Рішення

від 03.07.2020 по справі 220/863/20

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/863/20

Номер провадження № 2/220/393/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді - Яненко Г.М.,

за участю секретаря - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дурач А.О., до Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дурач А.О., до Старомлинівської сільської ради про визнання додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Вимоги позивача мотивовано неможливістю прийняття спадщини у нотаріальному порядку в зв`язку з припиненням діяльності нотаріальної контори якою заведена спадкова справа та пропущенням строку на прийняття спадщини, зокрема позивачем зазначено, що ОСОБА_2 залишив на ім`я позивача заповіт, за яким заповів земельну долю пай в КСП Нива Великоновосілківського району Донецької області у розмірі 6,25 умовних кадастрових гектарів. Про існування заповіту та про смерть заповідача позивачеві не було відомо до моменту звернення до суду з даною заявою. Про смерть ОСОБА_2 позивач дізнався після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, після чого звернувся до Старомлинівської сільської ради, де дізнався про існування вищезазначеного заповіту.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 59980874 від 09.04.2020 року, після смерті ОСОБА_2 16.01.2009 року , була заведена спадкова справа у Другій шахтарській державній нотаріальній конторі. Друга шахтарська державна нотаріальна контора, після окупації частини Донецької області фактично на територію України не перемістилась, архів даної нотаріальної контори залишився у м. Шахтарськ.

Зазначене змусило позивача звернутися до суду з даною позовною заявою.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, згідно окремої заяви надісланої до суду просили про розгляд справи у їх відсутність, при цьому позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Від Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог та про можливість розгляду справи у відсутність представника ради.

При даних обставинах суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними документами з урахуванням ч. 3 ст. 200 ЦПК України в підготовчому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

Згідно копії свідоцтва про смерть від 29.03.2016 року серії НОМЕР_1 , виданого ВДРАЦС Великоновосілківського районного управління юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 39 років помер ОСОБА_2 (а.с. 12).

ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 13 квітня 2004 року за реєстровим номером № 75 секретарем виконкому Старомлинівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, на земельну долю пай в КСП Нива Великоновосілківського району Донецької області у розмірі 6,25 умовних кадастрових гектарів на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 11).

На підставі Розпорядження голови районної державної адміністрації стосовно виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) колишнього СС Нива від 18.11.2005 року № 432, ОСОБА_2 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 жовтня 2006 року серія ЯГ № 367889 (а.с. 14).

Згідно даного державного акту, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6.040 га. яка розташована на території Старомлинівської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. кадастровий номер 1421285200:02:001:0023.

Згідно Розпорядження голови районної державної адміністрації стосовно виділення в натурі і на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) колишнього СС Нива від18.11.2005 року № 432. померлий ОСОБА_2 є власником одного паю колишнього СС Нива , площа якої складає 6.04 га. (а.с. 22 - 24)

З наданих документів виникають обставини для висновку, що земельна ділянка, зазначена в заповіті від 13.04.2004 року, та земельна ділянка, зазначена в державному акті від 30.10.2006 року серія ЯГ № 367889 є однією й той самою ділянкою, оскільки інших земельних ділянок згідно Розпорядження голови районної державної адміністрації стосовно виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) колишнього СС Нива від 18.11.2005 року № 432, померлий ОСОБА_2 не мав. Невелика розбіжність у площі земельної ділянки, зазначеної в заповіті, та у державному акті на право власності на земельну ділянку, обумовлена різницею у часі між складанням заповіту та отриманням державного акту на право власності на земельну ділянку за проміжок якої коректувалася площа усіх земельних ділянок.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 59980874 від 09.04.2020 року після смерті ОСОБА_2 16.01.2009 року була заведена спадкова справа у Другій шахтарській державній нотаріальній конторі (а.с. 13).

Друга шахтарська державна нотаріальна контора знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області та згідно відповіді на адвокатський запит до Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків), стосовно надання інформації щодо переміщення на підконтрольну територію вищезазначеної нотаріальної контори та її архіву - Друга шахтарська державна нотаріальна контора була перереєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не перемістилась, архів даної нотаріальної контори залишився у м. ІІІахтарськ (а.с. 17).

Тобто доступ до матеріалів спадкової справи на даний час є неможливим.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави: 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року, справа № 6-1320цс 17. а також у постанові від 25.03.2020 р.. справа № 409/59/18.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 26 червня 2019 року № 61-38298св18. поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які. зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій. також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій. обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

На час звернення позивача до суду, сповіщення йому як спадкоємцю за заповітом, від нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, не надходило, про смерть ОСОБА_2 та про існування заповіту, складеного останнім на його ім`я, стосовно земельної ділянки, позивач дізнався незадовго до звернення до суду з даним позовом.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст. 1216.1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на нерухоме майно, можуть переходити у спадщину.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК.

Відповідно до ст. 1225 ЦПК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Виходячи з вищезазначеного, враховуючи об`єктивну неможливість оформити позивачем право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку, є достатньо підстав для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та визнання права власності на земельну ділянку, зазначену в заповіті, за ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. ст. 79-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, визнаними відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин неможливість нотаріального оформлення права на спадкове майно та пропущення з поважних причин строку на звернення до нотаріуса з відповідною заявою, не може обмежувати права позивача, як власника, з огляду на що, позивач не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу N 1.

Одночасно, у відповідності до змісту статті 386 ЦК України, захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками та правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту правочину, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , у відповідності з діючим законодавством, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, а тому, суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє повне підтвердження, в зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 23, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1421285200:02:001:0023, що розташована на території Старомлинівської сільської ради, загальною площею 6.040 га., після смерті померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.М. Яненко