Рішення

від 14.04.2020 по справі 183/776/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/776/19

№ 2/183/550/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - Попасненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

06 лютого2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , Попасненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням .

В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вона набула право власності на житловий будинок на підставі договору дарування від 08 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенко А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-177.

Право власності на земельну ділянку вона набула на підставі договору дарування від 08 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенко А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-179.

В будинку зареєстровані відповідачі: ОСОБА_2 , 1967 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., ОСОБА_4 , 1995 р.н., які з 2013 року в житловому приміщенні не проживають, оскільки виїхали за межі України на постійне місце проживання до Російської Федерації, а також ОСОБА_5 , 1995 р.н., який з лютого 2017 року в житловому будинку не проживає, так як виїхав за мажі України до Республіки Польща на постійне місце проживання.

Всі обов`язки щодо оплати комунальних послуг, поточні ремонтні роботи, обробка огороду, догляд за присадибною ділянкою здійснює ОСОБА_6 , яка зареєстрована та фактично проживає в даному житловому приміщенні.

Наявні реєстрації відповідачів в належному ОСОБА_1 житловому будинку позбавляє її права оформити субсидію та обмежує її повноваження як власника майна.

В зв`язку з наведеним, посилаючись на вимоги ст.ст. 71,72, 107 ЖК України, ОСОБА_1 просила суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 20 березня 2019 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

Позивач та її представник звернулися до суду з клопотанням про проведення судового розгляду без їх участі, позов підтримують в повному обсязі, просили суд задовольнити вимоги, у разі повторної неявки відповідачів не заперечували проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв та клопотань від останніх на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не завився, про місце, дату та час був повідомлений належним чином .

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідачі були належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явилися в судове засідання, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на житловий будинок ОСОБА_1 набула на підставі договору дарування від 08 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенко А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-177.

Право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 набула на підставі договору дарування від 08 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Носенко А.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 1-179.

В будинку зареєстровані, але фактично не проживають відповідачі: ОСОБА_2 , 1967 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., ОСОБА_4 , 1995 р.н., та ОСОБА_5 , 1995 р.н., що підтверджується довідкою виконавчого комітету Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 28 січня 2019 року за вих. № 82.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником даного житлового приміщення, згідно запису в погосподарській книзі № 2, номер об`єкта погосподарського обліку 0098-3, в будинку зареєстрована та фактично проживає ОСОБА_6 , 1973 р.н. разом із своїм сином ОСОБА_7 , 2011 р.н., що підтверджується довідкою Попасненської сільської ради від 28.01.2019 року за вих. № 83.

Згідно довідки Попасненської сільської ради від 28.01.2019 року за вих. № 84, відповідач ОСОБА_5 , 1995 р.н. також проживав за даною адресою в зазначеному домоволодінні, але з 2014 року після закінчення школи поїхав на роботу в м. Дніпро і проживав у бабусі ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , а з лютого 2017 року переїхав на ПИП в Польщу, про що відомо зі слів бабусі. Всі зобов`язання власника по утриманню домоволодіння: оплата комунальних послуг, податок на землю, поточні ремонтні роботи, догляд за присадибною ділянкою здійснює ОСОБА_6 .

Згідно актів про не проживання, складених депутатом Попасненської сільської ради в присутності двох свідків вбачається, що ОСОБА_2 , 1967 р.н., ОСОБА_3 , 1967 р.н., ОСОБА_4 , 1995 р.н., з 2013 року в житловому приміщенні не проживають, а 3 2014 року не проживає ОСОБА_5 , 1995 р.н.

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Як вбачається з частини 2 статті 48 Закону України Про власність власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Відповідно до частини 1статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1статті 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Пунктом 1, частини 1статті 346 цього Кодексу встановлено, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що передбачено ч. 1ст. 391 ЦК України.

В розумінні зазначених норм законодавства, позивач має право на захист свого права власності.

Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підстав статті 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

У відповідності до вимог статті 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.

Статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

У відповідності до ст. 158 ЖК України, наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов`язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Незважаючи на відсутність договору найму житлового приміщення, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачами виникли правовідносини найму житлового приміщення, що належить громадянинові на праві приватної власності.

Згідно ст. 163 Житлового Кодексу України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктом 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою ст. 71 Житлового Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Житлового Кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі більше 6 місяців не проживають в будинку, ними не надано доказів поважності причин, з яких вони не користуються спірним житлом, суд приходить до переконання. що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 71, 72, 163 ЖК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 200, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,Попасненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 192,10 грн. (сто дев`яносто дві грн. 10 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 192,10 грн. (сто дев`яносто дві грн. 10 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 192,10 грн. (сто дев`яносто дві грн. 10 коп.).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 192,10 грн. (сто дев`яносто дві грн. 10 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , 1967 року народження, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ;

-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- третя особа: Попасненська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338842, місцезнаходженняза адресою: 51242, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Попасне, вул. Центральна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 14 квітня 2020 року.

Суддя Д.І. Городецький