Рішення

від 30.06.2020 по справі 145/337/20

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"30" червня 2020 р. 145/337/20

2/145/388/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г.

за участі секретаря Мигдальської Н.М.,

прокурора Слободяна В.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Жмеринської прокуратури в інтересах держави в особі Тиврівської районної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,

встановив:

Керівник Жмеринської прокуратури в інтересах держави в особі Тиврівської районної ради звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що вироком Тиврівського районного суду Вінницької області у справі №145/2190/18 від 10 липня 2019 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Його визнано винуватим та засуджено за те, що 20.07.2018 р., близько 10 год 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки ГАЗ-3110 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить СТОВ Агрофірма Красне , рухаючись через греблю сільського ставу по проїжджій частині автодороги сполученням Вінниця - Шаргород, що в с. Красне Тиврівського району Вінницької області, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу в момент об`єктивної появи в полі зору пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїжджу частину справа наліво по напрямку руху автомобіля, внаслідок чого допустив наїзд на останню.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №121 від 12.10.2018 р. отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла, а саме струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин лівого ліктьового суглобу, закритого перелому лонної та сідничної кісток зліва, закритого перелому верхньої третини лівої малогомілкової кістки. Вказані ушкодження у ОСОБА_2 належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки спричинили тривалий розлад здоров`я (понад три тижні (21 добу)).

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №699 від 25.10.2018 в умовах даної пригоди водій автомобіля марки ГАЗ-3110 , державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, із зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода, при цьому в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди .

Порушення вищезазначеної вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Тиврівської районної ради (23300, вул. Тиверська, 32, смт Тиврів Вінницької області, код ЄДРПОУ 21728313), в рахунок відшкодування витрат на лікування, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , кошти в сумі 9817 (Дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 20 коп.

В судовому засіданні прокурор Слободян В. Ю. позовні вимоги уточнив, просить уточнені позовні вимоги задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Тиврівської районної ради в судове засідання не з`явився, хоч повідомлений в установленому законом порядку, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав повністю.

Суд, вислухавши прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України обов`язок щодо відшкодування закладові охорони здоров`я витрат на лікування потерпілого від злочину покладається на особу, яка вчинила злочин.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року №11, відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що тілесні ушкодження в зв`язку із якими потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в Тиврівській ЦРЛ, знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди вчиненої з вини ОСОБА_1 , що підтверджується обвинувальним вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.07.2019 року у справі 145/2190/18 (а.с. 11-12) - понесені Тиврівською ЦРЛ витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 мають бути стягнуті з ОСОБА_1 .

В результаті отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 20.07.2018 р. по 27.08.2018 р. перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Тиврівської ЦРЛ, вартість лікування якої склала із розрахунку 194,94 грн./день за липень місяць, 295,11 грн. на день за серпень, вартість за всі дні склала 9817,20 грн., що стверджується довідкою Тиврівської ЦРЛ № 179 від 18.02.2020 р. (а.с. 15).

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнень з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року сума коштів, що підлягають відшкодуванню, визначаються закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікування потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету або на рахунок юридичної особи, якій належить заклад охорони здоров`я.

Частиною 3 ст. 1206 ЦК України визначено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Закладом охорони здоров`я - Тиврівською центральною районною лікарнею, фінансування якої здійснюється за рахунок районного бюджету та економічна діяльність, якого здійснюється відповідно до затвердженого кошторису, здійснено лікування потерпілого від злочину, а тому кошти витрачені на лікування ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню до бюджету, неповернення яких, порушує інтереси району, а також держави в цілому.

Згідно ч. 3 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред`являтися також за місцем завдання шкоди.

Тиврівською ЦРЛ заходи позовного характеру про відшкодування затрат на стаціонарне лікування від злочину не вживались. Витрати на лікування, які понесла лікарня в добровільному порядку від ОСОБА_2 не вносились. Невідшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, не поповнює надходження до бюджету, чим завдається шкода економічним інтересам держави.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 28, 81, 82, 263-265 ЦПК України, ст. 131 Конституції України ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", -

ухвалив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Тиврівської районної ради (23300, вул. Тиверська, 32, смт Тиврів Вінницької області, код ЄДРПОУ 21728313), в рахунок відшкодування витрат на лікування, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , кошти в сумі 9817 (Дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 03.07. 2020 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Мазурчак А. Г.