Ухвала

від 02.07.2020 по справі 910/14160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.07.2020Справа № 910/14160/17

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов`язання виконати умови договору

Представники учасників справи:

від позивача не з`явився; від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.17 у справі № 910/14160/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю. (рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.18 та постановою Верховного Суду від 29.08.18).

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконати умови договору банківського вкладу № 207444 від 15.08.13, шляхом перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" грошових коштів на суму 310 671,67 грн.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" 4 660,08 грн. судового збору.

17.06.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020 головуючим суддею визначено суддю Стасюка С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі №910/14160/17 на 02.07.2020.

Представники учасників судового процесу в судове засідання 02.07.2020 не з`явились, проте 30.06.2020 до Господарського суду міста Києва від заявника надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника заявника.

Згідно з ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників учасників процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі №910/14160/17.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі №910/14160/17, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що державним виконавцем вчинено всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення, проте рішення суду залишається не виконаним. У зв`язку з цим, заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 310 671,67 грн.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Примусове виконання обов`язку в натурі застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Таку позицію наведено у висновках Верховного Суду України про практику застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України.

Одночасно, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов`язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було.

Як було вказано вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі № 910/14160/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" задоволено повністю та зобов`язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" виконати умови договору банківського вкладу № 207444 від 15.08.13, шляхом перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" грошових коштів на суму 310 671,67 грн.

13.11.2018 Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Як встановлено судом, 27.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" звернулись до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на теперішній час - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 13.11.2018 року №910/14160/17.

09.01.2019 постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 58024971 з виконання наказу Господарського суду м. Києва №910/14160/17 від 13.11.2018 про зобов`язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" виконати умови договору банківського вкладу №207444 від 15.08.2013 шляхом перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" грошових коштів в розмірі 310 671,67 грн.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 58024971, державним виконавцем вживалися заходи, передбачені ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання рішення суду.

Державним виконавцем було направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження № 58024971, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Так, постановою державного виконавця від 12.02.2019 за невиконання рішення суду, накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн., зобов`язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Крім того, постановою державного виконавця від 12.03.2019, внаслідок того, що рішення боржником не виконано, на боржника було накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн. і зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Постановою державного виконавця від 29.03.2019 було закінчено виконавче провадження № 58024971 з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/14160/17 від 13.11.2018.

За змістом статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі № 910/14160/17 так і не було фактично виконано боржником, а порушене право стягувана на мирне володіння своїм майном у вигляді грошових коштів у сумі 310 671,67 грн. не відновлено.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, а також Рішення від 26 червня 2013 року, № 5-рп/2013.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Відтак, присудженні до перерахування позивачеві рішенням у даній справі грошові кошти, є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення наведеного рішення гарантується ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

При цьому, в рішеннях у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 та "Ясіуньєне проти Латвії" від 06.03.2003 Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване першим реченням частини першої статті 1 Протоколу № 1.

Тоді як у даному випадку невиконання судового рішення призводить до порушення забезпечення права стягувача на мирне володіння відповідним майном, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

За приписами чинного процесуального законодавства, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений статтею 16 Цивільного кодексу України . Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

У даному випадку суд не вбачає зміни суті рішення, оскільки боржник фактично буде зобов`язаний перерахувати стягувачу присуджені рішенням суду у даній справі грошові кошти в розмірі 310 671,67 грн., проте змінивши спосіб та порядок виконання рішення суду від 30.11.2017, стягувач отримає можливість його реально виконати.

За приписами ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заявником у встановленому процесуальним законом порядку доведено суду наявність обставин щодо зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у даній справі.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених судом обставин щодо неможливості виконання судового рішення у даній справі у спосіб та порядок, раніше встановленими, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 шляхом стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 310 671,67 грн.

Керуючись 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 910/14160/17 задовольнити.

2.Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2017 у справі № 910/14160/17.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваполіс" (49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 96; ідентифікаційний код 32059474) 310 671 (триста десять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 67 коп.

Ухвала набирає законної сили 06.07.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 06.07.2020

Суддя С. В. Стасюк