Рішення

від 06.07.2020 по справі 640/6153/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/6153/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Слупський" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.18, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Слупський (далі - позивач та/або ТОВ Слупський ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 28.09.2018 року №4902615147;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018 року №4912615147.

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує про порушення контролюючим органом порядку здійснення документальної позапланової виїзної перевірки, а дії щодо початку такої перевірки здійснені із порушення строків, визначених у наказі на її проведення. Окрім цього, ТОВ Слупський стверджує, що ним надано всіх належних первинних документів по взаємовідносинам із ТОВ СТ МІДЛ та ТОВ ФОРЕСТ-ТАУН 2015 . Також позивач вказав, що ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 року у справі №760/6919/16-к, яка була підставою для призначення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський скасовано в судовому порядку.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній наполягає на правомірності прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

На підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку із надходженням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва Демидової А.І. від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної в межах кримінального провадження від 08.12.2015 року №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України прийнято наказ від 28.08.2018 року №12879 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський (код 37880589) , яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Слупський з 29.08.2018 року по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.

30.08.2018 року контролюючим органом сформовано запит від 30.08.2018 року про надання документів (копій документів).

В подальшому, за наслідком здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 11.09.2018 року №217/26-15-14-07-03-10/37880589 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки вказано про встановлення контролюючим органом наступних порушень ТОВ Слупський норм податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65 646 грн., в тому числі за листопад 20145 року на суму 28 159 грн., за червень 2015 року у розмірі 37 487 грн.

- пункту 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки .

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення, за наслідком розгляду яких листом ГУ ДФС у м. Києві від 28.09.2018 року №71858/10/26-15-14-07-03-15 повідомила ТОВ Слупський про залишення висновків акту перевірки від 11.09.2018 року №217/26-15-14-07-03-10/37880589 без змін.

В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 28.09.2018 року №4902615147, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 65646,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 16412,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення від 28.09.2018 року №4912615147, яким до ТОВ Слупський застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафів) у розмірі 510,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому, положеннями пунктів 78.5, 78.6, 78.8 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу

Між тим, згідно із пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

В той же час, у відповідності до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Положеннями пункту 86.3 статті 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення, зокрема, документальної позапланової виїзної перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі №825/924/17.

Судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка проведена контролюючим органом на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку із надходженням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва Демидової А.І. від 01.08.2016 року справі №760/6919/16-к, винесеної в межах кримінального провадження від 08.12.2015 року №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 28, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 19.12.2018 року у справі №760/6919/16-к ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року скасувати та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Трофімова Б.В. про проведення у кримінальному провадженні №312015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 11.04.2019 року у справі №760/6919/16-к виправлено описку в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року, зазначивши замість помилково вказаного номеру кримінального провадження №312015000000000630, вважати вірним номер кримінального провадження №12015000000000630.

Згідно частини 6 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи із наведених положень суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснена без законних на те підстав, що, в свою чергу, нівелює її наслідки.

Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб`єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень статті 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України зазначене є правомірним очікуванням в світлі практики Європейського суду з прав людини.

Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що акт перевірки отриманий в результаті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський є неналежним доказом, виходячи із положень процесуального принципу допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави для оцінки по суті наявності/відсутності допущених порушень платником податків - позивачем норм податкового законодавства, оскільки такі порушені зафіксовані в акті перевірки, який, в свою чергу, не є допустимим доказом.

Таким чином, наведені обставини є самостійною та безумовною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кас України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Між тим, суд звертає увагу, що інші доводи ТОВ Слупський та заперечення контролюючого орану не мають визначального характеру при вирішенні даного спору по суті, оскільки судовим рішенням в кримінальній справі №760/6919/16-к фактично встановлено незаконність підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а тому подальший порядок її здійснення (наявність чи відсутність порушень), у тому числі наявність чи відсутність порушень податкового законодавства не впливає на хід розгляду адміністративної справи №640/6153/19.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-74, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Слупський (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, б. 7-В, кв. 58, код ЄДРПОУ 37880589) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 28.09.2018 року №4902615147.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2018 року №4912615147.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Слупський (03067, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, б. 7-В, кв. 58, код ЄДРПОУ 37880589) сплачений ним судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева