Рішення

від 04.06.2020 по справі 442/3291/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3291/20

Провадження №2/442/930/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі - Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької швейної фірми Зоря , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори про зняття заборони на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Дрогобицької швейної фірми Зоря , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори про зняття заборони на нерухоме майно.

Свій позов обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється власницею будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про надання в безтермінове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з кількістю кімнат від одної до п`яти включно, посвідченого 17.06.1964 року за реєстровим №1-4230 та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального будинковолодіння, затвердженого рішенням виконкому Дрогобицької міської ради народних депутатів Львівської області від 26.06.1980 року), право власності на який зареєстровано в Дрогобицькому МБТІ за № 3086 в реєстровій книзі № 31. Цей житловий будинок складався з трьох житлових кімнат та сараю із вбудованою вбиральнею. Загальна площа будинку - 47.4 кв.м. Однак, вона змінила внутрішнє перепланування власного житлового будинку, у зв`язку з чим зменшила жилу площу до 43,8 кв.м. проти 47,8 кв.м., що було передбачено проектом. Даний факт підтверджується випискою із рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів №334 від 26.06.1980 року. Згідно виписки з рішення виконавчого комітету Дрогобицької міської ради народних депутатів №323 від 21.12.1998 року ОСОБА_1 в результаті проведення прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 обладнала мансарду, прибудувала стіни, побудувала гараж, внаслідок чого житлова площа будинку становить 115,5 кв. м., корисна площа 191,5 кв.м. ОСОБА_1 з 03.12.1964 року по 28.03.1997 року працювала в Дрогобицькій швейній фірмі Зоря , що підтверджується трудовою книжкою від 09.08.1962 року. З 01.04.1967 року ОСОБА_1 оплачувала в касу Дрогобицької швейної фірми Зоря за видану їй позику на індивідуальне будівництво. Платежі за позику по справі вносила вчасно із заробітної плати та жодної заборгованості не мала. Як вбачається із державного акту на право приватної власності на землю, серії IV- ЛВ №015433, виданого в грудні 1998 року Дрогобицькою міською радою народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №543, вона також є власницею земельної ділянки площею 0,0600 га в межах згідно з планом, кадастровий номер: 4610600000:01:032:0322, цільове призначення: обслуговування житлового будинку і господарських споруд, яка розташована на території: АДРЕСА_1 . Від нотаріуса їй стало відомо, що на її майно накладено заборону, однак не визначено на яке саме майно накладено обтяження. 02.04.2020 року було сформовано інформаційну довідку № 205937681 із ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, з якої також вбачається, що невідомо з якої підстави накладено арешт. 26.02.2020 року ОСОБА_1 до Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) було надіслано заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості. 18.03.2020 року Дрогобицьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) було надіслано позивачу по справі відповідь на її заяву, де повідомлено, що згідно даних АСВП жодних виконавчих проваджень щодо боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед фізичними, юридичними особами та державою станом на 18.03.2020 року на виконанні у відділі не перебуває і не перебувало. Оскільки, на майно безпідставно накладено арешт, вона не може в повній мірі ним розпоряджатися, зокрема відчужувати його, що порушує її права володіння, розпоряджання та користування своєю власністю, а тому у неї виникла необхідність звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак на адресу суду поступила заява, в якій просить слухати справу без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, а тому суд розглянув справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач - представник Дрогобицької швейної фірми Зоря в судове засідання не з`явився, однак від представника поступила заява, в якій вказали, що просять проводити розгляд справи у їх відсутності, а тому суд розглянув справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів по справі.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора - нотаріус Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори Кушнір О.І. в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду поступив лист, в якому зазначено, що просять проводити розгляд справи у відсутності представника Першої Дрогобицької державної нотаріальної контори, а тому суд розглянув справу у відсутності третьої особи на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких міркувань.

Частина 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Існування арешту та заборони на відчуження майна порушує конституційні права власника майна.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.6.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, договори про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів посвідчуються за умови подання документів, підтверджують право власності цього майна на ім`я відчужувачів, та перевірки відсутності обтяжень за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26.12.2003 р. № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред`явлення ними відповідного до правил підвідомчі ( ст.30 ЦПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено обтяження ( заборону відчужувати, арешт), про визнання права власності на майно і звільнення його з-під обтяження ( заборони відчужувати, арешту).

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власницею будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором про надання в безтермінове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 17.06.1964р.).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером інформаційної довідки: 205937681 від 02.04.2020р. вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 4610600000:01:032:0322 площею 0,0507га. на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №015433, виданий Дрогобицькою міською радою народних депутатів 02.12.1998р., на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно дост. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається із листа Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби за №12975 від 18.03.2020р., згідно даних АСВП жодних виконавчих проваджень щодо боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед фізичними, юридичними особами та державою станом на 18.03.2020р. на виконанні у відділі не перебуває і не перебувало.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Виходячи із наведеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення, оскільки відсутні підстави для існування арешту майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, Конституцією України та Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Зняти заборону, внесену в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером №3806269, накладений Першою Дрогобицькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого 29.09.2006р. на майно ОСОБА_1 ( архівний номер: НОМЕР_1 , архівна дата 23.12.1999р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області у відповідності до пп.15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Відповідач - Дрогобицька швейна фірма Зоря , юридична адреса - м.Дрогобич, вул.Грушевського,101, Львівська область, ЄДРПОУ : 00309513.

Відповідач - Перша Дрогобицька державна нотаріальна контора, юридична адреса - вул.Гончарська,11, м.Дрогобич, Львівської області, код ЄДРПОУ 02899329.

Суддя Гарасимків Л.І.