Рішення

від 02.07.2020 по справі 520/5935/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 липня 2020 р. № 520/5935/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання постанови протиправною і незаконною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження № 61689710 від 02.04.2020 р., винесену приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною;

- постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 61689710 від 02.04.2020 р. скасувати.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 року відкриття виконавчого провадження № 61689710 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки приватний виконавець може прийняти до виконання виконавчий документ стосовно боржника, яким є фізична особа, тільки за місцем проживання, перебування цього боржника, у межах відповідного виконавчого округу. Отже, позивачем вказано, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни є місто Київ. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи в порядку ст. 287 КАС України.

Відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувана позивачем постанова була прийнята у відповідності до норм діючого законодавства, а відтак скасуванню не підлягають. При цьому, відповідачем вказано, що відповідно до наданого разом із заявою про примусове виконання рішення, виконавчого напису №4675 від 30.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 . Відтак, відповідач мав усі законні підстави для прийняття виконавчого документу та відкриття щодо його виконання виконавчого провадження №61689710.

Позивач або представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни із заявою № б/н від 30.03.2020 року, яку зареєстровано відповідачем 01.04.2020 року.

Зі змісту вказаної заяви про примусове виконання рішення вбачається, що заявник просив відкрити, за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. №4675 від 30.03.2020 року, про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 15936,50 грн., накласти арешт на все рухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках в межах суми заборгованості та у випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 , звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 02.04.2020 року відкрито виконавче провадження № 61689710 з примусового виконання виконавчого напису №4675 від 30.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованості в розмірі 15936,50 грн.

Боржником у виконавчому провадженні № 61689710 визначено ОСОБА_1 .

Матеріали справи свідчать, що в рамках здійснення виконавчого провадження №61689710 відповідачем на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Судом зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення спірної у даній справі постанови, оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем реєстрації (проживання) боржника.

При цьому, як зазначено відповідачем, відкриття виконавчого провадження було здійснено з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» та з огляду на обставини того, що у наданому стягувачем до виконання виконавчому написі №4675 від 30.03.2020 року, виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зазначено, що місцем проживання позивача є адреса: АДРЕСА_2 .

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із положеннями п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Згідно із ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403 (далі - Закон №1403).

Згідно із положеннями ст.1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно із приписами ст.25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження» .

Також суд зазначає, що п.1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Як передбачено п.4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із п.10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до положень ч.ч. 2 та 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08 квітня 2020 року по справі № 804/6996/17 та від 30 квітня 2020 року по справі №580/3311/19.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст. 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.

Як зазначено позивачем, вона не має нерухомого майна, яке знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва.

При цьому, позивач працює у ПП ФАРМАРОСТ 2011 , код за ЄДРПОУ: 37658099, розташованого за адресою: 61177, Харківська обл., м. Харків, Ленінський район, вул. Золочівська, буд. 19, що підтверджується довідкою ПП ФАРМАРОСТ 2011 №31-04/20в від 14.04.2020 року.

З наявних в матеріалах справи доказів та наданих до суду пояснень вбачається, що відповідач, мотивуючи власну правову позицію та правомірність прийнятих ним рішень, послався на обставини того, що відповідно до заяви про примусове виконання рішення стягувачем вказано адресу проживання боржника як АДРЕСА_4

Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.3 ст. 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно із ч.7 ст.26 Закону №1404-VІІІ у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

З наявної в матеріалах справи копії заяви про примусове виконання рішення вбачається, що стягувачем дійсно зазначено дві адреси боржника, а саме місце реєстрації: АДРЕСА_5 . Харків АДРЕСА_6 вул АДРЕСА_7 Фельдшерська, АДРЕСА_3 та місце проживання: АДРЕСА_2 .

Вказані відомості стосовно боржника також зазначені і у поданому до примусового виконання виконавчому написі №4675 від 30.03.2020 року приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В.

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що зазначена адреса проживання боржника є дійсною, як не містять доказів наявності у позивача майна у виконавчому окрузі м. Київ.

Крім того, відповідачем до суду надано копії договору про надання кредиту №1800446 від 03.01.2019 року та додаткових угод до зазначеного договору, в яких адреса позивача відповідає адресі реєстрації останньої.

В той же час, матеріали виконавчого провадження не містять в собі доказів того, що зазначена адреса місця проживання позивача була встановлена відповідачем.

Суд зазначає, що за даними Єдиного реєстру приватних виконавців приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, враховуючи обставини відсутності в матеріалах справи доказів того, що місцем реєстрації/проживання позивача, який є боржником у виконавчому провадженні №61689710, є місто Київ або з місцезнаходженням майна позивача є м. Київ, тобто виконавчий округ, на території якого здійснює діяльність відповідач, то суд приходить до висновку, що виконавчий документ у виконавчому провадженні №61689710 прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, або ж місцем знаходження майна такої особи.

При цьому, суд зазначає, що доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вказані обставини свідчать про прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження № 61689710 від 02 квітня 2020 року за відсутності на те законних підстав, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності прийнятого рішення.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 ) до Приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (вул. Якова Самарського, буд. 12А, м. Дніпро, 49044) про визнання постанови протиправною і незаконною та її скасування - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 61689710 від 02.04.2020 р., винесену приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , код - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) 80 коп. з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 71-А, м. Київ, 02002).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.