Ухвала

від 06.07.2020 по справі 160/5404/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 липня 2020 року Справа № 160/5404/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев Андрій Олексійович, перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1263349/42060182 від 30.08.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 24 від 06.08.2019,

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1263356/42060182 від 30.08.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 07.08.2019,

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1263351/42060182 від 30.08.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 07.08.2019,

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 1263357/42060182 від 30.08.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 08.08.2019,

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну складену Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД (код ЄДРПОУ 42060182) № 24 від 06.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання - 06.08.2019р.,

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну складену Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД (код ЄДРПОУ 42060182) № 25 від 07.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання - 07.08.2019р.,

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну складену Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД (код ЄДРПОУ 42060182) № 26 від 07.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання - 07.08.2019р.,

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну складену Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД (код ЄДРПОУ 42060182) № 27 від 08.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання - 08.08.2019р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у зазначений судом строк.

01 липня 2020 року на виконанні вимог ухвали до суду надійшла заява про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування поважних причин пропуску строку позивачем зазначено, що 26.12.2019 року ТОВ "АГРОФІРМА КІРОВА ЛТД" вже зверталась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 160/13376/19), яка ухвалою суду від 23.03.2020 року була повернута, у зв`язку з неповним виконанням вимог ухвали від 02.01.2020 року. Позивач зазначає, що вказану ухвалу було отриманно лише у березні 2020 року, коли вже був запроваджений карантин та товариство фактично не працювало, оскільки всі працівники в тому числі і юрист перебували на карантині. При цьому зазначили, що згідно п. 3 розділу IV "Прикінцевих положень" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Однак, вказані причини пропуску строку не можуть бути визнанні поважними, оскільки позивачем жодних доказів на підтвердження викладених обставин у заяві суду не надано.

Крім того, посилання позивача на продовження строків не може бути прийнято судом до уваги по вказаній справі, а правом на оскарження ухвали суду від 23 березня 2020 року позивач не скористався. Суд зазначає, що посилання в клопотанні на те, що товариство фактично не працювало, оскільки всі працівники в тому числі і юрист перебували на карантині, не підтверджено жодним письмовим доказом, зокрема наказом, розпорядження, тощо.

Так, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення й застосування Конвенції (пункт 1 статті 32), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту з плином часу (п.51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п.570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся по його захист до суду, недостатньо.

Судом встановлено, що 26.12.2019 року звертався до суду із аналогічною позовною заявою, яка була повернута 23 березня 2020 року, однак Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД лише 19 травня 2020 року звернулось позовом до суду.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивні непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративні позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належиш доказами. Незнання про порушення через байдужість до свого прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 320/5468/18 та від 22.08.2019 у справі 2а-175/1625/15 (адміністративне провадження № К/9901/21037/19, № К/9901/7971/18).

Суд зауважає, що позивач повинени відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, а вказані у заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду доводи не спростовуютьфакт пропуску строку та не підтверджують поважність пропуску такого строку, оскільки до заяви не надано жодного доказу на підтвердження обставин викладених у заяві.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Також, позивач не позбавлений права повторного звернення із згаданим позовом до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 2 ст. 123, п.1 ч.4 ст.169, ст. КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Кірова ЛТД до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев