Постанова

від 30.06.2020 по справі 480/3157/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 р.Справа № 480/3157/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача: Титора Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 11.12.19 року по справі № 480/3157/19

за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради

до ОСОБА_1

третя особа: ОСОБА_2

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (далі за текстом також - позивач, Управління) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом також - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , в якому просило зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову шляхом приведення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт з реконструкції, згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 57976, виконаного КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити перебудову шляхом приведення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у попередній стан, що існував до початку виконання будівельних робіт з реконструкції, згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа № 57976, виконаного КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення є необґрунтованим та суперечить вимогам процесуального права. Зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув уваги, що позивачем пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, так як про виявлене порушення позивач знав з 01.12.2017. Водночас, просить врахувати, що згідно із приписами чинного законодавства відповідач як власник житлового будинку із господарськими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , має самостійно вирішувати як господарювати та які поліпшення належного їй на праві власності будинку проводити.

За результатами апеляційного розгляду ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до ОСОБА_1 ґрунтуються на приписах нормативно-правових актів у сфері містобудівної діяльності і правомірно були задоволені Харківським окружним адміністративним судом на підставі досліджених під час судового розгляду доказах. Зазначає, що оскільки підставою для звернення до адміністративного суду стало невиконання відповідачем вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства № 32 від 14.06.2018, про що складено Акт перевірки № 49 від 14.05.2019, останнім днем строку звернення до адміністративного суду із відповідним позовом було 14.08.2019, а тому, з урахуванням подання позову 13.08.2019, Управління такий строк не пропустило.

Позивач та 3-я особа в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні з підстав, наведених у апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 щодо незаконного виконання ОСОБА_1 реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , направлення для проведення позапланового заходу від 01.02.2017 № 7/29.01-10, посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15, 16).

Згідно з матеріалами, наданими під час перевірки, на підставі договору купівлі-продажу частки домоволодіння від 30.04.2015 відповідач є власником 22/100 частки домоволодіння з надвірними вбиральнями та побутовими будівлями на приватизованій земельній ділянці з кадастровим номером 5910136600:21:005:0039 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50-53).

Відповідно до плану 1-го поверху житлового будинку В-1 технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстровий № 5998, інвентаризаційна справа № 57976, виконаного КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" 22.04.2010, житловий будинок складається з житлової кімнати площею 22,2 м2, житлової кімнати площею 10,3 м2, кухні площею 9,8 м2, коридору площею 3,5 м2, через який здійснюється вхід в даний житловий будинок (а.с. 47-51).

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Управління складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.02.2017 № 7 (а.с. 17-18), у якому зафіксовано, що замовник будівництва - відповідач, здійснює будівельні роботи з реконструкції житлового будинку "В-1" шляхом влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку, замість коридору площею 3,5 м2 влаштовано ванну кімнату; вхід в житловий будинок через коридор закладений; змінена конструкція покрівлі, влаштована двосхила покрівля замість чотирьохсхилої зі збільшенням висоти найвищої точки без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч. 1 ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

08.02.2017, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", з метою усунення виявлених за результатами перевірки порушень, позивачем видано припис № 7 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил та припис № 7-1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с. 21, 22).

Так, приписом № 7 від 08.02.2017 позивач вимагав до 08.05.2017 усунути порушення, викладені в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від № 7 від 08.02.2017.

З 28.11.2017 по 01.12.2017 посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради було проведено позапланову перевірку виконання вимог припису № 7 від 08.02.2017 (а.с. 43). Відповідно до Акта перевірки № 115 від 05.12.2017 встановлено, що вимоги даного припису не виконано (а.с. 39).

За результатами перевірки виконання вимог припису №7 від 08.02.2017, у зв`язку із його невиконанням ОСОБА_1 , Управлінням винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2017 (а.с. 30).

Відповідно до пояснень від 05.12.2017, наданих до Управління відповідачем, з метою усунення порушень вимог містобудівного законодавства відповідач 16.03.2017 звернувся до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про отримання будівельного паспорту, однак при розгляді дану заяву було повернуто, у зв`язку з тим, що в складі папки "проектні пропозиції" відсутні оригінали згоди співвласників спільної земельної ділянки, засвідчені в установленому порядку. Також, у своїх поясненнях позивачем зазначено, що співвласники земельної ділянки та домоволодіння у добровільному порядку згоди на реконструкцію житлового будинку літ. "В-1" не надають, у зв`язку чим нею було ініційоване звернення до суду з позовом про виділення в натурі частки земельної ділянки та частки у домоволодінні в натурі (а.с. 61).

У подальшому, на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 12.06.2018 № 32 (а.с. 28 - зворотній бік), позивачем проведено позапланову перевірку виконання відповідачем вимог вищезазначених приписів, за наслідками якої було складено акт № 32 (а.с. 68 - зворотній бік), протокол про адміністративне правопорушення від 14.06.2018 № 32 (а.с. 59, 60), припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 32 від 14.06.2018 (а.с. 67).

Згідно із розділом VI "Опис виявлених порушень" Акта перевірки, зафіксовано факт невиконання замовником будівництва - ОСОБА_1 , вимог припису про усунення порушень № 7 від 08.02.2017 та припису про усунення порушень від 05.12.2017, повідомлення про виконання вимог припису у встановлений термін до Управління державного архітектурного контролю СМР не надходило.

За результатами перевірки виконання вимог припису № 32 від 14.06.2018 Управлінням встановлено, що вимоги припису не виконано, будівельні роботи з реконструкції житлового будинку не приведені у відповідність до матеріалів технічної інвентаризації, елементи покрівлі не перебудовані. В єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт відсутня інформація про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва по АДРЕСА_1.

Станом на день розгляду справи припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради № 32 від 14.06.2018 є чинним, відповідачем не оскаржений, вимоги припису відповідачем не виконано.

Оскільки вимоги припису № 32 від 14.06.2018 відповідачем виконано не було, про що Управлінням складено відповідний Акт перевірки № 14.05.2019 № 49 (а.с. 71, 72), позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів усунення відповідачем в повному обсязі порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері містобудівної діяльності, а також урахував те, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100 грн, який був відповідачем сплачений та не оскаржувався.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність № 687-XIV від 20.05.1999 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI від 17.02.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Статтями 26 та 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

- затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

- реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, міст збудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 3.1. Розділу III Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28.09.2016 № 1129-МР (зі змінами), основним завданням Управління є здійснення відповідно до законодавства державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в Україні Дєржархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - Порядок) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011.

Відповідно до пункту 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів контролю.

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 3.17 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Згідно із ДБН 3.2-2-2009 Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт прибудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Відповідно до частини першої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, вказаною нормою встановлено лише два способи усунення порушень у разі істотного відхилення від проекту, а саме: проведення перебудови або приведення об`єкта до попереднього стану.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, які дають право на це, і без належно затвердженого проекту та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 520/809/19.

Аналіз поняття "реконструкція", дає підстави стверджувати, що при проведенні реконструкції допускається повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій, тобто, роботи по влаштуванню вхідних груп, з частковим збереженням несучих конструкцій, підпадають під визначення - реконструкція.

Крім того, роботи, пов`язані з переплануванням, переобладнанням та термомодернізацією окремих приміщень або об`єктів у цілому, можуть мати місце під час реконструкції або капітального ремонту існуючих об`єктів. Якщо перепланування або переобладнання пов`язано зі зміною функціонального призначення існуючого об`єкта або його окремого приміщення, такі будівельні роботи відносять до реконструкції (п. 3.21 ДБН А.2.2-32014). Роботи із перепланування, переобладнання, термомодернізації, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні конструкції, є капітальним ремонтом (п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014).

Як убачається із матеріалів справи, а саме, з Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил №7 від 08.02.2017, - відповідач здійснює будівельні роботи з реконструкції житлового будинку "В -1" шляхом влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку; замість коридору площею 3,5 м2 влаштовано ванну кімнату; вхід в житловий будинок через коридор закладений; змінена конструкція покрівлі, влаштована двосхила покрівля замість чотирьохсхилої зі збільшенням висоти найвищої точки без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт; влаштування входу в житловий будинок через коридор зі зворотної сторони фасаду будинку здійснено з втручанням в несучі конструкції.

Тобто, при влаштуванні входу зі зворотної сторони фасаду та влаштуванню ванної кімнати замість коридору відбулася зміна функціонального призначення об`єктів, а тому такі будівельні роботи є реконструкцією.

За результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства Управлінням було встановлено, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виконуються ОСОБА_1 без отримання будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України дає підстави для визначення цього будинку об`єктом самочинного будівництва.

Доказів, що надають право на виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як і доказів, що підтверджують виконання вимог приписів позивача, відповідачем не надано. Судові рішення про визнання приписів незаконними та їх скасування станом на момент розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції - відсутні.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що згідно із постановою про адміністративне правопорушення № 30 від 22.06.2018, у зв`язку із невиконанням відповідачем вимог приписів про усунення порушень вимог містобудівного законодавства № 7 від 08.02.2017 та від 05.12.2017, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Вказана постанова відповідачем не оскаржувалася, штраф сплачено у порядку, визначеному законом.

На думку колегії суддів, з урахуванням установлених обставин, зобов`язання особи, яка здійснила будівництво (реконструкцію), провести відповідну перебудову є логічним та виправданим, оскільки такий вид самочинного будівництва, безперечно, може бути приведений до легітимного стану шляхом перебудови.

Із урахуванням викладеного вище та на підставі положень статті 376 ЦК України, колегія судів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із відповідним позовом, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний термін, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення з відповідним позовом до суду стало невиконання відповідачем вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства № 32 від 14.06.2018, про що було складено відповідний Акт перевірки від 14.05.2019 р. за № 49.

До суду із відповідним позовом Управління звернулося 13.08.2019, тобто у межах строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Отже, доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду із відповідним адміністративним позовом є необґрунтованими.

Інші доводи та аргументи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої інстанції і свідчать про незгоду відповідача із правовою оцінкою суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 року по справі № 480/3157/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 06.07.2020 року