Рішення

від 25.06.2020 по справі 631/68/20

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/68/20

провадження № 2/631/446/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Пархоменко І. О.,

при секретарі - Семенко А. А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , сестра її батька. Родинний зв`язок між нею та померлою ОСОБА_3 , як племінницею та тіткою, підтверджується рішенням Валківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області. В шестимісячний термін з моменту смерті тітки позивач не подала заяву про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори у зв`язку з відсутністю документів для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем та свідоцтва про смерть тітки. На заяву позивача до Новововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належить ОСОБА_3 , була заведена спадкова справа № 108 від 05 липня 2019 року, яка занесена у Спадковий реєстр за № 64415231, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56747542 від 05 липня 2019 року. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 509 від 09 липня 2019 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем, та у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини. Інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 чи зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, немає. Вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин. Просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 березня 2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та витребувано від Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а. с. 26 - 27).

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, наголосила, що позивач у шестимісячний термін з моменту смерті тітки не подала заяву про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори у зв`язку з відсутністю документів для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем. Просила задовольнити позов та визначити ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Відповідач Станичненська сільська рада Нововодолазького району Харківської області не направив свого представника для участі у судовому засіданні, надала заяву, відповідно до якої не заперечує проти позову та просить розглядати справу без участі представника сільської ради.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що Виконавчим комітетом Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області 07 квітня 2008 року зроблено відповідний актовий запис № 19 та 21.01.2020 року Нововодолазьким районним відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина.

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР № 096025, виданого 08.10.2002 на підставі розпорядження Нововодолазької райдержадміністрації від 22 квітня 2002 року № 79, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6.4720 га, які розташовані на території Станичненської сільської ради, КСП ім. Дзержинського для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 9).

З довідки ВІДДІЛУ У НОВОВОДОЛАЗЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ХАКРІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ № 29-20-0.23,26-4/117-20 від 13.01.2020, вбачається, що на ім?я ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР № 096025, на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації від 22 квітня 2002 року за № 79. Державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 217 від 08 жовтня 2002 року (а. с. 8).

За життя спадкодавець заповітів не залишала, що вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 56747666 від 05.07.2019 (а. с. 37).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено приписами ст. 1217 ЦК України.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статті 1261 - 1265 ЦК України встановлюють черговість спадкоємців за законом.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року по справі № 615/1151/19 (провадження № 2/615/48/19), встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є рідною племінницею ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 селі Новоселівка Нововодолазького району Харківської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 6 - 7).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , яка претендує на спадок, є племінницею померлої ОСОБА_3 , тобто спадкоємцем за законом.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Під час розгляду справи судом було досліджено належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи № 108, заведеної 05.07.2019 державним нотаріусом Новововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , та встановлено наступне(а. с. 33 - 40).

05.07.2019 року ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори с заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Повідомила, що протягом 6-ти місяців до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона не звернулась, а також на даний час вона не має можливості надати підтвердження про родинний зв`язок з померлою, документи будуть надані додатково (а. с. 34).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 56747370 від 05.07.2019, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відсутня(а. с. 35).

05.07.2019 року Нововодолазькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа 64415231 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56747542 від 05.07.2019(а. с. 36).

Згідно з актовим записом про смерть № 19 від 07.04.2008, складеного Станичанською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 39).

22.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 0023101312, складеного 11 червня 2019 року (а. с. 7).

Постановою від 09 липня 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус Нововодолазької державної нотаріальної контори відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті спадкодавця, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинний зв`язок. При цьому, в описовій частині постанови спадкодавцем вказана ОСОБА_3 , а в резолютивній - ОСОБА_3 (а. с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 спадкоємець за законом ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем та протягом строку, встановленого законом, не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

За змістом статті 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відтак, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані у разі, якщо: по-перше, у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а по-друге, ці обставини визнані судом поважними.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач та її представник зазначили відсутність документів для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем та свідоцтва про смерть.

За змістом ст. 1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність документів для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем та свідоцтва про смерть, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Частиною ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що передбачено ст. 16 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України)

Згідно зі змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.

За частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач не надала належних та допустимих доказів того, що з поважних причин не прийняла спадщину у встановлений законом срок.

Матеріали справи не містять доказів того, що відсутність документів для підтвердження родинного зв`язку зі спадкодавцем та свідоцтва про смерть було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для ОСОБА_2 на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Більше того, з рішення Валківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року про встановлення факту родинних відносин вбачається, що позивач мала можливість підтвердити родинний зв`язок зі спадкодавцем шляхом звернення до суду, однак звернулась з позовом тільки через 10 років після смерті ОСОБА_3 .

Те саме вбачається щодо свідоцтва про смерть спадкодавця. До позовної заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем додано повторне свідоцтво про смерть спадкодавця видане тільки 21.01.2020 року.

Тобто, жодних доказів, які б вказували та підтверджували поважність причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а саме наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкоджали їй звернутися з відповідною заявою, суду не надано.

Отже, позивач не виконала свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог.

Будь - яких доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 перешкод для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті тітки, матеріали справи не містять.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постановах у справі № 198/476/16-ц від 18 січня 2018 року, № 592/9058/17-ц від 06 червня 2018 року, № 761/794/15-ц від 25 квітня 2019 року

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є необґрунтованими та безпідставними, а отже у задоволенні позову має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1216 - 1218, 1220, 1261 -1265, 1268 - 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Станичненської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Повне судове рішення буде складено 03 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз"яснити сторонам по справі, що відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170,178, 179, 180, 181, 185, 210, 222,253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 .

Відповідач: Станичненська сільська рада Нововодолазького району Харківської області, місцезнаходження: 63232, Харківська область, Нововодолазький район, с. Станичне, вул. Шкільна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04398057.

Суддя І. О. Пархоменко