Рішення

від 01.07.2020 по справі 922/1778/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1778/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "ПРОМ-АЛЬЯНС", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", м. Харків про стягнення 59723,77 грн. за участю представників сторін:

позивача - Василенко Н.М., дов. від 01.06.2020 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "ПРОМ-АЛЬЯНС", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 59723,77 грн., яка складається з: 50745,20 грн. заборгованості за договором № 352 про надання послуг з участі у проекті "Railway EXPO 2019" від 03 грудня 2018 року, 6158,67 грн. пені за прострочення зобов`язання, 1510,81 грн. річні відсотки та 1309,09 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1778/20; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 01 липня 2020 року на 10:30 годин та про розгляд справи повідомлено сторін.

26 червня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" подано відзив (вхідний № 14665) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

30 червня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" подано клопотання (вхідний № 2311) про відкладення розгляду справи на іншу дату та час у зв`язку з карантином, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання представника відповідача, враховуючи наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04 травня 2020 року було внесено зміни до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України та послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Харкові). Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Одночасно суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, участь представника відповідача, позивача та третьої особи у підготовчому засіданні не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом ухвалою від 09 червня 2020 року про відкриття провадження у справі.

Надаючи до суду клопотання про відкладення судового засідання, представник відповідача не навів достатнього обґрунтування неможливості участі його представника у підготовчому засіданні (якщо він вважав таку участь необхідною), тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, за змістовним аналізом норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відкладення розгляду справи є наявність для цього обґрунтованих причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із урахуванням внесених змін, установлено на усій території України карантин до 31 липня 2020 року.

Згідно статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи наведене вище, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19, однак задля забезпечення прав учасників справи передбачених Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд Харківської області, видав розпорядження про невідкладні заходи із забезпечення роботи суду у зв`язку із введенням карантину, яке розміщене на сайті суду 16 березня 2020 року, яким роз`яснено громадянам, в тому числі, як про можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Разом з тим, само по собі посилання на встановлення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, без дійсної наявності перешкод, які виникли, у зв`язку з веденням такого карантину, у реалізації процесуальних прав учасниками процесу, що може вплинути на розгляд справи по суті, не має безумовним наслідком відкладення розгляду справи.

На даний час в Господарському суді Харківської області працює система Електронний суд за допомогою якого учасники судового процесу можуть реалізувати права, визначені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, та подавати в електронному форматі до суду процесуальні документи, по`вязані із розглядом справи у суді (як-то заяви по суті справи).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17 березня 2020 року Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20 березня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.

Запровадженні карантинні заходи, на які посилається заявник, не передбачають обмеження гарантованої статті 33 Конституції України свободи пересування, зокрема - в межах м. Харкова (місцезнаходження відповідача та господарського суду Харківської області), зважаючи на що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об`єктивних перешкод в участі у судовому засіданні, явку в яке не було визнано обов`язковою.

Зважаючи на викладене, та той факт, що явка представників сторін поданій справі не визнавалась обов`язковою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи поза межами карантинних заходів.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у наданому відзиві на позовну заяву просить суд залишити без задоволенні позовні вимоги Приватного підприємства "ПРОМ-АЛЬЯНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" про стягнення заборгованості, пені, відсотків річних та інфляційних втрат по справі в частині стягнення судових витрат згідно орієнтовного (попереднього) розрахунку у розмірі 23000,00 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 грудня 2018 між Приватним підприємством "ПРОМ-АЛЬЯНС" (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (відповідачем, замовником) укладено договір № 352 про надання послуг з участі у проекті "Railway EXPO 2019".

Згідно пункту 1.1. договору виконавець за завданням замовника і відповідно до його замовлень зобов`язується надавати послуги в участі у проекті "Railway EXPO 2019" (Проект) відповідно до підписаних сторонами додатків, які є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплати надані послуги.

Відповідно до пункту 1.2. договору конкретні умови надання послуг з участі у Проекті, а саме: обсяг реклами, назви, місце та терміни, а також інші необхідні умови визначаються в додатках, специфікаціях, технічних завданнях до цього договору та являються його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 2.1. договору вартість послуг виконавця за цим договором зазначається у додатках до даного договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору загальна ціна договору складається з суми вартостей послуг виконавця, що визначаються в додатках до цього договору та оплачуються замовником протягом терміну дії цього договору.

Згідно пункту 2.3. договору замовник здійснює розрахунок за послуги виконавця шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 7.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно додатку № 1 від 03 грудня 2018 року до договору № 352 про надання послуг з участі у проекті "Railway EXPO 2019" сторони домовилися про наступне:

пунктом 1. визначена послуга, яка надається замовнику - пакет Medium "Railway EXPO 2019";

пунктом 2. визначена вартість послуги, яка становить 64099,20 гривень з ПДВ;

пунктом 3. встановлений графік оплати за отримані послуги:

попередня оплата 20%, термін оплати - 29 грудня 2018 року, сума грн. з ПДВ - 12819,84 грн.; попередня оплата 20%, термін оплати - 29 березня 2019 року, сума грн. з ПДВ - 12819,84 грн.; попередня оплата 20%, термін оплати - 29 червня 2019 року, сума грн. з ПДВ - 12819,84 грн.; попередня оплата 20%, термін оплати - 29 вересня 2019 року, сума грн. з ПДВ - 12819,84 грн.; попередня оплата 20%, термін оплати - 29 грудня 2019 року, сума грн. з ПДВ - 12819,84 грн.

У пункту 6 зазначено, що додаток є невід`ємною частиною договору № 352 від 03 грудня 2018 року та обов`язковий для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 додаток діє з моменту підписання його сторонами до повного закінчення взаєморозрахунків.

Сторонами 03 грудня 2018 року узгоджені та затверджені специфікації, які є невід`ємними частинами договору № 352 від 03 грудня 2018 року:

Спеціфікація № 1 якою визначений об`єм комплексу рекламних послуг, які будуть надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика"та їх перелік відповідно до Пакету Medium "Railway EXPO 2019";

Спеціфікація № 2 передбачає графік та місце розповсюдження рекламного англомовного рекламного журналу "Railway Supply EXPO 2019" (EN) на міжнародних англомовних виставках залізничної та транспортної індустрії;

Спеціфікація № 3 передбачає графік та місце розповсюдження рекламного російсько мовного журналу "Railway Supply EXPO 2019" (RU) на міжнародних російськомовних та українських виставках залізничної та транспортної індустрії;

Спеціфікація № 4 містить графік та терміни розповсюдження товарів та послуг замовника у періодичному виданні - журналі "Залізничне постачання";

Спнеціфікацієями № 5 та № 6 відрегульовані графіки та терміни розміщення рекламної інформації на сайтах проекту "Railway EXPO 2019" http://expo.rws.in.ua/ та журналу "Залізничне постачання" http://rws.in.ua/;

Специфікацією № 7 узгоджені графіки та терміни електронної розсилки на англійській, російській та українській мовах по базі потенційних споживачів, яка сформована протягом 3 років з моменту існування журналу з кола його підписчиків та аналізу ринку;

Специфікаціями № 8, № 9, № 10 передбачеі графікі та терміни розміщення рекламних публікацій на сторінках проекту "Railway EXPO 2019" https://www.facebook.com/RailwayExpo/, журналу "Залізничне постачання" https://www.facebook.com/railwaysupply/ Тарас Рейка https://www.facebook.com/taras.reika у соціальній мережі Facebook .

На виконання умов договору № 352 про надання послуг з участі у проекті "Railway EXPO 2019" позивач надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" весь комплекс послуг та виконані усі роботи, передбачені договором, додатком № 1 та специфікаціями до нього, а відповідачем прийняті усі послуги, що підтверджується актом надання послуг № 216 від 24 грудня 2019 року, який затверджений та підписаний з обох сторін.

Договір № 352, додаток № 1 до договору, специфікації №№ 1-10 від 03 грудня 2018 року, акт надання послуг № 216 від 24 грудня 2019 року підписані та скріплені печатками з обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач умови договору щодо розрахунку за надані послуги виконав частково на суму 13354,00 грн. з простроченням.

Отже сума заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" перед позивачем складає суму у розмірі 50745,20 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У частині 1 статті 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статтей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов, відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 291 Господарського кодексу України також встановлено недопущення односторонньої відмови від договору оренди.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або їх вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за договором про надання послуг на суму 50745,20 грн., а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Матеріали справи свідчать про те, що кінцевим строком здійснення оплати за договором № 352 про надання послуг з участі у проекті "Railway EXPO 2019" від 03 грудня 2018 року є: 29 грудня 201 на суму 12819,84 грн. є таким, що настав, прострочення зобов`язання почалося з 30 грудня 2018 року і триває досі; 29 березня 2019 на суму 12819,84 грн. є таким, що настав, прострочення зобов`язання почалося з 30 березня 2019 року і триває досі 12819,84 грн.; 29 червня 2019 року на суму 12819,84 грн. є таким, що настав, прострочення зобов`язання почалося з 30 червня 2019 року і триває досі; 29 вересня 2019 року на суму 12819,84 грн. є таким, що настав, прострочення зобов`язання почалося з 30 вересня 2019 року і триває досі; 29 грудня 2019 року на суму 12819,84 грн. є таким, що настав, прострочення зобов`язання почалося з 30 грудня 2019 року і триває досі.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що при порушенні термінів оплати, виконавець має право стягнути пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, за не виконання умов договору відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за весь час прострочення з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу за період з 30 грудня 2019 року до 01 червня 2020 року суму, що складає - 6158,67 грн.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перевірку розрахунку пені - 6158,67 грн. на суму боргу у відповідності до договору від 03 грудня 2018 року за зазначений у розрахунку період та встановлено, що таке нарахування здійснені вірно, воно відповідає вимогам законодавства та є таким, що підлягає задоволенню.

Щдо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1510,81 грн. та інфляційних збитків у розмірі 1309,09 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаних сум 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача річних відсотків у розмірі 1510,81 грн. та інфляційних збитків у розмірі 1309,09 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, беручи до уваги рівень складності даної справи, об`єм вчинених представником позивача дій, а також керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, враховуючи суму задоволення позовних вимог, суд вважає достатньою та співрозмірною щодо наданих послуг на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Таким чином, суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (61166, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 36, кімната 32, код ЄДРПОУ 30655683) на користь Приватного підприємства "ПРОМ-АЛЬЯНС" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 42, к. 406, код ЄДРПОУ 35351929) 50745,20 грн. заборгованості за договором № 352 про надання послуг в участі у проекті "Railway EXPO 2019" від 03 грудня 2018 року, 6158,67 грн. пені за прострочення зобов`язання, 1510,81 грн. річних відсотків, 1309,09 грн. інфляційних збитків, 2102,00 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на професівйну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" липня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець