Ухвала

від 06.07.2020 по справі 910/6141/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2020Справа № 910/6141/20 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг (вул. В.Матусевича,буд. 33, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50065) до Товариства з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп (вул. Святошинська, буд. 34, м. Київ, 03115) про розірвання договору поставки та зобов`язання повернути грошові кошти у розмірі 530072,00 грн,

Без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

04.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд розірвати договір поставки № 17-2 від 17.02.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг та Товариством з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп внаслідок істотного порушення договору Товариством з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг грошові кошти, отримані по договору поставки № 17-2 від 17.02.2020 у сумі 530072,00 грн; судові витрати по справі покласти на відповідача, у тому числі судовий збір у сумі 11104,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані грубим порушенням договірних строків та недобросовісну поведінку відповідача, що відображається у свідомому введенні в оману позивача та систематичне надання неправдивої інформації, внаслідок чого позивач позбавлений того, чого він очікував, укладаючи договір поставки, а також сумніви щодо спроможності відповідача виконати взяті на себе зобов`язання. Вважає, що у зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання договору поставки, у разі розірвання договору поставки, він зобов`язаний повернути грошові кошти отримані від позивача у повному обсязі.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

УхваламиГосподарського суду міста Києва від 06.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви; у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовлено.

12.05.2020 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг до Товариства з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп про розірвання договору поставки та зобов`язання повернути грошові кошти у розмірі 530072,00 грн. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

28.05.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з огляду на його передчасність.

02.07.2020 відповідач подав до суду письмові пояснення у справі.

02.07.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхомнакладення арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши доводити заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, доходить такого висновку.

Відповідно до заявлених вимог заяви про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти у сумі позові (530072,00 грн), розміщені на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп , зокрема, але не виключно, на п/р НОМЕР_1 в Печерській філії АТ КБ ПРИВАТБАНК , м. Київ.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем у заяві зазначено про наявність об`єктивних підстав підозрювати, що невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань і недобросовісна поведінка є свідомим намаганням заволодіти грошовими коштами позивача шляхом введення в оману, а систематичне надання неправдивої інформації на запити позивача спрямоване на отримання часу для виведення ліквідних активів з власності відповідача, що може суттєво ускладнити стягнення заборгованості, у разі задоволення судом позовних вимог позивача.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу Українипозов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вказані правові позиції узгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справах № 918/702/18 від 03.04.2019, № 914/1257/18 від 17.04.2019, а також № 910/16944/18 від 02.07.2019.

Позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений у поданій заяві, зазначається припущення про суттєве ускладнення виконання рішення суду або неможливість виконання через відповідні дії із активами відповідача. В той же час наявність припущень щодо імовірності ускладнення виконання рішення суду не може слугувати єдиною обґрунтованою підставою забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем.

При цьому, позивачем не наведено фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Позивачем також не надано відомостей, які б свідчили, що вказаний позивачем рахунок станом на день подання позову відкритий на ім`я відповідача.

Крім того, позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду, в тому числі і приховування активів, тощо. При цьому лист Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль відповідно до якого у період з 17.02.2020 по 30.04.2020 вантажі з Китайської Народної Республіки доставлялися через аеропорти інших країн, не може свідчити про ухилення відповідача від виконання рішення суду у майбутньому.

Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 4ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України ).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченимиГПК Українита іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог та відмову у задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг (вул. В.Матусевича,буд. 33, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50065) до Товариства з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп (вул. Святошинська, буд. 34, м. Київ, 03115) про розірвання договору поставки та зобов`язання повернути грошові кошти у розмірі 530072,00 грн.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничопромисловий та будівельний інжинірінг (вул. В.Матусевича,буд. 33, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл, 50065) до Товариства з обмеженою відповідальністю Транстрейд Логістик Груп (вул. Святошинська, буд. 34, м. Київ, 03115) про розірвання договору поставки та зобов`язання повернути грошові кошти у розмірі 530072,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення та підписання ухвали 06.07.2020.

Суддя В.О. Демидов