Постанова

від 25.06.2020 по справі 904/2922/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/2922/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

АТ "Альфа-Банк" : Шилов К. Р.,

ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" : Острянко Б. І.,

ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" : Шеретова О. В. (в режимі відеоконференції),

ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" : Лісовик І. О. ,

арбітражний керуючий Шистопал П. М. (особисто, в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АРТФІНБРОК", Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ЄВРОПЛЮС" та Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019

у складі колегії суддів: Коваль Л. А. - головуючого, Паруснікова Ю. Б., Чередка А. Є.

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019

у складі судді Примака С. А.

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна"

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог

1. У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/2922/18 за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" (далі - ТОВ "Альфа Оіл Україна", боржник) про банкрутство.

2 . Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 у справі № 904/2922/18 ТОВ "Альфа Оіл Україна" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "Альфа Оіл Україна" призначено арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича (далі - ліквідатор Шистопал П. М.).

3. 27.12.2018 ліквідатор ТОВ "Альфа Оіл Україна" Шистопал П. М. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в межах провадження у справі про банкрутство № 904/2922/18 з заявою від 27.12.2018 вих. № 02-14/3014 про:

- визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 за реєстровим № 720, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АРТФІНБРОК" (далі - ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК") та ТОВ "Альфа Оіл Україна" із застосуванням наслідків недійсності даного договору (далі - договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017);

- визнання недійсними договорів купівлі-продажу укладених між ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК-ЄВРОПЛЮС" (далі - ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС") посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І. В. 20.07.2017, зареєстрованих в реєстрі за № 791, № 792, № 793, № 794, № 795, № 796, № 797, № 798, № 799, № 800, № 801, № 802, № 803, № 804, № 805, № 806, № 807, № 808, № 809, № 810 (далі - договори купівлі-продажу) від 20.07.2017;

- визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.07.2017 індексні номера: 36224323, 36225129, 36225733, 36226357, 36226941, 36227558, 36228440, 36229093, 36229657, 36231541, 36230071, 36230536, 36231063, 36232094, 36232751, 36233421, 36234001, 36234812, 36235567, 36236111;

- визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.08.2017 індексний номер: 36855290 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309265935203, запис про іпотеку: 22114445; індексний номер: 36855296 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309265935203, запис про обтяження: 22114388; індексний номер: 36855386 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309336712232, запис про іпотеку: 22114792; індексний номер: 36855366 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309336712232, запис про обтяження: 22114724; індексний номер: 36855343 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 3092334535231, запис про іпотеку: 22114557; індексний номер: 36855313 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309234535231, запис про обтяження: 22114496; індексний номер: 36855218 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309448635103, запис про іпотеку: 22114282; індексний номер: 36855194 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309448635103, запис про обтяження: 22114192; індексний номер: 36855176 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 312727135103, запис про іпотеку: 22114134; індексний номер: 36855176 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 312727135103, запис обтяження: 22113844; індексний номер: 36855104 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 312874435103, запис про іпотеку: 22113683; індексний номер: 36855076 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 312874435103, запис про обтяження 22113407;

- визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.10.2017 індексний номер: 37805961 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309295035228, запис про іпотеку: 23052878; індексний номер: 37805736 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309295035228, запис про обтяження: 23052572; індексний номер: 37805433 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309155535203, запис про іпотеку: 23052362; індексний номер: 37805244 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309155535203, запис про обтяження: 23052134; індексний номер: 37807516 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309056535225, запис про іпотеку: 23054316; індексний номер: 37807354 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 3090565225, запис про обтяження 23052134; індексний номер: 38476547 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 308987035101, запис про іпотеку 23696031; індексний номер: 38476736 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 308987035101, запис про обтяження 23696110; індексний номер: 37806520 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 309381712256, запис про іпотеку: 23053394; індексний номер: 37806365 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309381712256, запис про обтяження 23053205; індексний номер:37807115 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 308863635225, запис про іпотеку: 23053975; індексний номер: 37806771 на об`єкт нерухомості реєстраційний номер: 308863635225, запис про обтяження 23053749; індексний номер: 37804271 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96832853104, запис про іпотеку 23051572; індексний номер: 37803506 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 96832853104, запис про обтяження 23050510;

- визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.12.2017 індексний номер: 38476024 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309406435103, запис про іпотеку 23695570; індексний номер: 38476270 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 309406435103, запис про обтяження 23695686;

- зобов`язання державних реєстраторів, приватних нотаріусів поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (шляхом внесення відповідних відомостей в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно), відомості, які передували записам про право власності щодо даних об`єктів нерухомого майна визначивши в якості відповідачів ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС", а в якості третіх осіб - приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу Дідович Ірину Вікторівну, ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (далі - ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК").

4 . В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор ТОВ "Альфа Оіл Україна" Шистопал П. М. посилається на укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу від 20.07.2017 за наявності обтяжень нерухомого майна у вигляді арештів, що суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та є підставою для визнання цих договорів недійсними, а також задоволення як похідних та таких, що забезпечують ефективне поновлення порушених прав позивача вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв`язку із укладенням як оспорюваних договорів (договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу від 20.07.2017) так і договору іпотеки від 31.08.2017 № 5694 укладеного між ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" і поновлення в Державному реєстрі речових прав відомостей, які передували записам про право власності щодо об`єктів нерухомого майна.

5 . Нормативно-правовим обґрунтуванням поданої заяви ліквідатором боржника Шистопалом П. М. визначено приписи статей 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2, 9, 18, 24, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", абзацу 8 частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

6 . Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство "Альфа Оіл Україна"; визнано грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" в загальній сумі 13 103 728,66 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено Шистопала П. М.

7 . Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Альфа Оіл Україна" та повноваження розпорядника майна боржника; ТОВ "Альфа Оіл Україна" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру боржника; ліквідатором ТОВ "Альфа Оіл Україна" призначено Шистопала П. М., яким 27.12.2018 до суду подано заяву про визнання договорів недійсним, визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно та зобов`язання поновити в Державному реєстрі речових прав відомості, які передували записам про право власності щодо об`єктів нерухомого майна (предмет цього судового розгляду).

8 . У ході розгляду заявлених ліквідатором вимог судами попередніх інстанцій встановлено, що у власності ТОВ "Альфа Оіл Україна" станом на липень 2017 року перебувало нерухоме майно, а саме: 1) будівлі та споруди автозаправочної станції, розташовані за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с/рада Войнівська, автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварине, 33 КМ + 800 м, та складаються з: літ. А - автозаправочна станція загальною площею 20,7 кв. м; літ. Б - ємкості для бензину; літ. В, В' - ємкості для газу; І - замощення; 2) автозаправочний комплекс, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Шосейна, будинок 1, та складаються з: літ. А-АЗС - кафе літ. А - АЗС-кафе загальною площею 45,8 кв. м; літ. Б - шиномонтажна; літ. В - навіс; літ. Г - вбиральня; літ. Д навіс; літ. Е навіс; літ. № 2 огорожа; літ. № 3 зливна яма; літ. № 4 ємкість; літ. № 5 ємкість; літ. № 6 ємкість; літ. № 7 - ємкість; літ. № 8 - ємкість; літ. І замощення; 3) комплекс, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олександрівка, вулиця Садова, будинок 1 (один), та складається з: літ. А - будівля оператора загальною площею 115, 11 кв. м; літ. Б убиральні; літ. В бак № 2 ємк. 25 100; літ. Г - бак № 1 ємк. 22508; літ. Д - бак № 3 ємк. 24950; літ. Е - бак № 4 ємк. 72150; літ. Ж - бак № 5 ємк. 35200; літ. З бензоколонки; літ. И бензоколонки; літ. К - бензоколонки; літ. Н - навіс; літ. № - огорожі; літ. № - огорожі; замощення t; 4) будівлі автозаправочної станції, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 29 а та складається з: літ. А - автозаправочна станція загальною площею 34,1 кв. м; літ. Б навіс; літ. в водопровід; літ. к каналізація; літ. а-а2 ємності для бензину; літ. І - замощення; 5) земельна ділянка площею 0,0274 гектара, кадастровий номер: 3510300000:11: 502:0002, що розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Героїв Сталінграду, 29 а; 6) комплекс, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Мар`ївка, вулиця Радянська, будинок 2-А (два а) та складається з: літ. А - будівля операторської загальною площею 61,8 кв. м; літ. Б1 вбиральня; літ. В навіс; літ. Г - пожежний щит; літ. 1 2 3 4 ємкості; 7) будівлі автозаправочної станції, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вулиця Знам`янська, будинок 83 а (вісімдесят три а) складається з: літ. А - автозаправочна станція загальною площею 124,3 кв. м; літ. Б вбиральня; літ. В - ємкості для бензину; літ. Г - навіс; літ. в - водопровід; літ. к - каналізація; літ. І - замощення; 8) земельна ділянка загальною площею 0,117 га, кадастровий номер: 3510300000:06:273:0001, що розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Знам`янська, будинок 83 а (вісімдесят три "а"); 9) земельна ділянка загальною площею 0,0129 га, кадастровий номер: 3510300000:06:285:0001, що розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Знам`янська, будинок 83 а (вісімдесят три "а"); 10) комплекс, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Компаніївський район, смт Компаніївка, вулиця Кірова, будинок 33 та складається з: літ. А - будинок оператора загальною площею 48,8 кв. м; літ. Б пожежне водоймище; блок пункти літ. В, Д, Е, літ. Г - вбиральня; літ. І - замощення; літ. 1 2 3 - автомобільний газозаправний модуль ММС (5+5); 11) автозаправочна станція загальною площею 37,4 кв. м з комплексом готелю та кафетерію загальною площею 73,6 кв. м, що розташована за адресою Кіровоградська область, Олександріївський район, с. Першотравневе, вулиця Першотравнева, будинок 15-а та складається з: літ. А - кафе-готель загальною площею 73,68 кв. м. літ. Б автозаправочна станція загальною площею 37,4 кв. м; літ. В вбиральні; літ. І мощення (асфальт); літ. № - огорожі (сітка металева); літ. "ВІ" - ємкості (металеві) для бензину; 12) автозаправна станція, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вулиця Степова, будинок 22 (двадцять два) та складається з: літ. А - операторська загальною площею 24,1 кв.м.; літ. Г - убиральні; літ. Д - навіс; І - 1,11 - вимощення; "№" - огорожі; 13) комплекс з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вулиця Аджамська, будинок 13-а та складається з: А - АЗС-кафе-магазин загальною площею 118,9 кв. м; літ. Б - навіс; В - вбиральні; 1 2 3 4 - ємкості для ГЗМ; 14) нежитлова будівля, та споруди автозаправочної станції, обладнання та пульти керування, що розташовані за адресою, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, АЗС на 61 км автотраси Дніпропетровськ - Полтава, та складаються з: А-1 - будівля АЗС загальною площею 32,6 кв. м; Б-1 - навіс; 1 2 3 4 - заправочні колонки; 5 6 - паливні резервуари; 10 11 - газові модулі; 12 - свердловина зі станцією; 13 14 15 16 - комунікаційні колодязі; І, II; 15) цілий комплекс будівель АЗС на 150 автозаправок на добу, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с/рада Обознівська, АЗС, автодорога М-12 Львів-Кіровоград-Знам`янка 686 км.+ 900 м., та складається з: літ. А - операторська готель загальною площею 25,8 кв. м; літ. Б - навіс; І-ІV - підземні резервуари; аз колонка ++; 16) автозаправочна станція з надвірними будівлями та спорудами, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Кременчуцьке шосе, будинок 7 а, та складається з: літ. А - автозаправочна станція загальною площею 15,5 кв. м, літ. І - мощення (асфальт); № 1, 2 - огорожі (залізобетонна плита); 17) автозаправна станція, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Бережинка, вулиця Аджамська, будинок 1 та складається з: А - операторська загальною площею 25,1 кв. м; літ. В - навіс; автозаправні колонки +++; І - вимощення; 18) будівля автозаправочної станції загальною площею 55,8 кв. м, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Набережна лейтенанта Дніпрова, будинок 42-А; 19) автомобільний газозаправочний пункт, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Кременчуцьке шосе, будинок 1, та складається з: літ. А - автозаправочна станція загальною площею 24,9 кв. м, Б вбиральня; І - замощення; 20) будівля автозаправочної станції загальною площею 22, 5 кв. м, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, Набережна лейтенанта Дніпрова, будинок 91 (далі - нерухоме майно).

9 . Вищезазначене спірне нерухоме майно ТОВ "Альфа Оіл Україна" перебувало в іпотеці ПАТ "АПЕКС-БАНК" (ідентифікаційний код 36482677) на забезпечення зобов`язання ТОВ "ДЕМІС КАНЦ" (ідентифікаційний код 36295682) перед ПАТ "АПЕКС-БАНК" за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1 (далі - кредитний договір), а саме:

1) іпотечний договір укладений між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ТОВ "МАРАНТА, LTD" (ідентифікаційний код 21067037), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 16.07.2014 за реєстровим № 2123 (далі - договір іпотеки 1) з усіма змінами та доповненнями до нього, договором про заміну іпотекодавця посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 27.11.2014 за № 3340, що укладений між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ТОВ "Альфа Оіл Україна" (ідентифікаційний код 39401790), з усіма змінами та доповненнями до нього;

2) іпотечний договір укладений між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ТОВ "МАРАНТА, LTD" (ідентифікаційний код 21067037), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 16.07.2014 за реєстровим № 2127 (далі - договір іпотеки 2) з усіма змінами та доповненнями до нього, договором про заміну іпотекодавця посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 12.12.2014 за № 3518, що укладений між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ТОВ "Альфа Оіл Україна" (ідентифікаційний код 39401790), з усіма змінами та доповненнями до нього;

3) іпотечний договір укладений між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ТОВ "Альфа Оіл Україна" (ідентифікаційний код 39401790), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. 27.11.2014 за реєстровим № 3336 (далі - договір іпотеки 3) з усіма змінами та доповненнями до нього.

10 . 06.04.2017 між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_4 ) укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким ПАТ "АПЕКС-БАНК" відступив право грошової вимоги за кредитним договором з усіма додатковими договорами до нього в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги. Банк також відступив право вимоги за договорами іпотеки 1, 2, 3 на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідченого 06.04.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т. В. за реєстраційним № 712.

11 . 30.06.2017 ОСОБА_4 відступив ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.06.2017 право грошової вимоги за кредитним договором з усіма додатковими договорами до нього та відступив ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" право вимоги за договорами іпотеки 1, 2, 3 на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик Я. А. за реєстраційним № 2022.

12 . 06.07.2017 між ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК", як іпотекодержателем, та ТОВ "Альфа Оіл Україна", як іпотекодавцем та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС", як покупцем, укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І. В. за реєстраційним № 720.

13 . Згідно з умовами пункту 1.1 цього договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 (ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК") здійснюється за рахунок продажу майна іпотекодавця (ТОВ "Альфа Оіл Україна") по іпотечних договорах 1, 2, 3 за невиконання зобов`язань боржником: ТОВ "ДЕМІС КАНЦ" (ідентифікаційний код 36295682) по кредитному договору від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1.

14 . Відповідно до пункту 1.2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 на момент укладення договору розмір вимог іпотекодержателя до боржника складає 29 412 633, 32 грн.

15 . Згідно з пунктом 2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем ціна продажу зазначених в договорі предметів іпотеки становить не нижче ніж 48 304 500, 00 грн. Сторони погодили, що встановлена ціна продажу предметів іпотеки повністю задовольняє вимоги іпотекодержателя за зобов`язаннями боржника.

16 . 18.07.2017 між ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК", ТОВ "Альфа Оіл Україна" та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого 06.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І. В., зареєстрованого в реєстрі за № 720, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І. В. за реєстровим № 790. За умовами цього договору внесено зміни в пункт 2 та пункти 2.1.1-2.1.20 договору про задоволення вимог іпотекодержателя, та встановлено, що за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем ціна продажу предметів іпотеки становитиме не нижче ніж 48 324 500, 00 грн .

17 . 20.07.2017 на підставі та на умовах договору про задоволення вимог іпотекодержателя за реєстраційним № 720 від 06.07.2017, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за реєстраційним № 790 від 18.07.2017, між ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" укладено договори купівлі-продажу за реєстровими номерами № 791 - № 810 від 20.07.2017 зазначеного вище нерухомого майна боржника.

18 . Згодом ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" надало в іпотеку ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" (код ЄДРПОУ 23697280) на підставі договору іпотеки від 31.08.2017 № 5694 частину нерухомого майна, яке було предметом договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу від 20.07.2017.

19 . Також судами попередніх інстанцій встановлено, що державна реєстрація оспорюваних договорів (договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2017) була здійснена під час існування обтяження усього нерухомого майна ТОВ "Альфа Оіл Україна" у вигляді арештів, що підтверджують наявні в матеріалах справи Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з відповідними номерами запису про обтяження від 15.02.2017 № 19033663 та від 16.06.2017 № 20944031.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

20. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі № 904/2922/18 заяву ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" Шистопала П. М. від 27.12.2018 № 02-14/3014 з вимогами, що вказані у пункті 3 цієї постанови, задоволено.

21 . Ухвала місцевого господарського суду мотивована задоволенням іпотекодержателем ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" своїх вимог шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та здійсненням державної реєстрації оспорюваних договорів (договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договори купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2017) під час існування обтяження усього нерухомого майна ТОВ "Альфа Оіл Україна" у вигляді арештів, наявність якого є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

22 . Водночас суд першої інстанції не погодився з доводами щодо порушення переважного права іпотекодержателя накладенням арешту на предмет іпотеки та вказав, що в цьому випадку не порушено пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог відносно прав та вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Однак реалізація цього права іпотекодержателем має здійснюватися з дотриманням вимог Конституції України та чинного законодавства. В даному випадку іпотекодержатель може реалізувати свої права, в тому числі шляхом продажу предмета іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, після вирішення в установленому законом порядку питання про звільнення спірного нерухомого майна з-під арешту. Тому, враховуючи існування станом на 06.07.2017 не скасованого арешту щодо спірного нерухомого майна, нотаріус повинен був відмовити в державній реєстрації за іпотекодержателем права продажу такого майна та 20.07.2017 в державній реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

23 . З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення вимог заяви ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" Шистопала П. М. ліквідатора щодо визнання оспорюваних договорів недійсними, а також задоволення як таких, що забезпечують реальний захист та відновлення порушених прав й охоронюваних законних інтересів боржника вимог про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно та зобов`язання поновити в Державному реєстрі речових прав відомості, які передували записам про право власності щодо об`єктів нерухомого майна.

24 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі № 904/2922/18 залишено без змін.

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог

25 . 17.01.2020 ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі № 904/2922/18, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" Шистопала П. М. повністю.

26 . Крім того, 17.01.2020 та 03.02.2020 відповідно, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі № 904/2922/18 з аналогічними вимогами звернулося ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК".

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

27. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

28 . Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).

29 . Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав , передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

30 . За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право , зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

31 . Відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

32. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).

33. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

34 . Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2922/18 за касаційними скаргами ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК"; об`єднано ці касаційні скарги в одне касаційне провадження; призначено їх до розгляду та повідомлено учасників справи про право на подання відзиву на касаційну скаргу до 10.02.2020 .

35 . Згодом, ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2922/18 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК"; об`єднано цю касаційну скаргу в одне касаційне провадження разом з касаційними скаргами ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК"; призначено її до розгляду.

36 . Вказані ухвали суду касаційної інстанції від 24.01.2020 та 11.02.2020 надіслані на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

37 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

38 . У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

39 . На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

40 . З урахуванням викладеного учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, в тому рахунку, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції (відзиву, пояснень тощо) щодо поданої касаційної скарги.

41 . Станом на момент розгляду касаційних скарг до суду касаційної інстанції надійшли відзиви на касаційні скарги, пояснення у справі від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Шистопала П. М., ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".

42 . Будь-яких заяв, клопотань, пояснень тощо від інших учасників справи щодо неможливості реалізації ними своїх процесуальних прав на подання відзиву, власної позиції (пояснень тощо) щодо касаційної скарги до суду не надходило.

43 . Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи , що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

44 . Суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

45 . Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

46 . Суд приймає до уваги те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

47 . У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами .

48 . Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Водночас треті особи (приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Дідович Ірина Вікторівна, ОСОБА_2 ), не повідомляли про їх намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначали причин, з урахуванням обставин послаблення протиепідемічних заходів, які перешкоджають її участі в судовому засіданні безпосередньо або через представника.

49 . Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

50 . В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 18.06.2020 на 25.06.2020 обов`язковою не визнавалась , про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини згаданої ухвали суду.

51 . З урахуванням сукупності наведеного вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників решти учасників справи.

Розгляд заяв (клопотань)

52 . 02.04.2020 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "АПЕКС" (далі - ПрАТ "ФК "АПЕКС") арбітражного керуючого Аршевського Михайла Олександровича від 30.03.2020 № 01-02/28 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

53 . В обґрунтування заяви арбітражний керуючий Аршевський М. О. посилається на вчинення посадовими особами ПрАТ "ФК "АПЕКС" (правонаступник ПАТ "АПЕКС БАНК") за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство цього товариства правочинів (договору від 06.04.2017 між ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ОСОБА_4 та договору від 30.06.2017 між ОСОБА_4 та ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК"), які призвели до неплатоспроможності юридичної особи.

54 . Розглянувши вказану заяву арбітражного керуючого Аршевського М. О., проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.

55. Відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

56 . Згідно зі статтею 300 ГПК України (в редакції чинній до 08.02.2020, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин) суд касаційної інстанції має право переглядати у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

57 . Положеннями частини сьомої статті 301 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

58 . Наведені приписи ГПК України унеможливлюють залучення до участі у справі третьої особи судом касаційної інстанції. Таке залучення може бути здійснене, за наявності підстав для цього, судами попередніх інстанцій, які здійснюють розгляд справи із встановленням її обставин та оцінкою доказів у справі (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалах від 04.03.2019 у справі № 908/1105/18, від 20.09.2019 у справі № 911/168/18 та від 18.06.2020 у справі № 910/7707/19 ).

59 . З урахуванням викладеного, у Верховного Суду відсутні підстави для задоволення заяви арбітражного керуючого Аршевського М. О. про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги

Доводи ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС"

60. ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є належними та допустимими доказами, що дозволяють встановити дійсні обставини, які впливають на вирішення справи по суті;

- заборона на розпорядження майном (арешту) виникає не на підставі запису в реєстрі, а на підставі акту уповноваженого на це органу державної влади чи його посадової особи;

- постанови про накладення арешту на майно, на які посилається заявник, у матеріалах справи не містяться та не досліджувалися судами попередніх інстанцій;

- суди неправильно застосували статті 37, 38 Закону України "Про іпотеку", статті 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та дійшли помилкових висновків про недійсність договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017;

- договір про задоволення вимог іпотекодержателя не є договором про відчуження майна, укладенню якого перешкоджає наявність арештів. Положення статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають застосуванню до цього договору;

- наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень та інших речових прав на таке майно не є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації прав в порядку статей 33-38 Закону України "Про іпотеку";

- судами не враховано, що відомості до реєстру внесені з порушенням частини третьої статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

- суди неправильно застосували норми статей 15-16, 203, 215, 216 ЦК України, статті 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 4 ГПК України та не застосували статтю 204 ЦК України. Заявником не зазначено в чому полягає його порушене право, яке підлягає захисту;

- справу розглянуто з порушенням принципу пропорційності (стаття 15 ГПК України). Крім того в апеляційному порядку справу вирішено неповноважним складом суду.

Доводи ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК"

61. ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- ліквідатором не доведено порушення прав боржника внаслідок вчинення спірних правочинів. В оскаржуваних судових рішеннях не зазначено в чому полягає порушене право боржника та чому він є стороною, яка заінтересована у визнанні недійсними спірних правочинів;

- переважне право для задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на момент укладення оспорюваних договорів мало ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК";

- на момент укладення оспорюваних договорів записи щодо обтяження об`єктів нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні;

- права особи, яка вважає себе власником майна не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму встановленого статтями 215, 216 ЦК України Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову;

- на даний час договір іпотеки від 31.08.2017 № 5694 укладений між ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" є чинним, а тому вилучення відповідних записів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є безпідставним.

Доводи ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК"

62. ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 є договором відчуження майна та його укладення відбулось з порушенням частини першої статті 203 ЦК України;

- суди не досліджували ані оригінали, ані завірених належним чином копій постанов державних виконавців про накладення арешту на майно;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містить відомостей про дату винесення постанови про арешт. Суди дійшли помилкового висновку про доведеність наявності арешту на майно боржника та обсягу встановлених ним обмежень;

- висновок судів про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України від 03.07.2018 № 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" є помилковим;

- висновок судів про те, що арешт, який підлягав безумовному скасуванню порушує права боржника ТОВ "Альфа Оіл Україна" є помилковим. У судових рішеннях відсутнє посилання на жоден належний та допустимий доказ, який підтверджує наявність порушеного права чи інтересу боржника;

- обтяження майна були внесені Шевченківським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області та державним реєстратором Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області лише до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- приватним нотаріусом під час перевірки вже відкритих розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено відсутність обтяжень майна та здійснено реєстрацію майна за новим власником.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ліквідатора боржника арбітражного керуючого Шистопала П. М.

63. У відзиві на касаційні скарги арбітражний керуючий Шистопал П. М. не погоджується із доводами касаційних скарг ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК", вважає їх безпідставними, необґрунтованими та вказує про відсутність підстав для задоволення скарг, зокрема, з огляду на таке:

- на момент укладення оспорюваних договорів існували обтяження усього нерухомого майна боржника у вигляді арештів, на підставі постанов державної виконавчої служби про арешт майна;

- станом на дату проведення реєстраційних дій щодо предмета іпотеки існував не скасований арешт спірного нерухомого майна;

- положення Закону України від 03.07.2018 № 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" до даних правовідносин застосуванню не підлягають;

- доводи скаржників щодо недоведення заявником порушення прав боржника є безпідставними, оскільки укладенням оспорюваних договорів завдано значної матеріальної шкоди ТОВ "Альфа Оіл Україна" та фактично спричинено його банкрутство й неможливість задоволення грошових вимог інших кредиторів.

Доводи інших учасників справи

64 . Від інших учасників відзивів на касаційні скарги не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

65. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих норм ГПК України внесені зміни.

66 . Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

67 . Оскільки ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС", ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК" з касаційними скаргами на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі № 904/2922/18 звернулися до Верховного Суду 17.01.2020 та 03.02.2020, тобто до набрання чинності Законом від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд цих скарг судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції чинній до 08.02.2020.

68 . Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

69 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

70 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

71. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду першої та апеляційної інстанції

72. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

73 . Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

74 . Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

75 . Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

76 . Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

77 . Позивач (заявник) звертаючись до суду з позовом (заявою) самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов (заяву), та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи , на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах .

78 . Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача (заявника) про яке ним зазначається в позовній заяві (заяві) здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач (заявник) обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 ).

79 . Отже підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15 ).

80 . У справі, що розглядається в якості підстави заявлених вимог ліквідатор майна боржника Шистопал П. М. посилається на укладення оспорюваних договорів (договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2017) за наявності обтяжень нерухомого майна у вигляді арештів, накладених на підставі постанов відділу ДВС про арешт майна ТОВ "Альфа Оіл Україна"

81 . Правовою підставою заявлених вимог ліквідатором визначено, зокрема, приписи статей 16, 203, 215, 216 ЦК України, статей 2, 9, 18, 24, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", абзацу 8 частини першої статті Закону про банкрутство.

82 . Задовольняючи вимоги заяви ліквідатора суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, оскільки задоволення іпотекодержателем своїх вимог шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та здійснення державної реєстрації оспорюваних договорів (договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договори купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2017) відбулось під час існування обтяження усього нерухомого майна ТОВ "Альфа Оіл Україна" у вигляді арештів, наявність якого є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

83 . Однак такі висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення вимог заяви ліквідатора є передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для розгляду заяви ліквідатора боржника вимоги якої є предметом цього судового розгляду.

84 . Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

85. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

86. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

87. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

88. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

89 . Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

90. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

91 . З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

92 . У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

93 . Відтак, розглядаючи заявлені вимоги ліквідатора суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх та з`ясувати чи є відповідні докази підставою для задоволення таких вимог.

94 . Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

95 . Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".

96 . Частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

97 . За змістом частини шостої статті 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

98 . Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

99 . За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

100. Частиною другою статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

101 . Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

102 . Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

103 . Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

104 . Пунктом 6 частини першої статті 24 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

105 . Частиною першою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

106 . Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частини перша, друга статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

107 . Отже, оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

108 . Тому в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя , суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/4772/17).

109 . Разом з тим у постанові від 03.04.2019 у справі № 755/5072/17 (провадження № 14-100цс19) в якій спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань та реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартиру позивача у позасудовому порядку та предметом позову були вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та визнання права власності Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження спірного майна державний реєстратор не мав права здійснювати реєстраційних дій поки таке обтяження не буде зняте .

110 . Подібна позиція також викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 338/1118/16-ц та від 11.12.2019 у справі № 303/577317.

111 . Однак суди попередніх інстанцій обмежившись посиланням на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності обтяжень у вигляді арешту (заборони відчуження), накладеного державним виконавцем на все майно боржника не з`ясували та не надали жодної оцінки змісту обтяження у вигляді арешту на майно (його обсягу), не встановили в інтересах кого було накладено відповідний арешт та його впливу на права й інтереси боржника.

112 . У свою чергу тлумачення змісту статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, від 04.11.2015 у справі № 3-669гс15, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15 тощо.

113 . У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати .

114 . Тому для вирішення питання про визнання недійсним оспорюваного правочину правове значення має встановлення впливу наслідку вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи .

115 . Більш того під час надання оцінки наявності обмежень нерухомого майна у вигляді арешту місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався лише відомостями з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та залишив поза увагою доводи ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" щодо відсутності в матеріалах справи постанов відділу ДВС про накладення арешту на майно боржника. Водночас суд першої інстанції відхилив клопотання цього скаржника б/н від 14.02.2019 (вх. № 7235/19 та 7232/19 від 14.02.2019) про витребування доказів , а саме: витребування у старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області оригіналів документів виконавчого провадження № 53408252 та № 54140770.

116 . До того ж судами попередніх інстанцій при розгляді справи необхідно було надати оцінку положенням частини третьої статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" й достеменно з`ясувати в який розділ внесено інформацію про обтяження у вигляді арешту на майно боржника, накладеного постановами відділу ДВС (відкритий новий чи спеціальний) за наслідком чого з`ясувати вплив такого обтяження на правомірність оспорюваних договорів та реєстрації переходу права власності, а також встановити наявність (відсутність) підстав поширення на спірні правовідносини приписів пунктів 2, 5 частини четвертої статті 26 цього Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

117 . Однак наведеного місцевим та апеляційним господарським судом в ході розгляду справи в межах наявних в них повноважень передбачених процесуальним законодавством не встановлено.

118 . Також судами попередніх інстанцій залишено без належної оцінки укладений між ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" договір іпотеки від 31.08.2017 № 5694 відповідно до якого банку було передано в іпотеку частину нерухомого майна, яке було предметом договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу від 20.07.2017.

119 . Частиною п`ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час укладення оспорюваних договорів) передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 634 ЦК України).

120 . Відповідно до статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

121 . У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину . Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

122. Договір іпотеки від 31.08.2017 № 5694 не визнано недійсним, окрім того його недійсність прямо не передбачено законом, тому є таким, що за наслідком укладення створює для сторін права та обов`язки. Докази протилежного в справі відсутні.

123 . Разом з тим, повністю задовольняючи вимоги заяви ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна", зокрема і в частині визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснених у зв`язку із укладенням іпотечного договору від 31.08.2017 № 5694 суд першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд залишили поза увагою той факт, що іпотечний договір від 31.08.2017 № 5694 не є нікчемним, у встановленому законом порядку недійсним визнаний не був, а тому відповідно до вимог частини п`ятої статті 3 Закону України про іпотеку є дійсним до припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

124 . Втім місцевий та апеляційний господарський суд зазначені обставини не врахували та не надали в силу наявних в них повноважень передбачених статтями 86, 269 ГПК України їм відповідної правової оцінки під час ухвалення оскаржуваних рішень в контексті наявності підстав за таких умов для задоволення заяви ліквідатора боржника Шистопала П. М. про визнання договорів недійсними.

125 . Окрім того суди залишили без належної правової оцінки визначений ліквідатором боржника Шистопалом П. М. в заяві про визнання недійсними договорів суб`єктний склад учасників заяви з урахуванням змісту заявлених вимог в контексті можливого впливу результатів розгляду цієї заяви на права (інтереси) ПАТ "АПЕКС-БАНК" та ОСОБА_3 і в залежності від результатів вирішення цього питання необхідності їх залучення до участі в розгляді справи.

126 . Враховуючи наведене, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" арбітражного керуючого Шистопала П. М., є передчасним та зробленим без належного дослідження фактичних обставин справи, які мають значення для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для задоволення таких вимог.

127. Суд зазначає, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) "Ван де Гурк проти Нідерландів").

128. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід , наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

129 . Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення ЄСПЛ у справі "Станкевич проти Польщі").

130 . У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться . На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ "Хамідов проти Росії").

131. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

132. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, суд попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 236, 269 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду заяви ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" Шистопала П. М. про визнання договорів недійсними.

133 . Що стосується аргументів скаржників щодо поширення на спірні правовідносини положень Закону України від 03.07.2018 № 2478-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" та незастосування його судами попередніх інстанцій останні судом касаційної інстанції не беруться до уваги з огляду на таке.

134 . Частиною другою розділу ІІ цього Закону визначено, що він застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію , крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

135 . Цей Закон набрав чинності 04.11.2018 та згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень його введено у дію через три місяці з дня набрання чинності, тобто 04.02.2019 , у той час як іпотеку у зв`язку з укладенням договору про задоволення вимог іпотекодержателя було припинено 06.07.2017.

136 . Відтак, положення Закону України від 03.07.2018 № 2478-VIII не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на припинення іпотеки (06.07.2017) до введення в дію (04.02.2019) вказаного закону (див. mutatis mutandis висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.04.2020 у справі № 922/1903/18 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 20.02.2019 у справі № 266/2511/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 753/16750/17).

137 . Щодо решти доводів скаржників наведених ним в касаційних скаргах суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

138 . Верховний Суд також враховує, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії").

139 . Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо суті касаційної скарги

140. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг ТОВ "ФК "АРТФІНБРОК", ТОВ "УПК-Європлюс" та ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

141. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

142. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

143 . Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

144 . За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

145 . Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, надавши оцінку наведеним вище обставинам в контексті їх впливу на наявність (відсутність) підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" арбітражного керуючого Шистопала П. М. про визнання договорів недійсними.

Щодо судових витрат

146. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

147. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

148 . Тлумачення змісту статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

149 . Накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, у зв`язку з чим порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, а тому коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1 . У задоволенні заяви розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" арбітражного керуючого Аршевського Михайла Олександровича про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відмовити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АРТФІНБРОК" задовольнити частково.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-ЄВРОПЛЮС" задовольнити частково.

4. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" задовольнити частково.

5. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 у справі № 904/2922/18 скасувати.

6 . Справу № 904/2922/18 в частині розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" Шистопала Петра Миколайовича про визнання договорів недійсними від 27.12.2018 № 02-14/3014 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді Л. Й. Катеринчук

В. Г. Пєсков