Рішення

від 03.07.2020 по справі 640/9129/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року м. Київ № 640/9129/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" (далі - ТОВ "КМК-Метал") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" за підпунктом "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 № 1 та щодо не перенесення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від`ємного значення податку на додану вартість 5984117,00 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду правонаступника ТОВ "КМК-Метал" - ТОВ "Імпульс", а саме: вересня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.08.2018 № 2726/26-15-12-01-21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" з 29.08.2018 за підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві вчинити дії по внесенню до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" з 29.08.2018 та відновити з цієї дати на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" суму 5984117,00 грн від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була списана з електронного рахунку адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" за підпунктом "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 № 1 та перенести суму 5984117,00 грн від`ємного значення податку на додану вартість до складу податкового періоду у наступному звітному (податковому) періоді після підписання передавального акта від 09.08.2017 № 1, а саме: у вересні 2017 року, правонаступнику - ТОВ "Імпульс".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний був прийняти рішення щодо анулювання реєстрації платника ПДВ по заяві позивача не пізніше 10-денного строку після завершення документальної перевірки (29.08.2017), тобто до 10.10.2017, хоча відповідно до пункту 5.6 Положення про реєстрацію платників ПДВ за наявності зазначених у п.5.5 підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Зазначив, що протиправне не зняття з обліку ТОВ "КМК-Метал" як платника податків за заявою останнього від 11.08.2017 № 1 (вх. 14.08.2017), зокрема, не прийняття у визначені нормами податкового законодавства строки відповідного рішення на підставі підпункту "б" пункту 184.1 статті 184 ПК України, призвело до навмисного створення контролюючим органом ситуації з неподання ТОВ "КМК-Метал" податкових декларацій з ПДВ за період з серпня 2017 року по липень 2018 року. Вважає, що дії, які вчиняло ТОВ "КМК-Метал" та ТОВ Імпульс в послідовності, доводять те, що заява ТОВ "КМК-Метал" від 11.08.2017 про припинення платника податків, що була зареєстрована ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 14.08.2017, була подана підприємством до того, як в подальшому протягом 12 послідовних місяців це підприємство не подавало податкової звітності з ПДВ, а тому відповідач в розумінні пункту 184.2 статті 184 ПК України не мав правових підстав проігнорувати заяву платника та не прийняти рішення стосовно останнього з іншої підстави, визначеної підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України. Крім прийняття протиправного рішення від 29.08.2018 на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України, контролюючий орган, на думку позивача, безпідставно не переніс реєстраційну суму 5984117,00 грн ПДВ ТОВ "КМК-Метал" його правонаступнику - ТОВ "Імпульс".

Ухвалою суду від 31.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9129/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.07.2019 до суду від представника відповідача Зайкіної К.В. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, позаяк саме неподання позивачем звітності з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців є однією з підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 03.07.2020 допущено заміну первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "КМК-Метал" від 10.07.2017 № 7/17 вирішено ліквідувати ТОВ "КМК-Метал" шляхом приєднання до ТОВ "Імпульс" (а.с. 32).

13.07.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10741270018035033 про прийняте рішення засновниками (учасниками) ТОВ "КМК-Метал" щодо припинення діяльності останнього в результаті реорганізації (а.с. 157).

09.08.2017 ТОВ "КМК-Метал" та ТОВ "Імпульс" на підставі статті 107 Цивільного кодексу України склали передавальний акт № 1, відповідно до якого всі зобов`язання ТОВ "КМК-Метал" перед кредиторами, усі права та обов`язки, а також всі активи і пасиви ТОВ "КМК-Метал" шляхом приєднання переходять до правонаступника - ТОВ "Імпульс" (а.с. 25-31).

Згідно додатку № 2 до передавального акта до правонаступника переходить дебіторська заборгованість з бюджету по рахунку 6415 з податку на додану вартість в розмірі 5984117,86 грн (а.с. 28).

11.08.2017 ліквідатором ТОВ "КМК-Метал" було подано до контролюючого органу Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за III квартал 2017 року "Ліквідаційний", Ліквідаційний баланс (звіт про фінансовий стан) на 10.08.2017 та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2017 року (а.с. 33-54).

14.08.2017 ліквідатором ТОВ "КМК-Метал" було подано до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві заяву № 1 про припинення платника податків, якою повідомлено про внесення 13.07.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису за № 10741270018035033 щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Також у вказаній заяві ліквідатор просив провести заходи, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, та видати довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах (а.с. 63).

15.08.2017 ліквідатором ТОВ "КМК-Метал" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року, у якій задекларовано:

у рядку 16.1 "Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" - 6329528,00 грн, що відповідає значенню рядка 17 "Усього податкового кредиту"

у рядку 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 5984455,00 грн, яка відповідає значенню рядка 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (а.с. 64-65).

До декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року ТОВ "КМК-Метал" додано "Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)", "Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)" та "Розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" (а.с. 66-71).

У період з 11.08.2017 по 19.08.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КМК-Метал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 19.08.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 19.08.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 19.08.2017, за результатами якої складено акт від 29.08.2017 № 318/1-26-15-14-03-04 (а.с. 72-113).

У акті перевірки та додатку № 13 підтверджено правомірність декларування сум податку на додану вартість у декларації за липень 2017 року та додатках до неї.

04.09.2017 ТОВ "КМК-Метал" звернулось до Головного управління ДФС у м. Києві з заявою щодо перенесення суми податку на додану вартість в розмірі 5984117,00 грн, яка знаходиться на його рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ до складу податкового кредиту правонаступника - ТОВ "Імпульс" (а.с. 114).

Листом від 29.09.2017 № 31089/10/26-15-12-01-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ "КМК-Метал", що у разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, реорганізованого платника податку (таблиця 6 Д4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, такого правонаступника. Також вказано, що при наявності у ТОВ "КМК-Метал" суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, платник має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України правонаступника (таблиця 5 Д4) за останній (звітний) період реєстрації платником податку (а.с. 115).

Позивач стверджує, що відповідачем не була розглянута його заява про припинення платника податків.

Поряд з цим, рішенням Комісії від 30.08.2018 № 2726/26-15-12-01-21 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача та рішення Комісії від 30.08.2018 № 2726/26-15-12-01-21, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;

моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 64.1 статті 64 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 67.1 статті 67 ПК України підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є:

повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.

наявність хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 65.10 статті 65 цього Кодексу для самозайнятої особи.

Так, пунктом 65.10 статті 65 ПК України передбачено, що внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

визнання фізичної особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду;

смерті фізичної особи, у тому числі оголошення такої особи померлою, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану), а також визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що підтверджується судовим рішенням;

внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації;

закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;

заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;

наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;

анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.

Одночасно пунктом 67.3 статті 67 ПК України передбачено, що у разі припинення юридичної особи її відокремлені підрозділи підлягають зняттю з обліку в контролюючих органах.

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, пунктом 11.1 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 N 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за N 503/25280 (далі - Порядок N 1588, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Відповідно до пункту 11.2 розділу ХІ Порядку N 1588 юридичні особи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі (у тому числі військові частини), зобов`язані подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такі документи:

заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою N 8-ОПП (додаток 13), дата якої фіксується в журналі за формою N 6-ОПП;

копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;

копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Як уже було встановлено судом 14.08.2017 ліквідатором ТОВ "КМК-Метал" було подано до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві заяву № 1 за формою N 8-ОПП про припинення платника податків, якою повідомлено про внесення 13.07.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису за № 10741270018035033 щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Також у вказаній заяві ліквідатор просив провести заходи, визначені Порядком обліку платників податків і зборів, та видати довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах за формою N 22-ОПП.

До вказаної заяви ліквідатором було подано протокол загальних зборів від 10.07.2017 № 7/17 та відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення до реєстру запису від 13.07.2017 за № 10741270018035033 щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

Пунктом 11.5 розділу ХІ Порядку N 1588 встановлено, що у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

заяви за формою N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2 - 11.4 цього розділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою N 6-ОПП.

Координацію заходів щодо зняття з обліку юридичної особи у зв`язку з припиненням, яка протягом року змінила місцезнаходження, що пов`язано зі зміною адміністративного району, у тому числі формування, видачу та направлення відомостей та довідок, передбачених цим розділом, проводить контролюючий орган, у якому платник податків перебуває на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей (документів), визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 11.9 розділу ХІ Порядку N 1588 у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1 - 11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається перевірка у такі строки:

не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Так, відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "КМК-Метал".

За змістом підпункту 4 пункту 11.26 розділу ХІ Порядку N 1588 зняття з обліку платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку: у разі припинення платника податків - юридичної особи (шляхом ліквідації або реорганізації) врегулювання питань погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу такого платника здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Відповідно до пункту 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу .

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;

зазначену в судовому рішенні;

припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;

що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

Пунктом 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.11.2014 за N 1456/26233 (далі - Положення N 1130) передбачено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, затверджений ліквідаційний баланс, передавальний акт, розподільчий баланс або документальне підтвердження факту затвердження цих документів (для платників ПДВ - юридичних осіб) та відомості (документи), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про прийняття рішення про припинення юридичної особи, або копія такого рішення (для юридичних осіб, відомості про яких не включаються до Єдиного державного реєстру), заява або повідомлення платника ПДВ, уповноваженого органу чи особи про прийняття рішення про припинення платника ПДВ (для постійних представництв нерезидентів, договорів про спільну діяльність, договорів управління майном, угод про розподіл продукції), відомості (документи), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (для фізичних осіб - підприємців) (підстава - підпункт "б" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до абзацу другого пункту 5.2 Положення N 1130 анулювання реєстрації згідно з підпунктом "б" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "б" пункту 5.1 цього розділу) може бути ініційоване платником ПДВ - юридичною особою після складання комісією з припинення (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу у разі реорганізації платника ПДВ відповідно до законодавства шляхом приєднання, злиття, поділу та перетворення (якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення).

Одночасно пунктом 5.6 Положення N 1130 встановлено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством установлено альтернативний спосіб порушення питання про анулювання реєстрації платника податку, тобто, вказане питання питання може бути ініційовано як платником податку, так і контролюючим органом.

Натомість, пунктом 5.6 Положення N 1130 встановлено обов`язок контролюючого органу за наявності відповідних підтвердних документів прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів.

Поряд з цим, незважаючи на подання позивачем заяви про припинення платника податків, передавального акта та відомостей (документів), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про прийняття рішення про припинення юридичної особи, відповідачем не було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал".

Указані обставини свідчать про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає неприйнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" за заявою від 14.08.2017.

У свою чергу, вказана бездіяльність стала наслідком не перенесення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 5984117,00 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, правонаступника ТОВ "КМК-Метал" - ТОВ "Імпульс", а саме: вересня 2017 року на підставі уточнюючого розрахунку до декларації за вересень 2017 року (а.с. 118-124).

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у цій частині.

Перевіряючи рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.08.2018 № 2726/26-15-12-01-21 на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01.07.2003, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, підпунктом 3 пункту 5.5 Положення N 1130 (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку.

Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ "КМК-Метал" відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України стала довідка Головного управління ДФС у м. Києві від 22.08.2018 № 1710/26-15-12-01-20, відповідно до якої платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до податкового органу декларації з податку на додану вартість (а.с. 169).

Відповідно до пункту 200-1.8 статті 208 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Враховуючи, що пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше, та зважаючи на те, що судом встановлено протиправну бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у неприйнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" за заявою останнього від 14.08.2017, суд дійшов висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк прийнято більш ніж через рік після подання позивачем заяви про припинення платника податків.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Пунктом 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, визначено, що за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від`ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від`ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від`ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2).

За наявності у платника податку, який реорганізується, суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (е Накл), такий платник податку має право подати заяву про використання такої суми під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (е Накл), правонаступника (таблиця 5 додатка 4). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (е Накл), правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про використання суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (е Накл), реорганізованого платника податку (таблиця 6 додатка 4) під час обрахунку суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу (е Накл), такого правонаступника.

Матеріалами справи підтверджено, що 15.08.2017 ліквідатором ТОВ "КМК-Метал" було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року, у якій задекларовано:

у рядку 16.1 "Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" - 6329528,00 грн, що відповідає значенню рядка 17 "Усього податкового кредиту"

у рядку 19 "Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 5984455,00 грн, яка відповідає значенню рядка 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (а.с. 64-65).

До декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року ТОВ "КМК-Метал" додано "Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)", "Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)" та "Розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" (а.с. 66-71).

У період з 11.08.2017 по 19.08.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КМК-Метал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 19.08.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 19.08.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 19.08.2017, за результатами якої складено акт від 29.08.2017 № 3181-26-15-14-03-04 (а.с. 72-113).

У акті перевірки та додатку № 13 підтверджено правомірність декларування сум податку на додану вартість у декларації за липень 2017 року та додатках до неї.

Таким чином, позивачем виконано всі дії, передбачені ПК України, і відповідачем підтверджено правомірність визначення суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

У даному випадку, суд, вважає правильним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, що є правовою підставою для зобов`язання відповідача:

- вчинити дії по внесенню до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" з 29.08.2018 та відновити з 29.08.2018 на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" суму 5984117,00 грн від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була списана з електронного рахунку адміністрування податку на додану вартість;

- прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "КМК-Метал" на підставі підпункту "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 № 1 та перенести суму 5984117,00 грн від`ємного значення податку на додану вартість до складу податкового періоду у наступному звітному (податковому) періоді після підписання передавального акта від 09.08.2017 № 1, а саме: у вересні 2017 року, правонаступнику - ТОВ "Імпульс".

Суд вважає, що наведений спосіб захисту порушеного права позивача є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, ідентифікаційний код 30443695) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) щодо неприйняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" за заявою від 11.08.2017 № 1 та щодо не перенесення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 5984117,00 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс", а саме: вересня 2017 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) від 29.08.2018 № 2726/26-15-12-01-21.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) вчинити дії по внесенню до Реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" з 29.08.2018 та відновити з 29.08.2018 на електронному рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" суму 5984117,00 грн від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка була списана з електронного рахунку адміністрування податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" на підставі підпункту "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України за заявою від 11.08.2017 № 1 та перенести суму 5984117,00 грн від`ємного значення податку на додану вартість до складу податкового періоду у наступному звітному (податковому) періоді після підписання передавального акта від 09.08.2017 № 1, а саме: у вересні 2017 року, правонаступнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Імпульс".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМК-Метал" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, ідентифікаційний код 30443695) 7684,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко