Рішення

від 26.06.2020 по справі 472/234/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/234/20

Провадження №2/472/188/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування ,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 (далі - спадкодавець).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема: право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 4821785000:03:000:0607, площею 6,0870 га, розташовану в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

За життя спадкодавець склала заповіт, за яким заповіла все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_2 .

Однак, в державному акті на право приватної власності на землю IV-MK в„–044221 власника вказано ОСОБА_5 , тоді як прізвище спадкодавця - ОСОБА_5 . Вказана помилка сталась через неправильний переклад прізвища з російської на українську мови.

Після смерті матері вона звернулась до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не було надано правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Державний акт було втрачено ще за життя спадкодавця.

В зв`язку з цим, вона звернулася до суду за захистом своїх спадкових прав.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі, та забезпечила участь в судовому засіданні свого представника ОСОБА_1 , який в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи бех його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи в його відсутність та визнання позовних вимог.

Заслухавши вступне слово представника позивача ОСОБА_1 , з урахуванням заяви представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 4821785000:03:000:0607, площею 6,0870 га, розташовану в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя спадкодавець склала заповіт, за яким заповіла все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_2 .

Однак, в державному акті на право приватної власності на землю IV-MK в„–044221 власника вказано ОСОБА_5 , тоді як прізвище спадкодавця - ОСОБА_5 . Вказана помилка сталась через неправильний переклад прізвища з російської на українську мови.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " зазначено, що на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК України (п. 6 ч.1 ст.315 в редакції від 03.10.2017 року) суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Факт належності спадкодавцю ОСОБА_5 Державного акту на право приватної власності на землю IV- НОМЕР_3 , виданого на ім`я " ОСОБА_5 ", 22 лютого 1999 року на підставі рішення Ставківської сільської Ради народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

1) даними паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , де індивідуальні дані спадкодавця вказано як ОСОБА_5 (а.с. 11);

2) списком громадян, яким передані в натурі земельні частки (паї) в приватну власність із земель КСП Нива Веселинівського району Миколаївської області, де під №36 значить гр. ОСОБА_5 (а.с. 21);

3) довідкою Ставківської сільської ради №43/02-03 від 03.03.2020 року, відповідно до якої на території сільської ради за період часу з грудня 1998 року по березень 1999 року проживала та була зареєстрована одна особа з прізвищем, ім`ям та по батькові ОСОБА_5 .

Таким чином, суд вважає, що позовна вимога про встановлення факту належності спадкодавцю державного акту на право приватної власності на землю доведена та підлягає задоволенню.

Після смерті матері позивач звернулась до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не було надано правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Таким чином, в позасудовому порядку позивач позбавлена можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Матеріалами спадкової справи №7/2018 встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 склала заповіт, за яким заповіла все належне їй майно позивачу; позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину, про що подала відповідну заяву нотаріусу.

Позивач ОСОБА_2 є дочкою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 14) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 (а.с. 15).

Відповідно до заповіту (а.с. 18) ОСОБА_5 заповіла все налейжне їй майно позивачу - ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Крім того, ст.1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач прийняла спадщину відповідно до заповіту, то спадщина належить їй з часу її відкриття.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, та що її право на спадщину ніким не оспорюється, то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Вознесенськ Миколаївської області, Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-MK в„– 044221, виданого 22 лютого 1999 року на ім`я " ОСОБА_5 " на підставі рішення Ставківської сільської Ради народних депутатів Веселинівського району Миколаївської області від 25 грудня 1998 року № 3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 4821785000:03:000:0607, площею 6,0870 га, розташовану в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Вознесенськ Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06 липня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко