Рішення

від 01.07.2020 по справі 908/590/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/43/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020 Справа № 908/590/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/590/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен", ідентифікаційний код юридичної особи 41178227 (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3", ідентифікаційний код юридичної особи 25477298 (69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, буд. 15)

про стягнення 163020,86 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ємельянова О.О., ордер ЗП № 008932 від 02.06.2020

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейсен" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. № 28/02 від 28.02.2020 (вх. № 662/08-07/20 від 03.03.2020) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" 163020,86 грн основної заборгованості та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором комісії № 311017 від 31.10.2017 відносно забезпечення відшкодування ж/д послуг за листопад 2018.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 512, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та умов договору комісії № 311017 від 31.10.2017, укладеного між сторонами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 справу № 908/590/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/590/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 31.03.2020 о 10 год. 20 хв.

17.03.2020 від представника позивача у справі надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 908/590/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.03.2020 у задоволенні клопотання ТОВ "Рейсен" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено, у зв`язку з відсутністю технічної можливості проведення відеоконференції.

26.03.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.03.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи 908/590/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 24.03.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відкладення розгляду справи, яке не містить ЕЦП.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 31.03.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Судом прийнято до розгляду відзив на позовну заяву.

За наслідками судового засідання 31.03.2020, враховуючи що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.04.2020 о 10 год. 20 хв.

09.04.2020 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" надійшла відповідь на відзив.

21.04.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/590/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 09.04.2020 до господарського суду від позивача надішло клопотання про розгляд справи без участі його представника та 15.04.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 21.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Судом прийнято до розгляду відповідь на відзив, що надійшла до суду 09.04.2020.

За наслідками судового засідання 21.04.2020, суд продовжив строк розгляду справи № 908/590/20 на строк дії карантину та оголосив перерву в судовому засіданні до 14.05.2020 о 10 год. 40 хв.

28.04.2020 до господарського суду від відповідача надійшло заперечення на відзив (фактично - заперечення на відповідь на відзив).

Також, 12.05.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та про відкладення розгляду справи.

14.05.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/590/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 14.05.2020 від позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке не містить ЕЦП.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 14.05.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Суд прийняв до розгляду заперечення на відповідь на відзив та клопотання з доданими документами.

За наслідками судового засідання, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.06.2020 о 09 год. 30 хв.

25.05.2020 до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 02.06.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/590/20. Перевірив явку представників сторін. Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому, 01.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

На початку судового засідання суд оголосив про надходження письмових пояснень відповідача та клопотання позивача, які прийняті судом до розгляду.

За наслідками судового засідання 02.06.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/590/20 відмовлено.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 10.06.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 01.07.2020, про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.06.2020 у справі № 908/590/20 відмовлено позивачеві у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 01.07.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

У клопотанні від 27.05.2020 позивач просив суд розглядати справу без участі представника позивача, за наявними у справі документами.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" на його користь 163020,86 грн основної заборгованості за договором комісії № 311017 від 31.10.2017 та відшкодування судових витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала відзив на позовну заяву і заперечення на відповідь на відзив та зазначила про існування переплати з боку позивача у сумі 119365 грн 89 коп. Посилається на те, що звіт комісіонера № 165 від 30.11.2018 на суму 43611 грн 36 коп. та акт про надання послуг № 5167 від 30.11.2017 на суму 43 грн 61 коп. не підписані, однак відповідні послуги відповідачем здійснені, і спірна сума у розмірі 43611 грн 36 коп. була списана Укрзалізницею з рахунку відповідача як оплата за простой вагонів, які були передчасно поставлені під завантаження експедитором позивача без попередньої передоплати за договором купівлі-продажу між сторонами.

За наслідками судового засідання суд прийняв рішення, про що в судовому засіданні оголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд, -

УСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 між ТОВ Мокрянський кам`яний кар`єр № 3 (відповідач, комісіонер) та ТОВ Рейсен (позивач, комітент) укладено договір комісії № 311017 (надалі - договір комісії).

Відповідно до предмета договору, позивач доручає, а відповідач за доручення позивача та за його рахунок виконує дії по оплаті ЖД тарифу, організації та забезпечення перевезень вантажів позивача залізничним транспортом, в тому числі міжнародних (далі-послуг). Найменування, перелік і вартість послуг вказуються у звітах комісіонера. Комісіонер повинен виконати передбачене цим договором доручення відповідно до вказівок комітента, які повинні бути правомірними і конкретними, передоручення виконання доручення третій особі не допускається.

08 листопада 2017 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору комісії зі змінами щодо адреси і банківських реквізитів сторін.

31 жовтня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейсен" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 31/10/17 (надалі - договір купівлі-продажу), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти продукцію.

За приписами пунктів 2.1-.2.3 договору, відвантаження продукції здійснюється залізничним та автомобільним транспортом. Датою поставки вважається дата відмітки на залізничній накладній, при відвантаженні автотранспортом - дата виписки видаткових накладних. Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту відвантаження.

Згідно з п. 3.1 договору, за цим договором підлягає продажу гранітно-щебенева продукція.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору, відвантаження продукції покупцеві здійснюється на умовах 100% передоплати. Покупець здійснює оплату суми, зазначеної в рахунку-фактурі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою оплати продукції, вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця. За погодженням сторін можлива інша форма оплати за відвантажену продукцію.

Продавець зобов`язаний після отримання оплати не пізніше ніж через 10 календарних днів відвантажити продукцію покупцеві, у разі своєчасного надання вагонів. (п. 5.1 договору)

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 договору, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 р. Договір вважається пролонгованим на календарний рік, якщо жодна зі сторін не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення дії договору.

У Специфікації № 1 від 31.10.2017 до договору сторони погодили ціни на відпуск в цементовозах та на піввагонах продукції: пісок з відсівів; щебінь гранітний фр.5*10; послуги вантаження і зваження ЖД вагонів.

08 листопада 2017 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.1. договору комісії, за виконання комісіонером послуги комітент щомісяця виплачує комісіонеру в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок винагороду у розмірі 0,1 % від суми проведених розрахунків за місяць.

Згідно з п. 3.2. вказаного договору, оплата (відшкодування) вартості послуг здійснюється шляхом перерахування комітентом 100% передоплати на розрахунковий рахунок комісіонера протягом 3 (трьох) банківських днів з дня видання рахунку.

Відповідно до п. 4.3. договору комісії, доручення вважається виконаним комісіонером після фактичного настання наступних обставин: надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера та двостороннього підписання звіту комісіонера.

На виконання умов договору комісії, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 695 100 грн 00 коп.: 07.12.2017 - 31 500,00 грн; 05.01.2018 -270 000,00 грн; 27.08.2018 - 62 500,00 грн; 30.08.2018 - 125 000,00 грн; 04.09.2018 -62 500, 00 грн; 05.10.2018 - 143 600,00 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Згідно позовної заяви, відповідно до звітів комісіонерів, які направлялися на електронну адресу позивача надані послуги загальною вартістю 532079 грн 14 коп.

При цьому, як зауважує позивач, сума у розмірі 163 020,86 грн була перерахована па розрахунковий рахунок відповідача як передоплата для відшкодування ж/д тарифу та транспортно-експедиційних послуг за листопад 2018 року по поставкам, що мали здійснюватися на виконання вищенаведеного договору купівлі-продажу.

Посилаючись на те, що відповідач не зміг забезпечити належне виконання умов договору комісії, позивач був змушений звернутися до третьої особи ТОВ Мульті Карго Транс для надання відповідних послуг і оплати цих послуг, у зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідачем не виконані зобов`язання за договором комісії відносно забезпечення відшкодування ж/д послуг за листопад 2018.

Відповідно до п. 5.2 договору комісії, у разі невиконання комісіонером своїх зобов`язань за цим договором він зобов`язаний повернути комітенту повну суму передоплати, сплаченої на користь комісіонера.

Листом-вимогою від 18.02.2020 позивач звертався до відповідача з вимогою повернути передоплату за договором комісії у сумі 163020 грн 86 коп.

Враховуючи неповернення відповідачем позивачу вказаної суми передоплати за договором комісії позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 163020,86 грн основної заборгованості за договором комісії № 311017 від 31.10.2017 було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Правовідносини сторін врегульовані договором комісії № 311017 від 31.10.2017.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії. ( ст. 1013 ЦК України).

Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ст. 1014 ЦК України).

Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (ст. 1024 ЦК України).

Як встановлено судом, на виконання умов договору комісії, позивач перерахував відповідачеві за період з 07.12.2017 по 05.10.2018 - 695 100 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 15-20) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 4.3. договору комісії, доручення вважається виконаним комісіонером після фактичного настання наступних обставин: надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера та двостороннього підписання звіту комісіонера.

Відповідачем, в свою чергу були надані послуги за договором комісії на загальну суму 575158 грн 96 коп., що підтверджується звітами комісіонерів, які направлялись на електронну адресу позивача, а саме: звіт комісіонера № 181 від 30.11.2017 на суму 31 500,00 грн.; звіт комісіонера № 207 від 31.12.2017 на суму 15 960,00 грн; звіт комісіонера № 08 від 31.01.2018 на суму 248 649,60 грн; звіт комісіонера № 124 від 31.08.2018 на суму 58 420,00 грн; звіт комісіонера № 142 від 30.09.2018 на суму 93 472,00 грн; звіт комісіонера № 356 від 31.10.2018 на суму 83 546,00 грн; звіт комісіонера № 165 від 30.11.2018 на суму 43 611,36 грн.

Відповідно до п. 3 договору комісії за виконання відповідачем послуги позивач щомісяця виплачує в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, винагороду у розмірі 0,1% від суми проведених розрахунків за місяць.

На виконання п. 3 договору комісії, сторонами підписано акти наданих послуг на загальну суму 575,15 грн: акт № 4751 від 30.11.2017 на суму 31,50 грн; акт№ 5094 від 31.12.2017 на суму 15,96 грн; акт № 186 від 31.01.2018 на суму 248,65 грн; акт№ 3438 від 31.08.2018 на суму 58,42 грн; акт № 4033 від 30.09.2018р. на суму 93,47 грн; акт № 4676 від 31.10.2018р. на суму 83,54 грн. Акт № 5167 від 30.11.2018 на суму 43 грн 61 коп. надавався відповідачем позивачу, але позивачем підписаний не був.

Відповідно до п. 2.2 договору комісії, комітент зобов`язаний своєчасно оплатити (відшкодувати) комісіонерові вартість послуг. Передати комісіонеру необхідні для виконання послуг за даним договором документи. Без зволікання прийняти від комісіонера все виконане ним згідно з умовами договору, згідно з наданими підтверджуючими документами і підписати звіт комісіонера. Комітент зобов`язаний виплатити комісіонеру винагороду відповідно до умов договору. Комітент зобов`язаний відшкодувати комісіонеру всі необхідні витрати, документально підтверджені і пов`язані з виконанням доручень за даним договором.

Щодо невизнання відповідачем звіту комісіонера № 165 від 30.11.2018 на суму 43 611,36 грн та акту надання послуг № 5167 від 30.11.2017 на суму 43 грн 61 коп., який був виставлений, слід зазначити, що вказаний звіт та акт надавались відповідачем позивачу на підпис, листування щодо акту надсилались позивачем на адресу відповідача електронною поштою, як щодо інших звітів та листів, які визнані позивачем і за тією ж електронною адресою, і позивач був обізнаний про відповідні витрати відповідача, але не визнав оплати 43611,36 грн, яка Укрзалізницею списана з відповідача як оплата за простій вагонів, які були передчасно поставлені під завантаження експедитором позивача ТОВ Мульті Карго Транс без попередньої передоплати товару позивачем, згідно з умовам договору купівлі 31/10/17 від 31.10.2017 та фактичне надання відповідачем послуг на суму 43,61 грн за актом надання послуг № 5167 від 30.11.2017.

Згідно переліку № 20181120 від 20.11.2018 Філії єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень ПАТ Укрзалізниця з рахунку відповідача списано 46 765 грн 20 коп. (простій вагонів ТОВ РЕЙСЕН ). Як зазначає відповідач, за взаємною усною згодою сторін нараховані кошти в сумі 3153 грн 84 коп. за першу добу користування вагонів відповідач взяв на себе, а 43611 грн 36 коп. заявлено в звіті комісіонера № 165 від 30.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку, у договорі комісії не передбачено на яку саме електронну адресу позивача слід направляти відповідні документи. А зі змісту додаткової угоди до договору комісії не вбачається, що електронна адреса, яка зазначена, належить саме позивачеві і є офіційною адресою листування за договором.

Оригінали звітів та актів направлялись відповідачем позивачу, але не були підписані. Визнання позивачем направлення та отримання одних звітів та актів, та не отримання спірних звіту та актів не підтверджується документально. Про обізнаність позивача із вказаними звітом та актом, а також спірною ситуацією щодо списання коштів за простой вагонів, свідчить електронне листування між, додане до матеріалів справи, в якому неодноразово зазначається про необхідність повернення звітів комісіонера за 2018 рік, і у т.ч. спірний звіт № 165 від 30.11.2018. При цьому, згідно вказаного листування, вже у березні 2019 року, позивач вказує на спірність ситуації, не визнання та не сплату спірного боргу.

До того ж, заявка від 12.11.2018, на яку посилається позивач, надійшла саме з тієї електронної адреси, за яким здійснювалось електронне листування між сторонами щодо спірного звіту комісіонера.

Умови договору купівлі-продажу передбачали 100% передоплату за товар, що поставлявся відповідачем за договором купівлі-продажу, чого на момент поставки вагонів здійснено не було. Простой вагонів відбувся не з вини відповідача у справі, який до того ж, витрати за один день простою взяв на себе. Списання спірних коштів саме за простой відповідних вагонів підтверджується Переліком № 20181120 від 20.11.2018. Відповідно до п. 4.3. договору комісії, доручення вважається виконаним комісіонером після фактичного настання наступних обставин: надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера та двостороннього підписання звіту комісіонера.

Відповідно до п. 2.2 договору комісії, та вищенаведеного законодавства, комітент зобов`язаний своєчасно оплатити (відшкодувати) комісіонерові вартість послуг. Без зволікання прийняти від комісіонера все виконане ним згідно з умовами договору, згідно з наданими підтверджуючими документами і підписати звіт комісіонера. Комітент зобов`язаний виплатити комісіонеру винагороду відповідно до умов договору. Комітент зобов`язаний відшкодувати комісіонеру всі необхідні витрати, документально підтверджені і пов`язані з виконанням доручень за даним договором.

Отже, позивачем не доведено не отримання від відповідача звіту комісіонера № 165 від 30.11.2018, своєчасного надання заперечень на звіт, та достатніх правових підстав для невизнання сплати, яка була списана за простой вагонів, які були передчасно поставлені під завантаження експедитором позивача без попередньої оплати товару позивачем за договором купівлі-продажу, та не підписання звіту та акту на спірну суму.

Посилання сторін на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 у справі № 910/2071/20 суд не приймає до уваги, оскільки зазначене судове рішення станом на час розгляду даної справи не набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо не отримання звіту комісіонера № 165 від 30.11.2018 та наявність достатніх правових підстав для невизнання сплати сум за звітом комісіонера № 165 від 30.11.2018 на суму 43611 грн 36 коп. та актом № 5167 від 30.11.2018 на суму 43 грн 61 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 119365 грн 89 коп. основного боргу за договором комісії. У позові щодо стягнення 43654 грн 97 коп. основного боргу за договором комісії суд відмовляє.

Судовий збір за позовом, відповідно до ст. 129 ГПК України, відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. На відповідача слід покласти судовий збір в розмірі 1790 грн 49 коп. судового збору. Решта судового збору у сумі 311 грн 51 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3", ідентифікаційний код юридичної особи 25477298 (69013, м. Запоріжжя, вул. Загорська, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен", ідентифікаційний код юридичної особи 41178227 (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А) 119365 (сто дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 89 коп. основної заборгованості та 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) грн 49 коп. судового збору.

3. У позові щодо стягнення 43654 грн 97 коп. основного боргу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2020.

Суддя А.О. Науменко