Рішення

від 06.07.2020 по справі 910/6408/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2020Справа № 910/6408/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Алексис Прайм , м. Київ

про стягнення 16 724,72 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київжитлоспецексплуатація (далі - КП Київжитлоспецексплуатація /позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Алексис Прайм (ТзОВ Алексис Прайм /відповідач) про стягнення 16 724,72 грн, у тому числі: 15 735,54 грн - основного боргу, 793,66 грн - пені, 110,74 грн - 3% річних та 84,78 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3102 від 10.12.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.05.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.06.2020 через відділ діловодства суду від КП Київжитлоспецексплуатація надійшла відповідь на відзив позовну заяву.

05.06.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ Алексис Прайм заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що орендоване приміщення знаходиться у непридатному для використання стані, а тому у відповідності до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від сплати орендних платежів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2020 ТзОВ Алексис Прайм звернулося до КП Київжитлоспецексплуатація із заявою вх. № 2493, в якій просило надати в оренду комунальне майно територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Вербицького, 32 загальною площею 54,2 кв.м. під цільове використання: побутові послуги (1 кімната = 24,4 кв.м. (ІІ поверх), 2 кімната = 29,6 кв.м. (ІІ поверх) з терміном оренди 2 364 дні.

10.09.2019 ТзОВ Алексис Прайм повторно звернулося до КП Київжитлоспецексплуатація із заявою вх. № 4508, в якій просило надати в оренду зазначене вище комунальне майно територіальної громади міста Києва.

Крім того, 10.09.2019 ТзОВ Алексис Прайм звернулося до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом вх. № 062-96(3), в якому просило надати інформацію щодо ремонтних робіт в приміщеннях, які планувало взяти в оренду.

03.10.2019 ТзОВ Алексис Прайм втретє звернулося до КП Київжитлоспецексплуатація із заявою вх. № 4508, в якій просило надати в оренду комунальне майно територіальної громади міста Києва за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Вербицького, 32 загальною площею 54,2 кв.м.

10.12.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), ТзОВ Алексис Прайм (далі - орендар) та КП Київжитлоспецексплуатація (далі - підприємство-балансоутримувач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3102.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 № 37/172 (п. 80) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 32 літера А для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення на площі 36,80 кв.м. та офісних приміщень на площі 14,70 кв.м.

Згідно п. 2.1. договору об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 51,50 кв.м., у т.ч. 2 поверх - 51,50 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

У відповідності до п. 2.3. договору стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком підприємства-балансоутримувача і орендаря.

В п. 2.4. договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об`єкта.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року: 50 грн 57 коп. за 1 кв. м. на площу 36,80 кв. м. та 101 грн 15 коп. за 1 кв.м. на площу 14,70 кв.м., що в цілому складає: 3 347 грн 99 коп.

Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-порталі Фонду державного майна України.

Згідно з положеннями п. 3.6., п. 3.7. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

У відповідності до п. 3.8. договору у разі, якщо орендар не може використовувати орендоване майно у зв`язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням орендодавця на період виконання ремонтних робіт орендна плата може бути зменшена на 50 відсотків для об`єктів площею до 150 кв.м. на строк не більше 3 місяців, а для об`єктів площею більше 150 кв.м. на строк не більше 6 місяців.

Інформація щодо неможливості використання орендованого майна підтверджується відповідним актом, складеним орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

Передбачена цим пунктом зменшена орендна плата може бути встановлена один раз протягом строку дії цього договору та за умови дотримання орендарем умов договору щодо належного утримання об`єкта оренди та його комунікацій та виконання підпункту 4.2.15 цього договору.

В п. 4.2.3. договору орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 4.2.6. договору встановлено, що орендар зобов`язаний також протягом строку дії договору до передачі об`єкта підприємству-балансоутримувачу по акту приймання-передачі за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення). Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого об`єкта і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

За приписами п. 5.2.2. договору орендодавець має право стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати, та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов`язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеному законодавством України.

Положеннями п. 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.12.2019 до 08.12.2022.

10.12.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди №3102 від 10.12.2019 нежилі приміщення, що перебувають на балансі КП Київжитлоспецексплуатація , загальною площею 51,5 кв.м., у тому числі ІІ поверх - 51,5 кв.м. (корисна), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 32 літера А.

При цьому, в акті зазначено, що стан нежилих приміщень що здаються згідно даного договору - потребують ремонту.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що ТзОВ Алексис Прайм за користування орендними приміщеннями за період з грудня 2019 року по квітень 2020 року включно орендні платежі не здійснювало, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 15 735,54 грн, що підтверджується довідкою підприємства-балансоутримувача.

Отже, позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендним платежам в розмірі 15 735,54 грн, а також нараховує на суму боргу пеню в сумі 793,66 грн, 3% річних в розмірі 110,74 грн та інфляційні збитки в сумі 84,78 грн.

Відповідач, в свою чергу заперечує проти задоволення позову, посилаючись на незадоволений стан орендованих приміщень, тому відмовляється від сплати орендних платежів до приведення позивачем приміщень у стан, придатний для використання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами про надання в оренду комунального майна.

Так, 10.12.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідачем та позивачем укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3102.

Крім того, 10.12.2019 сторонами підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором оренди №3102 від 10.12.2019 нежилі приміщення, що перебувають на балансі КП Київжитлоспецексплуатація , загальною площею 51,5 кв.м., у тому числі ІІ поверх - 51,5 кв.м. (корисна), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 32 літера А.

При цьому, в акті зазначено, що стан нежилих приміщень, що здаються згідно даного договору - потребують ремонту.

Водночас, пунктом 4.2.6. договору встановлено, що орендар зобов`язаний протягом строку дії договору до передачі об`єкта підприємству-балансоутримувачу по акту приймання-передачі за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення). Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого об`єкта і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач, укладаючи договір № 3102 від 10.12.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду був обізнаний про те, що нежитлові приміщення, які він приймає в оренду потребують ремонту. Проте, незважаючи на цю обставину, ТзОВ Алексис Прайм уклало договір оренди та зобов`язалося здійснювати орендні платежі.

Крім того, сторони в п. 3.8. договору погодили, що у разі якщо орендар не може використовувати орендоване майно у зв`язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням орендодавця на період виконання ремонтних робіт орендна плата може бути зменшена на 50 відсотків для об`єктів площею до 150 кв.м. на строк не більше 3 місяців, а для об`єктів площею більше 150 кв.м. на строк не більше 6 місяців.

Проте, матеріали справи не містять підтвердження, що відповідач звертався до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з таким клопотанням, на підставі якого б останній прийняв рішення про зменшення орендної плати на 50 %, водночас, з аналізу цього положення договору вбачається, що реалізація такого права, не обов`язком як для орендаря, так і для орендодавця.

Натомість, відповідачем надано суду лист вих. № 18-1/12 від 18.12.2019, в якому орендар просив орендодавця: 1) створити комісію за участі орендодавця, орендаря та підприємства-балансоутримувача для встановлення факту неможливості користування нежилими приміщеннями другого поверху орендованого майна; 2) обстежити орендовані нежилі приміщення та застосувати ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої орендар звільняється від плати за той час, протягом якого він не користується майном; 3) скласти акт про зупинення виконання сторонами своїх зобов`язань по договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду; 4) зобов`язати підприємство-балансоутримувача у найближчим термін усунути всі виявлені пошкодження будівлі.

На підтвердження наведеного, до листа додано акт обстеження технічного стану нежитлового будинку № 32 літера А на вул. Вербицького № 205/23 від 09.12.2019, складений позивачем.

Отже, судом не приймається до уваги посилання відповідача на зазначений лист, який було складено через 8 (вісім) днів з дня підписання договору оренди, що також свідчить про обізнаність відповідача про технічний стан орендованого приміщення на момент укладення договору № 3102 від 10.12.2019.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, приймаючи до уваги встановлені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація до Товариства з обмеженою відповідальністю Алексис Прайм про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 15 735,54 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 793,66 грн, 3% річних в сумі 110,74 грн та інфляційних втрат в розмірі 84,78 грн, суд відзначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, положеннями п. 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в п. 6.2. договору погодили, що орендар згідно з пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що у розрахунку пені позивачем допущено арифметичну помилку. Так, за перерахунком суду обґрунтованими є до стягнення суми: пені - 774,14 грн, 3% річних - 110,74 грн та інфляційні втрати - 84,78 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алексис Прайм (02121, місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 34, квартира 17; ідентифікаційний код 42902682) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість в розмірі 15 735 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 54 коп., пеню в сумі 774 (сімсот сімдесят чотири) грн 14 коп., 3% річних в розмірі 110 (сто десять) грн 74 коп., інфляційні втрати в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн 78 коп. та судовий збір у розмірі 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн 55 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення та пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук