Рішення

від 02.07.2020 по справі 344/10684/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10684/19

Провадження № 2/344/790/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Орнат Л.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідачів ПП Деса Пільтяй В .М. та Круця В.М. , представника відповідача ОСББ Парковий двір Тиніва І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Деса та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір про визнання недійсним договору про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В :

13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до приватного підприємства Деса та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір про визнання недійсним договору про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року, мотивуючи тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Приватним підприємством Деса в даному будинку встановлено домофон. Домофон встановлено згідно договору про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року, сторонами якого є відповідачі. Про встановлення домофону її та інших співвласників ніхто не повідомляв. Згоди на встановлення домофонної системи вона не надавала. Згідно протоколу № 3 загальних зборів Об`єднанням співвласниками багатоквартирного будинку Парковий Двір від 28 лютого 2018 року одним із прийнятих рішень загальних зборів затверджено встановлення домофону, визначено суб`єкта господарювання для укладення договору про виконання робіт, надання послуг щодо встановлення домофону, а також визначено та затвердження розмір частки кожного співвласника у витратах, пов`язаних із встановленням домофону (пункту 5 розділу II та додаток 5 протоколу). Співвласники квартири АДРЕСА_1 проти встановлення домофона, не голосували з питання встановлення домофона, та й згідно додатку 5 протоколу взагалі зазначені як відсутні. Саме згідно зазначеного вище протоколу загальних зборів почався процес встановлення домофону, який мав відбуватися згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 22 серпня 2011 року № 356-13 Про Порядок встановлення домофонів (дверей з домофонами) в під`їздах багатоквартирних житлових будинків м. Івано-Франківська . Згідно п. 2.7 вказаного порядку домофон може бути встановлений виключно вразі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників. Однак балансоутримувач не міг зібрати 100% підписів власників квартир в будинку АДРЕСА_1 . Без підписів співвласників квартири в„– 1 , балансоутримувач міг зібрати тільки 62,5 % підписів власників квартир. Вважає, що договір № 01-06-18 від 01 червня 2018 року укладено з порушенням вимог чинного цивільного законодавства, без дотримання процедури, яка передує його укладенню, без попереднього отримання 100 % згоди всіх мешканців будинку, у зв`язку із чим просить суд визнати його недійсним.

04 липня 2019 року відповідачем приватним підприємством Деса надано суду відзив на позовну заяву із якого вбачається, що позовні вимоги даний відповідач не визнає за їх необґрунтованістю та безпідставністю. У відзиві зазначив, що домофон (система контролю-доступу) встановлений саме на огорожі будинку, а не на дверях під`їзду будинку, як вказує позивач. Тому Порядок встановлення та обслуговування домофонів у багатоквартирних житлових будинках м. Івано-Франківська, яким керується позивач у позові, до даних цивільних правовідносин не може застосовуватися, оскільки порядок стосується саме вхідних дверей під`їзду багатоквартирного будинку. Договір про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року, сторонами якого є відповідачі укладався на підставі протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір № 3 від 28 лютого 2018 року. Огорожа будинку, на якій встановлений домофон, що є предметом спірного договору у даній справі є спільним майном співвласників будинку. З врахуванням скарг мешканців будинку за адресою АДРЕСА_1 про систематичні крадіжки, перебування на території подвір`я невідомих осіб, що наносили шкоду майну, співвласниками будинку на загальних зборах було вирішене питання щодо захисту та безпеки житла. Зокрема протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір № 3 від 28 лютого 2018 року затверджено встановлення домофону (системи контролю-доступу) на огорожі будинку. Загальні збори проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, а також статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір . Скликання загальних зборів було здійснене у встановленому статутом порядку у відповідності до чинного законодавства, зокрема за ініціативи правління, шляхом направлення за допомогою поштового зв`язку рекомендованого листа з відповідним повідомленням про проведення загальних зборів, яке в свою чергу було отримане позивачем. На дане повідомлення позивач відреагувала, шляхом направлення на адресу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку листа від 18 лютого 2018 року з інформацією про те, що остання відмовляється від встановлення домофону, оскільки у своїй квартирі встановила домофон, інших домофонів їй не потрібно. В свою чергу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір надіслало позивачу листа-відповідь від 26 лютого 2018 року про те, що керуючись чинним законодавством України, для можливості ідеалізації свого права голосування щодо питань порядку денного зборів, необхідно бути присутнім особисто на зборах або уповноважити представника на вчинення відповідних дій. Після встановлення домофону позивач отримувати ключі відмовилась.

04 липня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір , за змістом якого даний відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з аналогічних підстав.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники відповідача ПП Деса в судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСББ Парковий двір в судове засідання 02 липня 2020 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся під розписку. У судовому засіданні 04 червня 2020 року позов не визнав з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, її представника та представників відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 лютого 1996 року є співвласником квартири АДРЕСА_1 ( т . 1 а.с.16).

У відповідності до ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та на підставі статуту, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір є управителем будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 50-59).

Протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір № 3 від 28 лютого 2018 року затверджено рішення про встановлення домофону (системи контролю-доступу) на огорожі будинку, затверджено здійснити встановлення домофону, шляхом залучення на договірних засадах суб`єкта господарювання, а також з метою вчинення таких дій уповноважено Голову правління на підписання договору про виконання робіт, надання послуг щодо встановлення домофону (т. 1 а.с. 12-15).

За дане рішення проголосувало троє співвласників ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) Інші співвласники ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 ) на зборах були відсутні, що підтверджується додатком № 5 до протоколу № 3 від 28 лютого 2018 року (т.1 а.с.105).

Даним додатком також підтверджується, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень, яка знаходиться у власності співвласників, які проголосували за встановлення системи контролю-доступу становить 269 кв.м із 367,3 кв.м

01 червня 2018 року між приватним підприємством Деса (виконавцем) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір (замовником) укладено договір про надання послуг № 01-06-18 (т. 1 а.с. 113-116).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що за цим договором виконавець зобов`язується власними та/або залученими силами та засобами, з власних матеріалів та серіалів замовника, у визначені даним договором терміни, виконати роботи по встановленню системи контролю-доступу (домофону) на огорожі та всередині будинку, що надалі в тексті цього договору та/або додатків до нього названі, як роботи за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

За цим договором, на підставі протоколу загальних зборів ОСББ Парковий двір № 3 від 28 лютого 2018 року, виконавець бере на себе зобов`язання встановити систему контролю-доступу (домофону) на огорожі та всередині будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Цим договором не передбачено встановлення обладнання в квартирах будинку (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 5.1.7 договору виконавець зобов`язаний передати ключі замовнику після встановлення замкового пристрою на огорожі будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином згодою всіх співвласників здійснюється лише розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, під чим необхідно розуміти відчуження майна у власність інших осіб, а також передачу у тимчасове користування інших осіб.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, повязані з реалізацією прав та виконанням обовязків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Стаття 10 вказаного закону передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку збори співвласників можуть приймати рішення в частині спільного майна щодо розпорядження таким та про встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування майном.

Пунктом 7 розділу ІІІ статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку.

Пунктом 8 розділу ІІІ цього статуту передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Як зазначалось вище, за встановлення системи контролю-доступу (домофону) на огорожі та всередині будинку проголосували мешканці, у власності яких знаходиться 269 кв.м житлової та нежитлової площі будинку із 367,3 кв.м

Наведене свідчить, що вказане рішення співвласників не суперечить статуту ОСББ та ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

При цьому позивач не погоджуючись із рішенням загальних зборів, яке оформлене протоколом № 3 від 28 лютого 2018 року, даним позовом просить суд визнати недійсним правочин - договір про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року.

За своєю правовою природою оспорюваний позивачем договір є договором підряду з виконання робіт на замовлення власників (мешканців) квартир в багатоквартирному будинку по встановленню системи контролю та обмеження доступу до їхнього будинку від сторонніх осіб, які не є власниками (мешканцями) квартир цього будинку.

Рішення загальних зборів про встановлення системи контролю-доступу (домофону) позивач не оскаржує, тому суд не знаходить правових підстав для визнання договору про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року недійсним.

Твердження позивача про те що їй не було відомо про встановлення домофону суд вважає безпідставними, так як остання повідомленням від 18 лютого 2018 року, адесованому голові правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір , відмовилась від встановлення домофону (т. 1 а.с. 87).

Рішення Івано-Франківської міської ради від 22 серпня 2011 року № 356-13 Про Порядок встановлення домофонів (дверей з домофонами) в під`їздах багатоквартирних житлових будинків м. Івано-Франківська (із змінами та доповненнями), на яке посилається позивач як на підставу позову не підлягає застосуванню на правовідносини, які склались між сторонами спору, так як домофон у розумінні цього рішення є дверний замково-переговорний пристрій, обладнання замково-переговорного пристрою вхідних дверей під`їзду багатоквартирного будинку, квартирне обладнання замково-переговорного пристрою. Натомість предметом оскаржуваного договору є встановлення системи контролю-доступу (домофону) на огорожі та всередині будинку, а не у пі`їзді будинку.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., що вбачається із копії квитанції до прибуткового касового ордера № 26/06/2019 від 26 червня 2019 року (т. 2 а.с. 82 зворот.)

Приватне підприємство Деса понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 300 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1 від 17 січня 2020 року (т. 2 а.с. 73).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Тому вказані витрати підлягають стягненню із позивача у їх користь.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 215 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства Деса та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір про визнання недійсним договору про надання послуг № 01-06-18 від 01 червня 2018 року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парковий Двір , код ЄДРПОУ 41485989, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, буд. № 98 - 4300 (чотири тисячі триста) гривень витрат за надання правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь приватного підприємства Деса , код ЄДРПОУ 22179593, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. В.Чорновола, буд. № 99 - 6000 (шість тисяч) гривень витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк апеляційного оскарження рішення суду обчислюється з урахуванням вимог п. 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 06 липня 2020 року.