Рішення

від 01.07.2020 по справі 200/4980/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 р. Справа№200/4980/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

приміщення суду за адресою: 84112, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 1.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Курахівської селищної ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Курахівської селищної ради (надалі - Селищна рада, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає в тривалому неприйнятті рішення по заявах щодо продажу земельної ділянки під об`єктом нерухомості - будівлею магазину та зобов`язання прийняти рішення, яким надати згоду на продаж земельної ділянки під обслуговування нежитлового приміщення - будівлі магазину, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача Селищна рада протиправно відмовила їй у продажу земельної ділянки, на якій розташована будівля магазину, належна позивачу на праві власності, з підстав, не передбачених нормами діючого законодавства. Таким чином, позивач просить у судовому порядку зобов`язати раду прийняти рішення щодо продажу їй вказаної земельної ділянки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року відкрито провадження у справі №200/4980/20-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

18 червня 2020 року відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що позовні вимоги є тиском на органи місцевого самоврядування. Крім того, питання відчуження земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності належить до компетенції органу місцевого самоврядування, тому суд не може примусово зобов`язати колегіальний орган (депутатів селищної ради) прийняти рішення певного змісту, при цьому, як зазначив відповідач, продаж земельної ділянки призведе до втрат місцевого бюджету. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

01 липня 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що доводи у відзиві викладені некоректно, спотворюють дійсні обставини справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 19-21).

Як вбачається з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2013 року належить на праві власності об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, а саме: будівля магазину, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 11).

31.01.2017 року позивач звернулась до Курахівської селищної ради з заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під магазин за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.63).

Рішенням Курахівської селищної ради від 23.02.2017 року №7/19-98, ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під магазин за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52).

З метою оформлення прав на земельну ділянку під об`єктом нерухомого майна, 18.08.2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про надання згоди щодо продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення(а.с.64).

На засіданні чергової сесії 29.08.2017 року винесено на розгляд проект рішення Курахівської селищної ради від 29.08.2017 року №7/26 Про надання згоди щодо продажу земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , за результатами голосування - рішення не прийнято (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Курахівської селищної ради про визнання дій незаконними та зобов`язання прийняти рішення.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 07.06.2018 року по справі №242/4821/17, визнано незаконною відмову Курахівської селищної ради в наданні згоди ОСОБА_1 на продаж земельної ділянки під обслуговування нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано Курахівську селищну раду Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продаж їй земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення у відповідності до вимогст. 128 Земельного кодексу України (а.с. 13-15).

05.11.2018 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про надання згоди щодо продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (а.с.65).

На засіданні чергової сесії 28.11.2018 року винесено на розгляд проект рішення Курахівської селищної ради від 28.11.2018 року №7/42 Про надання згоди щодо продажу земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , за результатами голосування - рішення не прийнято (а.с.55-58).

16.03.2020 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій повторно просила надати згоду на продаж земельної ділянки під обслуговування нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 66).

На засіданні чергової сесії 24.04.2020 року винесено на розгляд проект рішення Курахівської селищної ради від 24.04.2020 року №7/57 Про надання згоди щодо продажу земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , за результатами голосування - рішення не прийнято (а.с. 16-18, 59-62).

Фактично підставою для не прийняття рішення щодо надання згоди позивачу на продаж земельної ділянки виступила наступна обставина: недоотримання бюджетом селищної ради значних доходів за час використання земельної ділянки позивачем без правовстановлюючих документів.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні даного спору, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як вбачається з приписів ч. 2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Частиною 3 ст.128 ЗК України передбачено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Частиною 5 ст. 128 ЗК України визначено наступні підстави для відмови в продажу земельної ділянки:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Отже, нормами ЗК України чітко визначені підстави для відмови в продажу земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що підставою для не прийняття рішення щодо надання згоди позивачу на продаж земельної ділянки є недоотримання бюджетом селищної ради значних доходів за час використання земельної ділянки позивачем без правовстановлюючих документів.

Інших підстав для відмови позивачу у продажу їй земельної ділянки ні відзив на позов, ні надані відповідачем письмові докази, не містять.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у задоволенні її заяв, діяв протиправно та не у спосіб, визначений ЗК України, оскільки підстави неприйняття рішення щодо надання ОСОБА_1 згоди на продаж земельної ділянки не передбачені приписами ст. 128 ЗК України, а тому така відмова відповідача є протиправною і, відповідно, неприйняття рішення із наданням позивачу дозволу на продажу земельної ділянки, на який розташована будівля магазину, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за умови наведеної підстави для відмови у її наданні, такої як недоотримання бюджетом доходів,є протиправною поведінкою відповідача та незаконною бездіяльністю.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким надати згоду на продаж земельної ділянки під обслуговування нежитлового приміщення - будівлі магазину, за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Питання відчуження земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, на підставі ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування належить до компетенції органу місцевого самоврядування і ці повноваження є дискреційними.

Суд зазначає, що дискреційними повноваженнями є повноваження органу місцевого самоврядування у межах, які визначені законом, самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року по справі №№242/4821/17.

Таким чином, суд не може перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування, який є колегіальним органом, в частині прийняття рішення про розпорядження земельною ділянкою, а отже належним способом відновлення порушеного права позивача, за даних обставин,буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.03.2020 року щодо продажу їй земельної ділянки, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.03.2020 року про продаж їй земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 128 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн., з Курахівської селищної ради підлягає стягненню 840,80 грн.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Курахівської селищної ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Курахівської селищної ради в частині не прийняття рішення щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 16.03.2020 року про надання згоди щодо продажу земельної ділянки під обслуговування нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати Курахівську селищну раду Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) від 16.03.2020 року про продаж їй земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 128 Земельного кодексу України, з урахуванням висновку суду, викладених у даному судовому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Курахівської селищної ради (85490, Донецька область, м. Селидове, смт. Курахівка, вул. Комсомольська, 47, код ЄДРПОУ 04341399) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Судове рішення складено та підписано 01 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Строк оскарження підлягає застосуванню з урахуванням приписів Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 2019) від 30.03.2020 року №540.

Суддя В.М. Чучко