом контролюючого органу.

Суд зазначає, що дотримання норм токсичності покриттів може бути підтверджена, зокрема, сертифікатом відповідності на матеріали, який відповідачем не надано. Факт укладення покриттів до 2016 року не впливає на обов`язок дотримання протипожежних норм, які діють станом на день проведення перевірки, і викладене в Акті порушення полягає не у висновку перевіряючого про токсичність матеріалів, а у тому, що не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про відповідність використаних матеріалів вимогам пункту 2.28 глави 2 розділу ІІІ ППБУ.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу ІІ ППБУ, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу персоналу плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

На підтвердження усунення порушення під № 10 відповідачем надано фото.

Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою (пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Щодо порушення під № 11 відповідачем зазначено, що відповідно до розділу ІХ Перевірка відповідності вогнезахисту Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України від 26.12.2018 № 1064, чітко передбачено, що перевірка відповідності вогнезахисту здійснюється шляхом проведення вимірювання товщини вогнезахисного покриву, також шляхом проведення лабораторних випробувань. Проте позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині даного порушення без документальних підстав та досліджень.

Разом з тим, відповідачем не надано під час перевірки та суду доказів того, що пожежні кран - комплекти виконані з негорючих матеріалів, що може бути підтверджено сертифікатами відповідності.

Відповідно до п. 1.18 розділу ІV ППБУ забороняється:

проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;

відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках;

експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток;

розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.

Щодо порушення під № 12 відповідачем зазначено, що пунктом 1.18 розділу IV ППБУ заборонено прокладання електропроводів і кабелів в сходових клітках, і ця норма не відносить до коридорів. Разом з тим, пункт 1.18 розділу IV ППБУ, який наведено вище, стосується заборон не лише щодо сходових кліток.

Згідно із пунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Щодо порушення під № 13 відповідачем зазначено у відзиві, що неможливо виконати певні роботи, та надано фото.

Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені (пункт 2.12 глави 2 розділу ІІІ ППБУ).

Щодо порушення під № 14 відповідачем зазначено, що місце зберігання ключів на дверях евакуаційного виходу та горища об`єкта вказано, і надано фото.

Згідно із пунктом 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не допускається заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях.

Щодо порушення під № 15 відповідачем надано суду копію бюджетного запиту від 06.04.2020 № 31/б.

Пунктом 1.6 розділу IV ППБУ передбачено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Відповідач не згоден з порушенням під № 16, зазначив, що його не існує, на підтвердження чого надав фото.

Відповідно до пункту 2.12 розділу ІІІ ППБУ забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) не за призначенням, розміщувати в них виробничі і складські дільниці, засмічувати та захаращувати їх сторонніми предметами. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені.

На підтвердження усунення порушення під № 17 відповідачем надано фото.

Згідно із пунктом 1.1 розділу IV ППБУ експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

Пунктами 1 та 5 розділу V Правил передбачено, що електричні мережі та електрообладнання, що використовуються у закладах та установах, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (зі змінами) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.

Експлуатація електроустановок та освітлювальної електромережі закладів та установ має відповідати вимогам пункту 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки.

Щодо порушення під № 18 відповідачем зазначено, що позивачем не вказано, в чому виражається та які норми Правил улаштування електроустановок порушив відповідач. Відповідно до п.п.1.1 глави 1.1 розділу І ПУЕ, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476, положення правил застосовують під час проектування, нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок. Ніякого технічного переоснащення та реконструкції в закладі не проводилося.

Як зазначалося судом вище, факт не проведення відповідних робіт на об`єкті не впливає на обов`язок дотримання протипожежних норм, які діють станом на день проведення перевірки.

Відповідно до пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно із пунктом 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Аналогічний за змістом припис міститься у пункті 6 розділу VІ Правил.

Щодо порушення під № 19 відповідачем зазначено, що згідно плану будівлі (1951 рік) передбачена вентиляційна система, надано фото.

Стосовно порушення під № 21 відповідач зазначив, що воно безпідставно вказане в акті, оскільки приміщення великого глядацького залу має два евакуаційних виходи, що підтверджується фотографією.

Пунктом 2.3 розділу VІ ППБУ передбачено, що усі горючі декорації, сценічне оформлення, драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє мають бути важкозаймистими або обробленими вогнезахисними засобами. Дерев`яні конструкції сценічної коробки повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Організація, яка проводить обробку, зобов`язана надати власникові установи акт із зазначенням дати проведення робіт та строку придатності вогнезахисних покривів (просочень). Власник повинен організувати щоквартальну перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій, сценічного оформлення і щороку - дерев`яних конструкцій. У разі необхідності вогнезахисна обробка повинна поновлюватися. Миття планшета сцени слід здійснювати водним розчином, що містить вогнезахисну речовину.

Стосовно порушення під № 20 відповідачем зазначено, що відповідно до розділу ІХ Перевірка відповідності вогнезахисту Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України від 26.12.2018 № 1064, чітко передбачено, що перевірка відповідності вогнезахисту здійснюється шляхом проведення вимірювання товщини вогнезахисного покриву, також шляхом проведення лабораторних випробувань. Проте позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині даного порушення без документальних підстав та досліджень.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних конструкцій сценічної коробки великого глядацького залу об`єкта.

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами (пункт 3.6 розділу VІ ППБУ).

Щодо порушення під № 22 відповідачем надано копію бюджетного запиту (вх. № 31/б від 06.04.2020).

Відповідно до пунктів 3.8, 3.9 розділу VІ ППБУ необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.

Стосовно порушення під № 23 відповідачем зазначено, що в приміщенні закладу на кожному поверсі знаходяться первинні засоби пожежогасіння (вогнегасники) - 16 одиниць: ВП-2(3)(ОП-2) - 9 шт., ВП-6(3)(ОП-6) - 3 шт., ВП-9(3)(ОП-9) - 1 шт., ВВК-1,4(ОУ-2)-1 шт., ВВК-2(ОУ-3)-2 шт.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ ППБУ, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Правил керівники закладів та установ з метою забезпечення протипожежного режиму зобов`язані зокрема забезпечити розробку і затвердити орієнтовний план евакуації учнів та вихованців у разі виникнення пожежі (додаток 1) та порядок оповіщення учасників навчально-виховного процесу, що встановлюють обов`язки і дії працівників на випадок виникнення пожежі. План евакуації та порядок евакуації повинні переглядатися один раз на три роки.

На підтвердження усунення порушення під № 24 відповідачем надано копію орієнтовного плану евакуації учнів та порядку оповіщення учасників навчально - виховного процесу.

З метою підтвердження усунення порушень під №№ 25 та 26 відповідачем надано фото.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ ППБУ для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

Територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пункт 8 розділу ІІ ППБУ).

Щодо порушення під № 27 відповідачем зазначено, що розроблена інструкція та знаходиться у кожному кабінеті.

На підтвердження усунення порушень під № № 28, 32, 33 відповідачем надано фото.

Також відповідачем зазначено, що з метою усунення порушення під № 30 частково замінено лампи розжарювання на енергозберігаючі та надано копію бюджетного запиту (вх. № 31/б від 06.04.2020), порушення під № 31 усунено, проводи одягнені в гофру, надано фото.

Стосовно ксерокопій фотографій, наданих відповідачем, суд зауважує, що в розумінні статей 73, 74,75, 76 КАС України вони не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами усунення виявлених в ході перевірки порушень, оскільки з них неможливо встановити коли, де, ким робилися ці фото, та чи зроблені вони в приміщеннях певного об`єкту. Встановити усунення зазначених порушень можливо виключно при безпосередньому огляді об`єкта, а не на підставі акта виконаних робіт та фотографій.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 09 січня 2020 року за № 99, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Щодо доводів відповідача про усунення частини порушень, суд зазначає, що компетентним органом - позивачем перевірка повторно не проводилася, а встановити усунення виявлених в ході перевірки порушень може виключно позивач шляхом проведення нової перевірки та оформлення її результатів.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Стосовно доводів відповідача про недоліки у посвідченні на проведення заходу державного нагляду від 08.01.2020 № 110, про процедурні порушення під час перевірки, суд зазначає, що статтею 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено право суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу, та не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Тобто, в даному випадку відповідач не скористався правом недопуску до перевірки посадових осіб з підстав невідповідності посвідчення вимогам Закону, тому після здійснення заходу державного контролю та складання акта не може посилатися на такі обставини.

Надані відповідачем бюджетні запити, листи з метою виділення коштів на усунення порушень свідчать про вжиття керівником відповідача та засновником закладу заходів з метою усунення виявлених порушень, разом з тим, не є підставою для незастосування заходів реагування до повного усунення таких порушень.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 09 січня 2020 року № 99, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про застосування до Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованого за адресою 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, б. 78, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки від 09 січня 2020 року № 99.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Тобто, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1б, код ЄДРПОУ 38617137) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Лисичанського центру позашкільної роботи зі школярами та молоддю Лисичанської міської ради Луганської області (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, буд. 78, код ЄДРПОУ 36642554) у вигляді зупинення експлуатації будівель приміщень, розташованих за адресою 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Юнацька, б. 78 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 09 січня 2020 року № 99.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя А.Г. Секірська