ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.07.2020Справа № 910/4738/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Стіл"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 506474,14 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт Стіл" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.10.2017 № 04.3/1000-МРТ у загальній сумі 506474,14 грн., з якої: 437305,24 грн. основного боргу, 30611,37 грн. штрафу, 20905,98 грн. інфляційних втрат, 17432,30 грн. трьох процентів річних та 219,25 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
24.04.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що обов`язок з оплати ним поставленого товару виникає з дати проведення гідравлічних випробувань усіх поставлених труб за договором, докази чого позивачем не надані, а відтак позов поданий позивачем передчасно. Крім того, відповідач вказав на неможливість застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, оскільки відповідач не належить до державного сектору економіки та законом не встановлений штраф за порушення зобов`язань за укладеним між сторонами договором.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що згідно з листом відповідача від 02.01.2020 позивач поставив всі труби за договором та при монтажі складних трубопроводів останні успішно пройшли гідравлічне випробування. При цьому, умовами договору не передбачено окреме оформлення певним документом проведення гідравлічних випробувань, а відтак лист відповідача підтверджує виконання позивачем таких випробувань.
Дана справа розглянута з урахуванням пункту 4 розділу Х прикінцевих положень ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
02.10.2017 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 04.3/1000-МТР, за умовами якого продавець зобов`язується передати продукцію у власність покупця, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.
Згідно з пунктом 3.2 договору плата вартості товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання покупцем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.
У додатку № 2 до договору сторони погодили, що передоплата товару становить 50 %, по факту поставки товару підлягає сплаті 40 % протягом 30 календарних днів, а 10 % - по факту виконання робіт із захисту зварних стиків протягом 30 календарних днів з дати проведення гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу (пункт 6 додатку).
26.01.2018 сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, умовами якої передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється по додатку № 2 до договору, складає 4345380 грн., у т.ч. ПДВ - 724230 грн.
Пунктом 6 додаткової угоди № 1 встановлено умови оплати товару, а саме: 2056138 грн. - передоплата, 1644900 грн. - оплачується по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів, 644342 грн. - оплачується по факту виконання робіт із захисту зварних стиків протягом 30 календарних днів з дати проведення гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу.
Із матеріалів справи слідує, що 26.02.2018 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4373052,44 грн. відповідно до підписаної обома сторонами видаткової накладної від 26.02.2020 № РН-0207. Також між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт від 02.11.2018 щодо виконання за договором робіт із захисту внутрішньої навколошовної зони полімерними матеріалами труби сталевої б/ш г/д 325х10 гр. в ст. 20 н.к. 9м ГОСТ 8732-78, ГОСТ 8731-74, у кількості 125 стиків. Претензій одна до одної сторони не мають.
У свою чергу, відповідач здійснив 50 % передплати за товар у розмірі 2056138 грн. згідно з платіжним дорученням від 26.01.2018 № 771-П18 та оплату в розмірі 1879609,20 грн. згідно з платіжним дорученням від 30.03.2018 № 3024-П18.
Оскільки відповідач оплату поставленого товару здійснив не в повному обсязі, позивач звертався до відповідача з претензією від 16.03.2019 № 1609 та актом звірки для підписання, за яким борг відповідача становив 437305,24 грн.
У листі від 02.01.2020 № 01/01/15/01-02/01/1 відповідач зазначив, що НГВУ Долинанафтогаз отримало всі труби з внутрішнім полімерним покриттям, передбачені зокрема договором від 02.10.2017 № 04.3/1000-МТР. Також у листі зазначено кількість використаних труб для складних трубопроводів, при монтажі яких виконувалися роботи із захисту зварних стиків між трубами та патрубками, між трубами та деталями трубопроводів, а також шви врізок в трубопровід. При цьому, складні трубопроводи перед введенням в експлуатацію успішно пройшли гідравлічне випробування та станом на 01.01.2020 трубопроводи експлуатуються без ускладнень і відмов. Також у листі зазначено, що в першому кварталі 2020 планується використати залишки труб 325*10 мм (16 шт) у т.ч. з виконанням робіт з захисту зварних з`єднань.
Крім того, матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.10.2018 по 30.09.2019, підписаний обома сторонами, за яким сальдо початкове за договором від 02.10.2017 № 04.3/1000-МТР становить 437305,24 грн.
Також позивачем долучено лист відповідача від 07.02.2020 № 01/01/15/01-02/01/72 щодо використання станом на 06.02.2020 у НГВУ Долинанафтогаз усіх отриманих від позивача за довогором труб.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як слідує із умов укладеного договору із додатком № 2 та додаткової угоди, відповідач мав здійснити оплату поставленого товару у декілька етапів: 50 % передоплата, 40 % по факту поставки товару протягом 30 календарних днів, а 10 % - по факту виконання робіт із захисту зварних стиків протягом 30 календарних днів з дати проведення гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу.
Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив 50 % передплати за товар у розмірі 2056138 грн. згідно з платіжним дорученням від 26.01.2018 № 771-П18, після чого позивач 26.02.2018 здійснив поставку товару на загальну суму 4373052,44 грн. Після того, відповідач сплатив 1879609,20 грн. згідно з платіжним дорученням від 30.03.2018 № 3024-П18.
Відповідно до наявного в матеріалах справи підписаного обома сторонами акту звірки взаємних розрахунків борг відповідача за договором від 02.10.2017 № 04.3/1000-МТР станом на 30.09.2019 становить 437305,24 грн.
Також матеріали справи містять лист відповідача від 02.01.2020 № 01/01/15/01-02/01/1, в якому останній повідомив про отримання всіх труб, зокрема, за договором від 02.10.2017 № 04.3/1000-МТР, а також про монтаж складних трубопроводів, при якому виконувалися роботи із захисту зварних стиків та проводилися гідравлічні випробування.
Таким чином, умовою для сплати відповідачем залишку вартості товару є факт виконання робіт із захисту зварних стиків, після чого протягом 30 календарних днів з дати проведення гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу відповідач мав доплатити залишок суми.
При цьому, самим відповідачем у листі від 02.01.2020 № 01/01/15/01-02/01/1 повідомлено про виконання позивачем за договором 125 зварних стиків та проведення гідравлічних випробувань складних трубопроводів.
Беручи до уваги, що сторонами в договорі не передбачено оформлення проведення гідравлічних випробувань певним документом, та самим відповідачем у листі до позивача від 02.01.2020 зазначено про проведення позивачем захисту зварних стиків та гідравлічних випробувань складних трубопроводів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення відповідачем оплати залишку боргу за поставлений товар.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Разом із цим, частина 2 статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей щодо віднесення відповідача до суб`єктів господарювання, що належить до державного сектора економіки, у зв`язку з чим підстави для застосування до даних правовідносин у справі положень частини 2 статті 231 ГК України відсутні.
Отже, позовні вимоги про нараховані позивачем на підставі частини 2 статті 231 ГК України 7 % штрафу в розмірі 30611,37 грн. та 219,25 грн. пені задоволенню не підлягають.
При цьому судом ураховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, про те, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Крім того, позивач нарахував на суму боргу 17432,30 грн. трьох процентів річних та 20905,98 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Із наданого позивачем розрахунку вказаних компенсаційних витрат слідує, що позивач відрахував початок прострочення відповідачем оплати товару з 03.12.2018, тобто через 30 календарних днів з дати підписання акту від 02.11.2018 здачі-прийняття робіт із захисту внутрішньої навколошовної зони полімерними матеріалами труби сталевої.
Водночас, згідно з пунктом 6 додаткової угоди № 2 до договору третій етап оплати настає за фактом виконання робіт із захисту зварних стиків протягом 30 календарних днів з дати проведення гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу. Отже, відрахування початку прострочення відповідача з оплати товару настає після виконання позивачем двох умов - проведення захисту зварних стиків та гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу. При цьому, відомості щодо проведення гідравлічних випробувань змонтованого трубопроводу зазначені в листі відповідача від 02.01.2020, в якому вказано, що станом на 01.01.2020 позивачем проведені роботи із захисту 125 зварних стиків та гідравлічні випробування трубопроводів, які експлуатуються без ускладнень. Доказів проведення гідравлічних випробувань раніше, у тому числі й під час виконання робіт із захисту внутрішньої навколошовної зони, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відрахування 30 календарних днів для сплати відповідачем третьої частини грошових коштів має розпочинатися з 01.01.2020, а відтак прострочення відповідача з виконання відповідного зобов`язання виникає з 01.02.2020 року.
Здійснивши арифметичний перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних з урахуванням визначеної вище дати початку періоду прострочення, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 2176,03 грн. інфляційних втрат та 2150,68 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Стіл" задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Стіл" (49064, м. Дніпро, вул. Мічуріна, 4; ідентифікаційний код 37005670) 437305 (чотириста тридцять сім тисяч триста п`ять) грн. 24 коп. основного боргу, 2176 (дві тисячі сто сімдесят шість) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 2150 (дві тисячі сто п`ятдесят) грн. 68 коп. трьох процентів річних, а також 6624 (шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 48 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2020 |
Оприлюднено | 08.07.2020 |
Номер документу | 90230568 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні