Рішення

від 02.07.2020 по справі 640/7206/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Київ № 640/7206/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства САША доДержавної податкової служби України; Головного управління ДПС у Луганській області провизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство САША (далі по тексту - позивач, С(Ф)Г САША ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Луганській області), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача 1 по винесенню рішення від 14 грудня 2020 року №5847/6/99-00-08-05-01-06 після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за скаргою платника податків;

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача 2 від 06 грудня 2019 року №№00000240513 та 00000230513.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем 1 на адресу суду 05 травня 2020 року надіслано письмовий відзив на позов (вх.№03-14/60467/20), у якому зазначив, що за результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС України від 14.02.2020 №5847/6/99-00-08-05-01-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.12.2019 №00000230513, №00000240513, №00000250513, №000000260513, №00000270513, №0001503305, №0001493305, а скаргу позивача - без задоволення. При цьому, рішенням від 03.01.2020 №340/6/99-00/08-05-01-06 про продовження строку розгляду скарги позивача та отримане останнім 09.01.2020, що потверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, позов в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо продовження строку прийняття рішення за результатами розгляду скарги, вважає безпідставним та необґрунтованим.

У письмовому відзиві на позов від 13 травня 2020 року відповідач 2 вказав на те, що за результатами перевірки позивача встановлено неправомірність формування останнім показників податкового обліку за результатами господарських операцій з контрагентами з огляду на те, що реальний зміст таких операцій не підтверджується належними доказами, а отже, на думку відповідача 2, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки позивача, є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у Луганській області відповідно до плану-графіку проведення планових перевірок платників податків на 2019 рік проведена документальна планова невиїзна перевірка СФГ САША з питань вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та за результатами якої складено акт від 14.11.2019 №189/12-32-05-13/31458587 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Як вбачається з акту, перевірка проводилась у період з 26.09.2019 по 24.10.2019, з 25.10.2019 по 07.11.2019 на підставі наказу ГУ ДПС у Луганській області від 09.09.2019 №52 та повідомлень від 10.09.2019 №5 та у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, статті 79, статті 82 Податкового кодексу України.

За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог:

статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996 (із змінами та доповненнями); підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2.16 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88; статті 264 Господарського кодексу України, підпунктів 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, у результаті чого занижено суму ПДВ по загальним податковим деклараціям з ПДВ на 2235626,00 грн, у т.ч.: за лютий 2017 року на 3120,00 грн., за листопад 2017 року на 149347,00 грн., за січень 2018 року на 10757,00 грн., за вересень 2018 року на 549825,00 грн., за жовтень 2018 року на 1521001,00 грн., за лютий 2019 року на 1576,00 грн. (ряд. 18 декларації у 2016-2019 роках) та підлягає зменшенню сума від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 250,00 грн. (ряд. 21 Декларації);

пункту 198.1 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у результаті чого занижено суму ПДВ по спеціальним податковим деклараціям з ПДВ на 12645,00 грн., у т.ч. за листопад 2016 року на 12645,00 грн. (рядок 18 декларації за 2016р.);

підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, у частині заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1708,57 грн., у т.ч. за 2017 рік на 114,20 грн, за 2018 рік на 1594,37 грн.;

пункту 49.2 статті 49, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України в частині не подання податкові декларації з податку на майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік (4 квартал 2017 року), 2018 рік;

пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України в частині невідповідності об`єктів оподаткування і об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, які були зареєстровані СФГ САША у повідомленні за ф. №20-ОПП та фактичною наявністю прав СФГ САША на об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням;

підпункту 164.1.1, підпункту 164.1.2 пункту 164.1, абзацу е) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 та пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, у частині не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб із сум у вигляді як додаткове благо, наданого на користь фізичних осіб у розмірі 16023,47 грн.;

пункту 51.1 статті 51 та абзацу б) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та пункту 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556, в частині невідображення в податкових розрахунках (ф. 1-ДФ) відомостей про фізичних осіб-підприємців, яким були виплачені кошти в IV кварталі 2016 за ознакою доходу 157 , не відображені суми доходів нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб як додаткове благо за І, II, IV квартали 2018 року за ознаками доходів 126 , за ІV квартал 2016 року відображений податок на доходи фізичних осіб не в повному обсязі за ознакою доходу 127 , у податкових розрахунках (ф. 1ДФ) поданих до Старобільської ОДПІ Головного управління ДПС у Луганській області за IV квартали 2016, І, II, IV квартали 2018 року;

підпунктів 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1, абзацу е) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168, абзацу а) пункту 176.2 статті 176, підпунктів 16.1.3 - 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень № 2755-УІ, в частині ненарахування, неутримання та неперерахування до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб із сум додаткового блага, наданого на користь працівників у вигляді оплати адміністративних послуг у розмірі 954,00 грн.;

пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, пункту 5 статті 8, пункту 7 та пункту 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в редакції Закону України від 24.12.2015 № 909-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році в частині ненарахування та несплати до бюджету суми єдиного внеску у розмірі 14265,83 грн., в т.ч., за грудень 2016 року - 14265,83 грн.;

частини третьої статті 24 Кодексу закону про працю в частині використання в грудні 2018 року, січні 2019 року, лютому 2019 року роботу фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості водіїв без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу;

статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні №996-XIV із змінами і доповненнями, пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, підпункту 16.1.2, підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів.

На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Луганській області, крім інших, прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2019 року:

- №00000230513 (форма В4 ) про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 250,00 грн;

- №00000240513 (форма Р ) про визначення податкового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 2248271,00 грн. за основним платежем та 562067,55 грн. за штрафними санкціями;

Користуючись правом адміністративного оскарження, СФГ САША подано скаргу, з доданими первинно-бухгалтерськими документами до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 14.02.2020 №5847/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючи з податковими повідомленнями-рішеннями від 06 грудня 2019 року №№00000240513 та 00000230513, а також діями відповідача 1 щодо прийняття рішення за результатами розгляду скарги після закінчення строку, встановленого для його прийняття, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; підпункту 1.1 пункту 1, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині завишення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю БМП-Строй (далі по тексту - ТОВ БМП-Строй ), Товариством з обмеженою відповідальністю Фактоплюс Інвайт (далі по тексту - ТОВ Фактоплюс Інвайт ), Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬМІНДА ПРАЙМ (далі по тексту - ТОВ АЛЬМІНДА ПРАЙМ ), Товариством з обмеженою відповідальністю ІКС ЕЛЬ ПРО (далі по тексту - ТОВ ІКС ЕЛЬ ПРО ), Товариство з обмеженою відповідальністю Мелремопт (далі по тексту - ТОВ Мелремопт ), Товариством з обмеженою відповідальністю АЛКО-СТАР (далі по тексту - ТОВ АЛКО-СТАР ), Товариством з обмеженою відповідальністю Вірджін трейд (далі по тексту - ТОВ Вірджін трейд ), Товариством з обмеженою відповідальністю КАМАЗТЕХЦЕНТР (далі по тексту - ТОВ КАМАЗТЕХЦЕНТР ), які фактично не відбувались, що призвело до заниження податку на додану вартість на 2235626,00 грн., зменшення суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 250,00 грн.

Крім того, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту задекларованого позивачем у р.10 Податкових декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування 0121) за період 01.07.2016 по 31.12.2016, всього у сумі 5583305,00 грн., встановлено його завищення на 12645,28 грн.

Так, перевіркою встановлено, що віднесення платником до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ сум податку згідно з отриманою податковою накладною від ПП Домікс від 28.11.2016 №9227750039, при складанні якої продавцем не було заповнено обов`язковий реквізит - код товару згідно з УКТ ЗЕД на імпортний товар, у результаті чого завищено податковий кредит на суму 12645,28 грн. за листопад 2016 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ БМП-Строй , судом встановлено наступне.

03 вересня 2018 року між TOB БМП-Строй (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки будматеріалів №36, а саме: плита великогабаритна залізобетонна ПКЖ 6x1,5 та ПКЖ 6x2, фундамент під забор ФЗП-1-1, фундаментні блоки суцільні ФБС 24-5-бт 2380x500x580, стовпи бетоні для забору 80x80x2500, напіврами РПС21 та фундамент під напіврами Ф21А.

На підтвердження виконання умов договору до перевірки платником надано рахунки на оплату, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до вказаних документів TOB БМП-Строй здійснено постачання з м. Київ до с.Шульгінка Старобільського району Луганської області наступних будівельних матеріалів: фундаменту під паркан ФЗП-1-І, плит великогабаритних залізобетонних (заборних) ГІКЖ 6x2, 6x1,5, фундаменту під напіврами Ф21А, фундаментних блоків суцільних ФБС 24-5-бт 2380x500x580, стовпів бетонних для забору 80x80x2500, напіврам РПС21, фундаменту під напіврами Ф21А.

Позивачем включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року суму ПДВ у розмірі 442521,00 грн. по податкових накладних отриманих від TOB МБП-Строй .

Водночас, за висновками відповідача 2, позивачем не надано до перевірки договори укладені з ФОП, які здійснювали перевезення вантажу з м. Києва від TOB БМП-Строй у с. Шульгінку Старобільського району, а також акти виконаних робіт.

Також, податковий орган вважає, що позивачем не здійснювалось заправлення паливно-мастильними матеріалами автотранспортних засобів, на яких здійснювали перевезення вантажу від TOB БМП-Строй ФОП, що підтверджується щомісячним звітом по pax. 203 Про рух ПММ та лімітно-забірними картами.

Списання ПММ на наведені в додатку №9 автотранспортні засоби не проводилось, автотранспортні засоби на балансі позивача не обліковуються та не орендуються.

Згідно з журналом-ордером № 6 по pax. 631 дебіторська або кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам з ФОП (перевізниками вантажу від TOB БМП-Строй ) не відображено.

У первинних банківських та касових документах відсутні операції по сплаті наданих ФОП послуг з перевезення вантажу.

При цьому, під час перевірки враховано податкову інформацію ГУ ДФС у Миколаївській області щодо TOB БМП-Строй від 18.03.2019 №40/14-29-14-08/39278408, згідно з якою за податковою адресою TOB БМП-Строй його посадові особи не знаходяться. Податкові розрахунки за формою №1-ДФ за період III, IV квартали 2018 року до ДПІ за місцем обліку не подавались. Звіти, які містять в собі показники відносно основних фондів, не надавались, що свідчить про відсутність на підприємстві основних засобів та інших необоротних активів у перевіряємому періоді (вересень - жовтень 2018 року), необхідних для здійснення господарської діяльності. Крім того, за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг у сторонніх організацій з оренди основних засобів, складських приміщень, будівельних майданчиків для зберігання будівельних матеріалів тощо. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми №20-ОПП згідно з наявними у ГУ ДФС у Миколаївській області баз даних інформація відсутня.

Згідно з проведеним аналізом даних ЄРПН встановлено підміну товарних (номенклатурних) позицій у виписаних податкових накладних по ланцюгу постачання.

Також, у TOB БМП-Строй відсутні власні основні засоби та інші необоротні активи, необхідні для здійснення підприємством господарської діяльності (будівельно-монтажні роботи), також підприємством не задекларовано послуги з оренди основних засобів, послуги по зберіганню ТМЦ (активів).

Без наявності первинних документів неможливо підтвердити факт руху ТМЦ (активів) від продавця до покупця та місця зберігання ТМЦ (активів). Аналіз номенклатури придбаних товарів, послуг відображених в податковому кредиті відрізняється від номенклатури вказаних в податкових зобов`язаннях TOB БМП-Строй .

Виходячи з вищенаведеного, відповідач 2 зробив висновок про те, що TOB БМП-Строй здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигода - третім особам з метою штучного формування податкового кредиту по ланцюгу поставки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ , судом встановлено наступні обставини.

Між TOB ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ (Продавець) та СФГ САША (Покупець) 11 вересня 2018 року укладено договір поставки будматеріалів №2/11, а саме: напіврами РПС21 та фундамент під напіврами Ф21А.

Фактична поставка товару за вказаним договором підтверджується рахунком на оплату №480 від 08.10.2018 на суму 423540,00 грн.; видатковою накладною №480 від 08.10.2018 на загальну суму 423540,00 грн., товарно-транспортними накладними №1-10 від 08.10.2018, №3-10, №4-10, №5-10, №6-10 та №12-10 від 12.10.2018.

У зв`язку з настанням першої події - поставки товару TOB ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ виписано податкову накладну №480 від 08.10.2018 на суму 423540,00 грн., ПДВ - 70590,00 грн.

Позивачем включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року суму ПДВ у розмірі 70590,00 грн. по податковій накладній, отриманій від TOB ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ .

Водночас, на думку податкового органу, вказані операції є нереальними з огляду на відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів, а саме: наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди на зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця; відсутність інформації про транспортування, а саме: наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні; відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, податковим органом використано узагальнену податкову інформацію ГУ ДФС у Донецькій області, згідно якої за адресою місцезнаходження ТОВ ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ знаходиться бізнес-центр Домаха , посадові особи відсутні. Фінансова звітність за 2018 рік не надана.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ АЛЬМІНДА ПРАЙМ , судом встановлено наступне.

Між TOB АЛЬМІДА ПРАЙМ (Постачальник) та СФГ САША (Покупець) 27 серпня 2018 року укладено договір поставки будматеріалів №270801-СМ, а саме: плита великогабаритна залізобетонна ПКЖ 6x2, фундамент під забор ФЗП-1-1, напіврами РПС21 та фундамент під напіврами Ф21А.

На виконання вимог договору TOB АЛЬМІДА ПРАЙМ здійснено поставку товарів, про що свідчать наступні документи: рахунок на оплату №206 від 02.10.2018 на загальну суму 395450,00 грн. та №211 від 03.10.2018 на загальну суму 390450,00 грн., видаткова накладна №206 від 02.10.2018 на загальну суму 395450,00 грн. та №211 від 03.10.2018 на загальну суму 390450,00 грн., товарно-транспортні накладні №01-10 від 02.10.2018; №02-10 від 03.10.2018; №03-10, №04-10, №05-10, №06-10 та №07-10 від 10.10.2018; №08-10, №09-10, №10-10, №11-10, №12-10 та №13-10 від 26.10.2018; №14-10, №15-10, №16-10, №17-10, №18-10 та №19-10 від 30.10.2018; №20-11 та №21-11 від 02.11.2018.

У зв`язку з настанням першої події - поставки товару TOB АЛЬМІДА ПРАЙМ виписано податкові накладні №206 від 02.10.2018 на загальну суму 474540,00 грн., ПДВ - 79090,00 грн. та №211 від 03.10.2018 на загальну суму 468540,00 грн., ПДВ - 78090,00 грн., суми по яким включені позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року.

Податковим органом під час перевірки встановлено наявність дефектних товарно-транспортних накладних від 02.11.2018 №20/11 та №21/11, від 30.10.2018 №14-10 та 15/10.

Крім того, під час перевірки враховано узагальнену податкову інформацію ГУ ДФС у Донецькій області щодо TOB АЛЬМІДА ПРАЙМ від 18.04.2019 №180/05-99-14-15 щодо фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками за вересень 2018 року, жовтень 2018 року.

Згідно узагальненої податкової інформації ГУ ДФС у Донецькій області від 04.02.2019 №744/05-99-21-13 TOB АЛЬМІДА ПРАЙМ відсутнє за місцезнаходженням, відповідно до ЄРПН та податкової звітності TOB АЛЬМІДА ПРАЙМ відсутні дані про основні засоби, земельні ділянки, склади, транспортні засоби, відповідно до форми 20-ОПП інформація про об`єкти оподаткування земельні ресурси, наявність транспортних засобів відсутня.

При проведенні аналізу діяльності підприємства встановлено, що операції TOB АЛЬМІНДА ПРАЙМ з контрагентами - покупцями по ланцюгу постачання за вересень 2018 року, жовтень 2018 року податковим органом встановлено неможливість підтвердження стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв`язку з цим, на думку відповідача, TOB АЛЬМІНДА ПРАЙМ не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна.

Також в акті перевірки контролюючий орган посилається на ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/13437/19-к від 15 березня 2019 року, згідно якої відділом процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017000000004227, відомості щодо якого 16.11.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 258-5, частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 364-1, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 366, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 209, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з TOB ІКС ЕЛЬ ПРО , судом встановлено наступне.

Між С(Ф)Г САША та TOB ІКС ЕЛЬ ПРО укладено договір на постачання будівельних матеріалів від 05.09.2018 №122/2, а саме: Диаммофоска нпк 4 20 20 та Нитроаммофоска нпк 15 15 15.

На виконання вимог договору TOB ІКС ЕЛЬ ПРО здійснено поставку товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками на оплату, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

У зв`язку з настанням першої події - поставки товару TOB ІКС ЕЛЬ ПРО виписано податкові накладні, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту відповідних періодів.

За висновками відповідача 2, відповідно до вказаних документів ТОВ ІКС ЕЛЬ ПРО здійснено постачання з м. Київ до с. Шульгінка Старобільського району Луганської області, замість зазначених в угоді будівельних матеріалів добрива - нітроамофоску.

Перевезення товару оформлено товарно-транспортними накладними, вантажовідправник - TOB ІКС ЕЛЬ ПРО , відпуск здійснювався за довіреністю №272 від 01.10.18, виданою на ОСОБА_6 , супровідні документи на вантаж - договір поставки №122.

У той же час, за висновками контролюючого органу, позивачем не надані до перевірки договори укладені із зазначеними перевізниками ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , акти виконаних робіт, в ж/о 1, Каса та ж/о Банк , в журналі-ордері №6 не відображено розрахунки з вказаними підприємствами чи наявність заборгованості, в касових та банківських документах відсутні операції по сплаті наданих послуг.

Також відповідач 2 вказав на те, що ТОВ ІКС ЕЛЬ ПРО зареєстроване Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 06.04.2016 за №10741020000059376, статутний фонд 123500 трн, відкрито 61 вид діяльності, не притаманних одній юридичній особі, основний - 62.02 - Консультування з питань інформатизації, засновник, керівник, головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_11 , згідно з фінансовим звітом за І півріччя 2018 року; основні засоби - відсутні, пізніше звіти не подавались, форма 20-ОПП про об`єкти оподаткування - відсутня.

За результатами аналізу даних ЄРПН за період жовтень 2018 року ІКС ЕЛЬ ПРО закуповує діамофоску та нітроамофоску у контрагенга-постачальника TOB Фактоплюс Інвайт , яке її придбавало у TOB МАНТІСА ПРОФІ .

Під час перевірки враховано податкову інформацію ГУ ДФС у Донецькій області щодо TOB Фактоплюс Інвайт за звітні періоди декларування ПДВ за жовтень 2018 року.

Дані податкових накладних, виданих та отриманих TOB Фактоплюс Інвайт у жовтні 2018 року вказують на придбання товарів без подальшої реалізації та реалізацію товарів без попереднього придбання, а також транзитні операції спрямовані на надання податкової вигоди третім особам.

Згідно з даними ЄРПН вбачається підміна товарних позицій, номенклатура придбаних та реалізованих товарів суттєво відрізняється.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Мелремопт у перевіряємий відповідачем період, судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ Мелремопт укладено договір постачання від 22.02.2017 №27/02-01ГАЛ, а саме: поставку товару Сошник СЗ-3-6 .

На виконання умов договору контрагентом здійснено поставку товару, про що свідчать специфікація №1 від 27.02.2017; рахунок на оплату №27/02-01ГАЛ від 27.02.2017 на загальна суму 18720,00 грн.; видаткова накладна №22801 від 28.02.2017 на загальну суму 18720,00 грн.; виписка з банку №163 від 28.02.2017 на суму 18720,00 грн.

У зв`язку з поставкою товару ТОВ Мелремопт виписано податкову накладну №22801 від 28.02.2017 на загальну суму 18720,00 грн., ПДВ 3120,00 грн., суми ПДВ по якій включено до складу податкового кредиту перевіреного податкового періоду - лютий 2017 року.

Контролюючий орган зазначає, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, шляхові листи, інші документи, які підтверджують факт транспортування (доставки) товарно-матеріальних цінностей від TOB ТОВ Мелремопт із Запорізької область, м. Мелітополь у с. Шульгінку Старобільського району.

Розрахунки проведені шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що підтверджується випискою банку № 163 від 28.02.2017 на суму 18720,00 грн.

Згідно з автоматизованою системою співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності по взаємовідносинах з TOB Мелремопт , TOB Мелремопт не включено до складу податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року суму реалізованих запчастин позивачу на суму 3 8720,00 грн., ПДВ - 3120,00 грн.

Перевіркою з посиланням на податкову інформацію ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.2017 №098/10/08-01-14-16 щодо TOB Мелремопт з питань проведення фінансово- господарських операцій при визначенні сум податкового кредиту контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.11.2015 по 30.09.2017 та від 26.02.2018 №16/21-22-14-06/40048933 щодо ТОВ Мелремопт за звітні періоди декларування ПДВ липень 2016 року - березень 2017 року та посиланням на вироки Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 28.01.2016 у справі №335/6512/15-к та від 20.02.2017 у справі №335/13457/16-к, встановлено неможливість фактичного здійснення TOB Мелремопт господарських операцій через відсутність у TOB Мелремопт майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з продажу у відповідних розмірах, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та відсутність об`єктів, які підпадають під визначення статті 185, статті 187, статті 188 Податкового кодексу України.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ВЕСТ ТОРГ ГРУП (ТОВ Емсіс , судом встановлено наступне.

01 листопада 2017 року між TOB ВЕСТ ТОРГ ГРУП (Продавець) та СФГ САША (Покупець) укладено договір поставки будматеріалів №б/н, а саме на поставку: сталь тонколистова оцинкована 0,48*1250, труба ф 133x4,0, труба 25x2,8, труба 219x4,5, професійна фасадна фарба, саморізи покрівельні з шайбою та цинковим покриттям 4,8x19, штукатурка декоративна Шуба , пінопласт ПСБ-35 100x50x10, кран кульовий, гак хомута, емаль, глубокопроникна грунтівка, фініш, шпаклівка, штукатурка.

На виконання вимог договору TOB ВЕСТ ТОРГ ГРУП було здійснено поставку товарів, про що свідчать наступні документи: рахунок на оплату №171130 від 15.11.2017 на загальну суму 896084,52 грн., видаткові накладні №1711163, №1711162, №1711164, №1711161 від 16.11.2017 на загальну суму 896084,52 грн., виписка з банку №25 від 21.12.2017 на суму 496084,51 грн. та №1129 від 12.12.2017 на суму 400000,00 грн.

У зв`язку з поставкою товару TOB ВЕСТ ТОРГ ГРУП виписано податкові накладні №102, №103, №104 та №101 від 16.11.2017 на загальну суму 896087,46 грн., ПДВ - 149347,41 грн. та суму податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Податковий орган зазначив, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, шляхові листи, інші документи, які підтверджують факт транспортування (доставки) товарів від TOB ВЕСТ ТОРГ ГРУП із Львівської області Пустомитівського району в с.Шульгинку Старобільського району Луганської області.

При перевірці податковим органом також використано узагальнену податкову інформацію ГУ ДФС у Львівській області від 28.02.2018 №8/7/13-01/14-14 щодо TOB ВЕСТ ТОРГ ГРУП за період з 01.08.2017 по 31.12.2017, згідно з якою місцезнаходження платника не встановлено. У той же час встановлено відсутність матеріально-технічних і технологічних можливостей здійснювати відповідні послуги (роботи), тимчасово зберігати відповідний обсяг товару та транспортування товарно-матеріальних цінностей, відсутність даних щодо підтвердження придбання послуг з транспортування чи зберігання товарно-матеріальних цінностей, відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. При проведенні аналізу податкової звітності з податку на додану вартість поданих контрагентами - покупцями, та зареєстрованими TOB ВЕСТ ТОРГ ГРУП податкових накладних, встановлено факти формування податкових зобов`язань по операціях з підміни товарів, що свідчить, на думку відповідача, про залучення суб`єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ АЛКО-СТАР у перевірений контролюючим органом податковий період, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2017 року між TOB АЛКО-СТАР (Постачальник) та СФГ САША (Покупець) укладено договір поставки №1100, а саме: на поставку будматеріалів: ПВС, АППВ, ВВГ, ШВВП, гвинти, електричну апаратуру, люмінесцентні лампи, абразивні матеріали для полірування, набір шплінтів, піддони.

На виконання вимог договору TOB АЛКО-СТАР здійснено поставку товарів, про що свідчать наступні документи: рахунки на оплату; видаткові накладні; платіжні доручення.

У зв`язку з поставкою товару TOB АЛКО-СТАР виписано податкові накладні, суми по яким включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду - листопад 2017 року.

За висновками контролюючого органу, до перевірки не надано документів, що засвідчують факт транспортування, перевезення продукції від Постачальника до Покупця.

При перевірці також враховано податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 23.10.2018 №849/20-40-14-11-12/40975005 щодо TOB АЛКО-СТАР , згідно з якою місцезнаходження платника не встановлено та вбачається відсутність об`єктів оподаткування і неможливість реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до даних ЄРПН встановлено невідповідність одержаного TOB АЛКО-СТАР товару від постачальників та товару, який реалізовано покупцям, у тому числі позивачу.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Вірджін трейд , судом встановлено наступне.

15 серпня 2018 року між TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД (Продавець) та СФГ САША (Покупець) укладено договір поставки будматеріалів №153, а саме: плита великогабаритна залізобетонна ПКЖ 6x2 та 6x1,5, фундамент під забор ФЗП-1-1, напіврами РПС21 та фундамент під напіврами Ф21 А, фундаментні боки суцільні ФБ€ 24-5-бт 2380x500x580.

На виконання вимог договору TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД здійснено поставку товарів, про що свідчать наступні документи: рахунки на оплату; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні.

У зв`язку з настанням першої події - поставки товару TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД виписано податкові накладні, суми ПДВ по яким включені позивачем до складу податкового кредиту.

За висновками контролюючого органу, станом на 28.02.2019 по взаєморозрахунках з позивачем за даними журналу-ордеру № 6 по pax. 631 існує дебіторська заборгованість в сумі 3298950 грн. По взаєморозрахунках з TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД станом на 28.02.2019 існує кредиторська заборгованість у сумі 3298950,00 грн., що свідчить про безпідставність формування кредиту та витрат по вказаним господарським операціям.

Згідно з листом від 18.09.2018 TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД , повідомляє позивача, що згідно з договором цесії №2 від 18.09.2018 право вимоги за договором поставки №153 від 15.08.2018 в частині розрахунків (п. 3.1 договору поставки) переходить до підприємства TOB Садін . Договір цесії №2 від 18.09.2018 на підприємстві відсутній та до перевірки не наданий. Станом на 01.03.19 згідно з журналом-ордером №6 по рахунку 631 заборгованість по взаєморозрахунках з TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД та TOB Садін - відсутня.

Згідно з товарно-транспортними накладними, перевезення будматеріалів від TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД до с. Шульгінка Старобільського району здійснювали водії - працівники СФГ САША на автомашинах, які належать СФГ САША або знаходяться в користуванні господарства.

Водночас, податковий орган зазначив, що відсутні документи, що підтверджують поставку придбаного позивачем товару водіями останнього.

Крім того, відповідачем 2 використано податкову інформацію ГУ ДФС у м.Києві від 11.04.2019 №12/26-15-14-01-01/41126273 щодо TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД за звітний період декларування ПДВ за вересень та жовтень 2018 року, згідно якої місцезнаходження платника податків не встановлено. Також було з`ясовано, що операції здійснені TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників ТОВ Люксарт , за вересень та жовтень 2018 року та TOB Біткойнінг , TOB Горизонт - холдинг , TOB Київ - житлобуд , TOB Сіріус корп за жовтень 2018 року до контрагентів-покупців не мали реального товарного характеру.

У зв`язку з цим, за висновками контролюючого органу, посадові особи TOB ВІРДЖІН ТРЕЙД не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ КАМАЗТЕХЦЕНТР , судом встановлено наступне.

08 січня 2019 року між TOB КАМАЗТЕХЦЕНТ (Постачальник) та СФГ САША (Покупець) укладено договір поставки запасних частин автотранспортних засобів №0801, а саме на поставку: накладка рамки лобового скла, накладка гальмівна, притискач колеса переднього, палець реактивної штанги ГМШ, щітка склоочисна, шестерня роздавальної коробки проміжна, глушник вихлопу, диск ведучий середній, поршнекомплект, ПННТ (паливний насос низького тиску).

На виконання вимог договору TOB КАМАЗТЕХЦЕНТ здійснено поставку товарів, про що свідчать наступні документи: рахунок-фактура, видаткові накладні, виписки з банку, актом TOB Нова пошта .

У зв`язку з поставкою товару TOB КАМАЗТЕХЦЕНТ виписано податкові накладні №57 від 28.02.2019, №34 та №35 від 21.02.2019 на загальну суму 10958,40 грн., ПДВ - 1826,40 грн., суми ПДВ по яким включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду - лютий, травень 2019 року.

Крім цього, під час перевірки враховано податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області складено щодо TOB КАМАЗТЕХЦЕНТ від 14.06.2019 №510/20-40-14-11-11/30035205 за звітній період декларування ПДВ за лютий, березень 2019 року, згідно з якої місцезнаходження платника не встановлено.

Також встановлено, незначну кількість трудових ресурсів, відсутність документального підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, фахової належності робітників підприємства, виробничо-складських приміщень та транспортних засобів, які економічно необхідні для виконання постачання товару у значних об`ємах, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно з ЄРПН підприємство не придбавало послуги перевезень в сторонніх організацій; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки підприємство відсутнє за місцезнаходженням.

Щодо правомірності задекларованого позивачем податкового кредиту у р.10 Податкових декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування 0121) за період з 01.07.2016 по 31.12.2016, всього у сумі 5583305,00 грн., судом встановлено наступне.

За висновками контролюючого органу, встановлено завищення задекларованого позивачем показнику податку на додану вартість на 12 645,28 грн., включеного до декларації на підставі отриманої податкової накладної, при складанні якої продавцем допущено порушення порядку її заповнення, а саме: не заповнено обов`язків реквізит - код товару згідно УКТ ЗЕД, у результаті чого, на думку відповідача 2, позивачем завищено податковий кредит за листопада 2016 року на суму 12645,28 грн.

Досліджуючи правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту перевіреного контролюючим органом податкового періоду, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України (надалі також - ПК України).

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

При цьому, впродовж судового розгляду контролюючим органом не заперечується відповідність наданих позивачем первинних документів вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а виписаних контрагентами податкових накладних приписам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

У ході розгляду справи, судом надано оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, які спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту. Судом досліджено первинні документи, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судом встановлено, що всі документи позивача, в тому числі і документи первинного бухгалтерського обліку (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, банківські виписки тощо), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні стосовно їх змісту, а саме мають всі реквізити та скріплені печатками сторін.

Водночас, певні незначні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, нескладення деяких супровідних поставці документів, а також інформація за результатами податкового контролю контрагента, у даному випадку, не є такими, що можуть свідчити про нереальність господарських операцій з урахуванням встановлених у справі обставин на підставі поданих позивачем доказів.

Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача 2, як на підставу неправомірності формування витрат та податкового кредиту, на відсутність деяких товарно-транспортних накладних, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. їх формальна невідповідність встановленим вимогам або відсутність не може свідчити про безтоварний характер господарських операцій.

Так, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 регламентують порядок перевезення вантажів різного виду та визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Визначені Правилами документи - ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна - є обов`язковими для використання авто-перевізниками з метою пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху.

Слід зазначити, що центральним податковим органом не видавались обов`язкові до виконання платниками податків акти щодо підтвердження товарно-транспортними накладними та подорожніми листами в податковому обліку пов`язаних з господарською діяльністю отриманих автотранспортних послуг.

Відносно доводів відповідача 2 про залучення до перевезення фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , судом встановлено наступне.

Згідно наказу №40-К від 21.11.2018 позивачем звільнено працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 21.11.2018 та наказу №41-К від 23.11.2018 - звільнено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 23.11.2018.

Однак, оскільки у СФГ САША виникла необхідність у перевезенні вантажів, вирішено залучити до перевезення будівельних матеріалів та насіння соняшника, раніше звільнених працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_2 , що не працював на СФГ на підставі цивільно-правових угод:

- 28.11.2018 договір №4 між ОСОБА_4 (Виконавець) та СФГ САША в особі голови ОСОБА_6 (Замовник);

- 23.11.2018 договір №1 між ОСОБА_1 (Виконавець) та СФГ САША в особі голови ОСОБА_6 (Замовник);

- 12.02.2019 договір №5 між ОСОБА_2 (Виконавець) та СФГ САША в особі голови ОСОБА_6 (Замовник);

- 28.11.2018 договір №3 між ОСОБА_5 (Виконавець) та СФГ САША в особі голови ОСОБА_6 (Замовник);

- 23.11.2018 договір №2 між ОСОБА_3 (Виконавець) та СФГ САША в особі голови ОСОБА_6 (Замовник).

Предметом Договорів згідно пункту 1.1 передбачалось виконання робіт з перевезення вантажу Замовника.

Також, відповідно до пункту 2.1 Договорів, виплата винагороди Виконавцеві Замовником здійснюється не пізніше 10 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт, який відповідно до Договору повинен бути складений на протязі не більше 3-х років.

Крім того, лише в листопаді 2019 року вказаними вище особами надані на нашу адресу акти приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджується письмовими поясненнями даних осіб.

З даних актів вбачається, що дані особи надавали разові послуги з перевезення вантажів не більше двох разів на місяць.

Щодо тверджень відповідача 2 про не підтвердження залучення фізичних осіб-підприємців, що здійснювали перевезення вантажу від TOB БМВ-СТРОЙ (код ЄДРПОУ 39278408), TOB ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ (код ЄДРПОУ 42236724), TOB АЛЬМІНДА ПРАЙМ (код ЄДРПОУ 4182424), TOB ІКС ЕЛЬ ПРО (код ЄДРПОУ 40403769) на адресу позивача, слід зазначити наступне.

Так, з метою перевезення придбаного у TOB БМВ-СТРОЙ , TOB ФАКТОПЛЮС ІНВАЙТ , TOB АЛЬМІНДА ПРАЙМ , TOB ІКС ЕЛЬ ПРО товару між СФГ САША (Замовник) та ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договори про транспортно-експедиторське обслуговування.

Відповідно до даних договорів передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за плату надати транспортні послуги пов`язані з організацією перевезень вантажів Замовника автомобільним транспортом, а Замовник зобов`язується сплатити за таке перевезення Виконавцю, встановлену цим Договором оплату.

Крім того, пунктом 3.1 Договору передбачено, що платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення Замовника виконуються відповідно до виставленого Виконавцем рахунку. Пунктом 3.2 Договору, визначено, що рахунки Виконавця підлягають оплаті протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати виставлення рахунку, якщо інше не узгоджено Сторонами.

Позивач пояснив, що на дату проведення перевірки позивачу не було надано рахунків на оплату за надані послуги, а тому і не відображено в розрахунки по вказаним взаємовідносинах.

Судом же встановлено, що господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

При цьому, посилання відповідач узагальнену податкову інформацію відносно контрагентів позивача є безпідставними, оскільки складання податкової інформації є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

За своєю правовою природою складена податкова інформація не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нереальність здійснених операцій. У зв`язку з цим, обґрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки складених податкових інформацій є неправомірним.

Таким чином, не є належним та допустимим доказом доводи відповідача 2 про те, що зазначені вище податкові інформації по контрагентах позивача підтверджують безтоварність господарських операцій, оскільки їх зміст свідчить, що документальна перевірка не була проведена та жодні первинні документи не перевірялися взагалі та вони самі по собі носять виключно інформативний характер.

Дана, позиція узгоджується з висновками ВерховногоСуду, викладеними в постановах від 13.02.2020 у справі № К/9901/40252/18, від 14.03.2020 у справі №К/9901/33057/18 та від 27.02.2020 у справі № К/9901/26768/18.

Водночас, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Щодо доводів відповідача 2 про завищення позивачем податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого за податковою накладною №5 від 14.11.2016, яка виписана ПП Домікс (код ЄДРПОУ 37787634) та зареєстрована в ЄРПН 28.11.2016 року за №9227750039, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Податковий орган вбачає в діях позивача порушення приписів пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, які регулюють питання пов`язані зі складанням та реєстрацією податкових накладних, які позивач не складав.

Так, згідно з пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачає підпункт е пункту 201.1 статті 201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Крім того, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена норма покладає на відповідачів обов`язок при реєстрації податкових накладних в ЄРПН перевіряти їх відповідність вимогам ПК України та не приймати або відмовляти у реєстрації податкових накладних, за наявності правових на те підстав.

Якщо ж таких дій з боку відповідачів вчинено не було, то податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

Водночас, як свідчать матеріали справи, на момент прийняття податкової накладної від ПП Домікс (код ЄДРПОУ 37787634), з боку контролюючого органу не виникло питань щодо реєстрації вказаної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача 2 про те, що позивачем не подано скаргу до контролюючого органу на помилки в обов`язкових реквізитах податкових накладних, суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України це є правом платника податків, а не його обов`язком, та наявність такої скарги не впливає на формування платником податків податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 20.06.2018 у справі №819/1383/17.

Суд, з урахуванням вказаного, приходить до висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем 2 доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 січня 2020 року у справі №814/2335/14.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів може бути свідченням неможливості поставити відповідний товар та свідчить про фактичне нездійснення операцій за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.

Так, оцінюючи обставини щодо можливості відповідними контрагентами здійснити поставку товару, суд зазначає, що відсутність певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів, сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних про відсутність ресурсів не може бути підтвердженням нездійснення поставки товару, а наявність певної інформації в інформаційних системах податкового органу не є безумовною підставою, яка свідчить про неможливість поставки товару.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу Інтерсплав проти України , вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Не можуть бути прийнятими доводи владної сторони за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що платник податку був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Такий висновок відповідає принципу індивідуального застосування відповідальності, в тому числі за порушення правил оподаткування.

Саме по собі невиконання контрагентом податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента та відповідно недостовірності задекларованих ним показників податкового обліку.

У разі підтвердження платником податку показників податкового обліку належним чином оформленими документами, передбаченими податковим законодавством, ці показники вважаються задекларованими правильно, якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податку повинен спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, зокрема в разі доведення відповідачем, що суми податкового кредиту задекларовані при фактичній відсутності господарської операції з постачання товару (послуги), а документи, якими оформлена ця операція, недостовірні.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, з урахуванням вказаного, дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем 2 доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Відтак, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, суд визнає їх такими, що свідчать про помилковість тверджень відповідача 2 щодо нереального характеру правовідносин позивача із згаданими контрагентами, підставою для яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про недоведеність відповідачем 2 правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо винесення рішення від 14.02.2020 №5847/6/99-00-08-05-01-06 після закінчення строку прийнятті та надсилання рішення за скаргою платника податків, суд вважає зазначити наступне.

17.12.2019 до ДПС України надійшла скарга СФГ САША на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 06.12.2019 №00000230513, 00000240513, 00000250513,00000260513, 00000270513, 0001503305, 0001493305 (вх. ДПС від 17.12.2019 №16819/6).

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2020 відповідачем 1 прийнято рішення від 03.01.2020 №340/6/99-00-08-05-01-06 про продовження строку розгляду скарги СФГ САША .

Зазначене рішення про продовження строку розгляду скарги направлено 03.01.2020 на адресу платника податків, що підтверджується копією Переліку №21 поштових відправлень Державної податкової служби України, зданих 03.01.2020 (рядок 8), а також копією фіскального чеку від 03.01.2020.

Рішення ДПС України від 03.01.2020 № 340/6/99-00-08-05-01-06 про продовження строку розгляду скарги отримано СФГ САША - 09.01.2020, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 0405344631085.

За результатами розгляду скарги СФГ САША рішенням ДПС України від 14.01.2020 № 5847/6/99-00-08-05-01-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Луганській області від 06.12.2019 №00000230513, 0000240513, 00000250513,00000260513, 00000270513, 0001503305, 0001493305, а скаргу - без задоволення.

Вказане рішення направлено на адресу платника податків 14.02.2020, що підтверджується копією Переліку №224 поштових відправлень Державної податкової служби України від 14.02.2020, та отримано СФГ САША - 18.02.2020, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором 0405345137106.

Отже, відповідач, приймаючи рішення за результатами розгляду скарги, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов СФГ САША в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової служби України по винесенню рішення від 14.02.2020 № 5847/6/99-00-08-05-01-06 після закінчення строку прийняття та надсилання рішення за скаргою платника податків задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог позивача, на його користь підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 2102,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення №228 від 27.02.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства САША задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 06 грудня 2019 року №00000240513.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 06 грудня 2019 року №00000230513.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства САША за рахунок Бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області сплачений судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Селянське (фермерське) господарство САША (код ЄДРПОУ 31458587, адреса: 92764, Луганська область, Старобільський район, с.Шульгинка)

Відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

Відповідач 2: Головне управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746, адреса: 93401, Леганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Енергетиків, 72)