Постанова

від 01.07.2020 по справі 911/2076/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа№ 911/2076/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Попікової О.В.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 01.07.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж",

на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2020

у справі №911/2076/18 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж"

про стягнення 841673,93 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 1041893,84 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" (надалі - відповідач) про стягнення 841 673,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Енергоблокмонтаж" взятих на себе зобов`язань за договором № 1512000204 від 08.12.2015 в частині недотримання строків виконання робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 606 005,23 грн пені та 235 668,70 грн штрафу, посилаючись на п. 8.2 договору.

Також, 15.11.2018 ТОВ "Енергоблокмонтаж" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" про стягнення 1 041 893,84 грн заборгованості за договором № 1512000204 від 08.12.2015, з яких 1 003 509,07 грн боргу та 38 384,77 грн інфляційних втрат.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ТОВ "Енергоблокмонтаж" посилалось на неналежне виконання АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" своїх зобов`язань за договором № 1512000204 від 08.12.2015 в частині здійснення своєчасної оплати за поставку обладнання та виконані будівельні роботи на об`єкті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2018 р. у справі № 911/2076/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019, первісний позов задоволено частково; зустрічний позов задоволено частково; проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на користь відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) 368479,40 грн. боргу та 5527,19 грн. судового збору.

При цьому, рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2018 було встановлено, що первісний позов підлягає задоволенню на суму стягнення з відповідача 578198,78 грн штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання підрядних робіт, з яких 414 336,78 грн пені та 163 862,00 грн 7% штрафу. У стягненні з відповідача 191 668,45 грн пені та 71 806,70 грн штрафу відмовлено. Водночас, вказаним рішенням встановлено, що зустрічний позов підлягає задоволенню на суму стягнення з позивача 946 678,18 грн, з яких 919 936,80 грн заборгованості по оплаті поставленого відповідачем на виконання договору обладнання та виконаних підрядних робіт та 26741,38 грн інфляційних нарахувань. В частині стягнення з позивача 83572,27 грн основного боргу та 11643,39 грн інфляційних втрат судом відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2019 рішення господарського суду Київської області від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі № 911/2076/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 08.01.2020 у справі №911/2076/18 первісний позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" 841673,93 грн. задоволено частково на суму 831573,85 грн.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 1041893,84 грн. задоволено частково у сумі 1033367,80 грн.

Проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (03065, м. Київ, Солом`янський район, Проспект Комарова, буд. 44, код 23517243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 23, код 23242964) 201 793,95 грн. (двісті одну тисячу сімсот дев`яносто три грн. 95 коп.) боргу та 3026,91 (три тисячі двадцять шість грн. 91 коп.) судового збору.

Суд, враховуючи вказівки Верховного суду викладені у постанові від 23.07.2019, в результаті розгляду справи дійшов висновку, що вимоги первісного та зустрічного позову є частково доведеними та обгрунтованими, тому дійшов висновку про їх задоволення в частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 22.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2020 у справі №911/2076/18 скасувати в частині задоволених позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" в розмірі 831 573,85 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, пункт 3.3 договору договір № 1512000204 від 08.12.2015.

Щодо вимог за зустрічним позовом судове рішення учасниками справи не оскаржено.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020, справу №911/2076/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Енергоблокмонтаж" на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2020 у справі №911/2076/19. Закінчено проведення підготовчих дій. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.04.2020 о 15:20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 01.04.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 01.04.2020. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Судом апеляційної інстанції, з огляду на встановлений на всій території України "особливий" режим "карантину" з 12.03.2020 по 24.04.2020, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV - 2, та убезпечення, як сторін по справі, так і працівників суду від вищевказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, враховуючи принцип розумного строку тривалості судового провадження, вирішено призначити судове засідання у даній справі на іншу дату.

Відтак, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Енергоблокмонтаж" на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2020 у справі №911/2076/18 не відбудеться 06.04.2020 та призначено скаргу до розгляду на 13.05.2020.

Повідомлено учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 задоволено клопотання ТОВ "Енергоблокмонтаж" та відкладено розгляд справи № 911/2076/18 на 10.06.2020 о 14 год. 50 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

10.06.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 01.07.2020.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 01.07.2020 з`явився представник Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

ТОВ "Енергоблокмонтаж" в судове засідання від 01.07.2020 не з`явився. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення, а також підпис представника на розписці від 10.06.2020 (т. 3 а/с 165).

Від представника ТОВ "Енергоблокмонтаж" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на введення карантинних заходів на території України.

Присутній представник АТ "Укртрансгаз" при розгляді клопотання про відкладення поклалась на розсуд суду.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку його відхилити, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" до 31 липня 2020 року.

При цьому, суд звертає увагу постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України , яка набрала чинності з 11.05.2020, послаблено карантинні заходи, зокрема дозволено діяльність адвокатів. (Підпункт 8 пункту 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 343 від 04.05.2020).

На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду.

Таким чином, скаржник не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

При цьому суд приймає до уваги тривалість розгляду даної справи, а також те, що з заявою про відкладення розгляду справи звернувся саме представник скаржника, який є адвокатом і позиція якого у справі наведена у апеляційній скарзі, і також висловлена у судовому засіданні від 10.06.2020, а участь сторін у судовому засіданні для учасників справи було визнано не обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи те, що місцезнаходженням скаржника є місто Вишневе Київська область, транспортний зв`язок у якому на час проведення засідання відновлено, технічну можливість за бажанням сторін здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку, а також враховуючи те, що скаржник висловлював свою позицію також у судовому засіданні від 10.06.2020, колегія суддів вважає, що правових підстав для відкладення розгляду справи відповідано до приписів статтей 202, 270 ГПК України немає.

При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу відхилити, та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу ТОВ "Енергоблокмонтаж" залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

08.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз") (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" (підрядник) було укладено договір № 1512000204 з додатками №№ 1 - 3, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними силами та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (роботи), в повному обсязі відповідно до вимог чинної нормативної і технічної документації, а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість (п. 1.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 08.07.2016 сторони п. 2.1 договору виклали в новій редакції, змінивши ціну договору в бік зменшення, а додатковими угодами № 2 від 28.12.2016 та № 3 від 08.06.2017, сторони продовжили строк дії договору № 1512000204 від 08.12.2015 до 24 місяців з дати укладення договору.

Відповідно до п. 1.2 договору місце виконання робіт: Сумське ЛВУМГ (компресорна станція "Суми" (далі - КС)): вул. Білопільський шлях, буд. 50, м. Суми Сумського району Сумської області, 40009.

Згідно з п. 1.3 договору склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підрядником, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).

Пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 08.07.2016 до договору №1512000204 від 08.12.2015) сторони погодили, що ціна договору становить 15 951 625,54 грн. (в тому числі ПДВ), з якої: вартість матеріалів та робіт складає 7 626 319,62 грн; вартість обладнання складає 8325305,92 грн.

Згідно з п. 3.1 договору передбачені цим договором роботи підрядник виконує із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим договором, підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт . Підрядник в рамках виконання договору зобов`язаний поставити обладнання згідно специфікації (додаток № 2), яка є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт , який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3).

Відповідно до п. 3.8 договору обладнання, що поставляє підрядник, передається замовнику відповідно до первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо) у повній справності і комплектності. Передача обладнання некомплектного і несправного не враховується як виконання договірного зобов`язання. Після приймання обладнання від підрядника замовник несе ризик їх випадкової втрати і пошкодження.

Згідно з п. 3.9 договору обладнання, придбане підрядником за свій кошт згідно договору та передане замовнику, може оплачуватись замовником на підставі первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо).

Відповідно до п. 3.10 договору передача в монтаж оприбуткованого замовником обладнання підряднику оформлюється актом передачі обладнання в монтаж. Після оформлення сторонами акта передачі обладнання в монтаж до моменту підписання замовником кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт ризик пошкодження або знищення обладнання замовника покладається на підрядника (3.11 договору).

Згідно з п. 3.13 договору після закінчення виконання робіт підрядник передає замовнику змонтоване обладнання шляхом оформлення акта здачі змонтованого обладнання .

Пунктом 3.17 договору встановлено, що підрядник своєчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин. Замовник зобов`язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що підрядник має право за письмовою згодою замовника залучати до виконання певних видів робіт за цим договором третіх осіб (субпідрядників), відповідаючи перед замовником за результати їх роботи.

Відповідно до п. 4.2 договору підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань за договором, а перед замовником - за невиконання зобов`язань субпідрядниками.

Згідно з п. 5.2 договору здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

Сторонами договору підряду було підписано графік виконання робіт будівництва котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУ (додаток № 3 до договору), яким сторони договору погодили, що роботи мають бути виконані на протязі 24 тижнів, а саме: підготовчі роботи (п. 1) виконуються з 1-го по 2-й тиждень, поставка обладнання виконується з 1-го по 8-й тиждень (п. 2), загальнобудівельні роботи виконуються з 3-го по 19-й тиждень (п. 3), монтаж котлів виконується на протязі 9-го тижня (п. 4), монтаж обв`язки котлів виконується з 10-го по 13-й тиждень (п. 5), монтаж систем опалення, вентиляції водопроводу та каналізації виконується з 9-го по 16-й тиждень (п. 6), монтаж систем електропостачання виконується з 12-го по 15-й тиждень (п. 7), монтаж КВП і А виконується з 17-го по 19-й тиждень (п. 8), монтаж внутрішньої системи газопостачання виконується з 14-го по 16-й тиждень (п. 9), будівництво зовнішньої мережі газопостачання виконується з 6-го по 10-й тиждень (п. 10), будівництво зовнішньої мережі теплопостачання виконується з 8-го по 12-й тиждень (п. 11), будівництво зовнішньої мережі водопроводу та каналізації виконується з 14-го по 18-й тиждень (п. 12), благоустрій виконується з 21-го по 23-й тиждень (п. 13), випробування виконуються на протязі 23-го тижня (п. 14), пусконагоджувальні роботи виконуються протягом 24-го тижня (п. 15).

З урахуванням предмету спору за первісним та за зустрічним позовами у даній справи, дослідженню підлягають питання щодо дотримання підрядником зобов`язань з виконання будівельних робіт та поставки обладнання в межах визначених Договором строків та відповідно до Графіку виконання робіт, а також щодо виконання зобов`язань замовника в частині надання відповідного дозволу на проведення підрядних робіт, як передумови для початку перебігу строку виконання робіт за Договором, і дотримання порядку та строків здійснення розрахунків з підрядником.

Також, щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення із замовника вартості виконаних, але неоплачених робіт, то під час розгляду справи підлягало з`ясуванню питання про те, чи не входить вартість виконаних, але неоплачених робіт за зустрічним позовом до обсягу невиконаних робіт, про які йде мова у первісному позові. За аналогічним принципом мало бути з`ясовано питання щодо вартості поставленого обладнання, з урахуванням обставин, які наводилися у первісному та зустрічному позовах, з метою встановлення фактичного розміру прострочення за Договором.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Суд зазначає, договір № 1512000204 від 08.12.2015 є змішаним договором, який за своєю правовою природою містить елементи договору підряду та договору поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно з приписами ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 вказав, що при розгляді первісного позову у даній справі суди попередніх інстанцій визначили загальну суму виконаних на об`єкті підрядних робіт та залишок невиконаних робіт лише на підставі актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2, не врахувавши при цьому наведений у додатку №3 до договору Графік виконання робіт. Фактично суди попередніх інстанцій обмежилися лише констатацією невиконаної вартості робіт, не вказавши, які саме роботи та за якими етапами будівництва не були виконані підрядником, не встановили, в які строки ці роботи за окремими етапами мали бути виконані, а також не перевірили правильність розрахунку замовником періоду прострочення, з урахуванням зупинення виконання робіт, що впливає на визначення періоду прострочення підрядника та, як наслідок, встановлення правильного здійсненого за первісним позовом нарахування штрафних санкцій.

На виконання вказівок Верховного Суду, судом першої інстанції під час нового розгляду справи було встановлено наступні обставини.

Листом № 8356/24-04 від 10.12.2015 замовник надав підряднику дозвіл на початок виконання своїх договірних зобов`язань в частині комплектації об`єкту матеріалами та обладнанням відповідно до специфікації.

Листом № 11 від 15.06.2016 підрядник звернувся до замовника з проханням погодити залучення ТОВ "УкрСпецСервіс", як субпідрядної організації для виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору.

Листом № 5523/19-04 від 29.06.2016 замовник повідомив підрядника про можливість залучення ТОВ "УкрСпецСервіс" до виконання будівельних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт, прокладання внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж при будівництві котельні на КС "Суми" Сумського ЛВУМГ згідно розділу 4 договору.

Наказом начальника Сумського ЛВУМГ філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" №280 від 01.07.2016, зокрема, дозволено виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" з 01.07.2016 р. по 31.10.2016 працівникам ТОВ "УкрСпецСервіс" згідно з наведеним у наказі переліком, доручено провести відповідний інструктаж з техніки безпеки працівникам ТОВ "УкрСпецСервіс" та дозволено їх допуск на територію Сумського проммайданчика працівників ТОВ "УкрСпецСервіс" згідно тимчасових перепусток та автомобілів і механізмів.

На підставі акта-допуску від 04.07.2016 для виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт позивач допустив представників підрядної організації (виконавець робіт ТОВ "УкрСпецСервіс" - Жук О .В.) до виконання будівельних робіт на об`єкті на наступний термін з 04.07.2016 по 08.12.2016. Також, 05.07.2016, 18.07.2016, 22.08.2016, 29.08.2016, 30.08.2016, 05.09.2016 працівники ТОВ "УкрСпецСервіс" пройшли інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки для працівників сторонніх організацій, про що є відповідні відмітки у журналі № 39-ОП реєстрації вступних інструктажів з питань охорони праці та пожежної безпеки для працівників сторонніх організацій.

Доказів направлення або ознайомлення підрядника чи субпідрядної організації з наказом начальника Сумського ЛВУМГ №280 від 01.07.2016 про надання дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" з 01.07.2016, матеріали справи не містять.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення підрядника щодо видання йому ще одного дозволу, або неможливість виконувати роботи до надання такого дозволу.

Відтак, враховуючи обставини того, що форму дозволу договором не передбачено, суд першої існтнції дійшов обґрунтованого висновку, що датою повідомлення відповідача про початок виконання робіт на об`єкті, є дата підписання між замовником та субпідрядною організацією акта-допуску від 04.07.2016 до виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт на об`єкті представників цієї організації.

Аргументи підрядника про те, що повідомлення про початок проведення робіт на об`єкті мало бути направлено йому безпосередньо, правомірно відхилено судом першої інстанції, оскільки обов`язок по їх проведенню підрядник делегував субпідряднику на законних підставах, тому у спірних правовідносинах субпідрядник набув прав підрядника, отже міг бути повідомлений замовником про початок здійснення будівельно-монтажнитх робіт за договором.

Вищенаведеними висновками спростовуються доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення відповідача про розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт, а також ствердження про те, що будь-які докази делегування іншої сторони відповідача на отримання відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт відповідачем відсутні. Скаржником не доведено протилежного, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає жодних вагомих підстав вважати інакше. Ці посилання зводяться передусім до переоцінки висновків суду, проте будь-яких конкретних доказів та аргументів в цій частині скаржник не навів.

Підрядник звертався до замовника з листами №23 від 01.07.2016, №32 від 01.10.2016, №46 від 31.12.2016, в яких просив призупинити дію договору.

У відповідь на звернення підрядника замовник листом №5736/24-04 від 06.07.2016 погодив призупинення виконання будівельних робіт по об`єкту до 15.09.2016, листом №7966/24-04 від 04.10.2016 до 25.11.2016, листом № 21/24-04 від 04.01.2017 до 20.03.2017.

Листом №2921/24-04 від 04.04.2017 замовник просив підрядника призупинити виконання робіт за договором №1512000204 від 08.05.2015, у зв`язку із дією обмежень щодо здійснення (фінансування) замовником витрат.

Листом №4315/24-04 від 12.06.2017 замовник просив підрядника відновити з 12.06.2017 виконання будівельних робіт за договором.

Отже, у період з 04.04.2017 по 11.06.2017 роботи на об`єкті були призупинені підрядником за ініціативою замовника.

З огляду на викладене, виконання робіт по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" було призупинено з 06.07.2016 по 15.09.2016 (включно), з 04.10.2016 по 25.11.2016 (включно), з 04.01.2017 по 20.03.2017 (включно), з 04.04.2017 по 11.06.2017 (включно).

Отже, враховуючи строк виконання робіт, передбачений п. 3.3 договору (180 календарних днів), судом першої інстанції вірно встановлено, що роботи підрядником мали виконуватись з 04.07.2016 по 05.07.2016 (2 календарних дні), з 16.09.2016 по 03.10.2016 (18 календарних днів), з 26.11.2016 по 03.01.2017 (39 календарних днів), з 21.03.2017 по 03.04.2017 (14 календарних днів) та з 12.06.2017 по 26.09.2017 (107 календарних днів).

Згідно підписаного сторонами договору підряду графіку виконання робіт будівництва котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУ (додаток № 3 до договору), сторони договору погодили, що роботи мають бути виконані на протязі 24 тижнів, що складає 168 днів. Натомість, пунктом 3.3 договору його сторони передбачили, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 180 календарних днів. Вказане свідчить про те, що у договорі та у графіку виконання робіт сторони передбачили різні строки виконання робіт.

Виходячи з наведеного, оскільки звертаючись з первісним позовом до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на п. 3.3 договору, що не порушує прав відповідача, (в той час коли, договором передбачений більш тривалий строк виконання робіт ніж графіком), то при визначенні дати, до якої роботи мали бути виконані судом прийнято до уваги умови договору.

Що стосується вказівок суду касаційної існтнції з приводу необхідності дослідження обставин того, які саме роботи та за якими етапами будівництва не були виконані підрядником, та в які строки ці роботи за окремими етапами мали бути виконані, то судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій за порушення кінцевого терміну виконання робіт , оскільки протягом 180 днів роботи за кожним з етапів, передбачених графіком, мали бути виконані, та зі спливом цього строку підрядник є таким, що прострочив виконання в частині повного обсягу невиконаних робіт.

Таким чином, з урахуванням призупинення виконання робіт на об`єкті, роботи по об`єкту "Будівництво котельні на компресорній станції Суми Сумського ЛВУМГ" мали бути закінчені субпідрядником 26.09.2017 включно.

За період з 04.07.2016 по 26.09.2017 відповідачем було виконано, а позивачем прийнято робіт на загальну суму 4365497,04 грн, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 30.09.2016 на суму 1252574,66 грн, № 02/11КТГ від 30.11.2016 на суму 429453,60 грн, № 01/09КТГ від 30.12.2016 на суму 111436,80 грн, № 01/09КТГ від 30.12.2016 на суму 69318,00 грн, № 01/09КТГ від 03.04.2017 на суму 1264863,60 грн, № 01/06КТГ від 30.06.2017 на суму 1138346,50 грн, № 02/06КТГ від 30.06.2017 на суму 99503,88 грн.

Також, 06.12.2017 між сторонами було підписано ще два акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2 на загальну суму 919936,80 грн, а сааме № 01/09КТГ на суму 787545,60 грн та № 02/09КТГ на суму 132391,20 грн.

Отже, субпідрядником було виконано будівельно-монтажних робіт на об`єкті на загальну суму 5 285 433,84 грн (4365497,04 грн + 919936,80 грн = 5285433,84 грн).

При цьому, пунктом 2.1 договору сторони погодили його ціну, згідно з якою вартість матеріалів та робіт склала 7 626 319,62 грн, однак актами виконаних будівельних робіт підтверджено часткове виконання підрядних робіт лише на суму 5 285 433,84 грн, отже підрядником не виконано замовнику робіт на об`єкті на суму 2 340 885,78 грн.

Крім того, підрядником було поставлено, а замовником прийнято обладнання на загальну суму 7 299 495,96 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2 від 25.12.2015 на суму 5943711,73 грн, № РН-0000001 від 28.07.2016 на суму 1018795,18 грн, № РН-0000001 від 04.04.2017 на суму 175678,66 грн, № РН-0000002 від 03.05.2017 на суму 77738,12 грн та № РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн.

Відтак, підрядник поставив замовнику обладнання на загальну суму 7299495,96 грн, тоді як пунктом 2.1 договору сторони погодили поставку обладнання на суму 8 325 305,92 грн. Тобто, підрядником не поставлено замовнику обладнання на суму 1 025 809,96 грн.

Предметом первісного позову є, в тому числі, стягнення 606005,23 грн. пені, нарахованої за період з 24.09.2017 по 22.03.2018 на загальну суму невиконаних відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором № 1512000204 від 08.12.2015 у сумі 3366695,74 грн. (2340885,78 грн. + 1025809,96 грн. = 3366695,74 грн.).

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовник пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості робіт з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 наголосив на тому, що під визначення "виконання робіт" у п. 8.2 договору підпадають не лише безпосередньо підрядні роботи, а й поставка обладнання, які у своїй сукупності і складають предмет будівельного підряду.

Отже, позивачем правомірно нараховано пеню на загальну суму невиконаних відповідачем зобов`язань з виконання підрядних робіт та поставки обладнання.

Позивач за первісним позовом просить стягнути 606005,23 грн. пені, нарахованої за період з 24.09.2017 по 22.03.2018 на загальну суму невиконаних відповідачем за первісним позовом зобов`язань за договором № 1512000204 від 08.12.2015 на суму 3 366 695,74 грн. (за порушення строків виконання робіт та поставки обладнання).

Проте, з розразунку позивача за первісним позовом по пені слідує, що ним не вірно визначено початок періоду виникнення прострочення зобов`язання. Судом встановлено, що початок періоду виникнення прострочення зобов`язання є 27.09.2017.

Таким чином, перевіривши вказаний розрахунок, з урахуванням визначеного судом початку періоду прострочення виконання робіт підрядником, пеня нарахована за період з 27.09.2017 по 22.03.2018 на загальну суму невиконаного підрядником зобов`язання 3 366 695,74 грн підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом частково в сумі 595 905,15 грн.

Щодо розрахунку штрафу в розмірі 7% на суму 3366695,74 грн, то вказаний розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим вимога первісного позову про стягнення з відповідача 235 668,70 грн штрафу підлягає задоволенню.

Таким чином, за переконанням колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часкове задоволення вимог за первісним позовом на суму 831 573,85 грн. (595 905,15 грн пеня + 235 668,70 грн штраф).

Інших доводів чи доказів які б слугували підставою скасування рішення суду в частин первісного позову скаржником не подано.

Вищенаведених висновків аргументи апеляційної скарги ТОВ "Енергоблокмонтаж" не спростовують та в більшій мірі дублюють доводи зазначені ним під час розгляду суправи у суді першої інстанції. Зазначаючи про порушення місцевим судом норм процесуального та матеріального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судом першої інстанції під час розгляду справи, з врахуванням вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 23.07.2019 та перегляду вже здійсненої правової оцінки доказів у справі, фактично не надаючи будь-яких доказів на підтвердження власних доводів.

Судове рішення в частині зустрічного позову учасниками спарви не оскаржено.

Щодо зустрічних позовних вимог, предметом яких є стягнення підрядником із замовника заборгованості по оплаті поставленого ним на виконання договору обладнання та виконаних робіт, слід зазначити наступне.

Як було встановлено вище, відповідачем за зустрічним позовом було виконано, а позивачем прийнято робіт на суму 4 365 497,04 грн , що підтверджується актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 30.09.2016 на суму 1252574,66 грн, № 02/11КТГ від 30.11.2016 на суму 429453,60 грн, № 01/09КТГ від 30.12.2016 на суму 111436,80 грн, № 01/09КТГ від 30.12.2016 на суму 69318,00 грн, № 01/09КТГ від 03.04.2017 на суму 1264863,60 грн, № 01/06КТГ від 30.06.2017 на суму 1138346,50 грн, № 02/06КТГ від 30.06.2017 на суму 99503,88 грн.

Також, 06.12.2017 між сторонами було підписано ще два акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2 на загальну суму 919 936,80 грн , а саме № 01/09КТГ на суму 787545,60 грн. та № 02/09КТГ на суму 132391,20 грн.

Крім того, підрядником було поставлено, а замовником прийнято обладнання на загальну суму 7299495,96 грн , що підтверджується видатковими накладними № 2 від 25.12.2015 на суму 5943711,73 грн, № РН-0000001 від 28.07.2016 на суму 1018795,18 грн, № РН-0000001 від 04.04.2017 на суму 175678,66 грн, № РН-0000002 від 03.05.2017 на суму 77738,12 грн та № РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн.

Таким чином, підрядником було виконано робіт та поставлено обладнання на суму 12 584 929,80 грн (4365497,04 грн. + 919936,80 грн. + 7299495,96 грн.).

В рахунок оплати поставки обладнання та виконання будівельно-монтажних (демонтажних) робіт на об`єкті, замовник за період з 30.12.2015 по 29.09.2017 сплатив підряднику загалом 11581420,73 грн , що підтверджується платіжними дорученнями № 32067 від 30.12.2015 р. на суму 4000000,00 грн., № 4339 від 16.02.2016 р. на суму 1000000,00 грн. та № 5440 від 26.02.2016 р. на суму 943711,73 грн. - за поставку за видатковою накладною № 2 від 25.12.2015 р. на суму 5943711,73 грн.; платіжним дорученням № 25836 від 15.09.2016 р. на суму 1018795,18 грн. - за поставку за видатковою накладною № РН-0000001 від 28.07.2016 р. на суму 1018795,18 грн.; платіжним дорученням № 29761 від 24.10.2016 р. на суму 1252574,66 грн. - за актом виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 30.09.2016 р. на суму 1252574,66 грн.; платіжним дорученням № 35829 від 23.12.2016 р. на суму 429453,60 грн. - за актом виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 02/11КТГ від 30.11.2016 р. на суму 429453,60 грн.; платіжним дорученням № 2544 від 27.01.2017 р. на суму 180754,80 грн. - за двома актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 30.12.2016 р. на суму 111436,80 грн. та № 01/09КТГ від 30.12.2016 р. на суму 69318,00 грн.; платіжним дорученням № 22499 від 08.08.2017 р. на суму 1264863,60 грн. - за актом виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 03.04.2017 р. на суму 1264863,60 грн.; платіжним дорученням № 19256 від 07.07.2017 р. на суму 175678,66 грн. - за поставку за видатковою накладною № РН-0000001 від 04.04.2017 р. на суму 175678,66 грн.; платіжним дорученням № 19255 від 07.07.2017 р. на суму 77738,12 грн. - за видатковою накладною № РН-0000002 від 03.05.2017 р. на суму 77738,12 грн.; платіжним дорученням № 26749 від 29.09.2017 р. на суму 1237850,38 грн. - за двома актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/06КТГ від 30.06.2017 р. на суму 1138346,50 грн. та № 02/06КТГ від 30.06.2017 р. на суму 99503,88 грн.

Неоплаченими замовником залишились видаткова накладна № РН-0000003 від 26.10.2017 р. на суму 83572,27 грн. та два акта виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 06.12.2017 р. на суму 787545,60 грн. і № 02/09КТГ від 06.12.2017 р. на суму 132391,20 грн. Всього на суму 1003509,07 грн.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 90 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 6.2 договору).

В порушення вимог п. 6.2 договору замовник прийняті будівельні роботи за підписаними 06.12.2017 р. сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, а саме № 01/09КТГ на суму 787545,60 грн. та № 02/09КТГ на суму 132391,20 грн., не оплатив.

Отже, у відповідача (за зустрічним позовом) утворилась заборгованість у сумі 919936,80 грн. за виконані позивачем (за зустрічним позовом) будівельні роботи.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23.07.2019 вказав, що розглядаючи вимоги про стягнення вартості поставленого обладнання, судами не враховано умови п.п. 3.9, 6.1, 6.2 договору, зі змісту яких слідує, що в договорі відсутнє визначення чіткої умови щодо строку оплати поставленого обладнання протягом дії договору, але в той же час передбачено строки здійснення розрахунку на підставі проміжних актів здачі-приймання виконаних робіт та кінцевого акту здачі-приймання робіт.

З цього приводу судом першої інстанції встановлено наступне.

Як вже зазначалось, підрядником було поставлено, а замовником прийнято обладнання за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн.

Відповідно до п. 3.10 договору передача в монтаж оприбуткованого замовником обладнання підряднику оформлюється актом передачі обладнання в монтаж. Після оформлення сторонами акта передачі обладнання в монтаж до моменту підписання замовником кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт ризик пошкодження або знищення обладнання замовника покладається на підрядника (3.11 договору).

Згідно з п. 3.13 договору після закінчення виконання робіт підрядник передає замовнику змонтоване обладнання шляхом оформлення акта здачі змонтованого обладнання .

Проте, доказів монтування обладнання, поставленого за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 р. матеріали справи не містять.

Відповідачем (за зустрічним позовом) не оплачено поставлений товар за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн.

Відповідач за зустрічним позовом зазначав, що обладнання, поставлене за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017 не було змонтовано підрядником, а пунктом 3.9 договору передбачено саме право замовника, а не обов`язок оплачувати поставлене обладнання на підставі первинних документів.

Позивач за зустрічним позовом зазначав, що обладнання за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017 не було ним змонтовано, оскільки позивач за первісним позовом не надав можливості його змонтувати та не погодив продовження строку виконання робіт за договором № 1512000204 від 08.12.2015.

Як вже зазначалось, укладений між сторонами договір № 1512000204 від 08.12.2015 є змішаним договором, який за своєю правовою природою містить елементи, зокрема, договору поставки.

Відтак, до вимог позивача (за зустрічним позовом) в частині стягнення з відповідача (за зустрічним позовом) заборгованості за поставлене обладнання за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 застосовуються норми закону, що регулюють відносини поставки.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, на підставі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обов`язок негайного виконання зобов`язання з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Зазначена норма кореспондується з п. 9.3 договору.

Згідно з п. 3.9 договору обладнання, придбане підрядником за свій кошт згідно договору та передане замовнику, може оплачуватись замовником на підставі первинних документів (накладних, актів прийому-передачі тощо).

У судовому засіданні сторонами надано усні пояснення щодо неможливості монтування обладнання, поставленого за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017, оскільки роботи на об`єкті вже не виконуються.

При цьому, факт прийняття товару сторонами не заперечувався.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оскільки, договір поставки є оплатним договором,а обладнання за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 поставлено відповідачу за зустрічним позовом, враховуючи приписи ч. 1 ст. 692 ЦК України та п. 9.3 договору, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності зобов`язання відповідача (за зустрічним позовом) з оплати обладнання, поставленого за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 на суму 83572,27 грн.

Доводи відповідача стосовно того, що строк виконання зобов`язання з оплати поставленого обладнання не настав, оскільки обладнання на даний час не змонтоване, спростовуються вище викладеним.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1003509,07 грн за виконані на підставі договору підряду № 1512000204 від 08.12.2015 роботи за актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ та № 02/09КТГ та за поставлене за видатковою накладною № РН-0000003 від 26.10.2017 обладнання на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1003509,07 грн боргу правомірно задоволена судом першої інстанції.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача 38384,77 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за видатковою накладною №РН-0000003 від 26.10.2017 в сумі 83572,27 грн за період з 06.03.2018 по 15.11.2018, а також на заборгованість за двома актами виконаних будівельних робіт форми КБ-2 № 01/09КТГ від 06.12.2017 і № 02/09КТГ від 06.12.2017 у загальній сумі 919936,00 грн за період з 18.04.2018 по 15.11.2018.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи зазначені зазначені правила обрахування інфляційних втрат вбачається, що наданий позивачем за зустрічним позовом містить помилку, яка полягає в тому, що заявником неправомірно нараховано інфляційні втрати за періоди, що становили менше місяця. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, обґрунтованою до стягнення є сума у розмірі 29 858,73 грн.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню на суму 1 033 367,80 грн.

Серед іншого, колегія суддів також вважає правомірним висновок суду першої інстанції про застосування ч. 11 ст. 238 ГПК України та здійснення зустрічного зарахування вимог між сторонами.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На підставі викладеного, у даній справі судом правомірно проведено зарахування грошових вимог по первісному та зустрічному позовах та стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж" 201 793,95 грн, що складає різницю між розміром задоволених позовних вимог за зустрічним позовом та розміром задоволених позовних вимог за первісним позовом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Щодо судових витрат за розгляд справи судом першої інстанції судом зазначено наступне.

Згідно з частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги первісного позову на загальну суму 841673,93 грн. задоволено частково, у загальній сумі 831573,85 грн., а тому судовий збір за розгляд справи в суді у пропорційному розмірі - 12473,61 грн покладено на ТОВ "Енергоблокмонтаж".

Позовні вимоги зустрічного позову на загальну суму 1041893,84 грн задоволено частково, у загальній сумі 1033367,80 грн., а тому судовий збір за розгляд справи в суді у пропорційному розмірі - 15500,52 грн. покладено на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Згідно з частиною 11 статті 129 ГПК у випадку покладення судових витрат на обидві сторони суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку з тим, що при розподілі судових витрат на АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" покладено більшу суму судових витрат, то різниця судових витрат у розмірі 3026,91 грн. (15500,52 грн. - 12473,61 грн.) підлягає стягненню з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоблокмонтаж".

Що стосується розподілу судового збору за розгляд апеляційної скарги, то враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір покладається на ТОВ "Енергоблокмонтаж".

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволеня.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2020 у справі №911/2076/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 06.07.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.В. Попікова

О.О. Євсіков