Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2020 р. Справа№200/5333/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Добробут Гірницької міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені,
в с т а н о в и в:
У травні 2020 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що комунальним підприємством Добробут Гірницької міської ради надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, 0 осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.
Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.
Просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 38 686,37 грн. та нараховану за порушення термінів сплати таких санкцій пеню 487,62 грн., що загалом становить 39 173,99 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому з урахування додаткових пояснення зазначав, зокрема, що ним створені робочі місця для інвалідів, про що до місцевого центру зайнятості надіслано відповідну інформацію. Крім того, працівниками комунального підприємства Добробут Гірницької міської ради протягом 2019 року на дошках оголошень в публічних місцях міста Гірник Донецької області, а саме по вулицям Володимирська, Свободи, Шевченка, по провулку Стадіонний розвішувалися оголошення про потребу підприємства у працівниках-інвалідах. Відповідач не мав можливості здійснити публікацію таких оголошень в друкованих засобах масової інформації, тому що на території м. Гірник Донецької області відсутня місцева газета.
У зв`язку з наведеним вважав, що ним виконано вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні шляхом створення необхідних умов для роботи інвалідів та подання відповідачу у передбачений законом строк щорічного звіту, а також направлення до місцевого центру зайнятості інформації про вакантні робочі місця для інвалідів, однак інвалідів уповноваженими органами направлено не було. Вважав, що через відсутність вини до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що комунальне підприємство Добробут Гірницької міської ради у поданому до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік відобразило, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 11 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 осіб, тоді як повинно працювати 1 особа.
Тобто відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.
У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів підприємство у 2019 році самостійно не визначило суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, зазначило фонд оплати праці штатних працівників - 851,10 тис. грн., середньорічну заробітну плату штатного працівника - 77 373 грн.
За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 38686,37 грн.
За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нарахована пеня в розмірі 487,62 грн.
Загальна сума заборгованості становила 39 173,99 грн.
Судом також встановлено, що протягом 2019 року відповідач подавав до міського центру зайнятості звіт про наявність вакансій для інвалідів відповідно до кількості вільних місць (форма звітності № 3-ПН).
Однак відповідна кількість інвалідів для працевлаштування направлена не була (відповідно до листа Селидівського міського центру зайнятості від 13 травня 2020 року №02/834/01-52-20 по поданому відповідачем звіту видано 3 направлення, за якими особи відмовилися від працевлаштування).
Крім того, працівниками комунального підприємства Добробут Гірницької міської ради протягом 2019 року на дошках оголошень в публічних місцях міста Гірник Донецької області, а саме по вулицям Володимирська, Свободи, Шевченка, по провулку Стадіонний розвішувалися оголошення про потребу підприємства у працівниках-інвалідах, що підтверджується фотокопіями публікації оголошень.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31 січня 2007 року №70, якою затверджено низку нормативно-правових актів, зокрема Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , Порядок подання форми звітності № 3-ПН „Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» .
Згідно з п. 5 Порядку Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно до ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.
Відповідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як встановлено судом, відповідачем виконані вимоги ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для їх працевлаштування, і не порушувалися вимоги ст. 19 вказаного Закону (не мало місце безпідставної відмови у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості).
Обов`язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Адже статтею 18-1 вказаного Закону такий обов`язок покладено на державну службу зайнятості.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 802/707/17-а (провадження №К/9901/35221/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.
З огляду на наведене правові підстави для застосування щодо відповідача адміністративно-господарських санкцій і, відповідно, стягнення їх в судовому порядку, - відсутні.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (87528, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Серова, 1а, код ЄДРПОУ 13492430) до комунального підприємства Добробут Гірницької міської ради (85487, Донецька обл., м. Селидове, м. Гірник, вул. Шевченка, 59, код ЄДРПОУ 42084114) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 07 липня 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2020 |
Оприлюднено | 08.07.2020 |
Номер документу | 90231338 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Логойда Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні