Рішення

від 06.07.2020 по справі 640/1172/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/1172/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сістемс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0963041213, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс (далі - позивач та/або ТОВ Промотекс Сістемс ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 року №0963041213, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не вказано будь-яких доказів на підтвердження його висновків щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України. Окрім цього, ТОВ Промотекс Сістемс вказує про здійснення контролюючим органом перевірки з порушенням норм Податкового кодексу України. Також, позивач зазначає, що в акті перевірки вказано податкові декларації, своєчасність сплати узгоджених зобов`язань підтверджується копіями платіжних доручень, а також рішенням суду в межах адміністративної справи №826/3431/17.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому він стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс , за наслідком якої складено акт перевірки від 27.11.2018 року 328175/26-15-12-13-20 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ Промотекс Сістемс граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених пунктом 57.1 статті 57, статтею 203 Податкового кодексу України (податкові декларації з 17.02.2016 року по 17.08.2018 рік).

Враховуючи висновки акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 року №0963041213, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 103785,45 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що предметом камеральної перевірки, серед іншого, може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Разом з цим, суд звертає увагу, що підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнений абзацом 2 на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VIII.

Між тим, у редакції ПК України до 01.01.2017 року підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України було викладено у наступній редакції Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. .

Аналіз наведеного свідчить, що до внесення змін у ПК України (01.01.21017 року), з урахуванням Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 року №1797-VIII у контролюючого органу були відсутні законні підстави для дослідження обставини своєчасності сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання в рамках здійснення камеральної перевірки.

Таке право виникло у контролюючого органу з моменту внесення змін до ПК України, тобто з 01.01.2017 року.

У відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Звідси слідує часткова обґрунтованість доводів позивача, оскільки з 01.01.2017 року контролюючому органу надано право досліджувати обставини своєчасності сплати платником податків узгоджених грошових зобов`язань в рамках камеральної перевірки.

Таким чином, зважаючи на те, що у контролюючого органу право на дослідження під час камеральної перевірки обставин своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання платником податків виникло з 01.01.2017 року, з урахуванням положень статті 58 Конституції України, суд вважає безпідставним дослідження відповідачем в рамках камеральної перевірки ТОВ Промотекс Сістемс своєчасність сплати останнім самостійно узгоджених грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість за податковими деклараціями за 2016 рік.

Окрім цього судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 року у справі №826/3431/17, яке залишено без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 20 жовтня 2016 року №0059571201.

Зазначене податкове повідомлення-рішення винесено за затримку на 241 календарний день сплати грошового зобов`язання в сумі 249 725,00 грн ТОВ Промотекс Сістемс .

Між тим, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 року у справі №826/3431/17 вказано, що податкове повідомлення-рішення від 20.10.2016 року №0059571201 прийнято на підставі акта перевірки від 03.10.2016 року №1186/26-59-12-01-30 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ Промотекс Сістемс за період з 16.12.2014 року по 26.08.2016 року.

Як вбачається із доповненням до акту перевірки (таблиця 1) до порушення граничних строків узгоджених сум грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість відповідачем включено податкові декларації за 2016 рік та податкове повідомлення-рішення форми Н від 20.10.2016 року №13921201.

В той же час, як повідомив відповідач у відзиві на позовну заяву, відповідно до даних інформаційних ресурсів ДФС України та інтегрованої картки платника ТОВ Промотекс Сістемс станом на 17.02.2016 рік обліковувалась сума податкового боргу з ПДВ в розмірі 103915,79 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою узгодженого податкового зобов`язання по декларації з ПДВ від 20.02.2015 року №9019670005 в сумі 95731,00 грн., а подальші грошові кошти, які сплачувались ТОВ Промотекс Сістемс спрямовувались контролюючим органом на погашення податкового боргу.

Суд проаналізувавши матеріли адміністративної справи, зважаючи на встановлення обставин відсутності права контролюючого органу щодо перевірки своєчасності сплати платником податків узгодженого грошового зобов`язання в рамках камеральної перевірки до 01.01.2017 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2018 року у справі №826/3431/17, включення до акту перевірки податкових декларації за платежем податок на додану вартість за 2016 рік констатує, що розрахунок застосованих штрафних санкцій спірним рішенням не може бути вірним, зважаючи на вказані обставини.

Разом з цим, відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми ПК України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

За правилами підпункту 49.18. пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

Частиною 2 статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження висновків акта перевірки щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, у тому числі відповідних податкових декларацій, платіжних документів.

Не надання доказів на підтвердження виявлених порушень та не зазначення в акті перевірки інформації про відповідні податкові декларації та періоди сплати суми грошового зобов`язання унеможливлює встановлення порушення ТОВ Промотекс Сістемс граничних строків сплати податкового зобов`язання, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України.

З огляду на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження наявності податкового боргу у позивача, на погашення якого контролюючим органом скеровувались сплачені ним грошові кошти за податковими деклараціями, які були предметом камеральної перевірки, за наслідком якої прийнято оскаржуване рішення та приймаючи до уваги обставини наведені вище, суд вважає відсутніми докази на підтвердження порушення ТОВ ПРОМОТЕКС СІСТЕМС граничних строків сплати грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-74, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс (04086, м. Київ, вул. О.Теліги, б. 35А, код ЄДРПОУ 24589552) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 року №0963041213, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промотекс Сістемс (04086, м. Київ, вул. О.Теліги, б. 35А, код ЄДРПОУ 24589552) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева