Рішення

від 06.07.2020 по справі 910/1418/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2020Справа № 910/1418/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

(02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код: 39606435)

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Астейс"

(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 107/2; ідентифікаційний код: 21460289)

про стягнення 60 231,65 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Астейс" (далі - відповідач) про стягнення 60 231,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 139/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 11.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (ідентифікаційний код 21460289) є: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 107/2.

На зазначену адресу судом, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05.02.2020 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

24.02.2020 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 21.02.2020 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали суду від 05.02.2020).

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк, зокрема, судового розгляду справи продовжується на строк дії такого карантину.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

11.09.2015 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Астейс" (далі - відповідач, орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі - позивач, підприємство-балансоутримувач) було укладено Договір № 139/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.11.2014 № 18, рішення Київської міської ради від 19.03.2015 №291/1157 "Про передачу в оренду нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва єдиному претенденту на право оренди" передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, буд. 22 (далі - об`єкт), для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює виробничу діяльність непродовольчих товарів (виробництво одягу та аксесуарів).

За умовами п. 2.1 Договору об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 111,50 кв.м., у т. ч. на першому поверсі 111,5 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі об`єкта.

У відповідності до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280, і складає за базовий місяць (квітень 2015) 5 543,42 грн. Розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (вересень 2015) розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2015 - вересень 2015.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірі та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

У підпункті 4.2.3 пункту 4.2 Договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 22 від 11.09.2015 (Додаток № 1 до Договору) орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення, загальною площею 111,50 кв.м., у тому числі на першому поверсі 111,5 кв.м., що знаходиться за вказаною адресою.

27.02.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 139/1-1 про внесення змін до Договору (далі - Додаткова угода), в якій сторони дійшли згоди викласти Договір у новій редакції.

Так, згідно з п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди орендна плата без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2018 року) складає 4 263,00 грн. З 11.12.2018 розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (грудень 2018) розраховується шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2018 - грудень 2018.

У пункті 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди сторони домовились, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.7 Договору в редакції Додаткової угоди орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами на 2 роки 364 дні і діє з 11.09.2018 до 10.09.2021 (п. 9.1 Договору в редакції Додаткової угоди).

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором оплату орендних платежів за період з жовтня 2018 по вересень 2019 своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 60 231,65 грн.

З огляду на те, що відповідач не здійснив оплату орендної плати за спірний період, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором в розмірі 60 231,65 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Внаслідок укладення Договору між сторонами, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суд встановив що, на виконання умов Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) об`єкт оренди за Договором, що підтверджується наявним у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марганецька, 22 від 11.09.2015.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи вищевикладене, у орендаря, у зв`язку з укладенням Договору та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування об`єктом оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення пунктів 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.7 Договору обов`язок відповідача зі сплати орендної плати, з урахуванням ПДВ та індексу інфляції за кожний наступний місяць оренди, незалежно від наслідків господарської діяльності, мав виконуватись щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Таким чином, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів оплати відповідачем орендних платежів у повному обсязі за період з жовтня 2018 по вересень 2019 матеріали справи не містять.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 60 231,65 грн.

Судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Астейс" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 107/2; ідентифікаційний код: 21460289) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код: 39606435) заборгованість в розмірі 60 231 (шістдесят тисяч двісті тридцять одна) грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.07.2020

Суддя О.В. Нечай