Рішення

від 06.07.2020 по справі 943/2281/19

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/2281/19

Провадження № 2/943/929/2020

06 липня 2020 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заводської сільської ради Буського району Львівської області, третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається з трьох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,8233 га., що розташовані на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області. Позивач є спадкоємцем по закону, не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки втрачений оригінал державного акту на землю, а видача дублікату такого спадкоємцям, законодавством не передбачена. Тому просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно.

Позивача, до початку підготовчого судового засідання, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача Заводської сільської ради подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, відзив на позов, останній визнають, не заперечують проти його задоволення.

Представник третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, за викликом суду, не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 15.09.2007 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис № 14. (а.с.7)

Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з земельних ділянок: № НОМЕР_2 площею 0,1025 га. (кадастровий номер 4620681700:03:001:0470), № 2 площею 0,1618 га. (кадастровий номер 4620681700:04:001:0203), № 3 площею 0,5591 га. (кадастровий номер 4620681700:07:005:0054), загальною площею 0,8233 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №049546 від 22.03.2000 року, реєстровий № 10609, виданий на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 16.03.2000 року № 136). (а.с.6).

Судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишив. Згідно ст. 1223 ЦК України , у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України .

Позивач є донькою померлого та спадкоємцем першої черги спадкування по закону.

Крім неї, спадкоємцем першої черги спадкування, є її сестра ОСОБА_3 , згідно поданої письмової заяви, відмовляється від своєї частки спадщини. Інших першочергових спадкоємців до даного майно, судом не встановлено.

Позивач фактично прийняла спадщину після смерті батька, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном.

До спадкового майна належать вище згадані земельні ділянки, розташовані на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

З огляду на наведені положення закону, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України , оскільки відповідач позовні вимоги визнає, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд переконаний, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4 , 7 , 12 , 13 , 141 , 200 , 247 , 258-259 , 264 , 265 , 354 ЦПК України , ст.ст. 1216 , 1220 , 1222 , 1223 , 1225 , 1258 , 1261 , 1268 ЦК України , суд -

ухвалив :

позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , що проживає в АДРЕСА_1 право власності на земельні ділянки № НОМЕР_2 площею 0,1025 га. кадастровий номер 4620681700:03:001:0470, № 2 площею 0,1618 га. кадастровий номер 4620681700:04:001:0203, №3 площею 0,5591 га. кадастровий номер 4620681700:07:005:0054, загальною площею 0,8233 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Заводської сільської ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування по закону, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда