Постанова

від 02.07.2020 по справі 927/820/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р. Справа№ 927/820/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 (повне рішення складено 20.11.2019)

у справі № 927/820/19 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Віанна Групп

про стягнення 228 925 грн. 16 коп.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віанна Групп про стягнення 0 грн 02 коп. основного боргу, 144 841 грн 00 коп. пені, 8 515 грн 88 коп. 3% річних, 75 568 грн 26 коп. інфляційні втрати та 3 433 грн 88 коп. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору №3498/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 несвоєчасно та не повно здійснив оплату за поставлений товар, чим порушив п. 6.1. Договору.

Крім того, за порушення умов Договору в частині оплати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 144 841 грн. 00 коп., 75 568 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 8 515 грн. 88 коп. 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі № 927/820/19 у задоволені позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що на момент звернення до суду з позовом заборгованість за поставлений природний газ у відповідача була відсутня, в той час як пеня, інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані за прострочення оплати природного газу вартістю 712 686,15 грн поставленого у період січень-грудень 2015 року підлягали списанню з 30.11.2016 відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIII, а розмір пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нараховані за прострочення оплати природного газу вартістю 0,02 грн, поставленого у грудні 2015 року, дорівнює нулю у заявлених до стягнення періодах, тому відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі № 927/820/19 в частині відмови у стягненні пені у сумі 144 841 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 75 568 грн. 26 коп. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в порушення вимог Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії матеріали справи не містять доказів того, що відповідач є теплопостачальною або теплогенеруючою організацією. Також матеріали справи не містять доказів включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, чим суд порушив норми процесуального права, зокрема ст. ст. 7, 38, 86, 236 ГПК України, якою визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. На переконання апелянта, суд неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 2, 3, 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , ст. ст. 526, 629, 631, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-217 Господарського кодексу України, що у відповідності до ст. 277 ГПК України є підставами для його скасування.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2019, справа № 927/820/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданової С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/820/19 - залишено без руху.

Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/820/19. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. Попереджено сторін про те, що заяви, клопотання і інші документи, подані після закінчення процесуальних строків, встановлених цією ухвалою, залишаються без розгляду.

04.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Віанна Групп надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, посилається на те, що реалізація ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Крім того, відповідач зазначив, що він є організацією, на яку поширюється дія Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , оскільки основним видом його діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 справу №927/820/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 справу № 927/820/19 прийнято до провадження колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Калатай Н.Ф. В судовому засіданні 03.03.2020 оголошено перерву до 31.03.2020, про що постановлено протокольну ухвалу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи № 927/820/19 про те, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 не відбудеться 31.03.2020 у зв`язку із введенням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 карантину.

06.04.2020 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача у зв`язку із прийнятою Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

При цьому, відповідач просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та врахувати преюдиціальне для даної справи постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі №927/4/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 розгляд справи призначено на 28.04.2020.

В судовому засіданні 28.04.2020 оголошено перерву до 10.06.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.

04.06.2020 від відповідача надійшло заява, в якій сторона просить долучити до матеріалі справи докази, що стосуються понесених витрат на правничу допомогу та докази надіслання цих документів відповідачу.

Враховуючи перебування головуючої судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.06.2020, не відбулося.

Колегія суддів, що здійснювала розгляд даної справи, змінювалась, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

У зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів - у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Ткаченка Б.О., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 справу № 910/16541/19 прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 02.07.2020.

02.07.2020 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Крім того, сторона просила вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання та заслухавши думку представника позивача, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

31.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Віанна Групп (далі - Покупець) було укладено Договір №3498/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору (а.с. 14-19).

Згідно п. 1.2. Договору природний газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 Деякі питання акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (АТ НАК Нафтогаз України ).

Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили обсяги газу, що мають бути поставлені.

Продавець передає Покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 128 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень 27, лютий 25, березень 19 (всього у І кварталі 71), квітень 8 (всього у ІІ кварталі 8), жовтень 3, листопад 21, грудень 25 (всього у ІV кварталі 49).

Обсяги газу, що плануються передати за цим Договором можуть змінюватись сторонами в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% від узгодженого сторонами згідно п.2.1. цього Договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.2.1.1. та п. 2.1.2. Договору).

Розділом 3 Порядок та умови передачі газу Договору сторони передбачили, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу вхідній/запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі (п. 3.1. Договору).

Приймання-передача природного газу переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця. Кількість газу, яка подається Покупцеві визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця (п.3.3., п.4.1. Договору).

За умовами п.3.4. Договору в редакції додаткової угоди № 9 від 22.10.2015 до нього, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов`язується надати Продавцю підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного/ газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа повертає Покупцю та газорозподільному/ газовидобувному/газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У разі якщо Покупець не надає або несвоєчасно надає Продавцю акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання газу встановлюються відповідно до даних газорозподільного/газовидобувного/газотранспортного підприємства, а вартість газу розраховується Продавцем відповідно до умов, зазначених у п.5.2. Договору.

Згідно п. п. 5.1. Договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом.

Додатковою угодою №8 від 21.10.2015 до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2015, сторони виклали п.5.1. Договору в новій редакції: ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті Продавця. Тарифи на транспортування природного газу, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Ціна за поставку природного газу встановлена у пункті 5.2. Договору, редакція якого неодноразово переглядалась та змінювалась сторонами, про що свідчать додаткові угоди № 1 від 27.02.2015, № 2 від 19.03.2015, № 3 від 15.04.2015, № 4 від 25.05.2015, № 5 від 30.06.2015, № 6 від 27.07.2015, № 8 від 21.10.2015 та № 9 від 22.10.2015.

Так, ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.01.2015 по 31.01.2015 становила, - 7 661 грн 64 коп. (з ПДВ); з 01.02.2015 по 28.02.2015, - 7 416 грн 84 коп. (з ПДВ); з 01.03.2015 по 31.03.2015, - 11 333 грн 64коп. (з ПДВ); з 01.04.2015 по 30.04.2015, - 9 600 грн 24 коп. (з ПДВ); з 01.05.2015 по 31.05.2015, - 9 122 грн 88коп. (з ПДВ); з 01.06.2015 по 30.06.2015, - 8 865 грн 84коп. (з ПДВ); з 01.07.2015 по 30.09.2015, - 8 874 грн 60коп. (з ПДВ); з 01.10.2015 по 31.10.2015, - 8 905 грн 32коп. (з ПДВ); з 01.11.2015 по 30.11.2015, - 8 745 грн 74 коп. (з ПДВ) (якщо місячний обсяг споживання газу до 50 тис. куб. м); з 01.12.2015, - 8 751 грн 10 коп. (з ПДВ).

Згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою № 9 від 22.10.2015 до Договору, що діє з 01.11.2015, сторони виклали п. 6.1. Договору в новій редакції: оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України провадиться Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до цін і на умовах, зазначених у п. 5.2 Договору. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Продавця. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За умовами п. 6.3. Договору з урахуванням редакції додаткової угоди № 7 від 30.07.2015, оплата за газ здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Продавцем Покупцю в порядку, визначеному нормами чинного законодавства.

При цьому, сторони погодили, що при перерахуванні коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

За наявності заборгованості у Покупця за цим Договором Продавець зараховує кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоді по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Договір підписаний представниками сторін, їх підписи скріплені печатками. Договір діє в частині реалізації природного газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (розділ 11 Договору).

На виконання умов Договору, на підставі актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 165 138 грн. 98коп. (за січень 2015 року), від 28.02.2015 на суму 140 890 грн. 29коп. (за лютий 2015 року), від 31.03.2015 на суму 131 662 грн. 90коп. (за березень 2015 року), від 30.04.2015 на суму 7 132 грн. 98коп. (за квітень 2015 року), від 31.10.2015 на суму 40 839 грн. 79коп. (за жовтень 2015 року), від 30.11.2015 на суму 99 622 грн.78коп. (за листопад 2015 року) та від 31.12.2015 на суму 127 398 грн. 45коп. (за грудень 2015 року) позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ у період з січня 2015 року по грудень 2015 року на загальну суму 712 686 грн. 17коп. (з ПДВ).

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно банківських виписок (наявних у матеріалах справи) відповідач розрахувався за природний газ, поставлений згідно Договору у період з січня 2015 року по грудень 2015 року, станом на 30.08.2016 в сумі 712 686,15грн. Так, у рахунок вартості природного газу поставленого у січні 2015 року, 08.06.2015 сплачено 165 138 грн. 98 коп.; в рахунок вартості природного газу поставленого у лютому 2015 року - 08.06.2015 сплачено 0 грн. 01коп. та 23.09.2015 140 890 грн. 28коп.; в рахунок вартості природного газу поставленого у березні 2015 року - 23.09.2015 сплачено 131 662 грн. 90коп.; в рахунок вартості природного газу поставленого у квітні 2015 року - 23.09.2015 сплачено 7 132 грн. 98коп.; в рахунок вартості природного газу поставленого у жовтні 2015 року - 17.12.2015 сплачено 40 107 грн. 96 коп., 17.02.2016 -731 грн. 81коп. та 21.04.2016 - 0 грн. 02коп.; в рахунок вартості природного газу поставленого у листопаді 2015 року - 21.04.2016 сплачено 99 622 грн. 78коп., та в рахунок вартості природного газу поставленого у грудні 2015 року - 21.04.2015 сплачено 50 377 грн. 20коп. та 30.08.2015 - 77 021 грн. 23коп.

Заборгованість за природний газ у розмірі 0 грн. 02коп., поставлений за Договором у грудні 2015 року, погашена за рахунок переплати, що обліковувалась за відповідачем згідно Договору від 10.12.2013 №1829/14-БО-39. Зазначені кошти були зараховані в рахунок повного погашення заборгованості відповідача за договором від 31.12.2014 №3498/15-БО-39 на підставі листа відповідача від 12.08.2019 за №12/08-1, отриманого позивачем 13.08.2019 за вх.№4201/21-19 (про що зазначено у заяві про усунення недоліків від 08.10.2019 за №14/4-5671/14/4.06-19). Факт отримання вказаного листа 13.08.2019 підтверджено повноважним представником позивача у судовому засіданні 20.11.2019 під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГКУ).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Місцевим судом встановлено, що наявність прострочення оплат вартості природного газу в сумі 165 138 грн 98 коп. у період з 17.02.2015 по 07.06.2015 (поставленого у січні 2015 року); вартості природного газу у сумі 140 890 грн 29 коп. у період з 17.03.2015 по 22.09.2015 (поставленого у лютому 2015 року); вартості природного газу у сумі 131 662 грн 90коп. у період з 15.04.2015 по 22.09.2015 (поставленого у березні 2015 року); вартості природного газу у сумі 7 132 грн 98 коп. у період з 15.05.2015 по 22.09.2015 (поставленого у квітні 2015 року); вартості природного газу у сумі 40 839 грн 79 коп. у період 17.11.2015 по 16.12.2015, у сумі 731 грн 83 коп. у період з 17.12.2015 по 16.02.2016 та у сумі 0 грн 02 коп. у період з 17.02.2016 по 20.04.2016 (поставленого у жовтні 2015 року); вартості природного газу у сумі 99 622 грн 78 коп. у період з 15.12.2015 по 20.04.2016 (поставленого у листопаді 2015 року); вартості природного газу у сумі 127 398 грн 45 коп. у період з 15.01.2016 по 20.04.2016, у сумі 77 021 грн 25 коп. у період з 21.04.2016 по 29.08.2016 та у сумі 0 грн 02 коп. у період з 30.08.2016 по 12.08.2019 (поставленого у грудні 2015 році). Вищезазначене підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п. 7.2. Договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. цього Договору він зобов`язаний сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлено тривалістю у 5 років (п.9.3. Договору).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині своєчасності проведення розрахунку за одержаний природний газ стали підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення 144 841 грн 00 коп. пені за період з 17.02.2015 по 14.07.2016 - 8 515 грн 88 коп., 3% річних за період з 17.02.2015 по 29.08.2016 та 75 568 грн 26 коп. інфляційних втрат за період з березня 2015 року по грудень 2017 року.

30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (далі - Закон № 1730-VIII).

Так, відповідно до ст. 1 названого Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Статтею 3 Закону № 1730-VIII передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації відповідача, основним видом діяльності останнього є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (КВЕД 35.30).

Отже відповідач є організацією, на яку поширюється дія Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Водночас, ч. 3 ст. 7 Закону № 1730-VIII встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, зазначеною нормою передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.

При цьому, додаткові умови, крім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом, для звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання (не нарахування або списання сум неустойки, інфляційних нарахувань та відсотків річних) при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються. Виконання цієї норми також не потребує включення підприємства до Реєстру. Зазначена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 07.08.2018 у справі № 925/1584/17, від 21.08.2018 у справі № 925/104/18, від 30.08.2019 у справі № 905/2796/17, від 18.12.2018 у справі № 905/301/18, від 14.05.2019 у справі № 905/300/18, від 29.05.2019 у справі № 916/2279/18, від 10.06.2019 у справі № 904/4592/18, від 11.06.2019 у справі № 905/1964/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2278/18.

З огляду на наведене, судовою колегією відхиляються як необґрунтовані доводи апелянта про безумовну необхідність включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процесі врегулювання заборгованості, задля застосування приписів ст. 7 названого Закону.

Твердження апелянта про те, що погашення заборгованості в розмірі 0,02 коп. здійснено відповідачем після набрання чинності Закону № 1730-VIII, що є підставою нарахування неустойки, інфляційних та 3% річних на всю суму загальної заборгованості, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ще в 2015 році здійснено переплату за іншим правочином, яка згодом за його заявою була зарахована в рахунок погашення заборгованості за даним договором. При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу, що увесь час вищенаведена переплата перебувала в розпорядженні позивача та не поверталась відповідачу.

Беручи до уваги те, що на момент звернення до суду з позовом заборгованість за поставлений природний газ у відповідача була відсутня, в той час як пеня, інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані за прострочення оплати природного газу вартістю 712686,15 грн поставленого у період січень - грудень 2015 року підлягали списанню з 30.11.2016 відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність, необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, викладені у рішенні суду першої інстанції висновки, не відповідають обставинам справи, а також постановлення рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі № 927/820/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у справі).

В суді апеляційної інстанції відповідачем подано заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції.

Колегія суддів розглянувши вказану заяву дійшла висновку про часткове її задоволення виходячи із наступного.

Так, згідно наданих відповідачем документів Товариством з обмеженою відповідальністю Віанна Групп понесено судові витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 8346 грн 00 коп. Північний апеляційний господарський суд, з огляду на приписи ч. 8 ст. 129 ГПК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування стороні відповідача адвокатських витрат, понесених стороною в суді першої інстанції, оскільки відповідачем не було дотримано спеціального порядку подання відповідних доказів, що унормований вищезазначеною нормою процесуального законодавства.

Щодо судових витрат на правничу допомогу, понесених стороною під час розгляду справи в суді апеляційної інстанція, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Так, на підставі долучених до матеріалів справи документів, Північним апеляційним господарським судом встановлено, що 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віанна Групп та адвокатом Новиком Максимом Сергійовичем укладено договір про надання юридичних послуг.

Згідно розрахунку суми витрат на правничу допомогу, який підписаний сторонами та скріплених печаткою товариства, адвокатом надано правову допомогу на загальну суму 9 446,00 грн. Фактично оплачено 7000 грн.

За актом приймання-передачі грошових коштів згідно договору про надання юридичних послуг від 01.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Віанна Групп передано Новику М.С. грошові кошти в сумі 7000 грн у зв`язку з виконанням договірних зобов`язань за вказаним договором.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, на підставі перевірки відповідності заявленої до стягнення суми судових витрат на правничу допомогу наданому обсягу адвокатських послуг, а також з огляду на їх співрозмірність з розумною необхідністю витрат для цієї справи, з врахуванням правової позиції, викладеної в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, дійшла висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Віанна Групп про розподіл судових витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, в сумі 9446,00 грн та покладання їх на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/820/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі № 927/820/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

4. Стягнути з Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віанна Групп (вул. Доценко, 10, м. Чернігів, Чернігівська область, 14032, ідентифікаційний код 38915769) 9446 (дев`ять тисяч чотириста сорок шість) грн 00 коп судових витрат на правничу допомогу, понесених стороною в суді апеляційної інстанції

5. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 927/820/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Н.Ф. Калатай

Б.О. Ткаченко

Повний текст постанови складено 07.07.2020