Ухвала

від 06.07.2020 по справі 139/539/20

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/539/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в цивільній справі

06 липня 2020 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., отримавшиматеріали позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлений товар. В обґрунтування вимог позивач вказує, що в період з 01 лютого по 31 серпня 2018 року ним здійснено поставку товару ФОП ОСОБА_2 на суму 436 505,64 гривень. Даний товар був прийнятий відповідачем, однак станом на 31.08.2018 року остання в повному обсязі за поставлений товар не розрахувалась, зокрема, згідно звірки взаєморозрахунків сума боргу складає 384 231,57 гривень. Посилаючись на наведене, просить стягнути з відповідача заборгованість за поставку товару.

Розглянувши матеріали позову, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з вимогами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналіз змісту та підстав поданого ОСОБА_1 позову свідчить про те, що, даний спір виник у зв`язку із здійсненням суб`єктами господарської діяльності і підлягає вирішенню не в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарських судів.

Крім того, слід зазначити, що доводи позивача про те, що на момент звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_2 уже не мала статусу суб`єкта господарської діяльності (ФОП), що, на його думку, дає підстави для розгляду вказаної справи саме в порядку цивільного судочинства, - є безпідставними, оскільки з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 20 ГПК України, ст.ст. 4, 19, 46, 48, 186, 263, 353 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом заяви ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що дана справа віднесена до розгляду судом господарської юрисдикції.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: