Ухвала від 06.07.2020 по справі 910/4798/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2020Справа № 910/4798/20

За позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до ОСОБА_1

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання договору недійсним

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

позивач: Пронін О. А. за довіреністю № 567-02/20 від 16.06.2020

відповідач: Івасюк А.С.

третя особа-1: не з`явився

третя особа-2: не з`явився

третя особа-3: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (далі - позивач, ПАТ "Аграрний фонд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 03.04.2018 згідно з Договором купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №0503 та №2002 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримали від ПАТ "Аграрний фонд" 709 498,90 грн кожна і передали останньому всі права на компанію. За доводами позивача, зазначена операція з придбання корпоративних прав ПАТ "Аграрний фонд" здійснена усупереч порядку, установленому статутом ПАТ "Аграрний фонд", не відповідає меті і цілям товариства та не передбачена фінансовим планом товариства на 2018 рік. На твердження позивача, оспорюваний позивачем договір укладений від імені позивача особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, крім того, єдиний акціонер позивача не погоджував укладання такого договору, що є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 позовну заяву ПАТ "Аграрний фонд" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 постановлено звернутися до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 та надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) вказаної фізичної особи.

23.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на запит суду про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

28.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 № 910/4798/20 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 25.05.2020 о 11:20 год. та залучити до участі у справі третіх осіб.

12.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2020, згідно яких позивач зазначив, що у прохальній частині позовної заяви ним помилково у частині, що стосується номеру договору викладено вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №02002, тоді як ідентифікаційні ознаки відповідача ( ОСОБА_1 ) та інші ідентифікаційні ознаки оспорюваного договору зазначені позивачем вірно, помилка є наслідком технічної помилки (описки). Позивач повідомив, що вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №02002 є предметом позову ПАТ "Аграрний фонд" до ОСОБА_4 у іншій справі Господарського суду міста Києва № 910/4796/20 .

Отже, з урахуванням наведених пояснень позивача, предметом спору у даній справі № 910/4798/20 за позовом ПАТ "Аграрний фонд" до ОСОБА_1 є визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №0503.

18.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

У підготовче засідання, призначене на 25.05.2020, з`явилися представник позивача, відповідач та представник третьої особи-3. Представники третьої особи-1, 2 у підготовче засідання 25.05.2020 не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 25.05.2020, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 25.05.2020 суд долучив до матеріалів справи пояснення позивача на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2020, подані 12.05.2020 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 25.05.2020 представник третьої особи-3 подав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки даний спір має вирішуватися відповідно до норм англійського права в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA), що передбачено п. 7.2 Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018. Враховуючи наявність арбітражного застереження у договорі, третя особа-3 повідомила, що заперечує проти вирішення даного спору у Господарському суді міста Києва.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У підготовчому засіданні 25.05.2020 відповідач звернувся до суду з усною заявою про залишення позову без розгляду з огляду на те, що спір має вирішуватися в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA) відповідно до норм англійського права. Відповідач також вказав, що заява про залишення позову без розгляду направлена ним до суду засобами поштового зв`язку.

Клопотання відповідача та третьої особи-3 про залишення позову без розгляду будуть розглянуті в наступному підготовчому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 06.07.2020 о 11:40 год.

26.05.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що спір має вирішуватися в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA) відповідно до норм англійського права, що передбачено п. 7.2 Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018. Враховуючи наявність арбітражного застереження у договорі, відповідач повідомив, що заперечує проти вирішення даного спору у Господарському суді міста Києва.

09.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення позивача, згідно яких позивач просив суд відмовити у задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки з урахуванням положень ст. 2, 4, 20 Господарського процесуального кодексу України позивач має право на звернення з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

18.06.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

22.06.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про поновлення строків, відповідно до якого представник третьої особи-1 просив суд поновити Кабінету Міністрів України строк для подання пояснень на позовну заяву.

22.06.2020 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшли пояснення на позовну заяву.

У підготовче засідання, призначене на 06.07.2020, з`явилися представник позивача та відповідач. Представники третьої особи-1, 2, 3 у підготовче засідання 25.05.2020 не з`явилися.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 суд поновив третій особі-1 строк на подання письмових щодо позову. Пояснення на позовну заяву, які надійшли від третьої особи-1 22.06.2020 через відділ діловодства суду, суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 відповідач підтримав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, усно заявлене ним у підготовчому засіданні 25.05.2020. Відповідне письмове клопотання відповідача надійшло через відділ діловодства суду 26.05.2020.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача та третьої особи-3 про залишення позову без розгляду та просив відмовити в їх задоволенні.

У підготовчому засіданні 06.07.2020 здійснювався розгляд клопотань відповідача та третьої особи-3 про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Враховуючи, що згідно приписів п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України із запереченнями проти вирішення спору в господарському суді має звернутись відповідач, а не третя особа, суд відхилив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, подане представником третьої особи-1.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, подане відповідачем, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що даний спір щодо недійсності договору має вирішуватися в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA) відповідно до норм англійського права, що передбачено п. 7.2 Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018. Враховуючи наявність арбітражного застереження у договорі, відповідач заперечував проти вирішення даного спору у Господарському суді міста Києва.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ч. 5 ст. 4 ГПК України, угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ГПК України:

1. Спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім:

1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;

2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;

3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

2. Спори, передбачені пунктом 3 частини першої статті 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.

3. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право":

1) приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи;

2) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

- об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Пунктами 1, 2, 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України

У частинах 2, 4 статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном. Цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Стаття 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачає, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Відповідно до статті 2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року), підписантом якої є Україна (дата набрання чинності для України 08 січня 1961 року), кожна Договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж всі або деякі спори, що виникли чи можуть виникнути між ними у зв`язку з конкретними чи іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Суд Договірної держави, у разі надходження позову щодо питання, з приводу якого сторони уклали угоду, що передбачена цією статтею, повинен за клопотанням однієї із сторін направити сторони в арбітраж, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що:

- суди можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом, однак наведене не стосується тих випадків, коли між сторонами спору укладено арбітражну угоду, яка є дійсною, не втратила чинність та щодо якої не встановлено неможливості її виконання, оскільки суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, зобов`язаний, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.

Подібну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.08.2018 по справі № 906/493/16 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 01.04.2019 у справі №910/4272/18, від 24.07.2019 у справі №904/3096/18, від 16.01.2020 у справі № 908/2743/18.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості."

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом (з урахуванням пояснень позивача щодо предмету позову, які надійшли 12.05.2020 через відділ діловодства суду) встановлено, що спір у даній справі виник щодо недійсності Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №0503 (далі - Договір), який містить арбітражну угоду.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього Договору сторони визначили зобов`язання продавця ( ОСОБА_1 ) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця (ПАТ "Аграрний фонд") цінні папери - іменні акції "AGROFUND AG" у розмірі 500 штук, що належать йому на праві власності (п. 1.1 Договору).

Згідно пп. а) п. 1.2 Договору, емітент цінних паперів: "AGROFUND AG", місцезнаходження: STAX AG, 21 Банхофштрассе, 6300 Цуг, Швейцарія.

Як вбачається із змісту п. 7.2 Договору сторони домовилися про те, що спір між ними розглядається відповідно до норм англійського права в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA) з одним арбітром.

Пунктом 11.1 Договору сторони визначили, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладанням, виконанням та припиненням цього Договору, тлумачення його змісту, визначення наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами англійського права.

Отже, сторони Договору уклали арбітражну угоду про розгляд спору між ними в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA) з одним арбітром.

В свою чергу, вищенаведені приписи п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачають саме імперативний обов`язок суду залишити позов без розгляду не просто по факту, що сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, а саме, якщо будь-яка із сторін цієї угоди, зокрема відповідач, попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті.

Тобто, фактично законодавець дає сторонам можливість як за волевиявленням всіх сторін укласти арбітражу угоду, так і за їх спільним волевиявленням змінити арбітражну підсудність та розглядати справу у відповідному господарському суді України, яке виражається в тому, що одна зі сторін угоди передає спір до такого суду і жодна зі сторін вказаної арбітражної угоди не заявляє заперечень проти цього до подання своєї першої заяви щодо суті спору і до початку розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 908/2743/18.

У разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18.

У статті 5 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" встановлено, що ніяке судове втручання не повинно мати місце, крім як у випадках, коли воно передбачене у цьому Законі. Тому питання про неможливість виконання арбітражної угоди вирішується судом виключно у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала "патологічний характер", головним чином у наступних випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Таким чином, враховуючи, що:

- сторони Договору уклали угоду про передачу даного спору на вирішення Лондонського міжнародного арбітражному суду (LCIA);

- відповідачем до початку розгляду справи по суті та до подання ним першої заяви щодо суті спору подано клопотання, яке містять заперечення проти вирішення даного спору у Господарському суді міста Києва з підстав наявної між сторонами угоди про розгляд даного спору відповідно до норм англійського права в Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA);

- судом не встановлено, що вказана арбітражна угода визнавалась недійсною, втратила чинність або не може бути виконана,

суд доходить висновку про наявність підстав відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України для залишення без розгляду позову Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №0503 у справі № 910/4798/20.

Частиною 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення сплаченої суми судового збору ПАТ "Аграрний фонд" не заявлено, повернення судового збору, не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що ПАТ "Аграрний фонд" не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 185, п. 7 ч. 1 ст. 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу акцій компанії юрисдикції Швейцарської Конфедерації AGROFUND AG від 05.03.2018 №0503 у справі № 910/4798/20 залишити без розгляду на підставі п.7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2020.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. В. Гумега