Рішення

від 06.07.2020 по справі 440/2227/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2227/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 11 лютого 2020 року "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціон)" в частині включення земельної ділянки площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, до переліку земельних ділянок право оренди на які пропонується для продажу на земельних торгах.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем обмежено її право на отримання у власність земельної ділянки, оскільки останнім включено до переліку земельних ділянок право оренди на які пропонується для продажу на земельних торгах вказану вище земельну ділянку, за рахунок якої позивач бажала отримати у власність земельну ділянку на безоплатній основі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

20.05.2020 до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідача стверджує про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Малоперещепинської сільської ради від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельна ділянка з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 включена до переліку земельних ділянок, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні). Указано, що відповідно до положень частини третьої статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Також наголосив, що приймаючи таке рішення діяв в межах та на підставі наданих йому повноважень. Крім того, зауважив, що позивач вже звернувся до суду з окремим позовом про скасування відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою /а.с. 25-27/.

Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою суду від 20 травня 2020 року заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2020 позивач звернулася до Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області із заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га з масиву земельної ділянки кадастровий номер: 5323485000:00:002:0009 у власність із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться за межами населених пунктів.

Рішенням Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області від 11.02.2020 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га в зв`язку з тим, що рішенням тридцятої сесії Малоперещепинської сільської ради від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" земельна ділянка з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 визначена земельною ділянкою, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні) /а.с. 11/.

Так, рішенням тридцятої сесії сьомого скликання Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області від 11.02.2020 "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, переданих у комунальну власність Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області для підготовки документації до земельних торгів, крім іншого, земельну ділянку з кадастровим номером: 5323485000:00:002:0009 /а.с. 12-14/.

Вважаючи таким, що порушує її права рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 11 лютого 2020 року "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціон)" в частині включення земельної ділянки площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходив з того, що відповідно до частин 2, 3 статті 78 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Судом установлено, що земельна ділянка площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Малоперещепинською сільською радою позивачем не ставиться під сумнів.

Відповідач, виконуючи функції розпорядника земельної ділянки, розпочав процес продажу прав на неї на конкурентних засадах.

Статтею 127 ЗК України передбачено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Статтями 134 - 138 ЗК України глави 21 ЗК України визначено процедуру продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, яка складається з таких етапів: 1) визначення (добір) організатором земельних ділянок державної чи комунальної власності які або права на які виставляються на земельні торги; 2) підготовка організатором лотів до проведення земельних торгів; 3) підготовка виконавцем проведення земельних торгів; 4) проведення земельних торгів; 5) встановлення результатів торгів; 6) оприлюднення результатів земельних торгів.

Так, відповідно до частини 1 статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Перелік випадків, за яких земельні торги не проводяться, визначено у частинах 2 і 3 статті 134 ЗК України.

Частиною 3 статті 134 ЗК України встановлено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Частинами 1, 2 статті 135 ЗК України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Відповідно до частини 4 статті 135 ЗК України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Згідно з частиною 1 статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до частини 2 статті 136 ЗК України добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Суд установив, що у спірних правовідносинах відповідач виступав організатором земельних торгів щодо земельної ділянки комунальної власності та вживав організаційних заходів щодо проведення земельних торгів, зокрема здійснив відбір земельних ділянок з метою продажу прав на них на конкурентних засадах, про що було прийнято рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 11 лютого 2020 року "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціон)".

Здійснюючи функції розпорядника землями комунальної власності, відповідач з огляду на відсутність обмежень та заборон, установлених частинами 2 та 3 статті 134, частинами 1 та 2 статті 136 ЗК України, правомірно розпорядився земельною ділянкою площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, відібравши її для продажу права на неї на земельних торгах, включивши її до відповідного переліку.

Оскаржуване рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 11 лютого 2020 року "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціон)", зокрема в частині включення до вказаного переліку земельної ділянки площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, за рахунок якої позивачка бажала отримати в межах норм безоплатної приватизації, прийняте Малоперещепинською сільською радою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

На момент прийняття цього рішення позивачка не набула будь-яких суб`єктивних прав (володіння, користування, розпорядження) щодо земельної ділянки, яку бажала отримати, які б підлягали правовому захисту.

Натомість позивачка обґрунтовує свій позов тим, що спірне рішення безпідставно обмежує її право на отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель комунальної власності. При цьому посилається на те, що із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою вона звернулася 22.01.2020, тобто до того, як земельна ділянка площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, в межах якої вона бажала отримати земельну ділянку у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах.

Суд не приймає такі доводи та зазначає, що подання особою заяви про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель комунальної власності не наведене у числі випадків, передбачених частинами 2 та 3 статті 134 ЗК України, за яких земельні ділянки комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Суд наголошує, що абзацом 16 частини 2 статті 134 ЗК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" №1702-VI від 05.11.2009) було передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Однак, Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" №1012-VIII від 18.02.2016, який набрав чинності 03.04.2016, абзац 16 частини 2 статті 134 ЗК України викладено в такій редакції: "передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва".

Згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" №1012-VIII від 18.02.2016 фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 Земельного кодексу України, що виключаються цим Законом.

Таким чином, з 03.04.2016 обмежено можливість надання земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам для ведення особистого селянського господарства без проведення аукціонів, а випадки надання земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам для ведення особистого селянського господарства виключено з числа випадків, за яких згідно зі статтею 134 ЗК України земельні ділянки передаються без проведення земельних торгів.

Як свідчать матеріали справи, на момент розгляду звернення позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою земельна ділянка площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, у межах якої позивачка бажала безоплатно отримати земельну ділянку у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, була включена до переліку земельних ділянок комунальної власності для продажу права оренди на неї на земельних торгах за рішенням Малоперещепинської сільської ради від 11.02.2020, в той час, як позивач не отримала позитивного рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Частиною 3 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Тобто положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, до їх завершення.

Включення земельної ділянки комунальної власності до переліку земельних ділянок або прав на них для продажу на земельних торгах, свідчить, що ця земельна ділянка до завершення торгів не може бути відчужена в інший спосіб, у тому числі у порядку безоплатної передачі громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, а відповідний орган місцевого самоврядування не вправі видавати іншим особам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

Така обставина повністю узгоджується із приписами частини 7 статті 118 ЗК України щодо невідповідності вимогам законів місця розташування земельної ділянки, яку особа має намір одержати безоплатно у власність, як підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо її відведення.

При цьому, варто наголосити, що правомірність самої по собі відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки судом в межах даної справи не підлягає оцінці, оскільки не є предметом спору в межах заявлених вимог, а розглядається в межах провадження в іншій справі.

Іншим, аніж вказані в позові, обґрунтувань свого позову позивачем не наводилось, належних та допустимих доказів на спростування правомірності оскаржуваного рішення також не надано.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З наведених процесуальних норм Закону вбачається, що судовому захисту підлягає лише порушене право . Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас судом не встановлено, що рішення 30 сесії 7 скликання Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 11 лютого 2020 року "Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціон)" в частині включення земельної ділянки площею 4,1919 га з кадастровим номером 5323485000:00:002:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Малоперещепинської сільської об`єднаної територіальної громади (Старосанжарської сільської ради) Новосанжарського району Полтавської області, до переліку земельних ділянок право оренди на які пропонується для продажу на земельних торгах порушує права позивача, оскільки у нього відсутні зареєстровані права на таку земельну ділянку чи на її частину.

З огляду на відсутність порушеного права, у суду відсутні підстави для захисту такого права.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незалежності, 44, с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39320) про визнання протиправним та скасування рішення повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Г.Ясиновський