Рішення

від 18.05.2020 по справі 160/2822/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року Справа № 160/2822/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Ларго" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А, оф. 4, код ЄДРПОУ 20193053) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) відповідача 2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

12 березня 2020 року Мале приватне підприємство "Ларго" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України, в якому з урахуванням заяви про зміну підстави позову, позивч просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1320743/20193053 від 01.11.2019 р., прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 45 від 27.09.2019 р. на суму 1 033 199,50 грн, в т.ч. ПДВ на суму 172 199, 92 грн, складену Малим приватним підприємством Ларго .

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Мале приватне підприємство "Ларго" з прийнятим рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної №45 не погоджується, вважає його неправомірним, оскільки підстави для прийняття такого рішення відсутні. На думку позивача, подані ним документи у їх сукупності повністю і належними чином підтверджують правомірність та реальність здійснення операції постачання за податковою накладною №45.

Також вказав, що в порушення п. 13 Порядку № 117, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, в частині не зазначення розрахованих показників критерію; не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. Як наслідок, позивач був позбавлений можливості надання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, що прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Позивач вважає, що вживання відповідачем 1 загального посилання Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необгрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Крім того, в порушення затвердженої Порядком № 117 форми рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, Рішення, що оскаржуються, містять лише абстрактне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, та критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку відповідача 1, не вистачає.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.04.2020 року відповідачем 1 надано відзив на позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що згідно наданих первинних документів щодо реєстрації податкової накладної від 27.09.2019 №45, встановлено, що МПП Ларго придбало насіння соняшника українського походження, врожаю 2019 у ТОВ Стронг-Агро . Згідно аналізу поданих МПП Ларго документів до податкової накладної, пояснень та на підставі не надання платником податку копій документів, а саме: документів, які підтверджують реальність здійснення операції, та є достатніми для прийняття рішення про відповідну реєстрацію, відповідачем 1 було прийнято Рішення № 1320743/20193053 від 01.11.2019 року щодо відмови у реєстрації податкової накладної. Відповідач вважає Рішення правомірним та таким, що прийнято відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку.

09.04.2020 року відповідачем 2 надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказує, що зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідної вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

15.04.2020 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначено, що у відзиві на позов відповідачем не надано оцінки документам, які було подано позивачем щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено, відносно податкової накладної №45, а тому, висновок відповідача, викладений у Рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної № 1320743/20193053 від 01.11.2019р., про ненадання документів, не відповідає обставинам справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що 23.09.2019р. між Малим приватним підприємством Ларго , як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю Кернел - Трейд було укладено Договір поставки № ДН20201.

Відповідно до п. 1.1. даного Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець (ТОВ Кернел-Трейд ) прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2019 року, на умовах, зазначених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.4 Договору, умови поставки - ЕХW франко-склад Покупця (місце поставки: ПрАТ Полтавське ХПП , розташований за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Девладове, вул. Чкалова, 5) згідно з Правилами ІНКОТЕРМС.

Згідно з п. 4.1. Договору, оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в наступному порядку:

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника впродовж 3 банківських днів з дати поставки Товару та після отримання Покупцем від Постачальника документів та здійснення Постачальником дій, зазначених у п. 2.6 та п. 5.5 цього Договору. У разі ненадання зазначених документів або їх неповного надання, Покупець має право затримати оплату Товару або здійснити частково оплату Товару. У разі відсутності реєстрації в ЄДРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної та/або оформлення їх з порушенням чинного законодавства. Покупець має право затримати оплату Товару до дати реєстрації та/або виправлення помилок. Така реєстрація та/або виправлення помилок повинна бути здійснена Постачальником в строк 365 календарних днів з дати Поставки.

Відповідно до умов Договору, Позивачем було здійснено поставку на користь ТОВ Кернел-Трейд шляхом переоформлення товару на Покупця, що підтверджується видатковою накладною № 226 від 27.09.2019р.

На виконання умов Договору, Покупцем було здійснено оплату за отриманий товар наступними платіжними документами: платіжне доручення № 1014729 від 30 вересня 2019 року на суму 860 000,00 грн, згідно рахунку № 226 від 27 вересня 2019 року.

Позивачем було складено в електронній формі податкову накладну № 45 від 27.09.2019р. на суму 1 033 199,50 грн, в т.ч. ПДВ на суму 172 199,92 грн, та подано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.10.2019 року Автоматизованою системою Єдине вікно електронних подання електронних документів ДФС України направлено позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної № 45 від 27.09.2019р.

В повідомленні до накладної зазначено, що Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 27.09.2019р. № 45 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ, відповідно до повідомлення від 24.10.2019 року № 15, позивачем для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної №45, були подані наступні копії документів: акт приймання - передачі № 142 від 16.09.2019р., договір № 105 від 23.09.2019р., Договір № ДН20201 від 23.09.2019р., видаткова накладна № 226 від 27.09.2019р., доручення на ОСОБА_1 , реєстри ХПП № 190924-024 від 24.09.2019р., № 190925-005 від 25.09.2019р., № 190925-031 від 25.09.2019р., № 190926-018 від 26.09.2019р., платіжне доручення № 1014729 від 30.09.2019р., видаткова накладна № 3 від 24.09.2019р., видаткова накладна № 4 від 25.09.2019р., видаткова накладна № 5 від 25.09.2019р., видаткова накладна № 6 від 26.09.2019р., податкова накладна № 46 24.09.2019р., податкова накладна № 47 від 25.09.2019р., податкова накладна № 48 від 25.09.2019р., податкова накладна № 49 від 26.09.2019р., складська квитанція № 1404 від 27.09.2019р., звіт за формою 4сг ТОВ Стронг Агро та пояснення: МПП Ларго підписали 23.09.2019р. договір на поставку соняшнику № ДН20201 з ТОВ Кернел-Трейд . 27.09.2019р. поставлено товар шляхом переоформлення на ПрАТ Полтавський ХПП , складська квитанція № 1404 є підтвердженням передачі товару. Насіння соняшнику МПП Ларго було придбано у с/г виробника ТОВ Стронг-Агро , договір №105 від 23.09.2019р., накладні № 3, 4, 5, 6 від 24-26.09.2019р., податкові накладні № 46, 47, 48, 49 зареєстровано в ЄРПН .

За результатами розгляду повідомлення, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 1320743/20193053 від 01.11.2019 р. про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 45 від 27.09.2019 року - з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи його необгрунтованим та протиправним, звернувся до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З наведеного вбачається, що обов`язком продавця є складання та надіслання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН за правилом першої події .

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно п.п. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до постанови КМ України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 1, пп.2 п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

2) для критерію, зазначеного в пп. 2 п. 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року по справі №140/2160/18.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій була виписана податкова накладна №45, по якій позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, рестрацію яких зупинено від 24.10.2019 року № 15, копія якого міститься в матеріалах справи та надані відповідні документи.

Разом із тим, контролюючим органом порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанції про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

01 січня 2018 року набув чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно вимог пункту 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Як вбачається з матеріалів справи, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем надано документи для проведення розблокування податкової накладної.

Поряд із цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 /додаток 2 до вказаного Порядку/.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Так, рішенням податкового органу про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, відповідно до якого у реєстрації податкової накладної №45 відмовлено через ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Суд зазначає, що позивачем було направлено податковому органу пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до норм ПК України та Порядку № 117, предмет стадії реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування передбачає перевірку виключно електронної форми документа на дотримання формальних ознак, і не передбачає дії відповідача по перевірці змісту і правомірності господарських операцій за участю платника податку.

Відповідно, податкові органи під час прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в обхід процедури проведення належних перевірок з наданням платнику податку права подати пояснення щодо змісту господарських операцій, та в обхід складання відповідних актів щодо фіктивності (безтоварності) господарських операцій, - не мають права відмовляти у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі власних висновків про фіктивність (безтоварність) господарських операцій.

Відповідач не може підміняти формальні вимоги щодо реквізитів податкових накладних/розрахунків коригування, своїми контролюючими дискреційними повноваженнями при здійсненні перевірки правомірності адміністрування оподаткування ПДВ платником податку, які можуть бути реалізовані виключно у спосіб, визначений ПК України - через проведення податкових перевірок.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які, на думку суду, свідчать про проведення господарських операцій, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем 1 не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

В порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної, містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень не надавав.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки платником податків надано відповідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії по реєстрації податкової накладної, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Також суд керується приписами ч. 4ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідачасуб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що, в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України здійснити дії по реєстрації поданої Малим приватним підприємством "Ларго" податкової накладної, є необхідним забезпеченням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Ларго" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матросова, 75А, оф. 4, код ЄДРПОУ 20193053) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) відповідача 2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, № 1320743/20193053 від 01.11.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 45 від 27.09.2019 р. на суму 1 033 199,50 грн, в т.ч. ПДВ на суму 172 199, 92 грн, складену Малим приватним підприємством Ларго , в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в порядку, встановленому чинним законодавством.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Малого приватного підприємства "Ларго" (код ЄДРПОУ 20193053) понесені позивачем судові витрати в сумі 2102 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Малого приватного підприємства "Ларго" (код ЄДРПОУ 20193053) понесені позивачем судові витрати в сумі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник