Рішення
від 25.06.2020 по справі 910/13647/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2020Справа № 910/13647/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Громадська організація "ОБОЛОНСЬКА СІЧ"

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І. Мухіна

Представники сторін:

від позивача: Бачинька А.Ю. на підставі ордеру серії КС № 453672 від 18.11.19; Сегал Є.А. на підставі ордеру серії КС № 630128 від 21.01.2020

від відповідача: Ільчик М.О.

від третьої особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на підставі протоколу № 2 Загальних зборів Громадська організація "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" від 12.06.2020, Кузьмін Д.В. на підставі ордеру серії КС № 751038

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" (далі - позивач, ТОВ "ВІЛЕТА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, КМР) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 28.02.2019 року № 180/6836 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Героїв Дніпра між будинками №№ 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" (далі - Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Київська міська рада прийняла Рішення № 180/6836 від 28.02.2019, згідно якого вирішила, зокрема, розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) площею 0,2731 га, укладений між КМР та ТОВ "ВІЛЕТА" для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на підставі рішення КМР від 18 листопада 2004 року № 715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "BІЛETA" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва"; надати статус скверу земельній ділянці площею 0,2731 га, що розташована на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:78:043:0164 (далі - земельна ділянка).

Наведене рішення КМР обґрунтовано тим, що земельна ділянка ТОВ "BІЛETA" для забудови понад трьох років не використана, будівництво житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом не проведено та наявний громадський спротив щодо забудови земельної ділянки.

Позивач вважає, що Рішення № 180/6836 від 28.02.2019 є незаконним, просить суд визнати це рішення протиправним та скасувати, з огляду на те, що:

- оскаржуване рішення прийняте КМР з порушенням передбаченого чинним законодавством порядку та всупереч норм земельного законодавства, що регулюють правовідносини в сфері оренди землі, а також з порушенням умов чинного на момент прийняття цього рішення Договору, що, в свою чергу, порушує права та інтереси позивача;

- при прийнятті оскаржуваного рішення не був дотриманий Регламент Київської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 у справі № 910/13647/19 суд постановив позовну заяву залишити без руху, встановити позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

21.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якості додатку до якої додано уточнену позовну заяву та копію Рішення КМР від 28.02.2019 року № 180/6836 з доказами на підтвердження направлення копій цих документів відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.11.2019 о 14:20 год.

13.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

- за змістом п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації;

- 18.03.2005 Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 78-6-00264;

- таким чином, згідно умов п. 8.4 Договору, позивач був зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки у строк до 18.03.2008;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливості виконати умови п. 8.4 Договору в частині своєчасного завершення забудови земельної ділянки;

- на підставі п. 11.1 Договору позивач не був позбавлений права звернутися до КМР з пропозицією продовжити строки здійснення забудови земельної ділянки, проте докази здійснення відповідного звернення позивачем суду не надано;

- головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Оболонського району управління землеустрою та моніторингу земель Кадькаленком Ю.В. здійснено виїзд на місцевість, про що складено Акт обстеження земельної ділянки №16-1847-05 від 27.10.2016, згідно з яким встановлено, що земельна ділянка не використовується;

- на твердження відповідача, не забудова земельної ділянки прямо порушує вимоги умов Договору та наносить шкоду КМР.

18.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення, зокрема про таке:

- щодо прийняття та розгляду проекту рішення відповідно до Регламенту, відповідач послався на Протокол № 1/75 засідання постійної комісії КМР з питань екологічної політики від 23.01.2019, відповідно до якого на засіданні комісії було розглянуте питання про розгляд правового висновку від 20.12.2018 № 08/230-2530 до проекту рішення КМР "Про надання статусу скверу земельній ділянці, що розташована на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" та прийняте рішення повторно підтримати проект такого рішення;

- щодо тверджень позивача, що Київською міською радою оскаржуваним рішенням було змінено в односторонньому порядку цільове призначення орендованої позивачем земельної ділянки, відповідач звернув увагу на те, що: "цільове призначення земельної ділянки", а також категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель в розумінні Земельного кодексу України та "функціональне призначення території" в розумінні Генерального плану м. Києва, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки, в межах певної функціональної території міста Києва, визначеної містобудівною документацією, зокрема Генеральним планом м. Києва, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок; пунктом другим оскаржуваного рішення Київська міська рада визначила майбутній вид використання спірної земельної ділянки, цільове призначення якої буде визначено відповідним рішенням на підставі розробленого проекту землеустрою.

18.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання документів, відповідно до якого позивач просив суд приєднати до справи докази звернення позивача після порушення провадження у справі до компетентних установ із заявами про продовження термінів дії попередніх технічних умов; позивач звернув увагу, що на момент прийняття КМР оскаржуваного рішення не пройшло три роки з моменту державної реєстрації поновленого права оренди на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 у справі № 910/12073/16.

У підготовче засідання, призначене на 18.11.2019, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд у підготовчому засіданні 18.11.2019 долучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву, поданий 13.11.2019 через відділ діловодства суду та пояснення відповідача, клопотання про приєднання документів позивача, подані 18.11.2019 через відділ діловодства суду.

Представник позивача у підготовчому засіданні 18.11.2019 повідомив суд про необхідність ознайомлення з матеріалами справи.

Суд у підготовчому засіданні 18.11.2019 оголосив перерву до 02.12.2019 о 14:20 год.

25.11.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначив таке:

- наслідки у вигляді одностороннього розірвання договору оренди згідно п. 11.4 Договору могли настати для позивача лише за наявності його вини у порушенні строків забудови земельної ділянки, вина позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки відсутня, рішеннями судів у справі № 38/417 встановлено, що ТОВ "ВІЛЕТА" здійснювало всі залежні від нього дії, спрямовані на забудову земельної ділянки;

- щодо тверджень відповідача у відзиві, що оскільки Договір був зареєстрований 18.03.2005, то згідно умов п. 8.4 Договору ТОВ "ВІЛЕТА" зобов`язалося завершити забудову земельної ділянки у строк до 18.03.2008, то, на думку позивача, разом з поновленням Договору (відповідно до додаткової угоди до Договору, що визнана укладеною на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16) поновився і трирічний строк на завершення забудови, дата державної реєстрації права оренди 13.12.2016, а отже, на момент прийняття КМР оскаржуваного рішення про розірвання Договору (28.02.2019) не пройшло три роки з моменту державної реєстрації поновленого права оренди;

- позивач звернув увагу, що оскаржуване рішення Київської міської ради обґрунтовано тим, що ТОВ "ВІЛЕТА" з моменту укладення Договору будівництво не проведено, земельна ділянка для забудови понад трьох років не використана, однак згідно п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору ;

- крім того, відповідач не зазначив, у чому саме полягає шкода, завдана КМР;

- позивач звернув увагу, що своєчасно сплачує орендну плату;

- на думку позивача, акт обстеження, складений у 2016 році, не може бути належним доказом у справі;

- позивач вважає, що профільною комісією, яка в спірному випадку повинна здійснювати повторний розгляд проекту рішення, є Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, а не Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики.

У підготовче засідання, призначене на 02.12.2019, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд у підготовчому засіданні 02.12.2019 долучив до матеріалів справи відповідь позивача на відзив.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 02.12.2019 повідомив суд, що ним подано не всі докази, у зв`язку з чим просив відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Усне клопотання представника відповідача судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 21.01.2020 о 10:20 год.

09.01.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2. надійшла заява-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог. В обґрунтування наведеної заяви-клопотання ОСОБА_2 посилалась на те, що результати розгляду справи безпосередньо стосуються її та всіх мешканців будинків № 38е, 38г та 38д, які розміщені на вулиці Герої Дніпра, оскільки на даний момент земельна ділянка, про яку йдеться мова у позові, є прибудинковою територією будинків по вул. Героїв Дніпра 38е та 38г, за яку мешканці цих будинків сплачують гроші. Київська міська рада саме під тиском мешканців будинків 38е, 38г та 38д по вул. Героїв Дніпра 28.02.2019 року ухвалила рішення № 180/6836 про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 та надання цій території статусу скверу. Обов`язковою умовою для будівництва на даній земельній ділянці є отримання згоди від місцевих мешканців в рамках проведення громадських слухань по проекту Детального плану територій в межах вул. Північна, просп. Оболонський, вул. Прирічна, просп. Героїв Сталінграду, Маршала Малиновського у Оболонському районі м. Києва. Мешканці будинків 38е, 38г та 38д по вул. Героїв Дніпра висловились категорично проти даного будівництва, за що було зібрано підписи.

10.01.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_6 надійшла заява-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог. В обґрунтування наведеної заяви-клопотання ОСОБА_6 посилалась на те, що результати розгляду справи безпосередньо стосуються її як мешканки та всіх інших мешканців будинків № 38е, 38г та 38д, які розміщені на вулиці Герої Дніпра, оскільки на даний момент земельна ділянка, про яку йдеться мова у позові, є прибудинковою територією будинків по вул. Героїв Дніпра 38е та 38г, за яку мешканці цих будинків сплачують гроші.

17.01.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання з додатками, відповідно до якого позивач просив долучити до матеріалів справи, зокрема, копії листів Департаменту земельних ресурсів від 12.11.2018 та від 18.011.2019, копію Акта обстеження земельної ділянки № 19-0775-05 від 08.11.2019.

20.01.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1. надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Зазначеною заявою ОСОБА_1 повідомив, що він є власником нерухомого майна, яке безпосередньо межує з спірною земельною ділянкою. Наразі зазначена земля розташована на вул. Героїв Дніпра між будинками № № 38-е та 38- г та має статус скверу. ОСОБА_1 зазначив, що при будівництві багатоповерхівки на вул. Героїв Дніпра між будинками №№ 38-е та 38-г зменшиться вартість, погіршиться привабливість, значно впаде доходність його майна, а тому будівництво на цій земельній ділянці, зачіпає його права та інтереси, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просив залучити його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

20.01.2020 через відділ діловодства суду від Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Відповідно до наведеної заяви Громадська організація "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" є об`єднанням громадян України, в тому числі мешканців будинків 38-є, 38-6, 38-г, 38-д, 38-е по вул. Героїв Дніпра. Громадська організація "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" вбачає загрозу суспільним інтересам громади м. Києва та мешканцям будинків 38-є, 38-б, 38-г, 38-д, 38-е по вул. Героїв Дніпра в скасуванні рішення КМР від 28.02.2019 № 180/6836, яким створено сквер для відпочинку киян, їх належному дозвіллю та суспільному життю. Зазначений сквер є місцем проведення зборів Органу самоврядування населення "Будинковий комітет вул. Героїв Дніпра, 38-е", Громадської організація "ОБОЛОНСЬКА СІЧ", окрім того, бюджетом заплановано додаткове озеленення та облаштування скверу майданчиками відпочинку, гри в шахи, інше. Для мешканців м. Києва, в тому числі будинків 38-є, 38-6, 38-г, 38-д, 38-е по вул. Героїв Дніпра, суспільне значення цього скверу неможливо переоцінити. Скасування рішення КМР від 28.02.2019 року № 180/6836 та задоволення вимог позивача призведе до порушення суспільних інтересів громади м. Києва, прав та соціальних гарантій мешканців по вул. Героїв Дніпра, членів та засновників Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ".

У підготовче засідання, призначене на 21.01.2020, з`явилися представники позивача та відповідача. Підготовче засідання здійснювалось за участю вільних слухачів.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання відповідача з додатками, подане 17.01.2020 через відділ діловодства суду.

Суд дійшов висновку про розгляд заяв-клопотань ОСОБА_2. , ОСОБА_6 про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог від 09.01.2020, 10.01.2020 та заяви про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1. , заяви Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача від 20.01.2020 в наступному підготовчому засіданні.

Суд у підготовчому засіданні 21.01.2020 оголосив перерву до 03.02.2020 о 14:20 год.

23.01.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо залучення третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача.

24.01.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

28, 29, 30, 31 січня 2020, 03 лютого 2020 через відділ діловодства суду надійшли заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_8 від 28.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2. , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 від 29.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 від 30.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 від 31.01.2020 та заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1. від 03.02.2020.

31.01.2020 через відділ діловодства суду від голови Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" надійшла заява про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, відповідно до якої просила залучити Громадську організацію "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" в особі її голови ОСОБА_2. до участі у справі № 910/13647/19 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

03.02.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи листів Департаменту земельних ресурсів та Акту обстеження земельної ділянки № 19-0775-05 від 08.11.2019, який, на думку позивача, жодним чином не доводить правомірність та обгрунтованість оскаржуваного рішення КМР, оскільки прийнятий через пів року після прийняття такого рішення.

03.02.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення проти залучення третіх осіб.

У підготовче засідання, призначене на 03.02.2020, з`явилися представники позивача та відповідача. Підготовче засідання здійснювалось за участю вільних слухачів.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 03.02.2020 підтримав пояснення щодо залучення третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача, подані 23.01.2020. Пояснення відповідача долучені судом до матеріалів справи.

Представники позивача підтримали заперечення на клопотання відповідача та заперечення проти залучення третіх осіб, подані 03.02.2020 через відділ діловодства суду. Зазначені заперечення долучені судом до матеріалів справи.

Суд перейшов до розгляду заяви-клопотання Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, поданої 20.01.2020 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні голова Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" ОСОБА_2. підтримала зазначену заяву та просила суд її задовольнити.

Представник відповідача зазначену заяву підтримав. Представники позивача проти залучення третіх осіб заперечували.

Суд дійшов висновку про доцільність залучення Громадської організації "ОБОЛОНСЬКА СІЧ" в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Інші заяви про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, заяви - клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог та заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, подані через відділ діловодства суд розгляне в наступному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 17.02.2020 о 16:00 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Громадську організацію "ОБОЛОНСЬКА СІЧ".

03.02.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла заява про ознайомлення з матеріалам справи. Заява судом задоволена.

03.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020.

14.02.2020 через відділ діловодства суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, відповідно до яких третя особа (ГО "ОБОЛОНСЬКА СІЧ") просила суд в частині позовних вимог ТОВ "ВІЛЕТА" щодо скасування п. 2 та п. 3 Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, в іншій частині позовних вимог ТОВ "ВІЛЕТА" - відмовити.

У підготовче засідання, призначене на 17.02.2020, з`явилися представники позивача, відповідача, третьої особи та вільні слухачі.

Суд у підготовчому засіданні 17.02.2020 долучив до матеріалів справи супровідний лист відповідача з додатками на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020 та пояснення третьої особи щодо позову.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи. Клопотання долучено судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням встановити особи вільних слухачів, присутніх в підготовчому засіданні.

Суд відхилив усне клопотання представника позивача, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 ГПК України, розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.

Відповідно до ч. 4 ст. 201 ГПК України, головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Наведене свідчить, що суд має право перевірити документи, що посвідчують особу вільних слухачів, але це не є обов`язком суду.

Представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням заборонити відеозйомку представників позивача особам, що присутні в залі судового засідання та прийняти з цього приводу відповідний процесуальний документ.

Клопотання представника позивача судом відхилено, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 8 ГПК України, особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

У підготовчому засіданні 17.02.2020 здійснювався розгляд заяв про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, заяв - клопотань про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог та заяв - клопотань про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, поданих через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 17.02.2020 ОСОБА_2. надала усні пояснення щодо заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог від 09.01.2020, ОСОБА_1 надав усні пояснення щодо заяви про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача від 20.01.2020, ОСОБА_3 надала усні пояснення щодо заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача від 29.01.2020.

Судом встановлено, що фізичні особи, які подали заяви про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, не подавали додаткових заяв, а отже наведене свідчить, що всі фізичні особи підтримують раніше подані ними заяви.

Судом встановлено, що зі змісту наявних в матеріалах справи заяв про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, заяв - клопотань про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог та заяв - клопотань про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, поданих через відділ діловодства суд, не доведено наявності у заявників саме прав або обов`язків щодо однієї із сторін (позивача - ТОВ "ВІЛЕТА" або відповідача - КМР), на які може вплинути рішення у даній справі.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2. від 09.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_6 від 10.01.2020, заяви про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1. від 20.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_8 від 28.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2. , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 від 29.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 від 30.01.2020, заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 від 31.01.2020 та заяви-клопотання про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1. від 03.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 02.03.2020 о 16:00 год.

19.02.2020 через відділ діловодства суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, а саме щодо тверджень позивача про відсутність у нього вини та не настання відповідальності за порушення ним зобов`язань; щодо обсягів, якості, повноти та відповідності доказів, що надані позивачем на підтвердження здійснення позивачем всіх залежних від нього дій щодо належного виконання зобов`язань; щодо цільового використання земельної ділянки; щодо припинення договору оренди.

26.02.2020 через відділ діловодства суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову, в яких:

- щодо вимоги позивача про повне скасування Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019, третя особа зазначила, що позивачем безпідставно об`єднано в одне провадження кілька вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, тому справа в частині вимог ТОВ "ВІЛЕТА" скасувати п. 2 та п. 3 Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України;

- щодо твердження позивача про відсутність у нього вини та не настання відповідальності за порушення ним зобов`язань, третя особа зазначила, що припинення зобов`язань відповідно до умов договору не є відповідальністю за порушення зобов`язань, а є договірним наслідком такого порушення, відповідно, ст. 614 ЦК України не підлягає застосуванню;

- третя особа зазначила, що позивач не надав повних, необхідних, вичерпних та достатніх доказів для встановлення обставин, які можуть свідчити про здійснення всіх залежних від нього дій та заходів, щодо належного виконання зобов`язання;

- на твердження третьої особи, протягом дії Договору позивач не здійснив жодних дій, які можуть підтвердити фактичне використання спірної ділянки для забудови;

- з урахуванням обставин справи (невикористання позивачем земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд), третя особа зазначила, що право землекористування позивача припинилось автоматично, в силу положень закону, зокрема, статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України, а не з підстав одностороннього розірвання Договору з ініціативи орендодавця шляхом прийняття оскаржуваного рішення;

- третя особа вважає, що твердження позивача стосовно того, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було дотримано положень Регламенту КМР, не може мати ніяких правових наслідків для позивача, оскільки таке рішення відповідача права позивача не порушує;

- третя особа вважає, що оскаржуване рішення хоча і прийняте з метою розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку, все ж за своєю правовою природою є лише формалізацією припинення землекористування в силу закону та не може свідчити про порушення прав позивача;

- третя особа вважає, що у разі скасування Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019, відновлення Договору оренди земельної ділянки та будівництва на ній будинку чи споруди, будуть порушені права всіх співвласників прибудинкової території будинків № 38-е та 38-г по вул. Героїв Дніпра в м. Києві;

- громадські слухання щодо Детального плану території (ДПТ) в межах вулиць Північна, просп. Оболонський, вул. Північна, просп. Героїв Сталінграду, Маршала Малиновського в Оболонському районі м. Києва мають безпосереднє відношення до планів будівництва на спірній земельній ділянці, яка розташована в межах цієї території, оскільки саме громадські слухання в рамках затвердження ДПТ, за законодавством і містобудівною документацією, передбачають громадські обговорення з метою врахування громадських інтересів при затвердженні містобудівної документації, зокрема, яка в подальшому і дає дозвіл на будівництво нових об`єктів на певній території;

- третя особа зазначила, що мешканці Оболонського району м. Києва висловились категорично проти забудови на спірній земельній ділянці, звернула увагу на потенційну небезпеку будівництва на спірній земельній ділянці, що таке будівництво зашкодить рекреаційному статусу озера Біле, тощо.

28.02.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на пояснення 3-ї особи, відповідно до якої:

- щодо доводів про закриття провадження в частині позовних вимог, позивач зазначив, що заявлений спір стосується вимог орендаря, спрямованих на захист свого права оренди, що було порушено органом місцевого самоврядування не як суб`єктом владних повноважень, а як суб`єктом господарювання, таким чином, даний спір має приватноправовий характер, стосується захисту речового права позивача, тому підлягає розгляду господарським судом;

- щодо тверджень про порушення прав співвласників багатоквартирного будинку на користування прибудинковою територією, позивач зазначив, що ті обставини, що нібито спірна земельна ділянка накладається на прибудинкову територію будинків 38-е та 38-г по вул. Героїв Дніпра, не були підставами для прийняття оскаржуваного рішення КМР, а тому не можуть бути предметом дослідження у даній справі;

- позивач зазначив, що нормами земельного законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин оренди, не було передбачено можливості передачі у власність окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки або її частини, що свідчить про відсутність підстав вважати, що оскаржуване рішення порушує безпосередньо право користування мешканців будинків 38-е та 38-г по вул. Героїв Дніпра прибудинковою земельною ділянкою та пов`язані з ним інші цивільні права.

28.02.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо узагальнення поданих відповідачем заяв по суті та пояснень. Відповідно до цих пояснень відповідач:

- зазначив про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення КМР про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 18.03.2005 за № 78-6-00264;

- вказав, що позивачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, не підтверджено наявність обставин, що перешкоджали розпочати будівництво об`єкта протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача;

- заперечив припущення позивача, що разом з поновленням договору поновився і трирічний строк для завершення забудови;

- заперечив посилання позивача на рішення господарських судів у справі № 38/417;

- вказав на недобросовісну поведінку та свідоме не виконання позивачем істотних умов Договору, а саме п. 8.4. Договору;

- зазначив, що проект оскаржуваного рішення було розглянуто із дотриманням встановленої Регламентом Київської міської ради процедури.

У підготовче засідання, призначене на 02.03.2020, з`явилися представники позивача, відповідача, третьої особи та вільні слухачі.

У підготовчому засіданні 02.03.2020 представник третьої особи подав клопотання про зобов`язання позивача виконати рішення суду щодо направлення третій особі усіх матеріалів, що позивач надав до суду разом з позовом.

У підготовчому засіданні 02.03.2020 суд протокольно ухвалив зобов`язати позивача направити третій особі позовну заяву з додатками, докази чого надати суду.

У підготовчому засіданні 02.03.2020 оголошено перерву до 06.04.2020 о 14:40 год.

04.03.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов супровідний лист з додатками.

30.03.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання та призначення нового засідання після закінчення карантинних заходів.

Підготовче засідання, призначене на 06.04.2020 о 14:40 год., не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20, про що повідомлено учасників справи на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами внесеними постановою КМУ від 04.05.2020), прийнято рішення про ослаблення карантину з 11 травня 2020 року, зокрема, дозволено роботу адвокатів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та призначення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 призначено підготовче засідання на 28.05.2020 о 14:00 год.

15.05.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення. Клопотання судом задоволене.

У підготовче засідання, призначене на 28.05.2020, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представник позивача у підготовчому засіданні 28.05.2020 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Клопотання позивача залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовчому засіданні, призначеному на 28.05.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2020 о 15:00 год.

28.05.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи ( ОСОБА_2. ) надійшла заява свідка, направлена до суду засобами поштового зв`язку 25.05.2020. Наведена заява свідка містить клопотання третьої особи про залучення в якості свідків інших мешканців будинку АДРЕСА_1: ОСОБА_1 та ОСОБА_6

28.05.2020 через відділ діловодства суду представником третьої особи подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

16.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення відповідача.

24.06.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про надання матеріалів справи на ознайомлення.

У судове засідання, призначене на 25.06.2020, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представник третьої особи (Кузьмін Д.В.) у судовому засіданні 25.06.2020 звернувся до суду з усним клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд розглянув та відхилив як безпідставне усне клопотання представника третьої особи ( Кузьміна Д.В. ) про ознайомлення з матеріалами справи, зважаючи на те, що відповідне клопотання у письмовому вигляді було подане вказаним представником третьої особи через відділ діловодства суду 24.06.2020, а отже останній не був позбавлений права скористатись наданим йому правом на ознайомлення з матеріалами справи до судового засідання, призначеного на 25.06.2020.

Представник третьої особи (Кузьмін Д.В.) у судовому засіданні 25.06.2020 подав клопотання, відповідно до якого просив розглянути клопотання третьої особи про виклик та допит свідків, яке направлене третьою особою до суду до моменту винесення ухвали про закриття підготовчого провадження

Суд залишив без розгляду наведене клопотання представника третьої особи ( Кузьміна Д.В. ) з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З матеріалів справи вбачається, що заява свідка, подана представником третьої особи ( ОСОБА_2. ), яка містить клопотання третьої особи про виклик свідків, фактично одержана та зареєстрована відділом діловодства суду після закриття підготовчого провадження у справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020. Судом також, досліджено, що заява свідка, подана представником третьої особи ( ОСОБА_2. ), не містить зазначення поважних причин, за яких така заява не була заявлена у підготовчому засіданні.

У судовому засіданні 25.06.2020 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 25.06.2020 судом заслухано вступне слово представників позивача, відповідача та третьої особи.

Стислий виклад позиції учасників справи.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 з огляду на те, що:

- вина позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки відсутня, оскільки позивачем були вчинені всі необхідні та передбачені законодавством і Договором оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених п. 8.4 Договору строків завершення будівництва сталось через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження вказаними органами, надання позивачу необхідних дозволів, а також неодноразове намагання КМР розірвати договір та пов`язані з цим дії позивача по відстоюванню свого права оренди в судах;

- оскаржуваним рішенням спірній земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача та віднесена за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, надано статус скверу, чим в односторонньому порядку змінено цільове призначення земельної ділянки, внаслідок чого позивача фактично позбавлено передбачених законом прав землекористувача (орендаря) земельної ділянки, при цьому зміна цільового призначення земельної ділянки відбулась без проекту землеустрою щодо її відведення;

- при прийнятті оскаржуваного рішення не був дотриманий Регламент Київської міської ради, зокрема, в порушення Регламенту повторний розгляд проекту рішення профільною постійною комісією не розглядався.

Позивач заперечив доводи третьої особи про закриття провадження в частині позовних вимог, оскільки заявлений спір стосується вимог орендаря, спрямованих на захист права оренди, що було порушено органом місцевого самоврядування не як суб`єктом владних повноважень, а як суб`єктом господарювання, а отже даний спір має приватноправовий характер, стосується захисту речового права позивача, а тому, на думку позивача, підлягає розгляду господарським судом.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі з підстав того, що:

- позивачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, не підтверджено наявність обставин, що перешкоджали розпочати будівництво об`єкта протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача;

- пунктом другим оскаржуваного рішення Київська міська рада визначила майбутній вид використання спірної земельної ділянки, цільове призначення якої буде визначено відповідним рішенням на підставі розробленого проекту землеустрою;

- проект оскаржуваного рішення було розглянуто із дотриманням встановленої Регламентом Київської міської ради процедури.

Третя особа в частині позовних вимог щодо скасування п. 2 та п. 3 Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в іншій частині позовних вимог ТОВ "ВІЛЕТА" - відмовити з підстав того, що:

- позивач не надав повних, необхідних, вичерпних та достатніх доказів для встановлення обставин, які можуть свідчити про здійснення всіх залежних від позивача дій щодо належного виконання зобов`язання завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору;

- протягом дії Договору позивач не здійснив жодних дій, які можуть підтвердити використання земельної ділянки для забудови;

- право землекористування позивача припинилось автоматично, в силу положень закону, зокрема, статті 416 Цивільного кодексу України та статті 102-1 Земельного кодексу України, а не з підстав одностороннього розірвання Договору з ініціативи орендодавця шляхом прийняття оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим оскаржуване рішення відповідача не порушує права позивача, оскільки не є самостійною підставою для розірвання Договору.

У судовому засіданні 25.06.2020 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів. Під час дослідження доказів представники учасників справи з дозволу суду ставили запитання один одному.

У судовому засіданні 25.06.2020 здійснювались судові дебати, в яких представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.06.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2004 Київською міською радою (далі - КМР) було прийнято рішення №715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілета" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі" (далі - Рішення КМР №715/2125 від 18.11.2004), відповідно до якого було затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вілета" (далі - ТОВ "ВІЛЕТА") для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між буд. 38-е та 38-г) у Оболонському районі в м. Києві та передано ТОВ "ВІЛЕТА" в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

11.03.2005 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та ТОВ "ВІЛЕТА" (далі - орендар) на підставі Рішенням КМР №715/2125 від 18.11.2004 було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами якого орендодавець за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку.

Відповідно до п. 2.1 Договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) в Оболонському районі м. Києва; розмір - 2731 кв.м.; цільове призначення - для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом; кадастровий номер 8000000000:78:043:0164 (далі - земельна ділянка).

Відповідно до п. 3.1 Договору цей Договір укладено на 10 (десять) років.

Передача земельної ділянки здійснюється за Актом приймання-передачі об`єкта оренди в день реєстрації договору. Право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації Договору (п. 6.1, 6.2 Договору).

За змістом п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

Відповідно до п. 11.4 Договору припинення Договору шляхом розірвання здійснюється, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, зокрема, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 Договору.

Згідно з п. 11.5 Договору передбачено, що Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього Договору.

18.03.2005 укладений між сторонами Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 78-6-00264.

18.03.2005 відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16 за позовом ТОВ "ВІЛЕТА" до Київської міської ради про визнання укладеною Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005 року, зареєстрованого 18.03.2005 року за № 78-6-00264, на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА", позов ТОВ "ВІЛЕТА" задоволено, визнано укладеною між Київською міською радою та ТОВ "ВІЛЕТА" Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005 року, зареєстрованого 18.03.2005 року за № 78-6-00264, на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 у справі № 910/12073/16 залишено без змін.

Згідно Додаткової угоди до договору оренди від 11.03.2005 року, що визнана укладеною на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року, встановлено: у відповідності із п. 11.7 Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.03.2005 року за № 78-6-00264) сторони дійшли згоди поновити Договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року на новий строк 10 (десять) років (пункт 1 Додаткової угоди); сторони дійшли згоди викласти п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється на рівні територіального розміру земельного податку, тобто у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки" (пункт 2 Додаткової угоди); всі інші положення Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року залишаються без змін (пункт 4 Додаткової угоди).

На підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/12073/16 державним реєстратором 15.12.2016 прийнято рішення про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:043:0164, дата державної реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки 13.12.2016, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 174483467 від 19.07.2019 - а.с. 43-44 т. 2).

28.02.2019 Київською міською радою було прийнято рішення № 180/6836 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Героїв Дніпра між будинками NN 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" (далі - Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019).

Відповідно до вказаного рішення КМР вирішила:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) площею 0,2731 га, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на підставі рішення Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва".

2. Надати статус скверу земельній ділянці площею 0,2731 га, розташованій на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г площею 0,2731 га (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) у Оболонському районі міста Києва.

3. Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 та продовжених на період до 2017 року рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 572/572, додавши зелену ділянку, визначену пунктом 1 цього рішення, до переліку скверів Оболонського району м. Києва.

4. Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" в установленому порядку здійснити організаційно-правові заходи щодо: 4.1. Оформлення права постійного користування земельною ділянкою, визначеною п. 2 цього рішення. 4.2. Благоустрою земельної ділянки.

5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації): 5.1. Вчинити дії для зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г площею 0,2731 га (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" від 18 березня 2005 року № 78-6-00264; 5.2. Проінформувати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" про прийняття цього рішення; 5.3. Вирішити в установленому порядку питання фінансування заходів, передбачених пунктом 4 цього рішення.

6. Оприлюднити це рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань екологічної політики та на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Прийняте Київською міською радою Рішення № 180/6836 від 28.02.2019 ТОВ "ВІЛЕТА" вважає незаконним з огляду на таке:

- вина позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки відсутня, оскільки позивачем були вчинені всі необхідні та передбачені законодавством і Договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених п. 8.4 Договору строків завершення будівництва сталось через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження вказаними органами, надання позивачу необхідних дозволів, а також неодноразове намагання КМР розірвати договір та пов`язані з цим дії позивача по відстоюванню свого права оренди в судах;

- оскаржуваним рішенням спірній земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача та віднесена за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, надано статус скверу, чим в односторонньому порядку змінено цільове призначення земельної ділянки, яка тепер відноситься до земель рекреаційного призначення, внаслідок чого позивача фактично позбавлено передбачених законом прав землекористувача (орендаря) земельної ділянки, при цьому зміна цільового призначення земельної ділянки відбулась без проекту землеустрою щодо її відведення;

- при прийнятті оскаржуваного рішення не був дотриманий Регламент Київської міської ради (далі - Регламент), зокрема, в порушення Регламенту повторний розгляд проекту рішення профільною постійною комісією не розглядався.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

ТОВ "ВІЛЕТА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради від 28.02.2019 року № 180/6836.

Оскільки спір у даній справі стосується визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування (Київської міської ради), судом враховано, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України унормовано, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування / органом державної влади договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні не адміністративним, а цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному загальному або господарському суді. Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 539/1957/16-а, від 25.04 2018 у справі № 496//2866/16-ц, від 04.04.2018 у справі № 465/7909/15-а, від 17.04.2018 у справі № 461/980/16-а, від 20.06.2018 у справі № 727/10968/17, від 29.08.2018 у справі № 569/838/17, від 07.11.2018 у справі №601/947/17 (К/9901/46368/18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/1, від 11.12.2018 у справі № 904/10454/17, від 20.09.2018 у справі № 816/389/15-а.

Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2019 у справі № 807/9/18, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи й органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 4 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

ТОВ "ВІЛЕТА" (позивач) звернулося до суду з позовом до органу місцевого самоврядування - Київської міської ради (відповідач), оскільки вважає протиправним рішення відповідача про розірвання укладеного між ними договору оренди земельної ділянки та наступне надання спірній земельній ділянці статусу скверу.

В частині надання земельній ділянці статусу скверу позов обґрунтований тим, що всупереч приписам законодавства та умовам Договору, Київською міською радою оскаржуваним рішенням було змінено в односторонньому порядку та без проекту землеустрою цільове призначення орендованої позивачем земельної ділянки, внаслідок чого позивача фактично позбавлено передбачених законом прав землекористувача (орендаря).

Отже, заявлений спір стосується вимог позивача як орендаря, спрямованих на захист свого права оренди, що в даному випадку було порушено органом місцевого самоврядування не як суб`єктом владних повноважень, а як суб`єктом господарювання.

Таким чином, даний спір про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради № 180/6836 від 28.02.2019, в тому числі і щодо пунктів 2, 3 цього рішення, має приватноправовий характер, стосується захисту речового права позивача, тому підлягає розгляду господарським судом.

Зважаючи на наведене, судом відхиляється як безпідставне клопотання третьої особи (ГО "ОБОЛОНСЬКА СІЧ") про закриття провадження у справі в частині позовних вимог TOB"ВІЛЕТА" щодо скасування п. 2 та п. 3 Рішення КМР від 28.02.2019 року № 180/6836 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, на позивача в силу приписів ст. 74 ГПК України покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду належними, допустимими, достовірними та вірогідними (у розумінні ст. 76-79 ГПК України) доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, не визнаються або оспорюються, а тому потребують захисту.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дослідивши наявні у справі докази суд встановив таке.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання протиправним та скасування Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України Київській міській раді надано повноваження у галузі земельних відносин, зокрема: а) розпорядження землями територіальної громади міста; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Положеннями ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Отже, право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Рішенням КМР №715/2125 від 18.11.2004 передано ТОВ "ВІЛЕТА" в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,30 га для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005, за умовами якого відповідач передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0,30 га на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва строком на 10 років.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" , іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. 13, 21 Закону України "Про оренду землі" правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Приписами статті 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005) встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до абз. 2 п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації Договору.

Судом встановлено, що державну реєстрацію Договору та передачу спірної земельної ділянки у користування позивача згідно Акту приймання-передачі земельної ділянки було здійснено 18.03.2005, відтак приступити до використання спірної земельної ділянки позивач міг з 18.03.2005.

28.02.2019 Київською міською радою було прийнято Рішення № 180/6836 від 28.02.2019, пунктом 1 якого вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264 (кадастровий номер 8000000000:78:043:0164) площею 0,2731 га, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на підставі рішення Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 715/2125 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЛЕТА" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра (між будинками 38-е та 38-г) у Оболонському районі м. Києва".

У якості підстави прийняття оскаржуваного рішення в останньому зазначено: відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, пункту 4 частини першої статті 416 Цивільного кодексу України, пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 31 Закону України "Про оренду землі", пунктів 8.4, 11.4, 11.5 Договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2005 року № 78-6-00264, враховуючи те, що ТОВ "ВІЛЕТА" з моменту укладення договору оренди земельної ділянки будівництво житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом не проведено, земельна ділянка для забудови протягом понад трьох років не використана, а також беручи до уваги звернення громадськості.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 416 ЦК України право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Разом з тим, згідно з частиною третьою наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Наведені норми законодавства не містять заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформлюється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

З огляду на умови Договору оренди земельної ділянки, укладеного між КМР та ТОВ "ВІЛЕТА", земельну ділянку надано для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом (п. 1.1, 2.1 Договору).

За змістом п. 8.4 Договору орендар зобов`язався завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

Відповідно до п. 11.4 Договору однією з підстав припинення Договору шляхом розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця , із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, визначено порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 Договору.

Відповідно до п. 11.6 Договору розірвання цього договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення , якщо інше не встановлено рішенням.

Таким чином, сторони Договору, врахувавши встановлену законом свободу договору, на власний розсуд погодили підстави та порядок припинення дії Договору, що не суперечить вимогам статей 6, 525, 627, 651 ЦК України та статей 188, 291 ГК України.

18.03.2005 Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 78-6-00264.

Відтак, враховуючи умови п. 8.4 Договору, позивач був зобов`язаний завершити забудову спірної земельної ділянки у строк до 18.03.2008.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Якщо судом буде встановлено, що орендар вчиняє дії, необхідні для здійснення та закінчення забудови спірної земельної ділянки, здійснює відповідні витрати на проведення будівельних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями, однак тривалість процедур і значна кількість дозвільних документів уповільнює здійснення забудови земельної ділянки, то наведене свідчить про відсутність вини позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у виді розірвання договору. Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16, від 18.06.2019 у справі № 910/8424/18.

Як на підставу для визнання протиправним та скасування Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 позивач вказує, зокрема, на те, що порушення строків здійснення забудови земельної ділянки відбулося не з його вини.

Так, як зазначив позивач, 16.05.2005 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища затверджено Архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-0390 на проектування будівництва житлового будинку по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва.

В період з травня 2005 по травень 2008 ТОВ "ВІЛЕТА" отримані технічні умови №477-3 на проектування електромереж зовнішнього освітлення 2005 року, технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду №528-5 від 18.08.2005, технічні умови №155/07-180 на диспетчеризацію інженерного обладнання при проектуванні житлового будинку, технічні умови №41623 на приєднання об`єкта до електричних мереж, технічні умови №3540 на водопостачання об`єкта, технічні умови №3126 на каналізування об`єкта, санітарно-епідеміологічну оцінку проекту "Житловий будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва" в частині забезпечення умов інсоляції та природної освітленості приміщень прилеглої та запроектованої забудови, отримано містобудівний розрахунок до проекту житлового будинку по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва, технічні умови №08-240 для радіофікації об`єкту, технічні умови Управління Державної автомобільної інспекції, технічні умови №С 0802-11 на проектування мереж телебачення, технічні умови на проектування Головного управління МНС України в місті Києві, технічні умови №155/1/7-3008 на диспетчеризацію інженерного обладнання при проектуванні житлового будинку (термін дії 2 роки), технічні умови для телефонізації, отримано експертний висновок про технічний стан несущих та огороджуючих конструкцій будівель, що межують з площадкою будівництва, яка проектується між буд. 38-е та 38-г.

14.03.2007 Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (далі - АЕК "Київенерго") на прохання ТОВ "ВІЛЕТА" надати технічні умови на приєднання до теплових мереж листом №Д11-10/5381 повідомила, що резерви пропускної здатності побудованих раніше магістральних теплових мереж вичерпано, АК "Київенерго" не може надати ТОВ "ВІЛЕТА" технічні умови на теплопостачання зазначеного об`єкта. Для забезпечення теплопостачання об`єкту рекомендувало розглянути інші варіанти теплопостачання і звернутись до Міжвідомчої комісії з питань теплопостачання об`єктів цивільного та виробничого призначення.

Відповідно до умов договору №12-07/33 від 12.09.2007 Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради "Центр містобудування та архітектури" виконано містобудівне обгрунтування щодо можливого розміщення житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва.

11.12.2007 між ТОВ "ВІЛЕТА" та ВАТ "Київпроект" було укладено договір підряду №1007370 на виконання вишукувальних робіт. Але договір не було виконано в зв`язку з тим, що було відмовлено у наданні дозволу на проведення робіт по геології.

02.04.2009 Київською міською радою було прийнято рішення № 272/1328 від 02.04.2009 про відміну рішень Київської міської ради, зокрема, рішення № 715/2125 від 18.11.2004 на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.03.2005.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2010 у справі № 2а-12102/10/2670 за позовом ТОВ "ВІЛЕТА" до Київської міської ради, третя особа Головне управління земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради №272/1328 від 02.04.2009 в частині відміни рішення Київської міської ради № 715/2125 від 18.11.2004.

За таких обставин позивач зазначив, що з 02.04.2009 по 06.09.2010 позивач саме з вини відповідача був позбавлений можливості проходити етапи погоджень через скасування рішення, яким спірна земельна ділянка надавалась в оренду.

У період з 2010 по 2011 ТОВ "ВІЛЕТА" отримані нові технічні умови №08-133 для радіофікації об`єкту, технічні умови №41623 на приєднання об`єкта до електричних мереж, подовжено технічні умови №3540 на водопостачання об`єкта та №3126 на каналізування об`єкта АК "Київводоканал", отримано висновок про відповідність намірів забудови земельної ділянки Правилам забудови м. Києва, містобудівній документації, технічні умови №274-3 на проектування електромереж зовнішнього освітлення, технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду №364-5, технічні умови №076-106/1110ТУ на диспетчеризацію інженерного обладнання при проектуванні житлових будинків, технічні умови №С 1002-193 на проектування мереж телебачення, технічні умови на телефонізацію житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом, технічні умови на проектування газопостачання котла в автономній котельні, технічні вимоги з енергоефективності для розробки проектної документації на будівництво, реконструкцію та розширення об`єктів №10/15-1/456, технічні умови на прокладання кабелю телебачення, технічні умови на прокладання кабелю диспетчеризації, технічні умови на розробку проектної документації Комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

АЕК "Київенерго" повторно відмовило ТОВ "ВІЛЕТА" у видачі технічних умов на приєднання до теплових мереж та зазначила, що питання приєднання додаткових теплових навантажень в зонах, де вичерпано резерви будуть розроблені в Схемі теплопостачання м. Києва на період до 2025 року, орієнтовний термін розробки схеми теплопостачання 2011 рік. Для поліпшення ситуації Київська міська державна адміністрація підготувала розпорядження від 16.09.08 щодо будівництва тепломережі від котельні "Пар" до врізки в існуючу теплову мережу. Після введення в експлуатацію зазначеної теплової мережі АЕК "Київенерго" зможе повернутись до розгляду питання теплопостачання будинку, який має побудувати ТОВ "ВІЛЕТА".

08.12.2010 між ТОВ "ВІЛЕТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-гео" укладено договір №2010-88, за умовами якого останній зобов`язувався виконати інженерно-геологічні роботи для будівництва житлового будинку по вул. Героїв Дніпра (між буд 38-е та 38-г) в Оболонському районі м. Києва.

Вищенаведені обставини щодо оформлення ТОВ "ВІЛЕТА" у вказаний період часу документації на будівництво об`єкта на спірній земельній ділянці, на які посилався позивач при розгляді даної справи, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 38/417 за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "ВІЛЕТА" про розірвання договору оренди земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва та зобов`язання ТОВ "ВІЛЕТА" повернути згадану земельну ділянку, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 та постановою Вищого господарського суду від 07.06.2012.

Такі обставини, встановлені рішенням суду у справі № 38/417, не потребують доказування при розгляді даної справи № 910/13647/19 в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, згідно яких обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач зазначив, що позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської рад у справі № 38/417 було мотивовано тим, що ТОВ "ВІЛЕТА" в порушення п. 8.4 Договору не використовує земельну ділянку та не здійснило забудову земельної ділянки протягом 3 років з моменту державної реєстрації Договору оренди, що є підставою для його розірвання та повернення земельної ділянки КМР відповідно до п. 11.4, 11.5, 11.8 Договору оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 38/417, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2012, в позові відмовлено повністю. На твердження позивача, судовими рішеннями у справі № 38/417 встановлено факт належного виконання позивачем обов`язків орендаря та здійснення ним дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, встановлено, що вина ТОВ "ВІЛЕТА" у порушенні ним вказаного строку завершення будівництва відсутня.

З огляду на невизнання Київською міською радою права ТОВ "ВІЛЕТА" на поновлення Договору на новий строк, ТОВ "ВІЛЕТА" звернулось з відповідним позовом до суду.

Враховуючи наведене, позивач вказав, що під час дії Договору вчиняв всі дії, необхідні для складення і затвердження проектної документації, початку та здійснення будівництва, передбаченого Договором об`єкту, проте через обставини, вказані вище, не міг погодити, затвердити проектну документацію та виконати зобов`язання з завершення будівництва у визначений Договором строк. Викладені обставини, на твердження позивача, свідчать про відсутність вини позивача у порушенні строків завершення забудови земельної ділянки та, як наслідок, відсутності підстав для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору, оскільки позивачем були вчинені всі необхідні та передбачені законодавством і Договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, а недотримання визначених п. 8.4 Договору строків завершення будівництва сталось через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, її погодження і затвердження вказаними органами, надання позивачу необхідних дозволів, а також неодноразове намагання Київської міської ради розірвати Договір та пов`язані з цим дії позивача по відстоюванню свого права оренди в судах, тобто не з вини позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України неможливості виконати умови п. 8.4 Договору щодо своєчасного завершення забудови з огляду на таке.

Судом встановлено, що будучи обізнаним з умовами Договору в частині існування обов`язку орендаря закінчити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору, так і з настанням наслідків у разі невиконання орендарем такого обов`язку, шляхом реалізації орендодавцем права в односторонньому порядку розірвати Договір, позивач взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені Договором строки, так і в подальшому не приступив до виконання такого обов`язку, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 27.10.2016 № 16-1847-05 та від 08.11.2019 № 19-0775-05, складеними Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). При цьому заперечення позивача з приводу того, що вказані акти обстеження земельної ділянки не можуть бути належними доказами у справі, оскільки з моменту складення одного акту пройшло три роки, а інший акт складений вже після прийняття оскаржуваного рішення КМР, судом відхиляються як безпідставні, враховуючи, що такі докази в сукупності підтверджують той факт, що забудова спірної земельної ділянки позивачем не здійснювалась, що фактично не заперечувалось позивачем, жодних доказів протилежного останнім суду не надано.

Судом враховано, що відповідно до п. 11.1 Договору всі зміни та/або доповнення до цього Договору вносяться за згодою сторін, а отже, орендар (позивач) не був позбавлений права в установленому порядку звернутися до Київської міської ради з пропозицією продовжити строки здійснення забудови земельної ділянки, проте доказів вчинення відповідних дій позивачем суду не надано.

Судом встановлено, що протягом 2005-2008 років позивачем було отримано ряд технічних умов, термін дії яких становив 2-3 роки, у зв`язку з чим у період 2010-2011 років позивач повторно здійснював отримання дозвільної та погоджувальної документації, яка в подальшому також втратила чинність. Після порушення провадження у даній справі позивач звернувся до компетентних установ із заявами про продовження дії попередніх технічних умов, докази яких долучив до матеріалів справи (а.с. 37-42 т. 2). Проте, такі докази звернення позивача про продовження дії попередніх технічних умов не приймаються судом у якості належних доказів у справі, оскільки відповідні звернення позивача здійснені 13 та 14 листопада 2019 року, тобто більше ніж через 8 місяців після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 180/6836 від 28.02.2019 та без жодних пояснень щодо неможливості таких звернень позивача, зокрема, після 13.12.2016 (державна реєстрація права оренди позивача на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 910/12073/16). Водночас, звернення позивача у листопаді 2019 року до компетентних установ із заявами про продовження дії попередніх технічних умов додатково свідчить про недобросовісну поведінку та свідоме невиконання позивачем визначеного п. 8.4 Договору зобов`язання завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Отже, дозвіл на виконання будівельних робіт є безумовною правовою підставою для початку будівельних робіт. Відповідний висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 910/5963/17.

Однак, як установлено судом, дозвіл на виконання будівельних робіт орендар не отримував, а відповідно, не розпочинав жодних будівельних робіт.

Доводи позивача про те, що виготовлення проектно-кошторисної та дозвільної документації, інших документів на будівництво об`єкта на спірній земельній ділянці не залежало від волі позивача, а також наявність конфліктної ситуації навколо спірної земельної ділянки, що виникла внаслідок супротиву мешканців сусідніх будинків щодо забудови спірної земельної ділянки, судом відхиляються як безпідставні, оскільки позивачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, а зазначені обставини не звільняли позивача від обов`язку належним чином виконувати умови Договору щодо забудови земельної ділянки, а також вживати відповідних заходів для усунення порушень його права на користування земельною ділянкою.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 922/3293/18, від 18.12.2019 у справі № 910/3111/19, від 15.01.2019 у справі №910/19694/16.

Щодо тверджень позивача про те, що разом з поновленням договору оренди поновився і трирічний строк для завершення забудови, суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 по справі № 910/12073/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017, визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди від 11.03.2005. При цьому визнано укладеною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки на умовах визначених угодою, в редакції, яка підписана ТОВ "ВІЛЕТА", зокрема, згідно п. 4 вказаної Додаткової угоди встановлено: "Всі інші положення Договору оренди земельної ділянки від 11.03.2005 року залишаються без змін". Таким чином, господарські суди у справі № 910/12073/16 дійшли висновку, що Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Відтак, твердження позивача про те, що разом з поновленням договору оренди поновився і трирічний строк для завершення забудови суд розцінює як припущення позивача, які не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76, 77 ГПК України.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуване рішення Київської міської ради обґрунтовано тим, що ТОВ "ВІЛЕТА" з моменту укладення Договору будівництво не проведено, земельна ділянка для забудови понад трьох років не використана, тоді як згідно п. 8.4 Договору орендар зобов`язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору та що момент укладення договору оренди не можна ототожнювати з моментом реєстрації договору оренди. Суд погоджується, що момент укладення договору оренди не можна ототожнювати з моментом реєстрації договору оренди, проте в цілому наведені доводи позивача оцінює критично, враховуючи, що Договір укладено 11.03.2005, а державну реєстрацію Договору проведено 18.03.2005, і такі часові межі (сім календарних днів) жодним чином не могли вплинути на неможливість отримання позивачем дозвільних документів для будівництва та здійснення забудови спірної земельної ділянки, яке не проведено за 14 років.

Щодо тверджень позивача про те, що рішеннями господарських судів у справі № 38/417 встановлено факт належного виконання ТОВ "ВІЛЕТА" обов`язків орендаря та здійснення ним дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, відсутності вини ТОВ "ВІЛЕТА" у порушенні ним строку завершення будівництва, суд зазначає таке.

У справі № 38/417 з позовом до суду звернувся Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради було подано до суду позов до ТОВ "ВІЛЕТА" про розірвання договору оренди земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва та зобов`язання ТОВ "ВІЛЕТА" повернути згадану земельну ділянку. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 38/417, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 та постановою Вищого господарського суду від 07.06.2012, в позові відмовлено повністю. При вирішенні даної справи судом встановлено, що прокурор просив суд розірвати договір на підставі умов п. 11.4, 11.5, 11.8. укладеного сторонами договору в зв`язку з невиконання відповідачем п. 8.4. даного договору. Разом із тим, за висновками суду у справі №38/417, вказані прокурором пункти 11.4, 11.5, 11.8 договору перебачать механізм одностороннього розірвання договору за ініціативою позивача шляхом прийняття ним відповідного рішення, доказів ініціативи позивача на розірвання спірного договору та прийняття ним відповідного рішення прокурор та позивач суду не подали.

Тобто, судом встановлено наявність узгодженого Київською міською радою та ТОВ "ВІЛЕТА" у Договорі механізму та права одностороннього розірвання договору за ініціативою орендодавця шляхом прийняття ним відповідного рішення.

Відповідний висновок, в свою чергу, підтверджує, що при прийнятті оскаржуваного у даній справі № 910/13647/19 рішення від 28.02.2019 Київська міська рада діяла з дотриманням визначеного умовами Договору механізму одностороннього розірвання договору за ініціативою орендодавця шляхом прийняття ним відповідного рішення.

Разом з цим, твердження позивача про те, що рішеннями господарських судів у справі №38/417 встановлено факт належного виконання ТОВ "ВІЛЕТА" обов`язків орендаря та здійснення ним дій, спрямованих на забудову спірної земельної ділянки, відсутності вини ТОВ "ВІЛЕТА" у порушенні ним строку завершення будівництва, судом відхиляються як безпідставні з огляду на різні предмет та підстави позовів у справах № 38/417 та 910/13647/19, враховуючи також, що оцінка доказів у справі № 38/417 здійснювалась судом щодо предмету спору та станом на час прийняття рішення у цій справі від 20.12.2011.

Крім того, судом враховано, що відповідно до п. 8.4 Договору орендар був зобов`язаний виконати вимоги, викладені в листах, зокрема Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 10.09.2004 за № 08-8-20/5252 (а.с. 145-146 т. 4).

Згідно наведеного листа позивача було повідомлено, що "Будівництво зазначеного будинку передбачається на земельній ділянці за рахунок зменшення дворового простору існуючих житлових будинків, знесення зелених насаджень, що обов`язково викличе негативну реакцію населення (негативна реакція населення вже існувала при будівництві аналогічного будинку у вказаному районі). Враховуючи вищенаведене, а також на виконання вимог ст. 11 Закону України "Про екологічну оцінку" до початку розробки проектної документації, замовнику необхідно провести публічні громадські слухання або відкриті засідання мешканців оточуючих житлових будинків із залученням представників органів місцевого самоврядування", зазначено також про необхідність "До проектних матеріалів додати протокол громадських слухань або опитувальний лист про згоду мешканців навколишніх житлових будинків щодо зазначеного будівництва".

Позивач провів публічні громадські слухання 31.05.2007 року. Потенційне будівництво викликало спротив мешканців прилеглих житлових будинків, що підтверджується протоколом громадських слухань (а.с. 29-42 т. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення КМР, далі - Закон) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація), визначає відповідний Порядок, затверджений Постановою КМ України № 555 від 25.05.2011.

Затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації (п. 17 наведеного Порядку в редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення КМР).

Детальний план території в межах вулиці Північна, проспекту Оболонського, вулиці Прирічна, проспектів Героїв Сталінграду, Маршала Малиновського в Оболонському районі м. Києва (далі - ДПТ) на даний час не затверджено, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. ДПТ включає в себе земельну ділянку з кадастровим номером 8 000 000 000:78:043:0164 (реєстраційний номер справи у Київській міській раді № 08/231-3539/ПР), що є об`єктом оренди згідно Договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Щодо вказаного ДПТ в період 05.01.2018-05.02.2019 проводились громадські слухання, на яких мешканці району висловились категорично проти забудови на даній земельній ділянці, що підтверджується матеріалами справи.

Громадські слухання щодо ДПТ в межах вулиці Північна, проспекту Оболонського, вулиці Прирічна, проспектів Героїв Сталінграду, Маршала Малиновського в Оболонському районі м. Києва мають безпосереднє відношення до планів будівництва на ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:043:0164, яка розташована в межах цієї території, оскільки саме громадські слухання в рамках затвердження ДПТ передбачають громадські обговорення з метою врахування громадських інтересів при затвердженні містобудівної документації, зокрема, яка в подальшому і дає дозвіл на будівництво нових об`єктів на певній території.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивач врахував інтереси мешканців прилеглих будинків з метою отримання відповідної документації на будівництво об`єкта на спірній земельній ділянці.

Щодо тверджень позивача про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення не був дотриманий Регламент Київської міської ради (далі - Регламент), зокрема, в порушення Регламенту повторний розгляд проекту рішення профільною постійною комісією не розглядався.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 1 ст.11 Регламенту, постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії Київради попередньо розглядають та приймають висновки з питань, що вносяться на розгляд Київради, розробляють проекти рішень, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 9/9 (із змінами та доповненнями) затверджено Положення про постійні комісії Київської міської ради (далі - Положення).

Згідно з п.8 Положення постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань:

реалізації екологічних прав громадян;

місцевих екологічних програм;

вивчення стану навколишнього природного середовища;

організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

додержання природоохоронного законодавства, використання і охорони земель, природних ресурсів, відтворення лісів;

погодження дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

організації проведення екологічних експертиз;

організації озеленення, охорони зелених насаджень;

Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища (включаючи питання визначення заходів з охорони навколишнього природного середовища);

утримання та поводження з тваринами;

діяльності Київського зоологічного парку.

Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики здійснює попередній розгляд проектів рішень Київської міської ради, реалізація яких впливає на розвиток зеленої зони міста Києва та концепцію формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Згідно Протоколу № 1/75 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 23.01.2019 членами постійної комісії було розглянуто, зокрема, питання 23 порядку денного про розгляд правового висновку від 20.12.2018 № 08/230-2530 до проекту рішення Київради "Про надання статусу скверу земельній ділянці, що розташована на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38- г в Оболонському районі м. Києва". За результатами розгляду питання 23 порядку денного постійною комісією прийнято рішення повторно підтримати проект рішення Київської міської ради "Про надання статусу скверу земельній ділянці, що розташована на вул. Героїв Дніпра між будинками 38-е та 38- г в Оболонському районі м. Києва". З огляду на наведене, проект оскаржуваного рішення було розглянуто із дотриманням встановленої Регламентом Київської міської ради процедури.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності, суд доходить висновку про порушення позивачем вимог п. 8.4 Договору в частині строків завершення забудови земельної ділянки, що відповідно до п. 11.4, 11.5 Договору є підставою для його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, та, відповідно, про відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.03.2005 за № 78-6-00264.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах даної справи докази, позивачем не доведено невідповідності оскаржуваного ним Рішення КМР № 180/6836 від 28.02.2019 вимогам законодавства та визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення, а також порушення у зв`язку з прийняттям цього рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК країни).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Водночас, при ухваленні даного рішення судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України").

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 28.02.2019 року № 180/6836 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Героїв Дніпра між будинками №№ 38-е та 38-г в Оболонському районі м. Києва", а тому відмовляє у задоволенні позову повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначив, що орієнтовна сума судових витрат становить 1921,00 грн сплаченого судового збору, інші витрати позивач не планує понести.

Відповідачем не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

З огляду на відмову в позові повністю та наведені приписи п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 06.07.2020

Суддя Гумега О.В.


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	25.06.2020
Оприлюднено	06.07.2020
Номер документу	90204898
Судочинство	Господарське

Шаптала Є.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.06.2020 по справі 910/13647/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/13647/19

Рішення
від 25.06.2020 по справі 910/13647/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА