Рішення

від 06.07.2020 по справі 910/2734/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2020Справа № 910/2734/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцех+

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЛС Карго

про стягнення 45 184, 89 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автоцех+ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЛС Карго про стягнення 45 184, 89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повністю не виконав грошових зобов`язань за договором транспортного експедирування № 27040-АП від 23.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцех+ залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви.

До Господарського суду міста Києва позивачем було подано 12.03.2020 належним чином завірену копію договору транспортного експедирування № 27040-АП від 23.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2734/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.03.2020 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0103052428070 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 23.09.2019 укладено договір транспортного експедирування № 27040-АП, згідно з яким позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з транспортного експедирування, а відповідач - оплатити надані послуги.

Відповідно до пункту 2.2 договору № 27040-АП від 23.09.2019 детальні умови кожного перевезення зазначаються відповідачем у окремих заявках на перевезення вантажу з обов`язковим посиланням на даний договір.

Пунктом 4.4 договору № 27040-АП від 23.09.2019 встановлено, що розмір оплати послуг узгоджується сторонами в заявках, які є невід`ємною частиною цього договору.

Судом встановлено, що заявкою на організацію міжнародного перевезення вантажу № 23/09 від 23.09.2019 до договору № 27040 від 23.09.2019 сторони узгодили умови перевезення вантажу (автобусні матеріали) з міста Стамбул (Туреччина) до міста Боярка (Україна).

Позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу згідно договору № 27040 від 23.09.2019 та заявки № 23/09 від 23.09.2019 на суму 44 470, 00 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 110 від 11.10.2019 та CRM накладною.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором № 27040-АП від 23.09.2019 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даної угоди.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 договору № 27040-АП від 23.09.2019 встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються на протязі 14 банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку-фактури, акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної (CRM, ТТН) та заявки.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умов договору № 27040-АП від 23.09.2019 та не оплатив надані послуги, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 44 740, 00 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми заборгованості за надані послуги суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у загальному розмірі 44 740, 00 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 400, 33 грн. - 3 % річних та 44, 56 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період 02.11.2019 - 16.02.2020.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 400, 33 грн. та інфляційних втрат - 44, 56 грн., нарахованих за період 02.11.2019 - 16.02.2020.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцех+" та адвокат Кайдаш Світлана Іванівна 14.02.2020 уклали договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надавати позивачу правову допомогу, а позивач - оплатити надані послуги.

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано акт надання правової допомоги від 19.02.2020 на суму 4 500, 00 грн.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, а також прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог повністю, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 500, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДЛС Карго (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний код 41684088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоцех+ (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Ганни Барвінок, будинок 40, ідентифікаційний код 41838653) 44 740 (сорок чотири тисячі сімсот сорок) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 400 (чотириста) грн. 33 коп. - 3 % річних, 44 (сорок чотири) грн. 56 коп. - інфляційних втрат, 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк