Постанова

від 06.07.2020 по справі 664/3001/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 липня 2020 року

м. Київ

справа № 664/3001/17

провадження № 61-48898св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АПК ГРІН ЛАЙН ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 серпня 2018 року у складі судді Яценка О. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) ім. Латиських стрільців , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) АПК ГРІН ЛАЙН , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що вона має на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,5341 га, що розташована на території Новомаячківської селищної ради Олешківського району Херсонської області.

З 2012 року, на підставі договору оренди землі, укладеного на 5 років починаючи з моменту державної реєстрації, і по теперішній час її земельну ділянку використовує ТДВ ім. Латиських стрільців . Договір оренди був зареєстрований 01 серпня 2012 року, отже дія договору оренди припинилася 01 серпня 2017 року.

У лютому 2017 року вона звернулася до товариства з листом, в якому просила повернути земельну ділянку після закінчення договору оренди та не засівати її земельну ділянку сільськогосподарською продукцією, яка має строки дозрівання після 01 серпня 2017 року. Цей лист отримано товариством 28 лютого 2017 року, однак жодної відповіді не отримала.

У червні 2017 року вона отримала від відповідача лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 31 травня 2017 року № 128, яким їй пропонувалось укласти додаткову угоду до договору оренди землі, з орендною платою на рік у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі та строком дії договору на 7 років - до 01 серпня 2024 року.

Вона розглянула пропозицію протягом передбаченого законом строку і, оскільки її не влаштовував розмір орендної плати, надіслала відповідачу лист-повідомлення про відмову, при цьому просила повернути їй земельну ділянку після 01 серпня 2017 року. На вказаний лист вона жодної відповіді не отримала.

Після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжив користуватися землею, у зв`язку із чим у передбачений законодавством термін вона надіслала відповідачу лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, однак останнє землю не повертає.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ТДВ ім. Латиських стрільців повернути належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомаячківської селищної ради, а саме земельну ділянку площею 2,5341 га з кадастровим номером 6525055700:03:015:0012.

У лютому 2018 року ТДВ ім. Латиських стрільців звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ АПК ГРІН ЛАЙН , про визнання договору оренди землі поновленим.

Зустрічний позов мотивовано тим, що воно, як орендар, добросовісно виконувало обов`язки за договором оренди, та більш як за 2 місяці направило орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на оренду земельної ділянки з проектом додаткової угоди, в якому передбачені розмір орендної плати 5 % від нормативної грошової оцінки землі та строк договору оренди 7 років - до 01 серпня 2024 року.

Проте, у серпні 2017 року товариство отримало від орендодавця лист про небажання укласти угоду про поновлення договору оренди, однак при цьому будь-яких претензій щодо недотримання орендарем умов договору не висловлено. Як з`ясувалось, 17 березня 2017 року, тобто ще до закінчення договору оренди, орендодавець уклала з ТОВ АПК ГРІН ЛАЙН договір про надання права користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). А 16 листопада 2017 року вказані сторони уклали договір оренди цієї ж земельної ділянки.

Вважало, що переважне право не припиняється виключно з підстав бажання власника передати землю в оренду іншій особі, а лист орендодавця про відмову в продовженні договору оренди, після закінчення дії договору, не створює будь-яких прав та обов`язків для сторін у розумінні положень статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки порушено права орендаря на переважне переукладення договору оренди землі.

Вважає, що запропоновані ТДВ ім. Латиських стрільців при реалізації вказаного переважного права умови є більш сприятливими для орендодавця, ніж запропоновані ТОВ АПК ГРІН ЛАЙН (6 000 грн орендна плата без індексації та без визначення нормативної оцінки землі).

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ТДВ ім. Латиських стрільців просило суд визнати поновленим на 7 років договір оренди землі, укладений 18 липня 2012 року між сторонами стосовно вказаної земельної ділянки, з орендною платою на рік у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки, що становить 5 804,98 грн, відповідно до додаткової угоди від 31 травня 2017 року до договору оренди землі від 18 липня 2012 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ТДВ Ім. Латиських стрільців повернути ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новомаячківської селищної ради, а саме земельну ділянку площею 2,5341 га, яка має кадастровий номер 6525055700:03:015:0012.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ТДВ ім. Латиських стрільців відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що орендодавець ОСОБА_1 неодноразово (двічі до закінчення договору та один раз після його закінчення у встановлений строк) письмово повідомила орендаря про відмову в поновленні договору оренди, що вона не погодилася на запропоновану орендну плату, тобто у зв`язку з недосягнення домовленості з орендної плати, тому переважне право відповідача не порушено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду , ТДВ Ім. Латиських стрільців , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що товариство належно виконувало умови договору оренди, вчасно повідомило орендодавця про бажання скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, додавши до такого повідомлення проект додаткової угоди.

Вказує, що переважне право порушено, оскільки, запропоновані ним умови є більш вигідними ніж ті, які було запропоновано орендодавцю ТОВ АПК ГРІН ЛАЙН .

Вважає, що справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вона містить виключну правову проблему, у зв`язку з тим, що подібні правовідносини досить поширені, а суди ухвалюють різні за змістом судові рішення.

Відзиви на касаційну скаргу учасники процесу у передбачений судом строк не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року у складі судді Погрібного С. О. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТДВ ім. Латиських стрільців задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Частиною четвертою статті 124 ЗК Українипередбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі .

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється . Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється .

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення .

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі , такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди .

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору .

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Встановивши, що ОСОБА_1 двічі до закінчення договору оренди землі та один раз у місячний строк після його закінчення письмово повідомляла ТДВ ім. Латиських стрільців про відмову у поновленні договору оренди, тобто орендодавцем було додержано процедури, визначені, як частиною першою, так і частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що переважне право відповідача не порушено, а тому її позовні вимоги є обґрунтованими, а вимоги товариства - безпідставними.

Доводи касаційної скарги про порушення переважного права товариства, є безпідставними, з огляду на встановлені судами та вказані вище обставини, а саме дотримання орендодавцем процедури повідомлення орендаря про небажання продовжувати договір оренди на новий строк.

При цьому, розглянувши посилання касаційної скарги на необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає що підстави для цього відсутні, оскільки справа з подібними правовідносинами вже була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка визначила, як мають застосовуватися норми права у подібних правовідносинах, та виклала відповідні правові висновки у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки судів попередніх інстанцій у справі, яка переглядається, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, а заявником не обґрунтовано підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 403 ЦПК України. Не вбачає таких підстав і колегія суддів.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами обов`язкових правових позицій Верховного Суду України щодо застосування частин першої-п`ятої, а також частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , є безпідставними, оскільки висновки судів узгоджуються із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду.

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

При цьому, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є достатньо аргументованими тавраховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland, № 49684/99, 2))

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю ім. Латиських стрільців залишити без задоволення.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 23 серпня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк