Рішення

від 30.06.2020 по справі 905/819/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.2020 Справа № 905/819/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Фізичної особи-підприємця Лащенко Юліани Олегівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Центральна, будинок №31; код ЄДРПОУ 32039657)

про стягнення 21 592,90 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : Криворучко В.Ж. - адвокат, ордер серія АР №1014540

від відповідача : не з`явились

С У Т Ь С П О Р У

Фізична особа-підприємець Лащенко Юліана Олегівна звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол про стягнення 21 592,90 гривень з яких: 20 674,00 гривень основна заборгованість, 459,94 гривень 3% річних, 458,96 гривень інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі накладної №5656 від 01.08.2019 відповідачу поставлено обладнання на загальну суму 20 674,00 гривень. Відповідач обладнання отримав, однак взяті на себе зобов`язання з його оплати не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, , що й зумовило звернення останнього до суду для захисту свого порушеного права, також позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/819/20, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено на 28.05.2020 та встановлено строк для подання сторонами заяв по суті справи, доказів.

Судове засідання 28.05.2020 проводилось за участю представника позивача в режимі відеоконференції з використанням он-лайн сервісу відеозв`язку EasyCon . За результатами судового засідання вирішено відкласти розгляд справи на 30.06.2020.

Судове засідання 30.06.2020 проводилось за участю представника позивача в режимі відеоконференції з використанням он-лайн сервісу відеозв`язку EasyCon .

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялявся своєчасно та належним чином.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол є: 85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Центральна, будинок №31.

Поштові конверти з копіями ухвал Господарського суду Донецької області від 04.05.2020 та 28.05.2020, які направлялись на юридичну адресу відповідача, повернуті на адресу суду з приміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

При цьому, той факт, що відповідні поштові відправлення відповідачу були повернуті з визначенням причини такого повернення як: адресат відсутній за вказаною адресою , не спростовує вчинення судом, передбачених положеннями Розділу ІІ Господарським процесуальним кодексом України, дій задля забезпечення реалізації відповідачем процесуальних прав у встановлені строки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Як встановлено судом, на підставі накладної №5656 від 01.08.2019 Фізичною особою-підприємцем Лащенко Юліаною Олегівною (далі - позивачем) передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол (далі - відповідачем) отримано товар на суму 20 674,00 гривень, вартість якого відповідачем оплачена не була.

За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, судом встановлено, що підтвердженням укладання договору у спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є накладна №5656 від 01.08.2019, що містить найменування товару, його ціну, реквізити позивача (оферта), а також підпис і печатку відповідача про прийняття саме такого товару і в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

Відповідно до ч.1 ст.173, ч.1 ст.193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене та оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням ст.692 ЦК України відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Тобто строк оплати товару є таким, що настав 02.08.2019 .

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов`язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов`язаннями.

Відповідач доказів оплати поставленого товару на суму 20 674,00 гривень на момент прийняття рішення у справі суду не надав, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача.

Окрім суми основної заборгованості позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 459,94 гривень за період з 02.08.2019 по 28.04.2020, інфляційні втрати в розмірі 458,96 за період вересень 2019 року - березень 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних, інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, судом визнано його методологічно невірним, адже прострочення платежу настало з 03.08.2019 (наступний день за днем оплати).

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за період з 03.08.2019 по 28.04.2020 становить 458,24 гривень.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи ЛІГА Закон , розмір інфляційних втрат за порушення строків оплати, який підлягає стягненню, за період вересень 2019 року - березень 2020 року становить 415,75 гривень.

Враховуючи наведене, господарський суд задовольняє позовні вимоги у визначеному судом розмірі.

Щодо розподілу судових витрат.

У п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у позовній заяві міститься орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 2 102,00 гривень судового збору та 5 250,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ;

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем до ухвалення судового рішення у даній справі подано докази, що підтверджують надання правової допомоги у розмірі 5 250,00 гривень.

Так, заявником надано копію договору про надання правової допомоги від 24.04.2020, укладеного між ФОП Лащенко Ю.О. та адвокатом Криворучко В.Ж.

За умовами п.1. договору За цим Договором Адвокат зобов`язується здійснити консультування Клієнта та його представництво, що вказане в цьому Договорі на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Безпосередній зміст правничої допомоги Адвоката за цим Договором полягає в тому, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується Доручення, під час строку дії цього Договору проконсультувати клієнта, підготувати та спрямувати у відповідний господарський суд позовну заяву про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол , ЄДРПОУ 32039657 за накладною № 5656 від 01.08.2019 року, за необхідності здійснити представництво (представити) Клієнта в суді у справі за вказаним позовом.

За надання Адвокатом правничої допомоги за цим Договором, що вказана в пункті 1 Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору в розмірі та на умовах визначених в Додатку до цього Договору (п. 3. договору).

У п.1 Додатку до договору від 28.04.2020 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в Договорі і визначеної Дорученням, у розмірі 5250 грн. 00 коп. до 28 квітня 2020 року.

Сторони погодили, що вказаний в пункті 1 цього Додатку розмір гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги вказаної в Договорі і визначеної Дорученням визначено Сторонами з врахуванням складності справи, виходячи із принципів розумності та з врахуванням часу (строку) дії Договору протягом якого Доручення підлягає виконанню (п.2. Додатку).

Сторони погодили, Адвокат вправі не приступати до виконання Доручення Клієнта за Договором до отримання гонорару (винагороди) (п.3. Додатку).

Згідно з п.п.7-8 Додатку оплата фактичних витрат здійснюється шляхом їх стовідсоткового авансування.

Виплата гонорару (винагороди) та оплата фактичних витрат для виконання Договору здійснюється в готівковому або безготівковому порядку відповідно до чинного законодавства України.

На виконання Додатку до договору від 28.04.2020, позивачем здійснено оплату правничої допомоги в розмірі 5 250,00 гривень, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера №2 від 28.04.2020.

Враховуючи обґрунтованість, доведеність обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості в розмірі 5 250,00 гривень, що були понесені позивачем за надання юридичних послуг (правової допомоги), такі витрати підлягають покладенню на відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Лащенко Юліани Олегівни до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол про стягнення 21 592,90 гривень з яких: 20 674,00 гривень основна заборгованість, 459,94 гривень 3% річних, 458,96 гривень інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Центральна, будинок №31; код ЄДРПОУ 32039657) на користь Фізичної особи-підприємця Лащенко Юліани Олегівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 674,00 гривень заборгованості, 458,24 гривень 3% річних, 415,75 гривень інфляційних втрат, а також 2 097,63 гривень судового збору, 5 239,30 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1,70 гривень 3% річних, 43,21 гривень інфляційних втрат - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суд доводить до відома учасників справи, що враховуючи зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, які були внесенні Законом №540-ІX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею, зокрема, 256 продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 30.06.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2020.

Позивач: Фізична особа-підприємець Лащенко Юліана Олегівна ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Спортивно-мисливський клуб Сокол (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Центральна, будинок №31; код ЄДРПОУ 32039657)

Суддя С.М. Фурсова