Рішення

від 25.06.2020 по справі 200/10/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. Справа№200/10/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовбізнесальянс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовбізнесальянс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 17.07.2019 № 1329, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006431404 від 21.08.2019.

Позов вмотивовано тим, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП . За результатами перевірки ГУ ДФС у Донецькій області було винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0006431404 від 21.08.2019. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що позивач отримав копію наказу Головного управління ДФС у Донецькій області 17.07.2019 № 1329 після початку проведення перевірки. Згідно направленого відповідачем на адресу ТОВ "Азовбізнесальянс" запиту від 08.02.2019 №10330/10/05-99-14-04-16, контролюючий орган в якості підстави його направлення визначив наперед встановлений факт недотримання ТОВ "Азовбізнесальянс" норм Податкового кодексу України. При цьому у обґрунтування своєї позиції ГУ ДФС у Донецькій області посилається на лист прокуратури Донецької області №04/5-28вих19 від 01.02.2019, в якому зазначається інформація про пояснення допитаного у якості свідка у рамках кримінального провадження №32017050000000007 колишнього директора, головного бухгалтера та засновника ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , який надав пояснення, що ніколи не являвся службовою особою ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , фінансово - господарську діяльність ніколи не здійснював, будь - яких документів бухгалтерського та податкового обліку не підписував. Зазначені дії відповідача ГУ ДФС у Донецькій області не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам положення п. 73.3 ст. 73 ПК України в частині встановлення беззаперечного факту недотримання платником податків ТОВ "Азовбізнесальянс" норм Податкового кодексу України у взаємовідносинах із ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , саме в частині зазначення підстави для надіслання запиту із обов`язковим зазначенням інформації, яка це підтверджує. Окрім цього, позивач зауважує, що в якості підстави видання спірного наказу контролюючим органом визначено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Проте, у своєму запиті від 08.02.2019 №10330/10/05-99-14-04-16 на адресу позивача ТОВ "Азовбізнесальянс" Головне управління ДФС у Донецькій області не зазначає які саме недостовірні дані виявлені у податкових накладних, поданих платником податків, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства України, що передбачено п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Таким чином, у результаті протиправних дій відповідача було винесено незаконний Наказ від 17.07.2019 № 1329 про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Азовбізнесальянс" за період діяльності з 01.12.2016 по 31.12.2016 з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП . Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов у якому зазначив, що проведенню зазначеної вище перевірці передувало отримання відповідачем листа від прокуратури Донецької області №04/5-28вих19 від 01.02.2019 про порушення кримінального провадження №32017050000000007 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 212 КК України. Зі змісту отриманої інформації було встановлено що державна реєстрація юридичної особи ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП відбувалась за винагороду та без мети здійснення господарської діяльності. У зв`язку з отриманням зазначеної інформації, на податкову адресу позивача було направлено рекомендований лист Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 08.02.2019 №10330/10/05-99-14-04-16 по взаємовідносинам з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП за період складання податкових накладних грудень 2016. Зазначений запит складений відповідачем з дотриманням вимог п.73.3 ст.73 ПК України та містить вичерпну інформацію щодо підстав направлення такого запиту. Позивач, на запит контролюючого органу, повідомив про неможливість надання документів у зв`язку із здійсненою на підприємстві крадіжкою комп`ютерної техніки, серед яких були і документи, зазначені у запиті, повідомив, що ним розпочато відновлення втрачених документів. Позивачем всупереч п.п.16.1.5, п.п.16.1.7 п. 16.1 ст.16, п.73.3 ст.73, п.78.1.4 ст.78, 85 ПК України не надано документальне підтвердження, якими було б доведено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП . Відповідач зауважував, що між запитом від 08.02.2019 №10330/10/05-99-14-04-16 щодо надання пояснень та документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Азовбізнесальянс" з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП та спірним наказом відповідача № 1329 від 17.07.2019, минуло понад п`ять місяців. Відповідачу не є зрозумілим твердження позивача про наявність у нього первісних бухгалтерських документів щодо правовідносин з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУПП . З огляду на положення п. 44.6. ст. 44 ПК України, у разі, якщо документи не були надані до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Відповідач наголошував на тому, що взаємовідносини по господарським операціям між ТОВ "Азовбізнесальянс" та його контрагентом ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП є непідтвердженими відповідними первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку. ТОВ "Азовбізнесальянс" не доведено факт реальності здійснення господарської операції. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.02.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відкладено розгляд справи для надання додаткових документів до 10.03.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2020.

30.03.2020 відкладено розгляд справи у зв`язку з проголошенням карантину до 14.05.2020.

14.05.2020 відкладено розгляд справи у зв`язку із продовженням терміну карантину до 11.06.2020.

11.06.2020 відкладено розгляд справи у зв'0язку із продовженням терміну карантину до 25.06.2020.

Представники сторін про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовбізнесальянс", (далі ТОВ "Азовбізнесальянс"), є юридичною особою та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ: 32258851, юридична адреса: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Кронштадська, б. 6).

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.07.2019 № 1329 проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "Азовбізнесальянс" за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (код ЄДРПОУ: 40806552) (а.с. 74).

Вищевказаною перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Азовбізнесальянс" вимог п. 44.1, п. 44.5 ст. 44, п.п. а п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2016 року на 22450,00 грн.

За наслідками перевірки, відповідачем було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Азовбізнесальянс" № 786/05-99-14-04/32258851 від 02.08.2019 (а.с.17-35).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області було винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0006431404 від 21.08.2019, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг на загальну суму 22450,00 грн., у тому числі за грудень 2016 року - 22450,00 грн. (а.с. 45).

Також, судом встановлено, що проведенню зазначеної вище перевірці передувало отримання відповідачем листа від прокуратури Донецької області №04/5-28вих19 від 01.02.2019 про порушення кримінального провадження №32017050000000007 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (а.с. 69-71).

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктами 9.1 та 79.2 статті 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регулює стаття 81 Податкового кодексу України, пунктом 81.1 якої встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, перевірка здійснена на підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.07.2019 № 1329, за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 з метою перевірки достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ "Азовбізнесальянс" з контрагентом - постачальником ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (код ЄДРПОУ: 40806552).

Позивач стверджує, що наказ Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.07.2019 № 1329 ним був отриманий після початку проведення перевірки.

Суд зазначає, що матеріалами справи, твердження позивача спростовується, оскільки, зазначена перевірка щодо господарських взаємовідносин ТОВ "Азовбізнесальянс" з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП була проведена як виїзна, проте у зв`язку з тим, що при виході перевіряючими 22.07.2019 за податковою адресою підприємства (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Кронштадська, буд. 6) підприємство за адресою не встановлено, посадовою особою відповідача було складено відповідний акт від №1703/05-99-14-04/32258851 від 22.07.2019 про відсутність місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників ТОВ "Азовбізнесальянс"(а.с. 75-76).

Фактично, документальна позапланова невиїзна перевірка розпочата з 23.07.2019.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 17.07.2019 № 1329 про проведення документальної перевірки, суд вважає за необхідне застосувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2019 по справі № 826/17123/18, зокрема:

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки .

Таким чином, з огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що немає правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.07.2019 № 1329, оскільки такий наказ, як акт індивідуальної дії вичерпав свою дію.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.08.2019 року №0006431404, суд зазначає наступне.

Приписами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, за змістом положень абз.1 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У відповідності до абз. 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Положеннями пп. а) та в) п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що у податковому кодексі України передбачено підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Таким чином, позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до змісту пункту 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Досліджуючи обґрунтованість висновків відповідача щодо неправомірності відображення позивачем в даних податкового обліку господарських операцій з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП за період за грудень 2016 року, судом встановлено наступне.

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Азовбізнесальянс" вимог п. 44.1, п. 44.5 ст. 44, п.п. а п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 22450,00 грн.

Під час проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що ТОВ "Азовбізнесальянс" до складу податкового кредиту грудня 2016 року включено суми ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП на підставі договору № 72 від 01.12.2016.

За умовами зазначеного договору ТОВ "Азовбізнесальянс" доручив ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП організувати юридичну допомогу у обсязі і на умовах, передбачених Договором, а саме:

- перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів, надання допомоги з підготовки та правильного оформлення зазначених документів, що укладається з іншими підприємствами та громадянами, надання допомоги щодо організації контролю виконанням цих договорів, слідкування за застосуванням передбачених законом та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов`язань, організація та ведення претензійної роботи, участь у розгляді питань про дебіторську та кредиторську заборгованість, що є на балансі господарства, та вжиття спільно з іншими підрозділами заходів щодо ліквідації заборгованості, надання допомоги з організації та здійснення контролю за дотриманням встановленого чинним законодавством порядку продажу та приймання продукції і товарів за кількістю та якістю проведення інструктажу працівників, які відповідають за відправлення та приймання товарно - матеріальних цінностей, про порядок оформлення цих операцій та активування у випадку нестачі, некомплектності, псування товарів та вантажів, представлення у встановленому порядку інтересів у суді, а також в інших органах при розгляді правових питань, узагальнення та аналіз розгляду судових, інших справ та спільно з іншими підрозділами ЗАМОВНИКА - результати розгляду претензій, практику укладання та виконання договорів - надання ЗАМОВНИКУ пропозицій з усунення виявлених недоліків, надання консультацій, висновок, довідок з правових питань, що виникають у діяльності ЗАМОВНИКА, за дорученням ЗАМОВНИКА - приймання участі у засіданні балансової комісії та розробці пропозицій за підсумками фінансово-господарської діяльності, підготовка за дорученням ЗАМОВНИКА матеріалів про розкрадання, розтрати, нестачі, випуск недоброякісної і нестандартної продукції та про інші правопорушення для передачі слідчим, судовим органам, а також вжиття заходів щодо відшкодування збитків, завданих ЗАМОВНИКУ, інформація ЗАМОВНИКА про нове законодавство, організацію спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами ЗАМОВНИКА нормативних актів, що стосуються їхньої діяльності, регулярне здійснення особистого прийому працівників ЗАМОВНИКА та консультування їх з правових питань, підготовка за дорученням ЗАМОВНИКА пропозицій конкурсних торгів, підготовка за дорученням ЗАМОВНИКА фінансової та статистичної звітності.

На виконання умов договору № 72 від 01.12.2016 складено акт прийому-передачі наданих послуг Акт №ОУ-ОУ-1231/95 від 31 грудня 2016 року.

Згідно зазначеного акту, затрачено 44,9 годин. Вартість наданих послуг становить 112250,00 грн. у т. ч. ПДВ 22450,00 грн.

Під час перевірки була досліджена податкова накладна № 431 від 31.12.2016, отримана позивачем від ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП , платіжне доручення № 265 від 18.01.2017 на перерахування останньому суми в розмірі 12123,00 грн. (згідно договору №72 від 01.12.2016 за надані послуги).

В ході проведення перевірки було встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарських операцій з придбання юридичних послуг, що підтверджується відсутністю справжнього джерела первинного походження цієї послуги, відтак не існувало дійсної можливості набуття її у власність, а тому відсутній факт володіння відповідним активом та розпорядження ним у відповідного СГ.

ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП значиться на обліку ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Стан платника - 0 - платник податків за основним місцем обліку. Сума внеску в статутний фонд 100 грн., платник ПДВ з 01.10.2016, ІПН 408065526580.

Станом до 28.08.2017 керівником підприємства значився ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). У дійсний час ОСОБА_1 значиться директором/головним, бухгалтером/засновником ПП АМАДИТ (ЄДРПОУ: 33714898, вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами).

Згідно даних АС Податковий блок , у дійсний час підприємство не звітує. Остання податкова звітність надана до податкової служби за березень 2017 року. Декларації з ПДВ надавалися за період з листопада 2016 року по березень 2017 року. Особа, за підписом якої надано звіти та податкові декларації - ОСОБА_1 .

Згідно з даними АС Податковий блок , у 2016-2017 підприємством податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку не надавалися, у зв`язку з чим не є можливим встановити наявність працівників на підприємстві.

Інформації щодо наявності будь - якими об`єктами нерухомості, виробничими, складськими потужностями, засобами виробництва, заготівлі, переробки тощо, не встановлено.

Відповідно до інформації, викладеної у системі Податковий блок , Архів податкових накладних ДФС України, податковий кредит ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (ЄДРПОУ: 40806552) по товарам/послугам наданим позивачу сформовано: ТОВ Карамол за організацію юридичних послуг.

Згідно даних ЕРПН, ТОВ КАРАМОЛ по ланцюгу постачання придбає у контрагентів - постачальників продукти харчування (фрукти, молочні вироби, напої, бакалея, кондитерські вироби), побутова хімія, товари в асортименті та ін.

Співставленням придбаного та реалізованого товару ТОВ КАРАМОЛ встановлено факти підміни номенклатури товару при реалізації.

У акті перевірки №1703/05-99-14-04/32258851 викладена наявна інформація, яка свідчить про нездійснення такої господарської операції.

Отже, враховуючи вищевикладене, вбачаються підстави вважати, що господарські відносини між ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП (ЄДРПОУ: 40806552) та його контрагентами мали фіктивний характер, а посадові особи таких контрагентів, систематично, з метою ухилення від сплати податків укладали, відповідно, фіктивні договори, вчиняли підробку актів, та інших документів, за вказаними договорами.

Тобто, з вказаного вбачається, що вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов`язань перед замовником, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту.

Так, приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з п. 44.6 ст. ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, проведенню зазначеної вище перевірці передувало отримання відповідачем листа від прокуратури Донецької області №04/5-28вих19 від 01.02.2019 про порушення кримінального провадження №32017050000000007 від 24.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (а.с. 69-71).

У зв`язку з отриманням зазначеної інформації, на податкову адресу позивача було направлено рекомендований лист Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 08.02.2019 №10330/10/05-99-14-04-16 по взаємовідносинам з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП за період складання податкових накладних грудень 2016. Зазначений запит складений відповідачем з дотриманням вимог п.73.3 ст.73 ПК України (а.с. 10-13).

Позивач, на запит контролюючого органу, повідомив про неможливість надання документів у зв`язку із здійсненою на підприємстві крадіжкою комп`ютерної техніки, серед яких були і документи, у зв`язку з чим директор підприємства звернувся до Приморського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області з метою встановлення місця знаходження викрадених документів. За результатами звернення, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018050780000741 від 03.08.2018 (а.с. 14-15).

Крім того, в зазначеній відповіді було зазначено, що ГУ ДФС у Донецькій області та прокуратура Донецької області не мають права оцінювати вказані допити отримані в рамках кримінального провадження і приймати їх в основу витребування документів у підприємства.

Між запитом Податкового органу від 08.02.2019 №10330/10/05-99-14-04-16 щодо надання пояснень та документального підтвердження господарських відносин ТОВ "Азовбізнесальянс" з ТОВ ПРІМАВЕРА ГРУП та спірним наказом відповідача № 1329 від 17.07.2019, минуло понад п`ять місяців.

Оскільки платник податків не надав посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, суд, з урахуванням приписів п. 44.6 ст. 44 ПК України, вважає вірним висновок відповідача про те, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, всупереч п. 44.5 ст. 44 ПК України, ТОВ "Азовбізнесальянс" не відновив втрачені документи протягом 90 календарних днів.

Для підтвердження реальності отримання юридичних послуг необхідно надавати акти виконаних робіт, також потрібні детальні звіти в розрізі розроблених юристом документів, витрачених ним годин, переліку контрагентів позивача, по яким працював юрист. Також необхідні результати його роботи: розроблені договори, первинні документи та інше.

Необхідно мати конкретні приклади результатів отриманих послуг, зокрема, копій укладених договорів, подання документів на проведення тендерів, письмових консультацій, довідок, звітів, які вказували на оптимізацію штату, збільшення продуктивності праці, проведення навчань з співробітниками тощо, тобто документів, які б вказували на фактичне отримання таких послуг.

Якщо господарська операція не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг можуть бути акти приймання - передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , звіти про надані послуги, про проведення певних маркетингових досліджень, в яких мають бути викладені результати наданих послуг та досліджень, а щодо досліджень то і відповідні рекомендації замовнику; а також бухгалтерські та статистичні документи, що підтверджують збільшення асортименту товарів, обсягу продаж, розміру доходу тощо.

Для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об`єкта оподаткування необхідне доведення безпосередньо зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення операцій, товариство повинно мати відповідні належно оформленні первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Відсутність відомостей про повний зміст і обсяг господарських операцій за проаналізованими вище договорами в первинних документах, складених згідно з цими договорами, а також ненадання позивачем інших документів, які б розкривали це питання, у своїй сукупності не дають можливості стверджувати, що ці господарські операції є реальними.

При цьому, будь-які документи, у тому числі договори, акти тощо, мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд вважає за необхідне послатися на постанову Верховного Суду від 08.05.2018, в якій зазначено, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб`єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідно також зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що 05.02.2019 колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №810/1967/16, адміністративне провадження №К/9901/24992/18, також вказує на те, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів.

Під час розгляду даної справи та дослідження матеріалів судом не було встановлено реальності вчинюваних господарських операцій та належного, визначеного чинним законодавством України, доведення з боку позивача факту реального існування господарських взаємовідносин з його контрагентами.

Отже, вищезазначене в свідчать про те, що взаємовідносини по вищевказаним операціям між ТОВ "Азовбізнесальянс" та його контрагентом залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами податкового обліку, а також підприємством ТОВ "Азовбізнесальянс" не доведено факт реальності здійснення господарської операції та фактичного отримання, оприбуткування та використання у власній діяльності.

Отже, податкове повідомлення-рішення за № 00064331404 від 21.08.2019 прийнято правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм, які регулюють спірні відносини, у їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи встановлені фактичні обставини здійснення позивачем господарської діяльності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення за № 00064331404 від 21.08.2019, через що вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Азовбізнесальянс (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Кронштадська, буд. 6, ЄДРПОУ: 32258851) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 25 червня 2020 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець