Постанова від 01.07.2020 по справі 910/16305/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа№ 910/16305/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 01.07.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020

у справі № 910/16305/19 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Акціонерного товариства " Українська залізниця"

про стягнення 371 670,98 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 371 670,98 грн. за несвоєчасну доставку вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено несвоєчасну доставку вантажу, у зв`язку із чим, позивачем нараховано штраф у розмірі 371 670,98 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" штраф в сумі 334 773 грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 021 грн. 60 коп.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідачем допущено перевищення терміну доставки вантажу за наданими позивачем залізничними накладними, а відтак, наявні підстави для сплати Акціонерним товариством "Українська залізниця" штрафу у розмірі 334 773 грн. 10 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 по справі № 910/16305/19 змінити та ухвалити нове рішення в частині зменшення суми стягнутого штрафу.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що затримання вантажу сталося не з вини відповідача, оскільки за накладними №46116703, №51438109, №41910837, №51091593, №51152932, №51282465, №51421857 були складені акти за формою ГУ-23.

Скаржник просить зменшити розмір неустойки, оскільки прострочення терміну доставки вантажу не завдало збитків вантажу та не вплинуло на його господарську діяльність. При цьому, вантаж було доставлено залізницею у повному обсязі та без будь-яких втрат чи пошкоджень.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2020 справу № 910/16305/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі № 910/16305/19 та призначено розгляд справи на 01.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, призначено справу №910/16305/19 до розгляду в режимі відеоконференції на 01.07.2020 та доручено Шевченківському районному суду міста Львова забезпечити проведення відеоконференції.

Явка представників сторін

Позивач у судове засідання, призначене на 01.07.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначеного представника за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції 01.07.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення змінити та ухвалити нове рішення в частині зменшення суми стягнутого штрафу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

16.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Публічним акціонерного товариством "ДТЕК Західенерго" (замовник) укладено договір про надання послуг № 00077/ЦТЛ-2018 (далі - договір).

Предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пунтку 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно з пунктом 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору;

плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Сторони договору несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України (п. 5.1 договору).

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

На виконання умов договору протягом липня - вересня 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснено перевезення вантажу на адресу позивача згідно із залізничними накладними: №40027054; №42876243; №45317450; №50800275; №51030385; №51030443; №51200384; №51220689; №51278265; №51609030; №39610761; №46116703; №46116760; №50428440; №50982404; №51055176; №51171197; №51215507; №51220028; №51438109; №41910837; №46116786; №47509377; №50422849; №50472604; №50636570; №50994243; №51010205; №51010213; №51010775; №51010783; №51072114; №51072254; №51072312; №51091593; №51135440; №51142370; №51152932; №51234557; №51253755; №51257665; №51257673; №51276202; №51278125; №51282465; №51421857; №51475143; №51475168; №51485639; №51571172.

Звертаючись з позовними вимогами позивач вказав, що згідно з відбитків штемпеля на вказаних вище накладних відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажу, визначених Статутом залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. У зв`язку з чим, позивач просив стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 371 670,98 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" штраф у сумі 334 773 грн. 10 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5 021 грн. 60 коп.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідачем допущено перевищення терміну доставки вантажу за наданими позивачем залізничними накладними, а відтак, наявні підстави для сплати Акціонерним товариством "Українська залізниця" штрафу у розмірі 334 773 грн. 10 коп.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог стосовно стягнення штрафу за доставку вантажу за накладними №46116703, №51438109, №41910837, №51091593, №51152932, №51282465, №51421857 у повному обсязі, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (стаття).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (стаття 307 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 919 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Спеціальне законодавство про залізничний транспорт загального користування регулюється Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 (далі - Статут), та іншими актами законодавства України, зокрема Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №865/5086 (надалі-Правила).

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом (частини 1, 2, 5 статті 23 Статуту).

Статтею 41 Статуту залізниць України визначено, що залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

У пункті 2 розділу I Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (далі - Збірник тарифів) визначено, що тарифи, збори та плати, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування, що включені в постійну експлуатацію, для всіх суб`єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом.

Державні регульовані тарифи встановлюються на: внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України; користування вагонами і контейнерами перевізника; роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника (пункт 3 розділу I Збірника тарифів).

Згідно з пунктом 5 розділу I Збірника тарифів розрахунки за перевезення вантажів, роботи і послуги, пов`язані з ними, щодо яких не встановлені державні регульовані тарифи, проводяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються за вільними тарифами, наведено в табл. 5 пункту 32 розділу II цього Збірника.

Тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України: у внутрішньому сполученні - від станції відправлення до станції призначення, які відкриті для виконання комерційних операцій згідно з Тарифним керівництвом № 4 залізниць України (пункт 6 розділу I Збірника тарифів).

Пунктами 9, 11 розділу I Збірника тарифів передбачено, що плата за користування вагонами (контейнерами) та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги. Додаткові витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, що не залежать від перевізника, нараховуються за ставками, що діють на дату виникнення цих витрат. Плата за перевезення визначається згідно з Правилами застосування тарифів, наведеними в розділі II цього Збірника.

Відповідно до пункту 1.1 розділу II Збірника тарифів для розрахунку плати за перевезення вантажів, у тому числі рейкового рухомого складу, порожніх контейнерів, за супроводження та охорону вантажів і за проїзд провідників потрібно визначити належність вагона (контейнера) - перевізника, власний або орендований, у якому пред`являється до перевезення вантаж або перевезення у порожньому стані, і вибрати тарифну схему. При перевезенні вантажів у вагоні перевізника, крім транспортерів, базова ставка плати визначається як сума інфраструктурної (далі - І) для вагонів перевізника та вагонної (далі - В) складових плати (тарифу) (підпункт 1.1.5 пункту 1.1). Після встановлення номера тарифної схеми, що відповідає даному виду відправки та перевезенню, звернутись до таблиць розділу IV цього Збірника, в яких наведені базові ставки плати за перевезення відповідно до відстані перевезення (підпункт 1.1.11 пункту 1.1). Після визначення плати за перевезення визначити суму додаткових зборів (підпункт 1.1.14 пункту 1.1).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).

Пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (стаття 23 Закону України "Про залізничний транспорт").

Згідно зі статтею 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Пунктом 8 Правил видачі вантажів встановлено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на прострочення відповідачем строків доставки вантажу, у зв`язку з чим, просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 371 670,98 грн.

Суд першої інстанції встановив, що протягом липня - вересня 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснено перевезення вантажу на адресу позивача згідно із залізничними накладними: №40027054; №42876243; №45317450; №50800275; №51030385; №51030443; №51200384; №51220689; №51278265; №51609030; №39610761; №46116703; №46116760; №50428440; №50982404; №51055176; №51171197; №51215507; №51220028; №51438109; №41910837; №46116786; №47509377; №50422849; №50472604; №50636570; №50994243; №51010205; №51010213; №51010775; №51010783; №51072114; №51072254; №51072312; №51091593; №51135440; №51142370; №51152932; №51234557; №51253755; №51257665; №51257673; №51276202; №51278125; №51282465; №51421857; №51475143; №51475168; №51485639; №51571172.

Перевіривши розрахунок штрафу позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що при розрахунку штрафу за прострочення термінів доставки вантажу має бути застосована виключно сума провізної плати (без врахування вартості додаткових зборів за послуги перевезення), розмір якої вказується у графі 31 залізничної накладної.

У зв`язку з чим, місцевий господарський суд вказав, що позивачем здійснено невірний розрахунок заявлених до стягнення сум штрафу за наступними накладними: № 40027054 дата відправлення 16.09.2019, враховуючи відстань перевезення (922 км) та положення п. 1.1, 2.1, 2.4 Правил, термін доставки вантажу складає 6 діб. Вантаж прибув на станцію призначення 24.09.2019. Термін прострочення - 1 доба. Положення статті 116 Статуту в даному випадку застосовані бути не можуть; № 51200384 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 10 % = 1 651,30 грн.; № 51278265 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 270,00 Х 10 % = 1 627,00 грн. + 1 627,00 грн. (2 вагони); № 51609030 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 10 % = 1 651,30 грн.; № 39610761 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 3 900,00 Х 20 % = 780,00 грн.; № 51438109 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 20 % = 3 302,60 грн.; № 51142370 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 30 % = 4 953,90 грн. + 4 953,90 грн. (2 вагони); № 51234557: провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 30 % = 4 953,90 грн.; № 51276202 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 30 % = 4 953,90 грн.; № 51421857 провізна плата має бути розрахована із розміру, який вказується у графі 31 залізничної накладної: 16 513,00 Х 30 % = 4 953,90 грн.

Таким чином, факт порушення відповідачем Статуту та Правил в частині несвоєчасної доставки вантажу за вказаними вище накладними підтверджений на суму 35 408,70 грн.

Розрахунок позивача за іншими накладними на загальну суму 299 364,40 грн. суд першої інстанції визнав правильним. Проте, апеляційний господарський суд не погоджується щодо задоволення позовних вимог стосовно стягнення штрафу за доставку вантажу за накладними №46116703, №51438109, №41910837, №51091593, №51152932, №51282465, №51421857 у повному обсязі, виходячи з наступного.

Пунктом 6.9 Правил оформлення перевізних документів у разі відчеплення вагона через його несправність, станція, на якій відчеплено вагон, зобов`язана скласти про це акт загальної форми та досильний перевізний документ, за яким вагон після усунення несправності направляється за призначенням.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів).

У позовній заяві Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" просило стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% за накладними № 46116703 (досилка № 43602739), №51438109 (досилка № 51438232).

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що з накладної № 46116703 вбачається, що вантаж прийнято до перевезення 17.08.2019. 18.08.2019 вагон №53551438 відщеплено через технічну несправність, що підтверджується актом загальної форми № 1672 від 18.08.2019. Ремонт вагона закінчено 21.08.2019 (гр. 56 досилки № 43602739). Отже, термін доставки: 9 план + 4 доби ремонт вагона = 13 діб. 17.08.2019 + 13 діб = 30.08.2019. Вантаж прибув на станцію призначення та був виданий позивачу 29.08.2019. Відтак , за накладною № 46116703 штраф не сплачується.

З накладної № 51438109 видно, що вантаж прийнято до перевезення 04.09.2019. 08.09.2019 вагон № 58331893 відщеплено через його технічну несправність відповідно до актів загальної форми № 2592 від 08.09.2019, № 1023 від 09.09.2019. Огляд вагона закінчено 09.09.2019. Отже, термін доставки: 9 план + 1 доба (огляд вагона) = 10 діб. 04.09.2019 + 10 діб = 14.09.2019. Вантаж прибув на станцію призначення та виданий позивачу 16.09.2019. Тобто, прострочка в доставці 2 доби. Розрахунок штрафу 16 513,00 х 10% = 1 651,30 грн.

У позовній заяві Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" просило стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% за накладними: №41910837 (досилка № 35429091); №51091593 (досилка № 43728468); №51152932 (досилка № 35429232); №51282465 (досилка №51302602); №51421857 (досилка № 46684213).

Колегія суддів зазначає, що за накладною № 41910837 вантаж прийнято до перевезення 17.08.2019. Згідно з актами загальної форми №3390 від 20.08.2019, №3391 від 20.08.2019, №1510 від 03.09.2019 вагони, що зазначені в цих актах, затримані на шляху слідування до 01.09.2019. У зв`язку з чим, складено акт № 213 від 20.08.2019 по причині продовження доставки з 20.08.2019-18:00 до 01.09.2019- 16:30. Отже, термін доставки: 7 план + 12 діб (затримка вагонів) = 19 діб. 17.08.2019 + 19 діб = 05.09.2019. Вантаж прибув на станцію призначення та виданий позивачу 03.09.2019. Тобто, прострочка доставки вантажу відсутня та штраф не сплачується.

За накладною № 51091593 вантаж прийнято до перевезення 13.08.2019. Вагон №62073655 затриманий на шляху слідування до 29.08.2019, що підтверджується актами загальної форми №3279, №3280, №6475 від 16.08.2019, №6524 від 19.08.2019. Ремонт вагона закінчено 29.08.2019 (гр. 56 досилки № 43728468). Отже, термін доставки: 10 план + 13 діб (затримка вагона) = 23 діб. 13.08.2019+ 23 доби = 05.09.2019. Вантаж прибув на станцію призначення та виданий позивачу 06.09.2019. Прострочка в 1 добу згідно зі статтею 116 Статуту залізниць України не нараховується. Відтак, штраф не сплачується.

За накладною № 51152932 вантаж прийнято до перевезення 18.08.2019. Згідно з повідомленнями ВУ-23М №4855 від 20.08.2019, № 1 від 29.08.2019, вагон №56944002 затриманий на шляху слідування для здійснення ремонту до 05.09.2019. Ремонт вагона закінчено 05.09.2019, що підтверджується повідомленням ВУ-36М №56 від 05.09.2019 (гр. 56 досилки №35429232). Отже, термін доставки: 9 план + 16 діб (затримка вагона) = 25 діб. 18.08.2019 + 25 доби = 15.09.2019. Вантаж прибув на станцію призначення та виданий позивачу 08.09.2019. Прострочка доставки вантажу відсутня та штраф не сплачується.

За накладною №51282465 вантаж прийнято до перевезення 26.08.2019. Вагон №56916331 з 27.08.2019 пo 06.09.2019 був затриманий на шляху слідування для здійснення ремонту. Ремонт вагона закінчено 06.09.2019 (гр. 56 досилки № 51302602). Отже, термін доставки: 7 план + 10 діб затримка вагона = 17 діб. 26.08.2019 + 10 доби = 10.11.2019. Вантаж прибув на станцію призначення 11.09.2019. Прострочка в 1 добу згідно зі статтею 116 Статуту залізниць України не нараховується. Відтак, штраф не сплачується.

За накладною № 51421857 вантаж прийнято до перевезення 04.09.2019. Вагон № 66939406 затриманий на шляху слідування до 14.09.2019 для усунення різниці навантаження на візки, що підтверджується актами загальної форми № 7624 від 04.09.2019, № 30253 від 05.09.2019. У зв`язку з чим, складено акт від 05.09.2019 № 1752 по причині продовження доставки з 04.09.2019 до 14.09.2019. Отже, термін доставки: 9 план + 10 діб затримка вагонів = 19 діб. 04.09.2019 + 19 діб = 23.09.2019. Вантаж прибув на станцію призначення та виданий позивачу 18.09.2019. Відтак, прострочка доставки вантажу відсутня та штраф не сплачується.

Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що факт порушення відповідачем Статуту та Правил в частині несвоєчасної доставки вантажу документально підтверджений на суму 306 349 грн. 60 коп. (371 670,98 грн. - 35 408,70 грн. - 28 423,40 грн. = 306 349,60 грн.). Отже, рішення підлягає скасуванню частково в сумі 28 423 грн. 40 коп.

Крім того, відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції заявив клопотання про зменшення розміру стягнення з нього штрафу, посилаючись на скрутне фінансове становище, а також відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, чинне законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов`язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом`якшення неустойки наділений суд задля усунення явної її неспіврозмірності й подальшого порушення зобов`язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов`язань, кодекс допускає виплату кредитору такої компенсації його втрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

При цьому, відповідач має надати докази явної неспіврозмірності неустойки наслідкам порушення зобов`язання, зокрема, що покладений розмір збитків кредитора, які могли виникнути внаслідок порушення зобов`язань, значно вище основного невиконаного зобов`язання.

Крім того, правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме, частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру штрафу, зокрема, не надано доказів, що підтверджують його скрутне фінансове становище.

При цьому, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, наведена відповідачем у клопотанні обставина щодо відсутності у позивача збитків внаслідок затримки доставки вагонів, не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для зменшення розміру штрафу за відсутності інших істотних обставин, які б свідчили про таку необхідність.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, а відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, враховуючи інтереси обох сторін та ненадання відповідачем жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань та скрутного майнового стану (збитки), суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру стягнення штрафу.

Таким чином, на переконання колегії суддів, рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі № 910/16305/19 слід скасувати частково та задовольнити позовні вимоги у розмірі 306 349,60 грн. з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі № 910/16305/19 підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі № 910/16305/19 слід скасувати частково.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі № 910/16305/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 у справі № 910/16305/19 скасувати частково, викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) штраф в сумі 306 349 (триста шість тисяч триста сорок дев`ять) грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4 593 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто три) грн. 60 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код: 40075815) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одну) грн. 82 коп.

Видати накази.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/16305/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.07.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім