Рішення

від 06.07.2020 по справі 640/16156/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/16156/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 00448025) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (14000, м.Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 39392183), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового Кодексу України заходів, спрямованих на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (ідентифікаційний код 00448025) надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 250 829 (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 00 копійок;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подати до Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (ідентифікаційний код 00448025) надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 250 829 (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 00 копійок.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що неодноразово звертався із відповідними заявами до відповідачів, в яких просив перерахувати переплату з податку на прибуток на земельний податок з юридичних осіб та на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Однак, заяви позивача були залишені без належного реагування та виконання.

Ухвалою суду від 30 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 1 - ГУ ДФС у Чернігівській області, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, надало відзив на позовну заяву, в якому вказало, що в зв`язку із реорганізацією підприємства, заяви про повернення помилково та /або надміру сплачених грошових коштів повинні були подаватись позивачем до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми, тобто до ГУ ДФС у м. Києві, на підставі чого у діях відповідача не вбачається бездіяльності щодо не перерахунку коштів за заявою позивача.

Відповідач 2 - ГУ ДФС у м. Києві надало свій відзив на адміністративний позов, в якому зазначило, що заява про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань може бути подана не пізніше 1095 днів, що настає за днем здійснення такої переплати, проте заява позивача надійшла до відповідача із порушенням зазначеного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовується відповідачами, з 10.03.2016 року на картці особового рахунку позивача за кодом бюджетної класифікації 11021000 Податок на прибуток приватних підприємств обліковується переплата у сумі 250 829,05 грн.

05.12.2018 року позивач звернувся із листом №8 до ГУ ДФС у Чернігівській області з проханням перерахувати переплату з податку на прибуток на рахунок земельного податку юридичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та на рахунок податку на додану вартість.

14.12.2018 року листом № 9 позивач відкликав лист від 05.12.2018 року.

Того ж дня, до відповідача 1 надійшов лист № 10 з проханням перерахувати переплату з податку на прибуток підприємств на рахунок земельного податку, податку на нерухоме майно та податку на прибуток.

Проте, відповіді на вказані лист позивач не отримав.

В зв`язку із чим, листом № 11 від 28.02.2019 року позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із аналогічним проханням.

Листом № 57875/10/26-15-12-03-11 від 29.03.2019 року ГУ ДФС у м. Києві надало відповідь, відповідно до якої строк, протягом якого позивач мав право звернутися із відповідною заявою сплив 11.03.2019 року.

Не погоджуючись із бездіяльністю ГУ ДФС у Чернігівській області та відповіддю ГУ ДФС у м. Києві, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Таким чином, з контексту наведеного визначення слідує, що якщо до бюджету зараховано за певний період більше ніж узгоджено сум податку, то таке перевищення слід вважати надмірною сплатою грошових зобов`язань.

В силу підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 зазначеної статті Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункти 43.3 - 43.5 статті43 Податкового кодексу України).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок).

Згідно із п. 7 Порядку, після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових забов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі, якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує, зокрема, висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку (п. 8 Порядку).

Пунктом 9 вказаного порядку встановлено, що орган ДФС несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом за несвоєчаснiсть передачi висновку органу Казначейства для виконання.

З правового аналізу наведених норм можна дійти висновку, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

З матеріалів справи, а саме з витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами вбачається, що у позивача обліковується переплата з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 250 829,00 грн.

Тобто, матеріалами справи підтверджується наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод переплати в розмірі 250 829,00 грн., що відповідачами під час розгляду справи не спростовано.

14.12.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Чернігівський області з прохання перерахувати суму переплати на погашення інших податкових платежів.

При цьому, причиною залишення заяви позивача про повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток приватних підриємств без виконання та неподання відповідного висновку до казначейського органу слугували висновки ГУ ДФС у Чернігівській області про те, що 27.12.2018 року позивач повідомив контролюючий орган про реорганізацію підприємства та його подальший облік у ГУ ДФС у м. Києві.

Проте, суд вважає вказані підстави для ненадання відповіді товариству на його звернення та неподання висновку до казначейського органу, необґрунтованими, оскільки повідомлення про реорганізацію підприємства прийшло до контролюючого органу значно пізніше, ніж лист з проханням про повернення надміру сплачених коштів. Тобто, відповідач 1 мав об`єктивну можливість здійснити дії по підготовці висновку про повернення грошових коштів платнику податків, проте проявив бездіяльність із цього приводу та не виконав покладені на нього законодавством обов`язки.

Так, суд вважає, що під час звернення до відповідача із заявою від 14.12.2018 №10 про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 250 829,00 грн., підприємство діяло виключно в межах чинного законодавства.

У той же час, як встановлено судом, контролюючим органом було порушено встановлений пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України граничний строк для підготовки висновку про повернення грошових коштів платнику податку, а відтак, аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач, не підготувавши та не подавши до органу, що здійснює казначейське обслуговування висновок про повернення позивачу надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємства, діяв поза межами вимог законодавства, у зв`язку з чим допустив протиправну бездіяльність.

Крім того, як встановлено судом, позивач 28.02.2019 року звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із листом № 11, в якому просив перерахувати надміру сплачені кошти на рахунки з погашення інших податкових зобов`язань.

Як зазначає відповідач 2 - вказаний лист було отримано ГУ ДФС у м. Києві 21.02.2019 року.

В зв`язку із тим, що переплата з податку на прибуток приватних підприємства виникла 11.03.2016 року, а строк для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, відповідно до ст. 102 Податкового Кодексу України, повинна бути подана не пізніше 1095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми, кінцевий термін для подання такої заяви - 10.03.2019 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що оскільки лист від позивача був отриманий податковим органом 21.03.2019 року, повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток, що перевищує строки, встановлені ст. 102 Кодексу, є неможливим.

Суд не погоджується із такими висновками контролюючого органу, оскільки як встановлено судом під час дослідження матеріалів справи, заява про повернення надміру сплачених грошових коштів з податку на прибуток підприємств, була направлена позивачем 28.02.2019 року, тобто в межах строк, встановленого ст. 102 Податкового Кодексу України.

А відтак, відповідач 2 повинен був прийняти до розгляду вказану заяву та здійснити дії, передбачені ст. 43 Податкового Кодексу України.

Суд не приймає до уваги додаткові пояснення ГУ ДФС у м. Києві та долучені до них документи, з огляду на наступне.

Так, листом ГУ ДФС у м. Києві від 04.01.2019 року за №1685/10/26-15-17-01-16 повідомило позивача про наявність податкового боргу, в зв`язку із чим питання про перерахування сплачених коштів можливо лише після погашення податкового боргу.

По-перше, суд звертає увагу, що до матеріалів справи не долучено доказів направлення вказаної відповіді на адресу позивача.

По-друге, у листі зазначено, що позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві листом № 12 від 19.12.2018 року, проте, як свідчать інші матеріали справи, звернення позивача відбувались листами у хронологічному порядку і перше звернення до відповідача 2 відбулось 28.02.2019 року листом № 11.

Крім того, у позовній заяві, у відзиві на позовну заяву, а також в інших долучених документах не вбачається, що позивач звертався до ГУ ДФС у м. Києві до 28.02.2019 року, про це не зазначав і сам відповідач до моменту подання додаткових пояснень.

До того ж, суд не приймає до уваги долучені до додаткових пояснень документи, а саме листи ГУ ДФС у м. Києві від 11.07.2019 року та 25.09.2019 року, оскільки вони не відносяться до періоду, який є предметом розгляду даної справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до відповідача 2 із заявою від 28.02.2019 №11 про повернення надміру перерахованих коштів з податку на прибуток приватних підприємств, діяв у межах строк, встановленого ст. 102 Податкового Кодексу України, в зв`язку із чим, відмова відповідача 2 у поверненні надміру сплачених коштів є неправомірною, що тягне за собою зобов`язання останнього вчинити дії на користь позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, враховуючи, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 00448025) задовольнити повністю;

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового Кодексу України заходів, спрямованих на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (ідентифікаційний код 00448025) надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 250 829 (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 00 копійок;

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подати до Головного управління державної казначейської служби України в місті Києві висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (ідентифікаційний код 00448025) надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 250 829 (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 00 копійок.

4. Стягнути на користь Товариства обмеженою відповідальністю Городнянський маслозавод (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 00448025) понесені судові витрати у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві грн 00 коп) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа