Постанова від 30.06.2020 по справі 921/646/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа № 921/646/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача - не з`явився

від відповідача (скаржника) - Горин О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горин Орислави Михайлівни, б/н від 08 січня 2020 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року (підписане 18.12.2019 року), суддя Андрусик Н.О.

у справі №921/646/19

за позовом Комунального підприємства Бучацький комбінат комунальних підприємств , м. Бучач Тернопільської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Горин Орислави Михайлівни, с. Пишківці Бучацького району Тернопільської області

про стягнення 16 075,97 грн.

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2019 року Комунальне підприємство Бучацький комбінат комунальних підприємств звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Горин Орислави Михайлівни про стягнення 16 075,97 грн. - заборгованості за комунальні послуги.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року у справі №921/646/19 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 16 075,97 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що ФОП Горин О.М. є споживачем послуг з вивезення твердих побутових відходів за адресою: Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 143, однак, не проводила оплати за надані позивачем послуги у період з квітня 2016 року по вересень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 16 075,97 грн. Суд встановив, що відповідач не уклав письмово оформлений договір з позивачем, однак, це не звільняє від обов`язку оплачувати надані йому послуги, враховуючи фактичне користування такими послугами. Також судом враховано, що Бучацькою міською радою як органом місцевого самоврядування, прийнято рішення №168 від 28.04.2011 та №811 від 29.03.2017, №1916 від 15.05.2019, згідно яких Бучацький ККП визначено суб`єктом господарювання по наданню послуг із збирання, вивезення побутових відходів з території міста Бучач, при цьому, інших виконавців даної послуги на території міста Бучач Тернопільської області за заявлений в позові період не встановлено. Поряд з тим, місцевий господарський суд встановив, що Бучацьким ККП послуги з вивезення твердих побутових відходів по місту Бучач Тернопільської області, в тому числі відповідачу, надавалися згідно затверджених щорічно Графіків, зокрема, по вул. Галицька (5 разів на тиждень), де знаходиться торговий комплекс, що належить відповідачу, та в якому підприємець здійснює підприємницьку діяльність, що також відповідає положенням спеціального закону.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Горин Орислава Михайлівна звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року у справі №921/646/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема, зазначає про обмеження судом першої інстанції в захисті інтересів в суді та однобічний розгляд справи, посилаючись на перебування відповідача у Києві протягом вересня-грудня, що підтверджується відповідними квитками. По суті спору апелянт заперечує користування послугами позивача з вивезення побутових відходів та зазначає, що між сторонами не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів, оскільки Горин О.М. відмовилась від підписання договору, про що свідчить відмітка на проектах договорів №20 від 04.01.2016 та №13 від 03.01.2017. Скаржник наголошує, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту надання відповідачу послуг з вивезення побутових відходів за адресою: Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 143, відтак, не довів існування між сторонами зобов`язальних правовідносин. Одночасно апелянт заявив про пропуск позивачем позовної давність, про що відповідач не міг заявити під час розгляду справи в суді першій інстанції, оскільки не був повідомлений про розгляд справи.

Відповідач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року у справі №921/646/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, поряд з цим, 30 червня 2020 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника у відрядженні.

Відповідно до ч.2 ст.170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч.8 ст.42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Однак, клопотання позивача, що надійшло на електронну адресу суду не містить електронного цифрового підпису особи, що підтверджується довідкою провідного спеціаліста відділу документального забезпечення Західного апеляційного господарського суду Ляльки Н.Р. від 30 червня 2020 року.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч.4 ст.170 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, з огляду на відсутність на клопотанні, що надійшло від апелянта, цифрового підпису відправника, вказане клопотання суд залишає без розгляду.

Поряд з тим, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки, розгляд справи вже неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотаннями позивача (вих.№100 від 22 квітня 2020 року та вих.№108 від 13 травня 2020 року), при цьому явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а в матеріалах справи знаходиться відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив.

У відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 25.02.2020) позивач просив суд рішення Господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року у справі №921/646/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Зокрема, вважає безпідставними посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та надання можливості захисту в суді. Поряд з тим, зазначає, що наданий скаржником договір №4050 від 03 вересня 2018 року не стосується предмету розгляду у цій справі, оскільки укладений з метою надання послуг з вивезення побутових відходів за іншою адресою, а саме: у м. Чортків. Наголошує, що відповідач зобов`язаний сплатити за надані позивачем послуги щодо вивезення побутових відходів по об`єкту, що знаходиться по вул. Галицькій, 143 у м. Бучач, Тернопільської області, не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору.

У відповіді на відзив відповідач повторно посилається на практику Верховного Суду, яку зазначає і у апеляційній скарзі, та наголошує, що позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг з вивезення побутових відходів.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30 грудня 2011 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №187869852 від 07 листопада 2019 року Горин О.М. з 30 грудня 2011 року є власником нежитлової будівлі, площею 984,4 кв.м., розташованої за адресою: вул . Галицька, 143, м. Бучач Тернопільської області.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005848963 від 16.10.2019, листа Бучацької об`єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 16.02.2017 №58/7/19-03-08-101, ФОП Горин О.М. з 14.02.1994 року зареєстрована як фізична особа-підприємець; а з 03.10.1995 року взята на облік в податковому органі як платник податків за основним місцем обліку; видами її діяльності відповідно до Витягу з реєстру є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля уживаними товарами; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; вантажний автомобільний транспорт, надання послуг перукарнями та салонами краси; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Бучацької міської ради №168 від 28.04.2011 Про визнання Бучацького КПП виконавцем послуг , рішень Бучацької міської ради №811 від 29.03.2017, №1916 від 15.05.2019 Про затвердження протоколу конкурсу про визначення переможця конкурсу із визначення суб`єкта господарювання по наданню послуг із збирання та вивезення побутових відходів з території міста Бучач виконавцем послуг для населення та інших споживачів з вивезення та знешкодження сміття у м. Бучач Тернопільської області та суб`єктом господарювання по наданню зазначених послуг визначено Комунальне підприємство Бучацький комбінат комунальних підприємств .

В матеріалах справи знаходиться заява відповідача про укладення договору на вивіз побутових відходів в розмірі 3,6 мі (№105 від 01 листопада 2011 року). Докази укладення договору між сторонами у вказаний період в матеріалах справи відсутні.

Поряд з тим, позивач до позовної заяви долучив проекти договорів №20 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 04 січня 2016 року та №13 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 03 січня 2017 року, однак такі договори не підписані з боку відповідача, натомість на них міститься відмітка про відмову відповідача від отримання примірників договору.

Також у матеріалах справи міститься претензія вих.№10 від 13.01.2017 року про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 4 899,52 грн. Докази надіслання вказаної претензії відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Претензіями за вих.№264 від 01.08.2018 року та вих.№95 від 10.05.2019 року позивач повідомив відповідача про наявність боргу за житлово-комунальні послуги в сумі 9 181,37 грн. та 13 586,37 грн. - відповідно.

У жовтні 2019 року КП Бучацький комбінат комунальних підприємств звернулось до суду з цим позовом про стягнення з ФОП Горин Орислави Михайлівни 16 075,97 грн. - заборгованості за комунальні послуги (вивіз побутових відходів) за період з квітня 2016 року по вересень 2019 року.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд позовні вимоги задоволив в повному обсязі, проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.7 ЗУ Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги ).

Поряд з тим, згідно з ч.2 ст.35№ власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, в цьому випадку - послуги з вивезення побутових відходів, не зважаючи на відсутність укладеного з позивачем договору, оскільки він фактично користувався такими послугами, однак докази наведеного у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відсутність письмово оформленого договору не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані йому послуги, однак, в такому випадку саме на позивача покладається обов`язок доведення, що відповідачу такі послуги були надані та він ними фактично користувався, тобто є споживачем таких послуг в розумінні ЗУ Про житлово-комунальні послуги та ЗУ Про відходи .

Як вбачається з матеріалів справи відповідач заперечує користування послугами позивача з вивезення побутових відходів щодо об`єкту по вул. Галицькій, 143, у м. Бучач Тернопільської області. Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів відповідач з позивачем не укладав, про що свідчить підпис останнього на проектах договору. При цьому, колегія суддів не бере до уваги заяву відповідача від 01 листопада 2011 року, оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за період з квітня 2016 року по вересень 2019 року, відтак, така заява (від 01.11.2011 року) не може підтверджувати факт користування послугами позивача у спірний період, натомість відмова відповідача від укладення договору у 2016, 2017 роках свідчить про протилежне.

Також як на підставу, що підтверджує факт користування відповідачем послугами позивача суд взяв до уваги інформацію Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (лист за вих.№58/7/19-03-08-101 від 16.02.2017) про те, що Горин О.М. 22.07.1996 надано повідомлення за формою 20-ОПП Про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність , в якому зазначено назву Бар-магазин , що знаходиться за адресою: вул. Галицька, 143 у м. Бучач Тернопільської області та експлуатується. Однак, вказана інформація (повідомлення) надана станом на 22 липня 1996 року, відтак, не може свідчити про користування відповідачем послугами у спірний період (2016-2019 роки).

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що ФОП Горин Орислава Михайлівна не відмовлялася від отримання послуг позивача з вивезення твердих побутових відходів у спірний період, а також не зазначала про їх неналежну якість, оскільки матеріали справи свідчать про протилежне, а саме: долучені до позовної заяви проекти договорів за 2016, 2017 роки, які містять підпис відповідача про відмову від їх укладення.

За встановлених судом вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт користування відповідачем послугами з вивезення побутових відходів у період з квітня 2016 року по вересень 2019 року на загальну суму 16 075,97 грн., відтак, відсутнім є обов`язок відповідача щодо оплати таких послуг.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів не вбачає таких, оскільки місцевий господарський суд надсилав ухвали суду від 01 листопада 2019 року та від 19 листопада 2019 року на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 48430, Тернопільська область, Бучацький район, село Пишківці, відтак, негативні наслідки щодо не отримання поштової кореспонденції, що надійшла з суду, несе сам адресат (відповідач). Матеріалами справи підтверджено, що відповідач повідомлявся належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції.

Заява відповідача, викладена в апеляційній скарзі, про сплив позовної давності апеляційним судом не розглядається, у зв`язку із прийняттям рішення про відмову в позові по суті спору.

Поряд з цим, враховуючи положення ст.129 ГПК України, з позивача на користь скаржника слід стягнути 2 881,50 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Горин Орислави Михайлівни задоволити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2019 року у справі №921/646/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Стягнути з Комунального підприємства Бучацький комбінат комунальних підприємств (48400, Тернопільська область, м. Бучач, вул. Галицька, 38, код ЄДРПОУ - 03353207) на користь Фізичної особи-підприємця Горин Орислави Михайлівни (48430, Тернопільська область, Бучацький район, село Пишківці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2 881,50 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

Матеріали справи №921/646/19 повернути до Господарського суду Тернопільської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 06 липня 2020 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.