Ухвала

від 06.07.2020 по справі 160/12133/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2020 року Справа №160/12133/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12133/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ :

03.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо виставлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) вимог про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-2460-54/421У від 12.11.2018р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі - 15819,54грн. та за №Ф-2460-54/421У від 11.05.2019р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі - 5211,36грн., всього на загальну суму 21030,90грн.;

- скасувати вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-2460-54/421У від 12.11.2018р., виставлену ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі - 15819,54грн. та за №Ф-2460-54/421У від 11.05.2019р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі - 5211,36грн., всього на загальну суму 21030,90грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено, визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2460-54/421У від 12.11.2018р. та №Ф-2460-54/421У від 11.05.2019р., а також стягнуто з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 03.03.2020р.

24 червня 2020 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа.

Крім того, 24 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12133/19, в обґрунтування якої зазначено, що станом на 18.06.2020 року зазначене рішення суду відповідачем не виконано, вимоги не скасовані.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року та від 06 травня 2019 року по справі №826/9960/15.

Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129 1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України Про виконавче провадження .

Так згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відносно необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №160/12133/19 суд зазначає, що в частині задоволення цим рішенням позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо визнання протиправними та скасування вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2460-54/421У від 12.11.2018р. та №Ф-2460-54/421У від 11.05.2019р., то необхідність встановлення будь-якого судового контролю за виконанням рішення у цій частині відсутня, оскільки відповідач (контролюючий орган) на виконання рішення в цій частині не повинен вчиняти окремих дій (виносити окремі рішення) про скасування спірних вимог, позаяк вони вже і так є скасованими самим рішенням суду, що є достатнім для відновлення порушених прав позивача.

Щодо виконання рішення суду в іншій частині, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн., то судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 відповідного виконавчого листа у справі №160/12133/19, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а також пред`явлення його до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця до примусового виконання.

Отже, наразі неможливо стверджувати про обставини протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача з цього приводу.

Також з поданої заяви не слідує, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 160/12133/19 в цій частині.

При цьому, суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.08.2018 року у справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43354/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду та те, що позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття таких заходів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі № 160/12133/19.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати суду звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/12133/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 06 липня 2020 року.

Суддя О.М. Турова