Ухвала

від 02.07.2020 по справі 915/226/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

02 липня 2020 року Справа № 915/226/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 20077720),

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Адміральський",

юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 33 (код ЄДРПОУ 35722481),

про: стягнення 8971,47 грн,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом №14/4-1003-20 від 13.02.2020 року до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Адміральський" про стягнення грошових коштів у сумі 8971,47 грн, з яких:

- 5932,54 грн - основний борг за договором постачання природного газу №5111/1617-БО-22 від 14.09.2016 року,

- 1033,02 грн - пеня,

- 511,12 грн - 3% річних,

- 1494,79 грн - інфляційні втрати.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2020 року, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/226/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 04.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/226/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.03.2020 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Ухвалою суду від 31.03.2020 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 28 квітня 2020 року об 11:20, запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

21.04.2020 відповідачем подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з повним виконанням грошового зобов`язання. Відповідач просить суд розглядати справу без участі осіб, які беруть участь у справі.

24.04.2020 представником позивача на електронну адресу суду надіслано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з запровадженням в Україні карантинних заходів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Ухвалою суду від 28.04.2020 судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 18 травня 2020 року об 11:20, запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

18.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з карантинними заходами.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Ухвалою суду від 18.05.2020 судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 15 червня 2020 року о 11:10.

12.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов.

15.06.2020 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання у справі на 02 липня 2020 року об 11:15 год.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211.

30.06.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Отже, враховуючи, що судом вжиті достатні заходи для повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

14.09.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник), правонаступником якого є позивач, та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Адміральський" (споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №5111/1617-БО-22 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору (а.с. 11-19).

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Відповідно до п. 2.6 Договору розподіл (транспортування) природного газу за цим Договором здійснює оператор газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ "Миколаївгаз", з яким споживач уклав відповідний договір.

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна на природний газ визначається відповідно до п. 5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору становила 6762,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Відповідно до п. 12.1 Договору Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

31.10.2016 року сторонами підписано додаткову угоду №3 до Договору, якою визначено, що з 01 листопада 2016 року ціна за 1000 куб.м газу становить 8182,80 грн з ПДВ (а.с. 22).

22.11.2016 року сторонами підписано додаткову угоду №4 до Договору, якою визначено, що з 01 грудня 2016 року ціна за 1000 куб.м газу становить 8577,60 грн з ПДВ (а.с. 23).

21.12.2016 року сторонами підписано додаткову угоду №5 до Договору, якою визначено, що з 01 січня 2017 року ціна за 1000 куб.м газу становить 8374,80 грн з ПДВ (а.с. 24).

24.01.2017 року сторонами підписано додаткову угоду №7 до Договору, якою визначено, що з 01 лютого 2017 року ціна за 1000 куб.м газу становить 10141,20 грн з ПДВ (а.с. 27).

У листопаді 2016 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 1,725 тис.куб.м на суму 14115,34 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 року (а.с. 29).

У грудні 2016 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,733 тис.куб.м на суму 23442,58 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 року (а.с. 30).

У січні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 2,512 тис.куб.м на суму 21037,50 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2017 року (а.с. 31).

У лютому 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 0,567 тис.куб.м на суму 5750,06 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 року (а.с. 32).

Оплату за поставлений природний газ відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується випискою по Операціям згідно Договору за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року (а.с. 34).

Заборгованість за січень 2017 року становить 182,48 грн, заборгованість за лютий 2017 року становить 5750,06 грн. Загальний розмір заборгованості становить 5932,54 грн (182,48 + 5750,06).

У зв`язку із порушенням строків оплати, позивачем нараховано відповідачу:

- 1033,02 грн - пеню,

- 511,12 грн - 3% річних,

- 1494,79 грн - інфляційні втрати.

Детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи (а.с. 9-10).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

21.04.2020 відповідачем подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням заборгованості в сумі 8971,47 грн, що становить предмет даного спору.

На підтвердження зазначених обставин відповідачем подано суду платіжне доручення №1788 від 20.03.2020 на суму 8971,47 грн з зазначенням призначення платежу: "заборгованість за договором №5111/1617-БО-22 від 14.09.2016 в т.ч. пеня, 3 відсотка річних, інфляція" (а.с.65).

У відповідності до ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За приписами ч. 4 зазначеної статті, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, в тому числі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, наявність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості за договором в сумі 8971,47 грн, що є предметом даного спору, та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Питання повернення судового збору судом не вирішується у зв`язку з відсутністю клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 234, 235 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі №915/226/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Адміральський" про стягнення про стягнення грошових коштів у сумі 8971,47 грн, з яких: 5932,54 грн - основний борг за договором постачання природного газу №5111/1617-БО-22 від 14.09.2016 року, 1033,02 грн - пеня, 511,12 грн - 3% річних, 1494,79 грн - інфляційні втрати, за відсутністю предмету спору.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено і підписано 06.07.2020.

Суддя В.О. Ржепецький