Рішення

від 24.06.2020 по справі 910/1709/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/1709/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

позовом Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк , м. Київ

до відповідача 1: Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління міністерства Юстиції, м. Київ

відповідача 2: Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватного сільськогосподарського підприємства Агротехсервіс , м. Київ

про стягнення 9 330,00 грн,

За участю представників:

від позивача: Чернюк В.В.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Гаврова Н.О;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про відшкодування шкоди у розмірі 9 330,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідачем 1 не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено позивачу платіжні вимоги, які не підлягали виконанню, що спричинило майнову шкоду позивачу в розмірі 9 330,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне сільськогосподарське підприємство Агротехсервіс .

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103050190416 та № 0103050190432 ухвалу про відкриття провадження у справі від 10.02.2020 вручено відповідачам 1,2 - 13.02.2020 та 12.02.2020 відповідно. Однак, у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відповідачі 1 та 2 не подали до суду відзиву на позов.

Після ознайомлення з обсягом поданих позивачем доказів, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування у справі, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи та недопущення порушення процесуальних прав сторін, господарський суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.04.2020.

У судовому засіданні 29.04.2020 задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на 03.06.2020.

04.05.2020 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що він є органом державної влади, а державні виконавця є представниками та діють лише у межах та у відповідності закону. Натомість позивачем у позові не наведено жодних доводів в чому полягає вина відповідача, протиправність його дій та причинного зв`язку між діяннями і завданою шкодою про відшкодування якої заявлено позовні вимоги.

04.05.2020 також на адресу Господарського суду міста Києва надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на позовну заяву, в якому відповідач 2 проти задоволення позову надав заперечення, посилаючись на відсутність в діях органу казначейства неправомірної поведінки. Також вказує на те, що оскільки позивач не є стороною у виконавчому провадженні № 54419092, то відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження правові підстави для повернення коштів позивачу відсутні. Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві також вказує на те, що Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України не перебувало на розрахунково-касовому обслуговуванні у відповідача 2, отже кошти, які було списано позивачем з рахунків третьої особи на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України не надходили.

02.03.2020 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано доповнення до відзиву у якому Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції фактично підтримує доводи викладені у відзиві та подано суду документи для приєднання до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Представниця відповідача 2 у судовому засіданні надала заперечення проти позову.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

17.07.2017 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції звернулось Лівобережне об`єднане управління пенсійного фонду України із заявою № 10859/05 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 826/18411/15, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва від 11.11.2015, за яким стягнуто з Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс на користь Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва заборгованість по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період з червня по липень 2015 року у розмірі 2 658,40 грн.

Також у Дарницькому районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції на виконанні перебувало виконавче провадження № 54419092 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/12561/15 від 15.02.2016 про стягнення з Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс на користь управління пенсійного фонду міста Києва заборгованості у розмірі 6 646,00 грн.

05.09.2017 на адресу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , правонаступником якого є Акціонерне товариство ВТБ Банк від Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції надійшла платіжна вимога № 2416/14 від 01.09.2017 про списання з рахунку № НОМЕР_1 Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс 7 160,60 грн на підставі ст. 18, 48, 49, 52 Закону України Про виконавче провадження .

08.09.2017 на адресу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , правонаступником якого є Акціонерне товариство ВТБ Банк від Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції також надійшла платіжна вимога № 2970/14 від 06.09.2017 про списання з рахунку № НОМЕР_1 Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс 3 124,24 грн на підставі ст. 18, 48, 49, 52 Закону України Про виконавче провадження .

Як вказує позивач, на виконання вищезазначених вимог банком було здійснено списання (перерахування) коштів з рахунку Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс на рахунок Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції у загальному розмірі 9 330,00 грн.

23.02.2018 на адресу Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк , правонаступником якого є Акціонерне товариство ВТБ Банк від ліквідатора ПСП Агротехсервіс Григор`єва Валерія Васильовича надійшов лист-вимога № 01-12/40 від 19.02.2018 щодо повернення коштів у розмірі 9 330,00 грн на рахунок товариства, оскільки ПСП Агротехсервіс перебуває у стадії ліквідації та відповідно до Закону перерахування коштів з рахунку юридичної особи, яка перебуває в стадії банкрутства без погодження з ліквідатором є незаконним.

Як вказує позивач, керуючись п. 5.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 за № 22, банком повернуто власні грошові кошти у розмірі 9 330,00 грн на рахунок ПСП Агротехсервіс .

Із матеріалів справи вбачається, що 17.05.2019 позивач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із листом № 18210-33-19/20.4 про надання інформації.

Листом № 9413 від 03.07.2019 Головне територіальне управління юстиції у м. Києві повідомило позивача про обставини щодо списання грошових коштів з рахунків боржника (ПСП Агротехсервіс ) у розмірі 1 719,40 грн, з яких 1 318,27 грн перераховано на користь стягувача, 138,10 грн перераховано виконавчого збору та 200,00 грн перераховано витрат виконавчого провадження. У зв`язку із чим 21.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. 30.10.2017 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 54419092, на підставі п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із повним виконанням. У вказаному листі Головне територіальне управління юстиції у м. Києві також повідомило позивача, що питання про повернення грошових коштів необхідно вирішувати у судовому порядку.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, правових підстав для стягнення з відповідачів 9 330,00 грн шкоди, що полягає у незаконності дій Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та направленню на адресу банку незаконних платіжних вимог, які на дату направлення не підлягали виконанню.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та відповідні заперечення відповідача, господарський суд виходить з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України внормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою кредитора, вина заподіювача.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

За змістом частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд з огляду на положення частини 1 статті 86 цього Кодексу оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Обов`язком позивача є доведення, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Предметом судового розгляду у даній справі є вимога про відшкодування шкоди на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України, що полягає у незаконності дій Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції щодо виставлення платіжних вимог на списання коштів у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

За твердженням позивача, в силу вимог прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII (в редакції від 04.06.2017), постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури" .

При цьому, протиправну поведінку відповідача 1 позивач вбачає у не прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками позивач вбачає у тому, що у зв`язку із виставленням відповідачем 1 незаконних платіжних вимог № 2416/14 від 01.09.2017 та № 2970/14 від 06.09.2017, позивачем було списано з рахунку ПСП Агротехсервіс (боржника) грошових коштів у розмірі 9 330,00 грн, вказану суму із власних грошових коштів в подальшому було повернуто позивачем на рахунок ПСП Агротехсервіс за вимогою ліквідатора, а тому, вказані обставини знаходяться в причинному зв`язку між протиправністю діяння та результатом таких дій - настанням негативного наслідку у вигляді збитків на вказану суму.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

За приписом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.07.2017 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції звернулось Лівобережне об`єднане управління пенсійного фонду України із заявою № 10859/05 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 826/18411/15, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва від 11.11.2015, за яким стягнуто з Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс на користь Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва заборгованість по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період з червня по липень 2015 року у розмірі 2 658,40 грн.

Частиною 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону .

02.08.2017 Дарницьким районний відділом державної виконавчої служби було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 54419092 та направлено запити до Державної фіскальної служби України щодо отримання інформації про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.

06.09.2017 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника.

Із копії матеріалів виконавчого провадження № 54419092 вбачається, що Головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби було направлено на адресу боржника Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс виклик у якому зобов`язано: керівника ПСП Агротехсервіс надати пояснення щодо невиконання вимог виконавчого документа та повідомлено про обов`язок письмово повідомляти виконавця про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.

01.09.2017 та 06.09.2017 державним виконавцем Бережною О.О. виставлено платіжні доручення № 2416/14 від 01.09.2017 про списання з рахунку № НОМЕР_1 Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс 7 160,60 грн та № 2970/14 від 06.09.2017 про списання з рахунку № НОМЕР_1 Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс 3 124,24 грн.

На виконання вищезазначених вимог банком було здійснено списання (перерахування) коштів з рахунку Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс на рахунок Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції у загальному розмірі 9 330,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлені обов`язки виконавця, до яких віднесено зокрема: обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1), розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (п. 3).

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження ).

Отже, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції Бережною О.О. вчинялись виконавчі дії з дотриманням покладених на неї обов`язків відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження .

Разом з тим, статтею 39 Закону України Про виконавче провадження визначено підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема: визнання боржника банкрутом .

Частиною першою статті 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції станом на 04.06.2017) визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію .

Частиною другою статті 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції станом на 04.06.2017) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна .

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Волинської області від 16.07.2015 у справі № 903/6/13-г , припинено процедуру розпорядження майном Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс , визнано підприємство банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Скасовано арешти та інші обмеження по розпорядженню, накладені на майно Приватного сільськогосподарського підприємства "Агротехсервіс". Ліквідатором Приватного сільськогосподарського підприємства "Агротехсервіс" призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича. Зобов`язано ліквідатора: під час проведення ліквідаційної процедури використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника .

У даному випадку господарський суд також виходить із того, що за змістом частини першої статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження (у тому числі і боржник) мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом .

Частиною 4 статті 19 Закону України Про виконавче провадження визначено обов`язок сторін виконавчого провадження, зокрема: сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин , письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій , про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Отже, з урахуванням вимог частини 4 статті 19 Закону України Про виконавче провадження та частини другої статті 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , господарський суд дійшов висновку, що обов`язок щодо повідомлення державного виконавця про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, у даному випадку щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, законом покладено саме на ліквідатора боржника Приватного сільськогосподарського підприємства "Агротехсервіс".

Суд також відзначає, що згідно листа Головного територіального управління юстиції у м. Києві за № 9413 від 03.07.2019 грошові кошти перераховано на користь стягувача.

Підсумовуючи вище встановлені обставини, господарський суд дійшов висновків, що позивачем не доведено усіх чотирьох умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки відповідача 1, завдання шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача 1 щодо виставлення платіжних доручень № 2416/14 від 01.09.2017 та № 2970/14 від 06.09.2017 про списання з рахунку № НОМЕР_1 Приватного сільськогосподарського товариства Агротехсервіс 9 300,00 грн .

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів від 27.10.1993).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували сам факт порушення відповідачем законодавства Закону України Про виконавче провадження , які можуть бути підставою для покладення на відповідача відповідальності передбаченої статтею 1166 ЦК України, позовні вимоги про стягнення 9 330,00 грн у порядку відшкодування шкоди задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 2 102,00 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства ВТБ Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального Міжрегіонального управління міністерства Юстиції та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про відшкодування шкоди у розмірі 9 330,00 - відмовити повністю.

2. Покласти судовий збір у розмірі 2 102,00 грн на Акціонерне товариство ВТБ Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ВТБ Банк .

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.07.2020.

Суддя В. В. Князьков