Ухвала

від 06.07.2020 по справі 915/896/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

06 липня 2020 року Справа № 915/896/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

без виклику сторін

розглянувши заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2

про вжиття заходів забезпечення

позову заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2,

вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030;

адреса для листування: просп. Богоявленський, 314, м. Миколаїв, 54050;

в інтересах держави

в особі Миколаївської обласної державної адміністрації,

вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр",

вул. Велика Морська, 89, м. Миколаїв, 54001;

про зобов?язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Заступником керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - адміністрація) пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Вітовський транспортний центр" з такими вимогами:

"1. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 07.11.2016 № 17319818 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр" (ЄДРПОУ 40900718) права власності на земельну ділянку площею 0,5111 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

2. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 07.11.2016 № 17320122 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр" (ЄДРПОУ 40900718) права власності на земельну ділянку площею 0,6153 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

3. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 07.11.2016 №17320280 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр" (ЄДРПОУ 40900718) права власності на земельну ділянку площею 0,2397 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 для ведення особистого селянського господарства в межах території Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр" (ЄДРПОУ 40900718) повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,5111 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1818 в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр" (ЄДРПОУ 40900718) повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,6153 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1819 в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

6. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітовський транспортний центр" (ЄДРПОУ 40900718) повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,2397 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:1820 в межах території Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

7. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позову."

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області за відсутності достатнього обсягу повноважень та в порушення вимог земельного, водного та містобудівного законодавства, а саме, заборони на перебування земель прибережної захисної смуги у приватній власності, прийнято наказ про затвердження проектів землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства спірні земельні ділянки, розташовані у межах прибережної захисної смуги Бузького лиману.

Указані земельні ділянки ОСОБА_1 у подальшому відчужено на користь ТОВ "Вітовський транспортний центр", про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено оспорюваний запис про право власності.

Позовна заява прокурора також містить заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки; заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зазначених земельних ділянок (у тому числі у разі їх поділу чи об?єднання з іншими ділянками); заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що на теперішній час ТОВ "Вітовський транспортний центр", як власник спірних земельних ділянок, може розпоряджатися ними на власний розсуд, у зв?язку з чим існує небезпека відчуження спірних земельних ділянок, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельних ділянок належному власнику ? державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Прокурор також зазначає, що існує ймовірність ініціації ТОВ "Вітовський транспортний центр" у порядку ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, питання щодо зміни цільового призначення земельних ділянок та виду їх функціонального використання, що у подальшому призведе до необхідності скасування відповідних рішень органів виконавчої влади шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.

Дослідивши матеріали заяви прокурора, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов?язання (п.п. 2, 4 ч. 1 ст.137 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Із змісту викладених приписів законодавства вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами як майнового так і немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить посилання на обставини, які можуть свідчити про вчинення ТОВ "Вітовський транспортний центр" дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки або розпорядження нею іншим чином, вчинення дій щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та виду її функціонального використання, тощо. Доказів на підтвердження існування відповідних обставин до заяви не додано.

Не надано прокурором і доказів подання відповідачем державним реєстраторам документів для вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки.

Доводи прокурора про наявність підстав для забезпечення позову із посиланням на порушення, які начебто були допущені Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області внаслідок розпорядження спірними земельними ділянками, не можуть бути підставою для прийняття судом рішення про забезпечення відповідного позову, оскільки зазначені обставини входять до предмету доказування у цьому спорі і підлягають доведенню під час безпосереднього розгляду даної справи.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що подана прокурором заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначені заявником способи на даній стадії судового процесу, а тому в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 136-140, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко