Вирок

від 06.07.2020 по справі 164/933/20

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 164/933/20

п/с 1-кп/164/135/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 липня 2020 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження № 12019030160000395 від 6 листопада 2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, депутата Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області, працюючого на посаді єгеря мисливського господарства «Осницьке» Волинської обласної організації «Українське товариство мисливців і рибалок», раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Сторони погодились, що злочин було вчинено за наступних обставин: ОСОБА_4 , будучи, відповідно до рішення Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області № 1/2 від 9 листопада 2015 року «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Великоосницької сільської ради та Великоосницького сільського голови», депутатом Великоосницької сільської ради Маневицького району Волинської області, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам, визначеним Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 2012 року, у невстановлених органами досудового розслідування проміжку часу, місці та обставинах, незаконно придбав гвинтівку, що згідно висновку судово-балістичної експертизи № 365 від 27 грудня 2019 року являє собою нарізну вогнепальну зброю гвинтівку Мосина, зразка № НОМЕР_1 рр., калібру 7,62 мм, справну і придатну для стрільби, та незаконно, у невстановлених органами досудового розслідування проміжку часу, місці та обставинах, придбав два патрони, що згідно висновку судово-балістичної експертизи № 365 від 27 грудня 2019 року: один є пістолетним патроном калібру 7,62 мм до пістолетів зразка № 1930/1933 рр. конструкції Токарева (ТТ), що належить до боєприпасів і є придатним до стрільби, другий патрон є пістолетним патроном «Браунінг» калібру 7,65 мм та належить до боєприпасів і є придатним до стрільби, які в подальшому незаконно переніс до свого домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжив незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу та в період часу з 8 години 48 хвилин до 10 годині 51 хвилини 18 листопада 2019 року був викритий працівниками поліції під час проведення обшуку на виконання ухвали слідчого судді.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

11 червня 2020 року між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019030160000395 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості.

За умовами вказаноїугоди ОСОБА_4 беззастережно визнавсебе винуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.263КК України,а такожзобов`язався у межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності співпрацювати з правоохоронними органами у викритті та виявленні відомих йому правопорушень.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом установлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ст. 391 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, кожного зокрема, які просили затвердити угоду, суд вважає, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Оскільки судом установлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, державним та суспільним інтересам, суд приходить висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 .

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Цивільний позов у справі відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України та ст. 96-1, 96-2 КК України.

Витрати на залучення експертів на загальну суму 2512 гривень 16 копійок стягнути з ОСОБА_4 .

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 червня 2020 року між прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Волинську область, прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12019030160000395 від 6 листопада 2019 року ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, призначивши покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк в 1 рік.

На підставіст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_4 : 1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст.ст.96-1,96-2 КК Українизастосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів гвинтівки Мосина 1891-1930 рр. та 136 патронів, які вилучити безоплатно у власність держави.

Речові докази: три мисливські ножі у спеціальному пакеті № 2271073 повернути власнику.

Витрати на залучення експертів на загальну суму 2512 гривень 16 копійок стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду ОСОБА_1